Література.

1. Батьків не обирають... (проблеми відповідального батьківства в сучасній Україні), К.: А.Л.Д. , 1997.

2. Бондарчук О. І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. - К.: МАУП, 2001.

3. Громадська програма запобігання насильству в сім'ї. — Проект "Гармонія", Львів, 2000.

4. Жестокое обращение с детьми и детская заброшеность. — М., 1991.

5. Капська А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю: Навчально-методичний посібник — К.: УДЦССМ, 2001.

6. Конвенція про права дитини. — К., 1995

7. Корнієнко І., Пачковський Ю. Насильство у молодіжному середо­вищі та основні причини, що його породжують// Практична психологія та соціальна робота. — 2002. -№ 7.

8. Максудов Р.Р., Флямер М.Г. Заoита от насилия в семье: пробле­ма, разработки и запуск комплексной социальной технологи // Социальные работники за безопасность в семье. / Под ред. М.И. Либоракиной. — М.: Редакционно-издательский комплекс Русанова, 1999.

Питання для самоперевірки.

1. Визначити основні правові положення щодо захисту від насиль­ства у родині.

2. Розкрити суть насильницьких та образливих моделей поведінки і дій.

3. Охарактеризувати форми сімейного насильства та типи насиль­ників.

4. Визначити шляхи превенії насильства.

Глава 2. Технології соціальної роботи з людьми, що мають функціональні обмеження.

1. Концептуальний підхід до соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими функціональними можлиовостями.

Міжнародна і вітчизняна практика свідчить, що на зміну ізольовано­му інтернованому вихованню дітей-інвалідів повинно прийти інтегроване навчання та виховання. Реабілітаційні заходи стосовно дітей-інвалідів мають розширюватись за рахунок розвитку сфери соціальної реабілі­тації, яка повинна починатися досить рано, щоб діти-інваліди в ранньому віці могли максимально розвинути свої природні здібності без відриву від сім'ї і в подальшому своєчасно та найбільш повно інтегруватися в суспільство.

Концепція передбачає:

• здійснення ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів через ме­режу центрів реабілітації, максимально наближених до місця їх прожи­вання;

• виявлення та відбір дітей-інвалідів, що потребують ранньої соц­іальної реабілітації, центрами в тісному контакті з органами охорони здоров'я і навчальними закладами;

• реалізацію для кожної дитини-інваліда індивідуальних реабілітац­ійних програм, розроблених з урахуванням рівня їх розвитку та можли­востей;

• проведення ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів з безпо­середньою їх участю'та без відриву від сім'ї (залучення батьків, інших членів сім'ї дитини до участі в реабілітаційному процесі);

• перебування дитини-інваліда у реабілітаційному центрі в денний час, що є соціальною підтримкою сім'ї;

• перебування дитини-інваліда у дитячому колективі, без ізоляції від суспільства (як це відбувається у закритих інтернатних установах), в умовах звичайного середовища;

• поступову інтеграції дітей-інвалідів до дитячих дошкільних зак­ладів та загальноосвітніх шкіл;

• ранню соціальну інтеграцію в суспільство.

З огляду на сьогодення до першочергових заходів реалізації Кон­цепції необхідно віднести:

а) створення регіональних міжвідомчих рад з питань ранньої соціаль­ної реабілітації дітей-інвалідів, які б сприяли реалізації державної пол­ітики у сфері реабілітації дітей-інвалідів, розробленню правових, орган­ізаційних та інших заходів, пов'язаних з реалізацією Концепції, забезпе­чували б координацію дій у цій роботі;

б) розроблення та затвердження органами виконавчої влади регіо­нальних програм ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів, орієнто­ваних на запровадження системи ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів з використанням сучасного прогресивного вітчизняного та за­рубіжного досвіду;

в) розроблення та затвердження типового положення про обласний, міський та районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів з враху­ванням регіональних особливостей ї здоров'я дітей;

г) підготовку проекту Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", який повинен визначити правові взаємовідносини учасників процесу реабілітації дітей-інвалідів;

д) забезпечення підготовки та перепідготовки спеціалістів для центрів ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів.