Проект

На тему: «Музика»

Учня 9-А класу

Артеменка Андрія

Зміст

• 1. Музика як вид мистецтва

  • 1.1 Форма та зміст музики

• 2. Теоретичні основи

  • 2.1 Музичний звук

  • 2.2 Звукова система і стрій

  • 2.3 Співзвуччя і гармонія

  • 2.4 Лад і тональність

  • 2.5 Позначення музичних звуків

  • 2.6 Ритм, метр і темп

  • 2.7 Музичний тканина, склад і фактура

  • 2.8 Музична форма

• 3. Фіксація музичних творів

  • 3.1 Музична нотація

  • 3.2 Звукозапис

• 4. Історія розвитку

  • 4.1 Становлення музичного мистецтва

  • 4.2 Музика в епоху середньовіччя

  • 4.3 Музика в епоху Відродження

  • 4.4 Музика в епоху Просвітництва

  • 4.5 Віденський класицизм

  • 4.6 XIX століття

  • 4.7 XX століття

    • 4.7.1 Академічна музика першої половини століття

    • 4.7.2 Популярна музика

  • 4.8 Постмодернізм

• 5. Класифікація

  • 5.1 Типи музичного мистецтва

  • 5.2 Жанри і стилі

  • 5.3 Бібліографічні класифікації

  • 5.4 Комерційні класифікації

• 6. Музична діяльність людини

  • 6.1 Композиція

  • 6.2 Виконання музики

  • 6.3 Сприйняття музики

• 7. Інструментарій

  • 7.1 Музичні інструменти

  • 7.2 Електромузичні інструменти і синтезатори

  • 7.3 Музичне програмне забезпечення

• 8. Музичні заклади і організації

  • 8.1 Освітні заклади

  • 8.2 Концертні заклади

• 9. Джерела

Музика

Му́зика (від грец. μουσική — мистецтво муз) — мистецтво організації музичних звуків, передовсім у часовому (ритм), звуковисотному, тембральному та інших відношеннях. Музичним звуком може бути практично будь-який звук, який має певні акустичні властивості, що відповідають естетиці відповідної епохи та може бути відтвореним при виконанні музики. Джерелом такого звуку може бути: людський голос, музичні інструменти, електричні генератори тощо.

1. Музика як вид мистецтва

З точки зору класифікації мистецтв музика є:

• часовим мистецтвом (музичний твір розгортається та сприймається у часі, так само як і в театрі, літературі, танці)

• виконавським мистецтвом (посередником між творчістю та сприймачем є виконавець, так само як і в танці, театрі)

• незображальним мистецтвом (музичні образи в більшості випадків вільні від конкретного відображення дійсності, так само, як, наприклад, і архітектурні).

В той же час музика може поєднуватись з іншими видами мистецтва, а саме:

• зі словом (вокальні та вокально-інструментальні твори, опера та оперета, музична декламація),

• драматичною дією (театральні і кіно- твори),

• танцем і жестом (балет, пантоміма)

Як і інші види мистецтва, музиці притаманні різні соціокультурні функції, зокрема:

• Гедоністична функція — обумовлюється здатністю музики приносити слухачам насолоду.

• Експресивна функція — обумовлюється природною потребою людини в зовнішньому (наприклад, жестикуляційному, мімічному, звуковому) вираженні сильних емоцій та почуттів.

• Комунікативна функція музики базується на знаковому використанні звукових форм. Це дає всі підстави вважати музику особливою мовою.

• Пізнавальна фунцкія — пов'язана із природним потягом людини до нової інформації, нового досвіду. У процесі розвитку свідомості окремої особи як соціальної істоти зростають стійкі мотиви пізнавальної діяльності.

• Духовно-катарсична функція — обумовлюється її можливістю викликати могутні емоційні потрясіння, які здійснюють «шляхом співчуття і страху очищення … пристрастей»^[2].

• Магічно-сугестивна функція — обумовлюється здатністю музики вводити людину в певний психічний стан. З цією функцією багато вчених пов'язують виникнення музичного мистецтва. Як різновид магічно-сугестивної, розглядають також Терапевтичну функцію.

• Суспільно-організаційна функція — зумовлена фундаментальною суспільною потребою об'єднання людей у цілісні соціальні структури.

Слід зазначити, що у межах самого музичного мистецтва також виокремлюються різні функціональні домінанти. Досвід свідчить про те, що музичні твори не можуть однаково виконувати всі соціокультурні функції. Одні з них здатні до різнобічного, глибинного впливу на свідомість та підсвідомість людини, інші — мають більш звужений спектр культурних функцій.