- •1.Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3.Основні педагогічні категорії
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Сучасні наукові уявлення про процес розвитку особистості
- •8.Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості
- •10. Підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11.Виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду виховання
- •15 .Опірність виховання. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •23.Технологія особистісно орієнтованого виховання-особливості
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючих взаємин у організації виховання
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Структура процесу виховання
- •18.Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •24.25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26.Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуючи середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33.Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності
- •49. Сутність процесу навчання
- •54.Етапи формування уявлень, методика формування наук.Понять.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності
- •1) Гуманне спрямування діяльності вчителя
- •2) Загальні та педагогічні здібності:
- •3) Професійна компетентність:
- •39. Типологія конфліктів.
- •37.Поняття педагогічного спілкування, його функції
- •38.Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •40.Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42.Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння
- •43. Історія становлення основних рис суч.Дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •58. Технологія проблемного навчання
- •59. Технологія продуктивного навчання.
- •60.Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61.Проблема класиф методів навч. Зовн і внутр. Сторона.
- •62.Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •64. Форми навчання
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66.Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю.
- •69.Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання.
22. Поняття зон розвитку і допомагаючих взаємин у організації виховання
Виготський розглядав розвиток як процес утворення дитиною психічних реакцій, виділив 2 стадії:
інтерпсихічна – реакція будується у формі зовнішнього мовлення, як категорія для іних;
інтрапсихічна – для себе самого.
Також він розробив 2 поняття про зони розвитку дитини:
зона актуального розвитку – психічні функції, які вже осягнуті дитиною;
зона найближчого розвитку – дитина може виконувати на межі своїх можливостей з допомогою дорослих.
Перехід з однієї зони в іншу відбувається шляхом «допомагаючи взаємодій» - це спеціально організована вчителем чи батьками педагогічна взаємодія, дитина може вийти на новий рівень розвитку.
16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
Закономірності виховання – стійкі, повторювальні, об’єктивно-існуючі зв’язки у вихованні, реалізація яких сприяє ефективному розвитку особистості. Закономірності особливо важливі у процесі виховання:
1. Органічний зв’язок виховання із суспільними потребами і умовами виховання. Розвиток суспільства зумовлює зміни, диктує нові потреби і в його виховній системі.
2. Взаємодія у виховному процесі всієї сукупності різноманітних чинників. Виховує все: люди, речі, явища. Найголовнішим чинником є людський.
3. Опора у виховному процесі на позитивні якості дитини, стимуляцію активності особистості, позитивні емоції від досягнутих успіхів.
4. Результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ дитини, її духовну, емоційну сфери.
5. Визначальними у вихованні є діяльність і спілкування. Діяльність – головний фактор єдності, свідомості і поведінки.
Принципи виховання – керівні положення, які відображають загальні закономірності процесу виховання і визначають вимоги до змісту, організації, методів.
Процес виховання ґрунтується на принципах:
1.Цілеспрямованість виховання. Початком будь-якої діяльності є визначення мети. Визначивши мету педагог вчасно зможе побачити недоліки у вихованні, скоригувати виховний процес.
2. Поєднання педагогічного керівництва з ініціативою і самодіяльністю учнів.
3. Повага до особистості дитини, поєднана із розумовою вимогливістю до неї.
4. Опора на позитивне в людині. Опора вихователя на хороше в людині, його довіру до здорових намірів і прагнень учнів.
5.Урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
6.Систематичність і послідовність виховання. Система педагогічних впливів, яка забезпечує формування в кожного учня світогляду, переконань, ідеалів, інтересів, морально-вольових рис, цілісної особистості.
7. Єдність педагогічних вимог школи, сім’ї та громадськості.
8.Єдність свідомості і поведінки. Поведінка людини – це її свідомість у дії.
9. Народність. Єдність загальнолюдського і національного.
10.Демократизація. Усунення авторитарного стилю виховання, сприйняття особистості вихованця як вищої соціальної цінності.
11. Етнізація. Наповнення виховання національним змістом, спрямованим на формування самосвідомості громадянин.