Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технології соціальної роботи (Капська).doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
1.65 Mб
Скачать

Роль і місце матері у вихованні дитини.

У вітчизняній науковій літера­турі (в силу певної соціальної пол­ітики держави, щодо сім'ї, яка в свою чергу, задавала напрямки наукових досліджень) головна увага при­діляється стосункам матері і дитини, як "суто психологічно-природному зв'язку", або, за висловом В.М. Дружиніна, "грубим варіантам пору­шень у розвитку дитини через ненормальні умови виховання" [3].

В.М. Дружинін зазначає, що вивчення стосунків матері і дитини відбувалось за трьома незалежними напрямками:

1) виявлення ролі материнської депривації ( або матері немає, або вона не піклується про дитину);

2) визначення типів стосунків матері та дитини у повній сім'ї (у зв'язку із взаєминами чоловіка і дружини);

3) аналіз стосунків матері і дитини у неповній сім'ї [3].

Тому, відповідно, існує безліч різних типологій стосунків "мати-дитина".

Для прикладу наведемо декілька класифікацій типів неадекватного відношення до дитини. На наш погляд, деякі з цих типологій відобража­ють стосунки за вище наведеними параметрами.

Наприклад, стосунки "мати-дитина" запропоновані С.Бренді:

1. Підтримуюча, дозволяюча поведінкапри цьому стилі вихо­вання у дитини формується почуття впевненості.

2. Пристосування до потреб дитини мати проявляє напруженість у спілкуванні з дитиною, страждає відсутністю безпосередності, часто домінує, а не поступається їй.

3. Почуття обов'язку і відсутність інтересу до дитини — немає теплоти та емоційної спонтанності у стосунках. Часто мати здійснює жорсткий контроль, особливо за навичками охайності.

4. Непослідовна поведінкаматеринська поведінка неадекватна віку і потребам дитини. Мати часто робила помилки і не розуміла свою дитину. Такий стиль формує у дитини почуття невпевненості (друк, за [3, 23-24]).

Література.

1. Говорун Т.В., Кікенеджі К. Стать та сексуальність: психологічний ракурс. — Тернопіль, 1999.

2. Гребенников И.В. Семья: воспитательные возможности. — М., 1985.

3. Дружинин В.Н. Психология семьи. — Екатеринбург, 2000.

4. Захаров А.И. К изучению семейных отношений при неврозах дет-ского возраста // Неврози у детей и психотерапия. — СПб., 1998.

5. Здравомыслова О.М. Психологические и социально-культурньїе функции семьи // Психология семьи: Хрестоматия /Сост. Д.Я.Райго-родский. — Самара, 2002. — С.82-91.

6. Ильин Е.П. Мужчины и женщины в семье // Дифференциальная психофизиология мужчинф и женщины. — СПб., 2003. — С. 253-295.

7. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. Кн. 2. Психология образова-ния. — 2-е изд. — М., 1995.

8. Ковалев С.В. Психология современной семьи. — М., 1988.

9. Кочубей Б.И. Мужчина и ребенок. — М., 1990.

10. Куликова Т.А. Семейная педагогика и домашнєє воспитание.-М., 1999.

11. Немов Р.С. Психология. В 3 кн. Кн. 2. Психология образова-ния. — 2-е изд. — М., 1995.

12. Петровский А.В. Дети и тактика семейного воспитания. — М., 1981.

13. Психология личности:Словарь-справочник/Под.ред. П.П.Горностая, Т.М.Титаренко.—К., 2001.

14. Раншбург Й. Связь между матерью и ребенком // Хрестоматия по этике и психологии семейной жизни / Сост. И.В. Гребенников, Л.В. Ковинько. - М., 1986. - С. 208-215.

15. Семья как объект философского и социологического исследова-ния. / Отв. Ред. А.Г. Харчев. — Л., 1974.

16. Сидоренко Е.В. Психологическое влияние и противостояние чу­жому влиянию // Журнал практического психолога №4, 1999. — С. 35-52.

17. Титаренко В.Я. Семья и формирование личности. — М., 1987.

18. Хорват Ф. Любовь. Материнство. Будущее. — М., 1982.

19. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. — К., 2002.