32. Додаткова підсумкова документація аудиту

Звіт аудитора про перевірку госп.діяльності – документ, який подається в стислій стандартній формі аудитором і який містить результати проведених досліджень госп.діяльності об’єкта, який перевіряється. У звіті повідомляють про законність здійснених операцій, економічність і ефективність витрат коштів і продуктивність досягнення поставлених задач. Інформація, яка подається у звіті, повинна бути чіткою та ясною, надійною та компетентною, а також незалежною, об’єктивною, правдивою і конструктивною. Дані, які містяться у звіті аудитора, необхідні керівництву ек.суб’єкта, який перевіряється, для того, щоб мати уявлення про недоліки в облік.записах, бух.регістрах і системі внутр.контролю, які можуть привести до суттєвих помилок в бух.звітності. Крім цього, у звіті містяться конструктивні пропозиції щодо удосконалення системи б/о і внутр.контролю під-ва. Складання аудит.звіту –процес доволі складний. Зміст цього документа залежить від конкретних обставин і результатів дослідження господарських операцій, його форма у зв’язку з цим може бути довільною, він не є офіційним аудиторським документом, а призначений виключно для клієнта і може бути оприлюднений тільки з його дозволу. Звіти можуть містити слідуючі відомості: заголовок, підпис і дату; інформацію про задачі та межі А; повні відомості про результати перевірки; кому адресуються матеріали А; предмет А (назва одиниці, дата і період часу); обгрунтування для А; відповідність стандартам; дані про строки представлення звітів. В загальному структуру звітй можна представити таку: назва документа, офіційна назва організації, яка перевіряється, ПІБ і посада особи – отримувача звіту; вступ; заг.інформація; результати аудит.перевірки. Вступ включає в себе відомості про аудит.фірму або аудитора, повна назва ек.суб’єкта, який перевіряється, період і час перевірки, керівник організації (ПІБ, посада), особа, яка відповідальна за підготовку бух.звітності. Заг.інформація включає в себе методику аудит.перевірки, її особливості, масштаб б/о. Результати аудит.перевірки містять висновки та рекомендації (думка аудит.організації про результати виконання А). Цей звіт в кінці підписують керіник групи аудиторів, аудитори, які приймали участь, отримувач аудит.звіту (ПІБ, посада), а також ставиться дата отримання.

33. Загальний план і програма аудиту

Потрібно зрозуміти те, що кожен аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватись на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнта. Слід підкреслити, що аудитори і аудиторська фірми в Україні під час розробки плану аудиту мають право самостійно визначати форми і методи аудиту. На підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань і досвіду роботи, треба знати мету планування і, зокрема, це є звернення особливої уваги аудитора найважливіші напрямки аудиту на виявлення проблем, які слід перевіряти ретельно. Характер планування залежить від організаційної форми, розміру і виду діяльності, виду аудиту та правильного уявлення аудитора про стан справ підприємства. робоча документація аудитора помагає в плануванні і проведенні аудиту, тобто підкреслюється доцільність і необхідність документального оформлення планування аудиту. Аудитору слід розробити і документально оформити план аудиту, визначити істотні помилки, а потім здійснити аудит за планом. Загальний план аудиту розробляється так детально, щоб аудитор мав змогу підготувати програму проведення аудиту. Під час розробки плану аудитор здійснює аналіз таких питань: 1) розуміння аудитором бізнесу клієнта; 2) розуміння обліку і системи внутрішнього контролю; 3) визначення ризиків і суттєвості; 4) види, час і повнота процедур; 5) координація, керівництво, супроводження і нагляд.

В плані вказується: 1) яка організація перевіряється; 2) період аудиту; 3) кількість люд-год на перевірку; 4) керівник аудиторської перевірки; 5) запланований аудиторський ризик; 6) запланована суттєвість. Розуміння аудитором бізнесу клієнта полягає у вивченні факторів, які мають вплив на діяльність підприємства, тобто вивчаються найважливіші характеристики підприємницької діяльності клієнта, його організаційна структура, процес виробництва, надання послуг, фінансовий стан, порядок звітування і розподіл обов’язків між керівництвом підприємства. Щодо розуміння обліку, то вивчається методологія і принципи БО, які застосовуються бухгалтерією підприємства. При визначенні ризиків і суттєвостей, то аудитор повинен визначити внутрішній ризик. Координація, керівництво, супроводження і нагляд – участь в аудиті інших аудиторів і аудиторських фірм, експертів та інших фахівців, які не є аудиторами.

Загальний план повинен слугувати основою для підготовки програми аудиту. У ньому прогнозують строки проведення аудиту, складають графік проведення аудиту, визначають дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. Під час планування витрат робочого часу аудитору необхідно враховувати: - розрахунок витрат часу, витраченого в попередньому періоді ( в разі проведення наступного аудиту), і його зв’язок із поточним розрахунком; - рівень суттєвості перевірок; - проведені оцінки ризиків. При підготовки загального плану слід установити рівень суттєвості – ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати достовірною. План повинен складатися до початку роботи з клієнтом і враховувати: - умови договору на виконання аудиту; - зміст аудиторського висновку, строки його подання; - відповідальність аудитора, передбачену законодавством;

- відповідальність під-ва за бух-ку звітність, яка надається для перевірки; - відповідальність під-ва за повноту і достовірність іншої необхідної інформації; - систему і форму БО; - список членів А-кої робочої групи, тривалість роботи, бюджет часу і витрат; - ступінь впливу на аудит нових бух-ких або аудиторських законів, нормативів, інструкцій; - рівень суттєвості завдань аудиту; - найважливіші етапи і завдання аудиту;

- ступінь довіри до надійності системи БО і внутрішнього контролю; - порядок узгодження роботи внутрішніх А-рів і співпрацю з ними; - сутність і обсяг А-ких доказів; - умови, які потребують особистої уваги (можливість помилки, шахрайства); - ступінь аудиторського ризику; - список помічників, які будуть залучатися до аудиту. При цьому слід ураховувати такі фактори, як реальні затрати праці, необхідні для роботи, витрати часу попередньої перевірки, рівень суттєвості й проведення оцінки ризиків. У складі загального плану повинна бути інформація про: А) склад аудиторської групи; Б) її підпорядкованість; В) інструктаж; Г) перевірку якості роботи молодих спеціалістів старшими працівниками. У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, причому їх причини повинні докладно документуватися. Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулися в діяльності під-ва і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта по усуненню недоліків та виконанню рекомендацій поперенього аудитора.

План бажано погодити з керівництвом фірми. Це дасть можливість уточнити А-кі процедури з діяльністю персоналу під-ва.