Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Відповіді зарубіжка ДЕК (І В).docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
04.09.2019
Размер:
561.69 Кб
Скачать
  1. Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Брехта за вибором студента).

Бертольд Брехт (1898-1956), знаменитий нім поет, прозаїк, драматург, є одним з найвидатн театральних діячів XX ст. Його інсценування відомих творів інших письмен та оригінальні авторські п'єси, вистави ств ним 1949 р. театру "Берлінський ансамбль" вплинули на розвиток сучасного театру не менше, ніж драми норвежця Ібсена і росіянина Чехова у кінці XIX ст. Одними з найвідоміших його п'єс є "Матінка Кураж та її діти" (1939) і "Життя Галілея" (1939-56). Наприкінці 20-х років пошуки Брехта в царині нових художніх форм вилились в ідею "епічного театру", здатного розкрити глибину соці і політ конфліктів доби. Теорет основи виклад у 1931р. в праці "Сучасний театр - театр епічний". У ній драматург полемізує з традиційним "аристотелівським" чи "драматичним" театром у питаннях форми і змісту драмат твору.

Основні положення його теорії: Звернення не до почуттів глядача, а до його розуму. Емоції підводять глядача до катарсису (очищення душі), але висновки він має робити з дійсності; Зацікавл глядача не ходом дії, очікув розв'язки, а ідеями, ходом авторської (режисерської) думки. Тому сюжети п'єс Брехта запозичені в інших авторів або є загальновідомими ситуаціями чи істор подіями; Головн художній прийом - "ефект відчуження", коли загальновідоме і звичне позбавляється традиційних очевидних рис, буденності і показується з несподіваного боку. "Ефекту відчуження" режисер досягав умовністю костюмів та декорацій, використ табличок з написами перед початком нового епізоду, вводячи пісні-зонги, які не є частиною сюжету, а пояснюють чи оцінюють події у зверненні до глядача; Підкреслена театральна умовність зображув, дистанціювання від глядача. Актор не перевтілюється в героя, а залишається собою, оцінюючи персонажа; Суть драматичного конфлікту полягає в зіткненні та протиборстві ідей, розв’язка виноситься зі сцени у зал, де глядач має прийти до певного висновку. Театр Брехта має філософський та дидактичний характер. Його завдання - вчити думати, виховувати активну особистість, спонукати змінювати світ на краще. П'єса "Матінка Кураж та її діти" з'явилася напередодні Другої світової війни. Брехт написав п'єсу-пересторогу, попереджаючи людство про жахливі наслідки мілітаристської політики. Вже назвою драматург стверджує особливий характер твору, його належність до "епічного театру". Підзаголовок часів "Хроніка з часів Тридцятилітньої війни" свідчить про значну роль епічного елементу в п’єсі (хроніка - епічний жанр). Автор розповідає історію сім'ї маркітантки Анни Фірлінг на прізвисько Матінка Кураж на тлі історичних подій XVII ст. Доля сім'ї уособлює долю всього нім народу і навіть ширше – Європи. Образ головної героїні Б.Брехт запозичив у нім письм 17 ст. Гріммельсгаузена. Анна Фірлінг втілює ідею наживи. Сам фельдфебель теж пропагує війнуі, що "без війни порядку нема", він закликає віддати себе війні. На зіткненні цих ідей будується подальша дія. Вербувальник зваблює стати солдатом старшого сина Ейліфа, згодом сама матінка Кураж, охоплена жадобою привласнити полкову касу, так славно поторгувалась, що іншого її сина Швейцеркаса розстріляли. Анна Фірлінг за дванадцять років "бізнесу" на війні втратила коня, дітей, але так і не розбагатіла. Рятуючи матір, загинула німа Катрін, але й це не привело героїню до прозріння. Єдиний, хто розуміє справжню суть війни, - саме німа дівчина, яка силкується кожен раз щось сказати, але не може, і її ніхто не розуміє. Для Брехта не важливо, щоб цю ідею зрозуміли персонажі п'єси, бо вона звернена передусім у зал. Матінка Кураж запрягається у фургон і просить полк забрати її з собою.