26. Стадії аудиторського процесу

Аудит можна уявити як технологічний процес, в якому необхідні аудит. процедури здійснюються у встановленому порядку і реалі­зуються за допомогою сукупності організаційних, методичних і технічних методів, способів та прийомів. Виходячи із терміну, змісту і призначення виконуваних аудитором процедур, процес аудиторської перевірки умовно можна поділити на окремі складо­ві.

Напереконання деяких авторів (Петрик), процес аудиторської перевірки доречно поділити на п'ять основних етапів: 1-й етап – підготовчий; 2-й етап – проміжний; 3-й етап – етап фізичної перевірки; 4-й етап – аудит статей звітності (основний); 5-й етап – заключний.

Підготовчий. На цьому етапі здійснюється вивчення потреб клієнта, готується інф. про нього, складаються документи, визначаються цілі і задачі аудиторської фірми, а також перелік аудиторських послуг, що надаються. Отже, на даному етапі аудитор повинен:

- Провести заг. знайомство з п-вом. При цьому він пови­нен враховувати рез-ти попередніх аудиторських перевірок та наслідки контролю іншими установами й організаціями;

- Провести заг. оцінку служби внутр. контролю (Аудитору корисно провести експрес-аналіз фін стану, розрахувати основні показники, що характеризують його)

- Оцінити аудит. ризик та суттєвість (аудитор оцінює загальну величину аудиторського ризику та приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення і аудиторської перевірки).

Після визначення заг. підходу до проведення перевір­ки, її осн цілей і завдань аудитору слід розробити план та і програму аудиту. Паралельно з розробленням плану та програми аудиту визначається група аудиторів, яка виконуватиме перевірку. Підсумком І етапу є укладення Договору на аудит перевірку та надсилання п-ву-клієнту від імені аудит фірми, ЛИСТА-зобов'язання, в якому додатково роз'яснюються права, обов'язки та відповідальність сторін, зазна­чається перелік видів інф, документів, які мають бути пе­редані для перевірки аудитору.

Проміжний. Цей етап аудиту, як правило, повинен здій­снюватись у вересні-жовтні того року, звітність якого буде пере­вірятись. Аудитор проводить детальний аналіз, оцінку надійності та ефективності системи внутрішнього контролю п-ва- клієнта. З цією метою він повинен за допомогою спеціальних процедур упевнитись, що система внутр контролю п-ва дає достатню гарантію того, що:-всі госп операції та інша важлива, суттєва інф в повному обсязі відображаються в облікових записах;-помилки або пропуски в обліковій інформації регулярно ви­являються у процесі здійснення внутрішніх контрольних процедур;-активи і пасиви, що відображаються в бухгалтерських запи­сах і звітності, існують і записуються в правильних сумах.

Фізична перевірка. Цей етап повинен здійснюватись під час проведення інвентаризації на підп-стві (жовтень, листопад, грудень). Строки заздалегідь узгоджуються й офіційно повідомляються аудитору. Важливими завданнями, які повинні бути вирішені аудитором на етапі фізичної перевірки, є оцінка повноти відображення да­них в обліку та контроль правильності оцінки матеріальних запа­сів, готової продукції і незавершеного виробництва. Про всі виявлені на даному етапі аудиту недоліки повідомляє­ться у письмовому вигляді керівникові підприємства-клієнта.

Аудит статей звітності. Це основний етап аудиту, який проводиться після закінчення звітного періоду та підготовки усіх необхідних форм річної звітності (кінець січня, лютий, березень). На цьому етапі проводиться детальна перевірка кожного показника фінансової звітності, проводиться аналітичний огляд статей фінансової звітності, і визначається динаміка їх розвитку, проводиться коригування на рахунках (за згодою керівника). Виявлені недоліки, помилки, суттєві викривлення інформації у фінансовій звітності повідомляються офіційним листом керів­никові підприємства. За результатами проведених аудиторських процедур аудитор складає проміжні висновки щодо кожної статті звітності.

Заключний. Це узагальнюючий підсумковий етап, на якому на підставі попередньо зібраних аудиторських доказів складаєть­ся Звіт про проведену аудиторську перевірку та аудит ви­сновок (думка) про достовірність перевіреної звітності. Аудиторський висновок формулюється з урахуванням подальших подій, які ста­лися після дати складання звітності, але до дати закінчення ауди­торської перевірки. Звіт і висновок щодо аудиторської перевірки передається № замовникові, аудиторське досьє здається до архіву аудиторської фірми. У зарубіжній практиці обов'язковим є присутність аудитора на загальних річних зборах акціонерів (власників). Вважаємо, що такий досвід було б корисно запровадити і для вітчизняних під­приємств.