38. . Участь прокурора в судовому слідстві.

Судове слідство починається з читання обвинувального висновку, в справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК,— з оголошення скарги потерпілого. Якщо у справі заявлено цивільний позов, оголошуєть­ся також позовна заява.Обвинувальний висновок оголошує прокурор, за згодою сто­рін — тільки резолютивну частину обвинувального висновку, скарг — потерпілий чи його представник, позовну заяву — цивіль­ний позивач чи його представник.

Після визначення, чи зрозуміле підсудному (підсудним) обвину­вачення і чи визнає він себе винним, з'ясовується порядок доказів у справі. Враховуючи те, що встановлення істини у справі багато в чому залежить від обраного судом порядку дослідження доказів, а послі­довність проведення судового слідства законом не регламентовано, дуже важливо, щоб державний обвинувач, виходячи з особливостей конкретної справи, виступив із заздалегідь розробленими, добре продуманими й аргументованими пропозиціями щодо визначення судом обсягу та порядку дослідження доказів у судовому засіданні

Роль прокурора полягає в тому, щоби своєю активною участю в розгляді всіх питань допомогти суду в створенні умов, які сприяли би правильній організації підготовки і призначення експертизи, її кваліфікованому проведенню.

Прокурор також повинен вживати заходів, щоби належним чином бу­ло оглянуто всі наявні у справі докази й документи, звертати особливу увагу на ті з них, які мають істотне значення для вирішення справи.

39. Участь прокурора в судових дебатах

Підсумком усієї роботи прокурора у справі є промова в судових де­батах. У судовій промові прокурор викладає обставини у формі хроно­логічного, систематичного чи комбінованого (мішаного) переказу дій і фактів, які входять до складу злочину.За систематичного способу обставини справи викладаються в тій послідовності, в якій вони мали місце в дійсності на момент учи­нення злочину.Суть хронологічного способу полягає в тому, що прокурор ви­кладає обставини справи так, як їх установлювали у процесі слід­ства та суду.За систематичного способу аналіз доказів йде за викладенням фактичної сторони справи, а за хронологічного він здійснюється одночасно.Згідно зі статтями 35 і 36 Закону України «Про прокуратуру» про­курор є учасником судового розгляду і користується рівними з іншими учасниками правами; висловлюючи міркування щодо за­стосування кримінального закону та міри покарання підсудному, керується вимогами закону та об'єктивною оцінкою зібраних у справі доказів.У пропозиції прокурора про вид і міру покарання від імені дер­жави виявляється оцінка дій підсудного.

40.Зміст і структура промови прокурора в судових дебатах…

Підсумком усієї роботи прокурора у справі є промова в судових де­батах.Ця промова як форма участі в судовому розгляді кримінальних справ вимагає від прокурора значних зусиль, зібраності, ретельної підготовки до її виголошення В основному фіксуються: а) найважливіші тези, висновки, що ґрунтуються на аналізі досліджених судом доказів; б) робиться ви­клад характеристики доказів; в) формулюється суть пропозицій із тих чи інших питань, вирішення котрих прокурор зобов'язаний висвітлити у своїй промові тощо..Прокурорська практика показує, що промова прокурора — дер­жавного обвинувача — складається умовно з трьох частин:

1у першій (вступній) частині міститься характеристика справи та обставин учиненого злочину; наводяться дані про те, ким, коли іщо було вчинено;

2друга частина містить аналіз доказів, що викривають підсудно­го у вчиненні інкримінованого йому діяння, його правову оцінку(кваліфікацію діяння згідно з КК). Так само наводиться характерис­тика особи підсудного, зазначаються обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, дається аналіз причин та умов, які сприяли вчиненню злочину і вносяться пропозиції щодо їх усунення тощо;

3у третій (підсумковій) частині прокурор висловлює свою дум­ку щодо: а) міри покарання, яка повинна бути призначена підсуд­ному; б) виду виправної установи з відповідним режимом утриман­ня підсудного за умови, що прокурор просить обрати покарання, пов'язане з позбавленням волі; в) розміру відшкодування заподія­ної шкоди; г) порядку і способу задоволення цивільного позову (ко­ли такий було заявлено); г) долі речових доказів тощо.