9 Облік операцій на валютних рахунках (порядок перерахунку іноземної валюти у гривні, облік курсових різниць, документальне оформлення, синтетичний і аналітичний облік)

Валютні рахунки в банках відкриваються підприємствами, що здійснюютья зовнішньоекономічну діяльність. Іноземна валюта використовується як засіб платежу в розрахунках між резидентами і нерезидентами. Кошти в іноземній валюті облічуються окремо по кожній валюті, яка перераховується в національну валюту України. Банк надає підприємству виписки у валюті та гривнях, на підставі яких здійснюються записи у бухгалтерському обліку та доданих до них розрахунково-платіжних документів: технічної документації — паспортів на машини й устаткування, інструкцій з монтажу; товарно-супровідної документації — сертифікатів якості, пакувальних листів, комплектуючих відомостей; транспортної, експедиторської та страхової документації — залізничних накладних, коносаментів, накладних повітряного, морського, авіаційного та автомобільного транспорту, страхових полісів; складської документації — приймальних актів порту, докових розписок про приймання товарів тощо; митної декларації — вантажно митних декларацій, довідок про сплату мита і зборів, податку на додану вартість; розрахункової документації — рахунків-фактур, розрахункових специфікацій, перевідних векселів, банківської документації — доручення на оплату, відкриття акредитивів, чекових книжок тощо. Для обліку іноземної валюти на рахунках у банку є доцільним відкрити до субрахунку 321 «Поточний рахунок в іноземній валюті» такі аналітичні рахунки: «Валютний рахунок у країні» «Валютний рахунок за кордоном» «Транзитний валютний рахунок» Методологічні засади обліку операцій в іноземних валютах визначені П(В)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». Згідно П(В)БО 21 операції в іноземній валюті відображують при їх первісному визнанні у грошовій одиниці України шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції. Валютним курсом є встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Внаслідок зміни валютних курсів виникає курсова різниця. Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. Курсові різниці відображуються в обліку на дату розрахунку із застосуванням монетарних статей на дату балансу. Курсові різниці виникають й обліковуються у випадках зміни курсу валют у період між: відвантаженням продукції та отриманням платежу; отримання запасів і датою погашення заборгованості постачальнику; отримання позик та їх погашення; отримання векселя та його оплатою; видачею коштів на відрядження та отримання авансового звіту; оцінкою окремих видів отриманого майна на дату реєстрації в обліку та оцінкою на дату складання балансу. Монетарні статті — це статті грошових коштів, а також інших активів та зобов'язань, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів. У бухгалтерському обліку нарахування курсової різниці при збільшенні курсу відображають таким чином: По рахунках активів: Дт 16,302,312,362 Кт 714 «Дохід від операційної курсової різниці», 744 «Дохід від не операційної курсової різниці» По рахунках зобов'язань Дт 945 «Втрати від операційної курсової різниці», 974 «Втрати від не операційної курсової різниці» Кт 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті», 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті», 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» Зменшення курсу іноземної валюти відображують зворотними проводками: Для рахунків активів — з використанням субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці»; Для рахунків зобов'язань — із використанням субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці». Для відображення операцій, здійснених в іноземній валюті, використовуються журнал 1 і відомість до нього, які заповнюються у валюті здійснення операцій. Для кожної іноземної валюти ведеться журнал 1 і відповідні відомості до його, в яких зазначається назва іноземної валюти. Аналітичний облік в іноземній валюті ведеться у гривнях, одночасно, у тій валюті, в якій здійснюється операція. Записи в журналі 1 і відомості можуть здійснюватися за 2-3 дні в хронологічному порядку на основі нагромаджувальних допоміжних відомостей з наступним перенесенням підсумків оборотів до журналу 1 і відомостей. Основою для записів у регістри синтетичного й аналітичного обліку є оброблені виписки банку, в яких за кожною господарською операцією визначається кореспондуючий рахунок. На субрахунку 313 «Інші рахунки в банках у національній валюті» та 314 «Інші рахунки в банках в іноземній валюті» відображують наявність та рух коштів підприємства, що знаходиться на особливих рахунках, в акредитивах, ощадні сертифікати, приватизаційні папери, компенсаційні сертифікати тощо.