11 Основні фактори суспільного виробництва. Виробнича функція

Фактори виробництва-це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ. Це такі як: земля (її надра у вигляді водних, корисних копалин та ін.), праця (усвідомлена і цілеспрямована д-ть людини на створення тих чи інших благ), наука (специфічна д-ть людей, спрямована на отримання та синтез наукових знань), інформація (д-ть, спрямована на збір та систематизацію інформації), екологія, капітал (сукупність матеріальних, грошових засобів і робочої сили, які використовуються для в-ва товарів та послуг), підприємницькі здібності (особливий, найважливіший фактор у вигляді здатності людини об’єднувати інші фактори в-ва з метою підвищення ефективності сукупной праці людини).

Для будь-якої економіки типовим є дефіцит(обмеженість) факторів виробництва(виробничих ресурсів)

Виробнича функція-це формалізоване співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва і максимальним обсягом випуску продукції.

Формула виробничої функції:

Q=f(L,K,C,Xn), де

Q-обсяг випуску продукції,

L-витрати праці,

K-затрати капіталу,

f-функція,

C-витрати матеріалів,

Xn-витрати інших факторів

14. Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості

Блага-усе,що здатне задовольняти потреби людей,приносить людям користь, задоволення.

Неекономічні блага-є дарами природи й існують в необмеженій кількості.

Економічні блага-результат господарської діяльності, вони рідкісні, обмежені.

Товар-це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини й виготовляється для обміну на ринку і реалізується шляхом купівлі-продажу.

Основні властивості товару:

-споживна вартість-задоволення потреб не самого товаровиробника, а інших осіб, та корисність речі- товару, завдяки який вона може задовольнити ту чи іншу потребу людей. Вона прямо залежить від споживчих властивостей, тобто визначається корисністю товару.

-мінова вартість-видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого.

Вартість товару – втілена й уречевлена в продукті суспільна праця, виражає відносини між товаровиробниками з приводу порівняння різноманітних благ і послуг, якими вони обмінюються.

Чинники впливу на величину вартості товару:

1. Продуктивність праці-результативність праці чи кількість продукції виробленої працівником в одну одиницю часу.

2. Інтенсивність праці-ступінь його напруженості, що вимірюється витратами праці за один час.

3. Складність праці(буває проста і складна) проста передбачає некваліфікованих робітників,а складна вимагає спеціальне навчання.

16. Теоретичні концепції виникнення та суті грошей.

Гроші- це особливий товар, який виконує роль загального еквівалента, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.

Є три теорії грошей:

-Металева (Ман, Стаффорд,Норе) вони визнавали лише металеві гроші.

-Номіналістична (Берклі, Стюарт)

-Кількісна (Локк,Юм, Монтеск є)

Є дві концепції виникнення грошей:

1)Раціоналістична-пояснює виникнення грошей, як результат домовленості між людьми про введення спеціального інструмента(грошей)для здійснення обміну товарів.

2)Еволюційна-стверджує що гроші виникли стихійно,незалежно від волі людей,у результаті тривалого еволюційного розвитку,суспільного поділу праці,товарного виробництва та обміну.

Основні властивості грошей:

-гроші виконують роль загального еквівалента,своєрідного «економічного метра», за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартість

-гроші набувають загально-споживчої вартості,яка полягає у їхній здатності обліковуватися на всі інші товари, тобто вони мають абсолютну ліквідність.

-гроші виражають певні економічні відносини, які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок.

21.Сутність ринку та його типи. Субєкти та обєкти ринкових відносин.

Ринок – с-ма ек відносин, пов’язаних з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності; товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів та законів товарного в-ва.

Ринок-складна ієрархічна система, яка має свою структуру в залежності від критеріїв ринок можна поділити на такі види:

1)за ступенем насиченості ринку товарами та послугами:

рівноважний(ідеальний),надлишковий,дефіцитний

2)за обсягом і характером продажу:

оптовий,роздрібний,оптово-роздрібний

3) за територіальною ознакою:

Місцевий,регіональний,національний,світовий

4)за ступенем дотримання законодавств:

легальний ,нелегальний

5)За ступенем розвитку конкуренції;

вільний,монопольний,регульований

6)За економічним призначенням:

ринок ресурсів (земля, сировина), ринок фінансів (капітал, цінні папери, гроші), ринок продукції інтелектуальної власності (патенти, ноу-хау, інформація.

7)За субєктами:

продавців,покупців,посередників

Основними субєктами ринкового господарювання є:домогосподарста(населення), підприємницький сектор(підприємства), різні форми господарювання(посередники), державний сектор(держава)

Обєктами ринкових відносин є сукупність товарів і послуг, що постачають на ринок. Залежно від обєкта ринкових відносин розрізняють групи ринків: товарні,фінансові,ринок праці,ринки засобів виробництва,ринок послуг,ринок цінних паперів, інформаційний та ін.

Залежно від умов,за яких діють субєкти ринкових відносин вирізняють:

-Вільний-ринок на якому державні втручання не мають ніякого впливу на співвідношення попиту та пропозиції.

-Монополізований-основні субєкти монопольні структури(кін.19-сер.20 ст)

-Регульований-це ринок розвинених країн світу.