- •Глава 1. Технології роботи з сім'ями різного типу. 2
- •Глава 2. Технології соціальної роботи з людьми, що мають функціональні обмеження. 101
- •Глава 3. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями 134
- •Глава 4. Технології соціальної роботи з дезадаптивними дітьми та молоддю. 156
- •Глава 5. Соціальна робота з дітьми вулиці. 222
- •Глава 6. Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми. 252
- •Глава 7. Технології соціальної роботи з клієнтами різного віку. 282
- •Розділ II. Технології соціальної роботи. Глава 1. Технології роботи з сім'ями різного типу.
- •1. Соціально-виховна робота з молоддю як умова підготовки до сімейного виховання.
- •Особливості виховання у батьківській сім'ї як умова підготовки молоді до сімейного життя.
- •Роль і місце матері у вихованні дитини.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •2. Проблема батьків і дітей у сучасній сім'ї.
- •Метод батьківських груп.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •3. Психолого-педагогічна допомога молодій сім'ї.
- •Консультування молодої сім'ї.
- •Профілактична робота з батьками молодого подружжя.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •4. Соціально-педагогічна робота з дітьми, які зазнали сімейного насилля.
- •Особливості психолого-педагогічної роботи з дітьми, які зазнали сімейного насильства.
- •Робота з батьками щодо попередження та подолання насильства над дітьми.
- •Технології соціально-педагогічної роботи з випадками насилля в сім' стосовно дітей.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки/
- •5. Деякі технологічні аспекти соціальної роботи у дитячих будинках сімейного типу.
- •Сфери діяльності людини.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •6. Превенція насильства у сім'ї як комплексна проблема соціальної педагогіки. Аналіз вітчизняної правової бази захисту від насилства у родині.
- •Насильницькі та образливі моделі поведінки і дій.
- •Головні поняття, форми сімейного насильства та типи насильників.
- •Шляхи превенції насильства.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 2. Технології соціальної роботи з людьми, що мають функціональні обмеження.
- •1. Концептуальний підхід до соціально-педагогічної реабілітації дітей з обмеженими функціональними можлиовостями.
- •2. Моделі соціальної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями.
- •3. Вивчення стану та діагностика дитячої інвалідності.
- •4. Зміст реабілітації дітей з функціональними обмеженнями.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 3. Технології соціальної роботи з військовослужбовцями
- •1. Соціальна зумовленість роботи з військовослужбовцями.
- •2. Форми соціальної роботи.
- •3. Організація соціальної роботи.
- •4. Етапи соціальної роботи з військовозобов'язаною молоддю.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 4. Технології соціальної роботи з дезадаптивними дітьми та молоддю.
- •1. Соціальна реабілітація дітей з девіантною поведінкою.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •2. Особливості соціальної роботи з неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •3. Соціально-педагогічні заходи протидії вживанню наркогенних засобів молоддю.
- •4. Принципи підбору психокорекцийних методик та методів.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 5. Соціальна робота з дітьми вулиці.
- •1. "Діти вулиці"... Та їх шлях до вулиці.
- •2. Соціально-правові основи захисту дітей, що потребують соціально-педагогічної допомоги.
- •3. Причини появи соціального явища — "діти вулиці".
- •4. Технології соціальної роботи з "дітьми вулиці" та соціально незахищеними дітьми та підлітками.
- •5. Робота з кризовими сім'ями як попередження появи "дітей вулиці" і соціально незахищених дітей.
- •6. Вулична соціальна робота.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 6. Технології соціальної роботи з обдарованими дітьми.
- •1. Характеристика творчої обдарованості дитини.
- •2. Типологія обдарованості.
- •3. Особливості творчої обдарованості та її проблеми у дитини.
- •4. Соціально-педагогічна робота з обдарованими дітьми і їх батьками.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •Глава 7. Технології соціальної роботи з клієнтами різного віку.
- •1. Соціальна робота з клієнтами зрілого віку.
- •2. Соціальна робота з клієнтами похилого віку.
- •Соціальний захист літніх і старих людей.
- •Література.
- •Питання для сапоперевірки.
- •Глава 8. Технології соцально-правового захисту клієнтів.
- •1. Основні напрямки соціально-педагогічної діяльності фахівців.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
- •2. Зміст і організаційно-правові форми роботи з дітьми та молоддю шкільного віку.
- •Література.
- •Питання для самоперевірки.
3. Організація соціальної роботи.
Практична соціальна робота з військовозобов'язаного молоддю переважно реалізується через діяльність консультативних пунктів при військових комісаріатах, військових частинах та під час проведення акцій "Психологічний десант" у військових частинах. Форми і методи соціальної роботи вибираються з урахуванням напрямів роботи, категорій молоді і потреб конкретних військових колективів на основі угод про спільну діяльність, що укладаються між ЦССМ та командуванням військових частин, військових комісаріатів.
Діяльність консультативних пунктів.
Консультативний пункт при військових комісаріатах, військових частинах є спеціалізованим формуванням центрів соціальних служб для молоді, метою діяльності якого є надання соціальних послуг призовної молоді.
Завдання соціальної роботи спеціалістів ЦССМ на консультативних пунктах при військкоматах передбачають:
— створення банку даних призовної молоді;
— проведення індивідуальних та групових діагностичних, профорієнтаційних консультацій з призовниками для визначення рівня психолого-професійної підготовки до військової служби;
— за результатами діагностичних досліджень психологи надають рекомендації до призовної комісії щодо психологічної готовності призовників та військово-професійного визначення у військових майбутньої служби;
— падання індивідуальних консультацій та проведення бесід психо-лого-иедагогічного, правового, профілактичного, інформаційного змісту 3 призовниками та їх батьками;— проведення тренінгів, лекцій та бесід з призовниками (комунікативні, інформаційні, емоційні) з метою стимулювання адаптаційних можливостей призовників та зняття психологічної напруги;
— проведення соціологічних досліджень з метою вивчення ставлення, рівня сподівань та підготовленості призовників до військової служби;
— організація постійного листування з військовослужбовцями, що стоять на обліку в консультпункті з метою психологічної підтримки та надання їм інформаційної допомоги ("Пошта довіри").
Робота соціальних працівників консультативних пунктів, що діють при військових частинах, спрямована на надання соціально-медичної, пси-холого-педагогічної, правової, інформаційної допомоги, як військовослужбовцям строкової служби, так і офіцерам та членам їх сімей.
Соціальна робота консультативних пунктів при військових частинах здійснюється за такими напрямами:
— соціально-психологічна адаптація військовослужбовців строкової служби до умов проходження служби вЗбройних силах, від успіху цього стану роботи залежить проходження подальшої служби призовника;
— соціальна профілактика негативної поведінки військовослужбовців, передбачає попередження аморальної, проти правної поведінки;
— соціальио-психологічна реабілітація юнаків, які звільняються з лавЗбройних сил;
— профілактика алкоголізму, куріння, наркоманії, ВІЛ/СНІДу під час проходження служби;
— правова освіта щодо висвітлення юридичних та соціальних прав військовослужбовців під час служби і після ЇЇ завершення.
У роботі консультпунктів наявна як індивідуальна так і групова форми роботи, в яких практикується проведення бесід, тестів, рольових ігор, аутотренінгів, тренінгових занять, опитувань. При цьому слід зазначити, що проведення такої діяльності має бути систематичним.
"Психологічний десант".
Формою соціальної роботи з військовозобов'язаного молоддю є проведення "Психологічного десанту" — виїзду психологів ЦССМ у військові частини та їх підрозділи з метою надання комплексу соціальних послуг військовослужбовцям та членам їхніх сімей.
Під час проведення акндї "Психологічний десант" у військовій частині:
— проводяться індивідуальні та групові психолого-педагогічні, правові, профілактичні, інформаційні консультації та бесіди з військовослужбовцями і членами їхніх сімей;
— проводиться діагностичне обстеження військовослужбовців та військових колективів з метою створення психологічних характеристик військовослужбовців (психологічна стійкість, адаптованість до військових умов життя, схильність до девіаитної поведінки), а також з метою вивчення морально-психологічного військового колективу (негативні явища у військовому середовищі);
— за результатами обстеження надаються практичні рекомендації заступникам командирів з виховної роботи щодо організації подальшої соціально-виховної роботи з конкретними військовослужбовцями;
— проводяться з різним контингентом лекційно-треніигові заняття інформаційної, профілактичної спрямованості;
— організовуються треніиги (комунікативні, емоційні) з метою покращення психологічного клімату у військових колективах;
— надаються індивідуальні психологічні консультації військовослужбовцям щодо зняття психологічного напруження та адаптації до військової служби;
— проводяться соціологічні дослідження ("Соціальний портрет військовослужбовця") з метою визначення соціальпо-психологічпого етапу військовослужбовців;
— надається методична допомога заступникам командирів з виховної роботи щодо психолого-педагогічпої роботи з військовослужбовцями.
Варто відзначити, що, зазвичай, робота у військових частинах проводиться поетапно. Спочатку психологами розробляється загальний психологічний портрет частини, проводиться діагностична частина роботи із застосуванням психологічних методик, далі, відповідно до потреби, проф-ілактично-корекційна робота, спрямована на покращення морально-психологічного клімату у військових підрозділах, гармонізації міжособисті-сних стосунків, сприяння психологічному комфорту військовослужбовців, згуртуванню військових колективів, зміцнення зв'язку з родинами, попередження прояву негативних явищ, станів, зняття емоційної напруги.
Аналіз результатів психологічних десантів, як основних форм соціальної роботи з військовослужбовцями, засвідчує, що робота психологів у військових частинах сприяє позитивним морально-психологічним змінам у військових колективах.
Клуб роботи з допризовною молоддю — це також одна із форм соціальної роботи з допризовною молоддю. Досвід такої діяльності ЦССМ У різних областях (у 2001-2002 роках) засвідчує позитивні результати.
Основними завданими функціонування клубу по роботі з допризовною молоддю є:
— формування у молоді почуття любові до України, українського народу;
— підвищення зацікавленості та готовності юнаків до служби в армії-
— наповнення корисним змістом дозвілля і відпочинку молоді, профілактика негативних явищ;
— моральний і інтелектуальний розвиток, фізичний гарт юнаків;
— правова освіта молоді.
Проблемним питанням діяльності клубу є матеріально-технічне забезпечення. Це питання вирішуються на підставі угод між військовою частиною і ЦССМ, що дозволяє використовувати у роботі клубу технічну базу військової частини, залучати офіцерів до роботи з молодими військовослужбовцями. Тому до роботи з допризовною молоддю залучаються також спеціалісти ЦССМ, військкомату, тренери спортивної школи.
Форми роботи з допризовною молоддю добираються залежно від актуальних проблем:
— фізична підготовка юнаків під керівництвом тренера спортивної школи;
— психологічна підготовка юнаків до служби в армії, що здійснюється психологом ЦССМ у формі тестів, треиінгів, рольових ігор, бесід, лекцій;
— бесіди про особливості військової служби, що проводяться офіцерами військової частини;
— заняття по вивченню законодавства про військову службу, забезпечення правового захисту і підтримки допризовної, призовної молоді, військовослужбовців та членів їх сімей, проводяться спеціалістами центру, військкомату;
— попереджувально-профілактична робота з молодими людьми (профілактика СНІДу, ВІЛ-інфекції, наркоманії, алкоголізму, суїциду).
Окрім спеціалістів, до зустрічей з молоддю залучаються юнаки, які проходили або проходять військову службу, що дозволяє окреслювати переваги та труднощі військового життя.