- •«Робінзон Крузо» д.Дефо як реалістичний просвітницький роман.
- •Загальна характеристика творчості е. А. По (на матеріалі поезії «Крук», новел «Золотий жук» або «Маятник і провалля»).
- •Ідейно-художні особливості творчості Вольтера. Загальна характеристика філософської повісті «Простак».
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі століття (на прикладі творів п. Корнеля «Сід» або ж. Расіна «Федра»).
- •Творча історія, проблематика та система образів філософської трагедії Гете «Фауст».
- •Провідні жанри і проблеми французької прози хіх століття.
- •Загальна характеристика літератури романтизму, її основні течії.
- •Творча історія «Людської комедії» о. Де Бальзака, своєрідність структурної побудови, ключові твори.
- •9. Особливості творчості е.Т.А.Гофмана (на матеріалі конкретних творів).
- •«Дамська» версія англійського реалістичного роману (на матеріалі творів сестер Бронте).
- •Загальна характеристика творчості Дж.Байрона (на матеріалі творів «Паломництво Чальд-Гарольда» або «Мазепа»).
- •Специфіка американського реалізму та творчість Марка Твена (на матеріалі романів «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна»). Марк твен - писатель-реалист, мастер юмора и сатиры
- •Історичний роман як жанр літератури романтизму (на матеріалі роману в.Скотта «Айвенго» або в.Гюго «Собор Паризької Богоматері»).
- •Поняття про символізм у європейській літературі кінця хіх століття та його філософсько-естетичні засади.
- •Особливості російської літератури доби романтизму (на матеріалі творів о.Пушкіна, м.Гоголя, або м.Лермонтова).
- •Авангардистські течії у літературі та мистецтві хх століття.
- •Ідейно-художня своєрідність французького реалістичного роману (на матеріалі творів Стендаля або о. Де Бальзака – за вибором студента).
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея».
- •Специфіка англійського реалізму та її втілення у творчості ч.Діккенса (на матеріалі конкретних творів).
- •Загальна характеристика «срібної доби» російської поезії: її провідні напрями, течії та художні здобутки.
- •Ідейно-художня своєрідність російського реалістичного роману (на матеріалі творів л.Толстого або ф.Достоєвського).
- •Загальна характеристика драматургії ф. Шіллера (на матеріалі творів «Вільгельм Телль» або «Розбійники»).
- •Модерністські напрями і течії в поезії кінця хіх – початку хх століття.
- •Естетико-ідеологічна своєрідність трилогії п. Бомарше про Фігаро. Рецепція та трансформація в цих комедіях традицій світової драматургії.
- •25. Творчі пошуки та новаторські відкриття в драматургії кінця хіх – початку хх ст. (на матеріалі одного з творів г.Ібсена, б.Шоу або а.П.Чехова).
- •Творча історія, проблематика та система образів сатирико-алегоричного роману Дж. Свіфта «Мандри Гулівера».
- •Шахрайський роман і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі.
- •Нові засоби зображення внутрішнього світу людини у модерністській прозі хх століття. «Потік свідомості» у творчості м. Пруста і Дж. Джойса.
- •Література хуіі століття: загальна характеристика, основні напрями та стилі. Бароко й класицизм. Общая характеристика литературы XVII века
- •[Править] Спор "старых" и "новых"
- •[Править] Барокко
- •[Править] Классицизм
- •Бертольт Брехт: теорія «епічного театру» та її основні положення (на прикладі однієї з драм Брехта за вибором студента).
- •Творчий шлях ф. Рабле. Творча історія, фольклорні витоки та ідейно-образна своєрідність роману «Гаргантюа і Пантагрюель».
- •Проблематика роману м. Булгакова «Майстер і Маргарита» та традиції світової літератури у ньому.
- •Загальна характеристика європейської середньовічної лірики (трубадури, мінезингери, ваганти).
- •Філософія екзистенціалізму та її вплив на розвиток світової літератури. Проблеми вибору в творах ж. П. Сартра та а. Камю. Людина та її обов’язок у романі а. Камю «Чума».
- •Нарис життя та особливості творчості Горація. «Послання до Пізонів» та ода «До Мельпомени» («Пам’ятник»), їхнє літературне відлуння у світовій літературі.
- •Латиноамериканський роман. Ґенеза та особливості поетики. Творчість г.Гарсія Маркеса.
- •Загальна характеристика та періодизація античної літератури.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Гомер «Іліада»: історична основа, проблематика, система образів, художні особливості. Гомерівське питання.
- •Постулати теорії естетизму о. Уайльда та їхня інтерпретація в романі «Портрет Доріана Грея». (повтор 18 вопрос)
- •«Батько трагедії» Есхіл. Проблематика, система образів, літературне відлуння трагедії «Прометей прикутий».
- •Поняття про акмеїзм, його естетичні засади та художні здобутки представників цієї течії (на матеріалі творчості а. Ахматової).
- •Вергілій. «Енеїда»: творча історія, проблематика, система образів, літературне відлуння (Котляревський). Вергілій і Гомер.
- •Поняття про футуризм, його естетичні засади та експериментаторство у царині поезії.
- •Загальна характеристика французького героїчного епосу «Пісня про Роланда».
- •Своєрідність світобачення та його художнє втілення в оповіданні ф. Кафки «Перевтілення».
- •Лицарський роман як жанр середньовічної літератури. Художні особливості «Роману про Трістана та Ізольду», його літературне відлуння.
- •Комедія б. Шоу «Пігмаліон», її проблематика та співвіднесеність з давньогрецьким міфом. Новаторські відкриття б. Шоу-драматурга.
- •Поема Данте Аліг’єрі «Божественна комедія» – філософсько-художній синтез середньовічної культури.
- •Символіка змісту та образів філософської повісті-притчі е. Хемінгуея «Старий і море».
- •Жанрові різновиди драматургії в.Шекспіра. Ідейно-художня своєрідність трагедії «Гамлет» (або іншої – за вибором студента).
- •Явище фентезі у сучасній літературі: ґенеза та ознаки. «Володар перснів» Дж.Р.Р. Толкієна як твір фентезі.
- •Братство Кольца
- •Две крепости
- •Возвращение короля
- •Источники вдохновения Воззрения автора
- •Мифология
- •Роман Сервантеса «Дон Кіхот» як пародія на лицарські романи та трагікомічна епопея іспанського життя. Значення твору для розвитку нової європейської прози.
- •«Шахрайський роман» і його вплив на розвиток жанру роману в світовій літературі. (повтор)
- •Загальна характеристика класицизму як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»).
- •Авторська гра з читачем у постмодерній літературі (на матеріалі романів м.Павича та у.Еко)
- •Загальна характеристика бароко як літературного напряму хуіі ст. (на прикладі філософської драми Кальдерона «Життя – це сон»).
- •Проблема «зайвої людини» в російській літературі хіх століття.
- •Просвітництво як ідейний рух, комплекс його ідей і загальна характеристика всесвітньої літератури цієї доби.
- •Загальна характеристика реалізму як літературного напряму хіх століття.
- •Питання з методики викладання світової літератури в школі
Источники вдохновения Воззрения автора
Во «Властелине Колец» Джон Толкин воплотил свои воззрения на литературу, высказанные им в его эссе «О волшебных сказках». Так, в своём эссе Толкин отстаивает необходимость неожиданных счастливых концовок в сказках и фэнтези, он считает их частью «Побега», который даёт эта литература[4]. Толкин сознательно прибегает к приёму deus ex machina (вмешательству свыше, которое спасает героев от гибели), когда орлы спасают Фродо и Сэма, и когда Гэндальф чудесным образом воскресает[5][6]. (Подобные чудеса в сказках он сравнивал с евангельскими чудесами, не подлежащими объяснению). Толкин даёт читателю чувства «утешения» (англ. consolation), «побега» (англ. escape) и светлой грусти, которые считает ключевыми элементами «волшебной сказки».
На Толкина произвела тяжёлое впечатление Первая мировая война, а также индустриализация Англии, по его мнению, разрушившая ту Англию, которую он знал и любил. Поэтому «Властелину Колец» присущ пассеизм (тоска по прошлому).
Мифология
Значительное влияние на «Властелина Колец» оказал древнебританский Артуровский эпос. Образ Гэндальфа в качестве мудрого волшебника и наставника почти точно соответствует роли Мерлина в эпосах Джоффруа Монмутского и Томаса Мэлори. Арагорн — наследник королевского трона, подтверждающий своё право волшебным мечом, полученным от эльфов, исцеляющий наложением рук — весьма близок к королю Артуру[7][8][9]. Некоторые также видят в нём образ Иисуса Христа, как наследника иссякшей династии, чьё место занято временщиками и явление которого предсказано в пророчестве. Среди других параллелей отмечают Галадриэль — отсылка к Леди Озера, и финал с отплытием главного героя в Валинор — аналог Авалона[8]. Сам Толкин, когда его сравнивали с сэром Томасом Мэлори, отвечал: «Слишком много чести для меня»[10].
Роман имеет также ряд параллелей с германо-скандинавской мифологией. В частности, внешность доброго мага Гэндальфа (седая борода, широкополая шляпа и плащ) похожа на внешность скандинавского бога Одина в его ипостаси культурного героя и бога-дарителя. Отрицательная ипостась Одина — «сеятель раздоров» — представлена в романе образом злого мага Сарумана. А одно из прозвищ Одина в его отрицательной ипостаси — Грима («Скрытый») — носит тайный слуга Сарумана.
К скандинавской мифологии отсылает образ сломанного меча, перековываемого заново (одна из базовых сюжетных линий мифа о Сигурде), а также образ девы-воительницы (у Толкина — Эовин), раненной в бою и погружённой в колдовской сон (образ валькирии Брюнхильд). Образ Боромира, в особенности сцена его гибели, имеет много общего с древнефранкским эпосом о Роланде[8].
Образ кольца, дающего власть над миром, ради чего необходимо отказаться от любви, присутствует в оперной тетралогии Рихарда Вагнера «Кольцо Нибелунгов». Однако сам Толкин отрицал связь между произведениями Вагнера и сюжетом «Властелина Колец». Характерным отличием толкиновского сюжета от вагнеровского является то, что, по Толкину, Кольцо уничтожает не герой (у Вагнера — Зигфрид), а маленький хоббит (сказочно-фантастическая версия образа «маленького человека», распространённого в реалистической литературе XIX—XX веков).
Возможно также провести параллель между «Властелином Колец» и «Старшей Эддой», а также Сагой о Вёльсунгах, где присутствует образ про́клятого кольца, похищенного у карлика Андвари и приносящего своему обладателю смерть. Самому Толкину это сравнение не нравилось, по его словам, «общего у Кольца Всевластия и кольца Нибелунгов только то, что оба они круглые».