34.Концепції витрат обігу і торговельного прибутку

Витрати обігу – це витрати уречевленої живої праці, повязані з перетворенням капіталу із грошової форми на товарну і із товарної в грошову.

Дві концепції витрат обігу:

1.класична(марксистська – витрати поділяються на два види: чисті і додаткові, чисті – всі витрати, які повязані з продажем товару, вони вважаються непродуктивними як для виробника так і для суспільства; додаткові – витрати, які додають вартість реалізованого товару і створюють прибуток ( транспортування, збереження, розсофовка, упакування).

2.неокласична: витрати поділяються на основні і додаткові. Вони вважають і основні і додаткові витрати продуктивнішими, які додають вартість і прибуток.

Торговельний прибуток – виражений в грошовій формі чистий дохід підприємця на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення торговельної діяльності і представляє собою різницю між сукупним доходом і сукупними витртатами в процесі здійснення цієї д-ті

Дві концепції торговельного прибутку:

1.Класична ( прибуток не створюється. Прибуток є частиною промислового прибутку, який підприємець передає торговим підприємствам в якості оплати послуг за реалізацію його товарів.

2.Неокласична (вважають, що торговельний прибуток створюється виробниками торгівлі. Загальна концепція виражає, що будь-яка праця є продуктивною.

42. Аграрні відносини, їх зміст та специфіка. Земля як об’єкт власності та фактор виробництва.

Аграрний сектор посідає важливе місце в економіці сусп.-ва. Від його розвитку залежить нормальне функціонування всього госп-ва країни й добробут людей. Розвиток же самого аграрного сектору залежить від відносин, які складаються в ньому.

Аграрні відносини – відносини, які виникають з приводу, по-перше, привласнення і використання землі та інших засобів с/г вир-ва; по-друге , вир-ва, розподілу, обміну й споживання с/г продукції та послуг.

Особливість аграрних відносин зумовлена тим, що земля є предметом праці й одночасно засобом виробництва.

Процес виробництва, технологічні операції в аграрній сфері тісно переплітаються з природними процесами, органічно комбінуючись у процесі створення споживчої вартості.

Основні фактори сільського господарства:

• Людські ресурси

• Земельні угіддя, тварини і рослини

• Технічні засоби виробництва

Відповідно до цих факторів у сільському господарстві безпосередньо взаємодіють дві групи об’єктивних законів: природно-біологічні й соціально-економічні.

Особливості сільськогосподарського виробництва:

• Земля – головний об’єкт виробничих відносин і основний засіб вир-ва

• Сезонний характер вир-ва

• Переплетіння економічних і відтворення природних умов

• Складність і різноманітність економічних зв’язків

Суб’єкти економічних відносин в аграрному секторі:

*держава

*сільськогосподарські підприємства

*індивідуальні виробники сільськогосподарської продукції

У сучасних умовах власність на землю в різних країнах має такі форми.

Форми власності на землю:

• Приватна( для фермерів і тих, хто веде підсобне господарство)

• Колективне

• Державне

Наявність різних форм власності на землю і землекористування є основою багатоукладності с/г.