10. Сутність суспільного виробництва. Матеріальне і нематеріальне вирбоництво. Їх взаємозвязок.

Суспільне виробництво-це сукупна організована діяльність людей із перетворення речей і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ,необхідних для їх існування та розвитку.

Основні ознаки виробництва:

-завжди є суспільним виробництвом

-має безперервний характер розвитку постійно повторюється, тобто відтворюється.

-у процесі виробництва виникають економічні відносини між людьми

- є важливою частиною тієї чи іншої економічної системи.

Осенвні елементи процесу виробництва:

1)Праця-усвідомлена і цілеспрямована діяльність людини на створення тих чи інших благ.

2)Предмет праці-це те, з чого люди роблять матеріальні і нематеріальні блага.

3)Засоби праці-це річ або комплекс речей за допомогою яких людина діє на предмети праці.

Виробництво поділяється на

-МАТЕРІАЛЬНЕ- галузі і сфери, які виробляють матеріальні балага і здійснюють малі послуги(сільське госп-во, будівництво,транспортний зв'язок, торгівля та ін. в якій вони обслуговують сфери матеріального в-ва)

-НЕМАТЕРІАЛЬНЕ-галузі і сфери, які виробляють нематеріальні блага і здійснюють нематеріальні послуги(освіта,охорона здоровя,установи культури,навчальні установи, спорт,засоби інформації.та ін). Матеріальне в-во створую для нема тер матеріально-технічну базу її існування, а нема тер сфера дає освіту, кваліфікацію і тим самим вони взаємодіють між собою.

4.Економічні категорії і економічні закони. Пізнання та використання економічних законів

Економічні категорії- це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів

Економічні закони- це стійкий, істотний причиново-наслідковий зв'язок і взаємозалежність явищ і процесів економічного життя.

Економічні закони у своїй сукупності створюють систему ек-них законів

Система економічних законів:

Усезагальні- виражають мету суспільного в-ва і засоби її досягнення. Це ядро ек-них законів.

Загальні- закони які охоплюють всі сторони і сфери ек-них відносин.

Специфічні-охоплюють певні сторони ек-них відносин: виробництво, розподіл, обмін, споживання.

Стадійні-діють лише на одній із стадій суспільного способу виробництва.

Форми пізнання та використання ек-них законів:

-Емпірична- коли люди,не знаючи сутності ек-них законів, використовують їх несвідомо,інтуїтивно у своїй практичній діяльності.

-Наукова-коли люди, пізнавши і розкривши сутність ек-них законів,використовують їх свідомо, а отже більш ефективно у своїй ек-ніїй діяльності.

6 Економічні потреби та інтереси: їх суть та класифікація. Закон зростання потреб.

Потреба- це нужда в чому- небудь обєктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації , суспільства вцілому

Існує 11 тис потреб у людини.

Структура потреб:

Біологічні-зумовленні існуванням і розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло).

Соціальні- зумовлені соціальною природою людського спілкування, суспільного визнання(спілкування, самореалізація, суспільне визнання).

Духовні-творчість, самовдосконалення,самовираження

Економічні потреби-це потреби в економічних благах

Також потреби можна поділити за такою класифікацією: за нагальністю: первинні; вторинні. За участю у відтворювальному процесі: потреби у засобах в-ва; у засобах споживання для відтвор. В-ва. За ступінню задоволення: насичені; ненасичені.

Економічний закон зростання потреб-відображає внутрішньо необхідні,

СУТТЄВІ Й СТАЛІ ЗВЯЗКИ МІЖ ВИРОБНИЦТВОМ ТА СПОЖИВАННЯМ, ПОТРЕБАМИ та існуючими можливостями їхнього задоволення.

У реальній дійсності потреби набувають конкретної форми інтересів.

Інтерес-форма вияву потреби, усвідомлене прагнення людини до її задоволення

Економічні інтереси- усвідомлення прагнення субєктів господарювання до задоволення економічних потреб, що є обєктивним спонукальним мотивом їхньої господарської діяльності

Економічні інтереси :

-є формою вияву економічних потреб

-відображають певний рівень і динаміку задоволення економічних потреб

-спонукають економічні субєкти до діяльності для задоволення потреб

Взаємодія потреб та інтересів є рушійною силою соціально-економічного прогресу. Потреби – основний спонукальний мотив розвитку в-ва, а виробництво – доцільна діяльність людей, спрямова на задоволення їхніх потреб.