- •1.Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3.Основні педагогічні категорії
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Сучасні наукові уявлення про процес розвитку особистості
- •8.Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості
- •10. Підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11.Виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду виховання
- •15 .Опірність виховання. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •23.Технологія особистісно орієнтованого виховання-особливості
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючих взаємин у організації виховання
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Структура процесу виховання
- •18.Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •24.25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26.Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуючи середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33.Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності
- •49. Сутність процесу навчання
- •54.Етапи формування уявлень, методика формування наук.Понять.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності
- •1) Гуманне спрямування діяльності вчителя
- •2) Загальні та педагогічні здібності:
- •3) Професійна компетентність:
- •39. Типологія конфліктів.
- •37.Поняття педагогічного спілкування, його функції
- •38.Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •40.Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42.Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння
- •43. Історія становлення основних рис суч.Дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •58. Технологія проблемного навчання
- •59. Технологія продуктивного навчання.
- •60.Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61.Проблема класиф методів навч. Зовн і внутр. Сторона.
- •62.Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •64. Форми навчання
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66.Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю.
- •69.Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання.
14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду виховання
Зміст виховання як система відношень людини до себе, до інших людей, до діяльності (роботи яку виконуємо) Відношення: стійко негативне до себе – автоматично негативне забарвлює усі ніші відношення; ситуативне-негативне – відношення, яке визначається у цілому незадоволеної людини, це відношення не менш негативне ніж попереднє але: 1. може активізуватися у будь якої людини у кризовий період; 2. Може легко долатися вмілими діями вихователів чи батьків; 3. Легко використовується різного роду маніпуляторами. Ситуативно – позитивне відношення і стійко позитивне відношення. Істотна відмінність у ставленні людини до себе стіко-позитивне чи стуативно-позитивне полягає у тому, що в другому випадку людина більше любить себе успішну, схвалювану оточенням.
Напрями виховання: моральне; розумове, естетичне, фізичне, трудове.
Система відношень особистості:
відношення мають бути сформовані позитивно, емоційно підкріпленими;
відношення має бути осмисленим, перекладене на внутрішню мову;
відношення має розвиватися у дії, приживатися у нових ситуаціях і видозмінюватися.
15 .Опірність виховання. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
Опірність виховання – явище протидії вчителя, яке виражається у неприйнятті, ігноруванні, протистоянні виховним вимогам або виховній системі чи певній людині у цілому.
Наслідки:
ранній прояв нервово-психічних захворювань;
специфічно психічні якості;
девіантна і деліквентна (злочинна) поведінка;
комплекс неповноцінності;
фазичне спілкування;
деморалізація.
Найтиповіші «моделі» опірності виховання
Форми опірності:
за характером вираження: невербальні, емоційно-вольові, поведінкові.
за кількістю учасників: внутрішня опірність, індивідуальна опірність, духова опірність. Моделі опору:
безпорадність, коли збоку відчувається тиск дорослого;
захисна маскувальна реакція від агресивних до переляканих масок;
стабільне порушення взаємин;
стабільне ігнорування прослуханого;
реакція протесту.
Основні причини опірності вихованню та способи запобігання їх проявам
Основна причина – суперечність між активно природою людини і нормативними впливами на неї.
23.Технологія особистісно орієнтованого виховання-особливості
Батьки орієнтуються на зростаючі потреби розвитку дитини і лише допомагають їй. Основою для виникнення якості є сама природня потреба людини діяти, набувати власного досвіду, а результат закріплюється через наступні експерименти. Позитиви підходу: 1)забезпечує найкращі умови для розвитку дитини – здібностей та нахилів.
2) забезпечує найкращі умови для психічного дозрівання(процесів ідентифікації).
Негативи: 1)найменш соціально адаптовані, але найлегше адаптуються у не стабільних середовищах;
2)психічні зриви, (при жорстокому варіанті системи) які припадають на дорослий вік.