- •«Робінзон Крузо» д.Дефо як реалістичний просвітницький роман.
- •Загальна характеристика творчості е. А. По (на матеріалі поезії «Крук», новел «Золотий жук» або «Маятник і провалля»).
- •Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі століття (на прикладі творів п. Корнеля «Сід» або ж. Расіна «Федра»).
- •Творча історія, проблематика та система образів філософської трагедії Гете «Фауст».
- •Провідні жанри і проблеми французької прози хіх століття.
- •Загальна характеристика літератури романтизму, її основні течії.
- •Творча історія «Людської комедії» о. Де Бальзака, своєрідність структурної побудови, ключові твори.
- •9. Особливості творчості е.Т.А.Гофмана (на матеріалі конкретних творів).
- •«Дамська» версія англійського реалістичного роману (на матеріалі творів сестер Бронте).
- •Загальна характеристика творчості Дж.Байрона (на матеріалі творів «Паломництво Чальд-Гарольда» або «Мазепа»).
- •Специфіка американського реалізму та творчість Марка Твена (на матеріалі романів «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна»). Марк твен - писатель-реалист, мастер юмора и сатиры
- •Історичний роман як жанр літератури романтизму (на матеріалі роману в.Скотта «Айвенго» або в.Гюго «Собор Паризької Богоматері»).
- •Поняття про символізм у європейській літературі кінця хіх століття та його філософсько-естетичні засади.
- •Особливості російської літератури доби романтизму (на матеріалі творів о.Пушкіна, м.Гоголя, або м.Лермонтова).
- •Авангардистські течії у літературі та мистецтві хх століття.
- •Ідейно-художня своєрідність французького реалістичного роману (на матеріалі творів Стендаля або о. Де Бальзака – за вибором студента).
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея».
- •Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості ч.Діккенса (на матеріалі конкретних творів).
- •Загальна характеристика «срібної доби» російської поезії: її провідні напрями, течії та художні здобутки.
- •Ідейно-художня своєрідність російського реалістичного роману (на матеріалі творів л.Толстого або ф.Достоєвського).
- •Загальна характеристика драматургії ф. Шіллера (на матеріалі творів «Вільгельм Телль» або «Розбійники»).
- •Модерністські напрями і течії в поезії кінця хіх – початку хх століття.
- •Естетико-ідеологічна своєрідність трилогії п. Бомарше про Фігаро. Рецепція та трансформація в цих комедіях традицій світової драматургії.
- •25. Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця хіх – початку хх ст. (на матеріалі одного з творів г.Ібсена, б.Шоу або а.П.Чехова).
- •Творча історія, проблематика та система образів сатирико-алегоричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера».
- •Шахрайський роман і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі.
- •Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі хх століття. «Потік свідомості» у творчості м. Пруста і Дж. Джойса.
- •Література хуіі століття: загальна характеристика, основні напрями та стилі. Бароко й класицизм. Общая характеристика литературы XVII века
- •[Править] Спор "старых" и "новых"
- •[Править] Барокко
- •[Править] Классицизм
- •Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Брехта за вибором студента).
- •Творчий шлях ф. Рабле. Творча історія, фольклорні витоки та ідейно-образна своєрідність роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •Проблематика роману м. Булгакова «Майстер і Маргарита» та традиції світової літератури у ньому.
- •Загальна характеристика європейської середньовічної лірики (трубадури, мінезингери, ваганти).
- •Філософія екзистенціалізму та її вплив на розвиток світової літератури. Проблеми вибору в творах ж. П. Сартра та а. Камю. Людина та її обов’язок у романі а. Камю «Чума».
- •Нарис життя та особливості творчості Горація. «Послання до Пізонів» та ода «До Мельпомени» («Пам’ятник»), їхнє літературне відлуння у світовій літературі.
- •Латиноамериканський роман. Ґенеза та особливості поетики. Творчість г.Гарсія Маркеса.
- •Загальна характеристика та періодизація античної літератури.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Гомер «Іліада»: історична основа, проблематика, система образів, художні особливості. Гомерівське питання.
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея». (повтор 18 вопрос)
- •«Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий».
- •Поняття про акмеїзм, його естетичні засади та художні здобутки представників цієї течії (на матеріалі творчості а. Ахматової).
- •Вергілій. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння (Котляревський). Вергілій і Гомер.
- •Поняття про футуризм, його естетичні засади та експериментаторство у царині поезії.
- •Загальна характеристика французького героїчного епосу «Пісня про Роланда».
- •Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні ф. Кафки «Перевтілення».
- •Лицарський роман як жанр середньовічної літератури. Художні особливості «Роману про Трістана та Ізольду», його літературне відлуння.
- •Комедія б. Шоу «Пігмаліон», її проблематика та співвіднесеність з давньогрецьким міфом. Новаторські відкриття б. Шоу-драматурга.
- •Поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» – філософсько-художній синтез середньовічної культури.
- •Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море».
- •Жанрові різновиди драматургії в.Шекспіра. Ідейно-художня своєрідність трагедії «Гамлет» (або іншої – за вибором студента).
- •Явище фентезі у сучасній літературі: ґенеза та ознаки. «Володар перснів» Дж.Р.Р. Толкієна як твір фентезі.
- •Братство Кольца
- •Две крепости
- •Возвращение короля
- •Источники вдохновения Воззрения автора
- •Мифология
- •Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як пародія на лицарські романи та трагікомічна епопея іспанського життя. Значення твору для розвитку нової європейської прози.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»).
- •Авторська гра з читачем у постмодерній літературі (на матеріалі романів м.Павича та у.Еко)
- •Загальна характеристика бароко як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі філософської драми Кальдерона «Життя – це сон»).
- •Проблема «зайвої людини» в російській літературі хіх століття.
- •Просвітництво як ідейний рух, комплекс його ідей і загальна характеристика всесвітньої літератури цієї доби.
- •Загальна характеристика реалізму як літературного напряму хіх століття.
- •Питання з методики викладання світової літератури в школі
25. Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця хіх – початку хх ст. (на матеріалі одного з творів г.Ібсена, б.Шоу або а.П.Чехова).
Середина XIX ст. - епоха домінування епосу і, зокрема, реалістичного роману. Театр, про який уже протягом століття казали, що він гине, був на периферії літ-ного розвитку. Так, твори Шекспіра поступово починали перетворюватися на пересічний театральний крам, який єу кожній трупі. Забулись великі класицист трагедії з їх високим конфліктом почуття і обов'язку. Моду в театральн світі диктувала франц "школа здор глузду"; виникає як опозиція до романт п'єси з її незвичним героєм, сильною особистістю, тираноборством та уславленням свободи. Герої - звичайні люди з пересічними конфліктами. Знову примушує згадати про себе комедія. Серед письменників, що обстоювали принципи школи здор глузду були Понсар, Ож'є, Скриб, Дюма-син, які приділ увагу розробці техніки сценічної дії і вмінню будувати стрімку інтригу та живий, гострий діалог, створ цікавих персонажів "як у житті". На сцені того часу переважали комедії (Скриб "Склянка води"), мелодрами (Дюма-син "Дама з камеліями"), водевілі (Скриб, Лабіш). Близькою до франц "школи здор глузду" була англ "добре зроблена п'єса", взірцем якої є комедії Уайльда. Романтична п'єса мала певний успіх насамперед в творч Ростана ("Сірано де Бержерак"), в Німеччині, в Норвегії в межах "національн романтизму", в ранніх п'єсах Г. Ібсена. Торував собі шлях на сцену і натуралізм, передусім, в творчості Г. Гауптмана ("Перед сходом сонця"). Особл розквіту реаліст п'єса набула в драматичн доробку рос драматурга Островського, який зміг піднести тривіальний конфлікт чоловік - дружина - коханець до масштабів соціальн узагальн (драма "Гроза"). Улюбл героями Островського стають купці, для яких у цьому світі існує один Бог, ім'я якому - гроші. Тож і осн конфлікт у п'єсах Островського зводиться до цієї проблеми: людина і гроші, людина і її право бути особистістю. П'єси Островського, першого рос професійн драматурга, носять яскраво вираж соц характер, що, зрештою, обумовлюється загальною літ-ною тенденцією цієї епохи. Театр завжди відігравав неабияку роль у суспільн житті. У другій половині XIX ст. театр починає виконув роль провідника певних націон ідей, береться сприяти націон самоусвідомленню народу. Це х-но для театру корифеїв на Україні, для театрів Норвегії, Германії. Але все ж таки у тогочасній драматургії відчув "криза жанру". Оскільки серед серйозної читаючої аудиторії очевидним фаворитом був роман, то і з'явл перші спроби перекласти популярні епічні твори на "мову" театру. Особливо в цьому віднош поталанило Ф.Достоєвському. З'явл спроба поєднання різних родів літератури. Звичайно, це не абсолютне новаторство. Але тенденція поєдн ліричного і драматург начала у другій пол 19 ст стала продуктивнішою, особливо в ранній творчості Г.Ібсена (період "національного романтизму"), творчості Лесі Українки (драма-феєрія „Лісова пісня"). Але відродження театру у другій половиш 19ст. пов'язують не з модерністським, а з реалістичним театром. І найперше - з іменами Ібсена і Чехова. Вони не тільки виводять на театральні підмостки нового героя, піднімають нові теми і намаг приверн увагу до нових проблем, але і реформують саму форму театральної дії. Вони ств п'єсу-діалог, яку згодом Шоу перетворить на п'єсу-дискусію, де домінувати буде внутр дія, яка переросте в творах Чехова у підтекст. Саме з іменем Ібсена пов'язаний початок реформув театру. П'єса "Ляльковий дім" була написана у 1879 році і тоді ж надрукована. І зразу ж викликала гостру полеміку стосовно своєї ідейної спрямованості. На нім і рос сцені вона йшла під назвою "Нора". Конфлікт п'єси яскраво вираж і, на перший погляд, простий: Нора, благородна дружина, що врятувала життя коханого чоловіка, і покидьок (так про нього говорить,лікар Ранк), брудний шантажист Крогстад. Але тоді нам незрозумілим буде фінал п'єси: якщо Крогстад вирішив почати нове життя і передав вексель Норі, то чому вона кидає дім? Сценічна техніка на той час набула високої майстерності і, з цієї т.з, Ібсен - ніби школяр, що не вміє скомпонувати частини драми. В цій п'єсі є два сюжети, дві дії і два конфлікти. Один - зовнішній -розв'язка історії, що почалась вісім років тому, коли Нора підробила вексель. І вона закінчується тоді, коли вексель опинився у Нори. Ця сюжетна лінія має свою структуру: зав'язка - втрата Крогстадом місця в банку; кульмінація - отримання Хельме-ром листа від Крогстада; розв'язка - отрим назад векселя. Конфлікт обумовле суто соц проблемами: полож жінки у сусп - мала б Нора право взяти сама гроші, то не потрібно б було їй нічого підробляти. Але справжній сюжет не в зовнішній дії - це стосунки у домі Хельмерів: пізнання Норою справжнього обличчя чоловіка і свого. І кульмінацією буде рішення Нори покинути дім Хельмера, який виявився ляльковим. А розв'язка - попереду. Чи не тому так багато полеміки викликав цей твір? Рушійна сила зовн дії - історія з векселем, рушійна сила внутр дії - психолог стан Нори: страх, близькість до самогубства, очікування чуда. Тож у новітній літ-рі Ібсен започатковує новий тип драми соц-психолог. Але пошуки драматургів були б малоперспективними, якби не було спроби ств не тільки нову п'єсу, але й новий театр з новою театральною школою системою. Пошуки цього театру відбув скрізь на європ континенті: у Німеччині, Франції, Англії намаг відкрити нові театри (у Франції, наприк-іад, він отримав назву художнього), щоб ставити насамперед п'єси Ібсена, який ;тає театральним лідером. Отже, до осн тенденцій розвитку др пол ХІХ ст. можна віднести: домінування в середині століття "школи здорового глузду" з "добре зробленою п’єсою; розквіт оперети та водевілю; синтез драматургії з іншими родами літератури (театральна постановка епічних творів, поява ліро-драматичних творів); поява модерн (натуралістичн та символічн) драми; домінування діалогу, зведення до мінімуму монологу (аж до повної "відмови від мови" - появи "театру мовчання"); поява і зросташга питомої ваги внутр дії; поява нової театральн системи Станіславського.