- •1.Педагогіка як наука, її предмет, об’єкт і сучасні напрямки розвитку. Місце в системі наук
- •3.Основні педагогічні категорії
- •4. Рівні та методи науково-педагогічних досліджень
- •5. Філософські основи педагогічного процесу. Цінності консерватизму та цінності розвитку у педагогічному процесі. Ідеологія виховання
- •6. Особливості використання понять «особа», «індивід», «особистість», «індивідуальність» у педагогіці
- •7. Сучасні наукові уявлення про процес розвитку особистості
- •8.Фактори розвитку особистості
- •9. Поняття віку, теорії вікового розвитку особистості
- •10. Підходи до аналізу процесу розвитку особистості: описовий, психоаналітичний
- •11.Виховний ідеал – мета виховання – завдання виховання
- •12. «Виховний ідеал» г. Ващенка
- •14. Психологічний зміст виховання – система відношень особистості. Традиційні напрями розгляду виховання
- •15 .Опірність виховання. Загальні наслідки, що супроводжують непродуктивний педагогічний процес
- •23.Технологія особистісно орієнтованого виховання-особливості
- •22. Поняття зон розвитку і допомагаючих взаємин у організації виховання
- •16. Закономірності виховного процесу. Принципи виховання та умови, що забезпечують їх реалізацію
- •17. Структура процесу виховання
- •18.Психічні механізми процесу виховання – соціалізації, індивідуалізації, персоналізації
- •20. Моделювання поведінки. Програми внутрішнього і зовнішнього підкріплення
- •21. Когнітивна технологія виховання – особливості та акценти
- •24.25. Поняття методів виховання як способів взаємодії вихователя і вихованця. Класифікація методів виховання
- •26.Методи самоконтролю та самооцінки рівня вихованості. Поняття про два рівні вихованості психічної якості
- •28. Поняття і класифікація форми організації виховання.
- •29. Виховуючи середовище групи. Потенціал дитини у групі – «я», «Ми», «Інакший»
- •30. Інтеграція дитини у соціальний простір групи.
- •31. Педагогічні аспекти поняття малої групи, її основні ознаки
- •33.Закономірності та розвиток номінальної групи у високорозвинену
- •34. Етапи розвитку дитячої групи у авторській праці педагогічної діяльності
- •35. Актив як орган управління групою, їх функції і умови ефективної діяльності
- •49. Сутність процесу навчання
- •54.Етапи формування уявлень, методика формування наук.Понять.
- •36. Педагог як професія. Функції педагогічної діяльності
- •1) Гуманне спрямування діяльності вчителя
- •2) Загальні та педагогічні здібності:
- •3) Професійна компетентність:
- •39. Типологія конфліктів.
- •37.Поняття педагогічного спілкування, його функції
- •38.Рівні, бар’єри та стилі у педагогічному спілкуванні
- •40.Способи розв’язання конфліктних ситуацій у педагогічній діяльності
- •41. Загальне поняття дидактики як теорії освіти і навчання.
- •42.Понятійний апарат сучасної дидактики. Зміна поглядів на процес учіння
- •43. Історія становлення основних рис суч.Дидактики
- •46. Зміст освіти в сучасній школі, його компоненти.
- •48. Навчальні підручники і посібники, вимоги до них.
- •50. Поняття про процес навчання як діяльнісний, його компоненти.
- •52. Поняття про процес навчання як пізнавальний, його структура.
- •53. Процес навчання як специфічна форма пізнання. Функції процесу навчання.
- •58. Технологія проблемного навчання
- •59. Технологія продуктивного навчання.
- •60.Поняття методів навчання як способів взаємодії вчителя та учня у процесі навчання. Функції та обумовленість методів навчання.
- •61.Проблема класиф методів навч. Зовн і внутр. Сторона.
- •62.Класифікація методів навчання за: джерелом передачі і сприйняття навчального матеріалу:
- •63. Класифікація методів навчання на основі:
- •64. Форми навчання
- •65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
- •66.Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
- •67. Класифікація типів уроків. Структура типів уроку класифікованих за критерієм основної дидактичної системи.
- •68. Поняття контролю як засобу регулювання навчально виховного процесу. Функції та основні вимоги до контролю.
- •69.Оцінка і облік успішності учнів. Критерії і системи оцінювання.
63. Класифікація методів навчання на основі:
Ступеня пізнавальної активності – пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемного викладу, частково-пошукові, дослідницькі.
Дидактичної мети – які треба вирішувати на конкретному етапі навчання: метод оволодіння знаннями, формування умінь та навичок, застосування отриманих знань та умінь і навичок.
64. Форми навчання
– зовнішнє вираження узгодженої діяльності вчителя та учня, що здійснюється у встановленому порядку і в певному режимі.
Особливості організації форми навчання : вияв зовнішніх функцій учителя та учня відповідно до розпорядку (пояснення, прослуховування, завдання вчителя тощо); діяльність учня та учителя здійснюється у певних часових межах – урок 45-30 хв, може бути спареним; склад учнів буває постійним чи змінним; в організаційній формі навчання є певний порядок спілкування учителя з учнем;організаційна форма безпосердньо не повязана з характеристикою процесу навчання, його головними закономірностями.
65. Історія розвитку форм організації навчання. Сучасні тенденції.
У школах давнього світу – панувала система індивідуального навчання, вчитель вчив кожного окремо. У середньовіччі – була індивідуально-групова система навчання, в одній групі були учні різної підготовки, заняття без розкладу і дітей приймали впродовж року. Братські школи 16-17ст. в україні та Білорусі мали форму організації, яка містила елементи класно-урочної системи: вчитель працював з всім класом, на уроках використовувались певні методи, був розклад, домашнє завдання тощо. У 20ст. в Америці і країнах Зх. Європи впроваджевали дальтон-план – мали готувати активних, ініціативних та енергійних функціонерів для держави. Передбачали скасування уроків, класи ставали предметними лабораторіями, учні працювали самостійно виконуючи певні завдання, а вчителі були консультантами і контролерами.
У другій половині 20ст. була спроба ввести дальтон-план у радянську систему освіти у дещо зміненому вигляді – впроваджувалось лабораторно-бригадну організацію навчання. Замісь класів були лабораторії, учні ділились на невеликі групи, вчились за спец підручниками, виконували вчителм плани з кожного навчального предмета.
Класно-урочна система переважає серед різних типів форм навчання, особливо у вітчізняній школі. У країнах Європи та Америки вони також представлені але у суміші з елементами белл-ланкастерської системі та дальтон-плану.
66.Форми організації навчання в сучасній середній школі. Урок як основна форма організації навчання.
Урок – форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віу та рівня підготовки впродовж певного часу (45хв.) і відповідно до розкладу (річний навчальний план). Урок має особливості: є завершеним та обмежиним в часі; всі уроки включені в розклад і обмежені за обсягом матеріалу; є постійною формою засвоєння матеріалу; відвідування уроку є обовязкове для всіх; дозволяє використовувати різні методи навчання тощо. Класифікція уроку:
За способом проведення
За етапами навчальної діяльності За дидактичною метою та місцем в загальній системі уроків Нові види уроків: уроки-ігри, змагання, конференції, круглі столи тощо.
Окремо виділяють: міжпредметні уроки, театралізовані уроки, сугестичні(спираються на навіювання та самонавіювання), з різновіковим складом учнів.
Загальна структура уроку: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового метеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання.