- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •Предмет трудового права.
- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •6. Система трудового права і систем трудового законодавства.
- •7. Завдання та функції трудового права.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Поняття і система джерел трудового права.
- •12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
- •11.Локальні нормативні акти.
- •14. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права. Працівники, роботодавці, трудовий колектив,
- •17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •18. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •22.Поняття колективного договору, його сторони.
- •23. Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •27. Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •31. Форма трудового договору.
- •28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору.
- •35. Правове регулювання випробування при прийомі на роботу.
- •30. Порядок укладення трудового договору.
- •34. Гарантії при прийнятті на роботу. Оскарження необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
- •33. Трудова книжка працівника.
- •36. Строковий трудовий договір та його особливості.
- •37. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •38. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •41. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень
- •42. Переміщення працівника, відмінність від переведення.
- •44. Зміна істотних умов праці.
- •45. Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
- •46. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •47. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за ініціативою працівника.
- •48. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.
- •49. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •50. Поняття та види дисциплінарних звільнень.
- •51. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •52. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •53. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •54. Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •55. Вихідна допомога при звільненні, її розміри та порядок виплати.
- •56. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця згідно кЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
- •43. Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •57. Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •58. Поняття та співвідношення скороченого і неповного робочого часу.
- •60. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •59. Режим робочого часу та його види.
- •61. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •62. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •63. Поняття та види відпусток.
- •64. Щорічна основна і додаткові відпустки, їх тривалість і порядок надання.
- •65.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •66. Відпустка без збереження заробітної плати.
- •67. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •68. Поняття заробітної плати. Сфери її правового регулювання.
- •70. Мінімальна заробітна плата: поняття та функції, порядок встановлення та перегляду.
- •72. Оплата праці при відхиленнях від нормальних умов праці (нічний час, простой, надурочні роботи тощо).
- •71. Тарифна система та її елементи.
- •69. Системи оплати праці.
- •75. Порядок проведення відрахувань із заробітної плати.
24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
З метою контролю за фактом укладення колективних договорів, та недопустимості підміни змісту колективного договору без відома загальних зборів трудового колективу, передбачена повідомна реєстрація колективних договорів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 року “Про порядок повідомної реєстрації галузевих і регіональних угод, колективних договорів” та ст. 9 Закону України “Про колективні договори і угоди” галузеві і регіональні угоди підлягають повідомній реєстрації в Мінпраці, а колективні договори – у місцевому органі державної виконавчої влади.
Як видно із самої назви постанови, завдання такої реєстрації полягає в тому, що відповідний орган повідомляють про те, що колективний договір чи угода прийняті і набрали чинності. Це означає, що державний орган перевіряє лише наявність самого договору чи угоди та ідентичність поданих на реєстрацію (трьох) примірників. Сам факт реєстрації не може вплинути на чинність колективного договору, а відмовити у реєстрації можна лише у випадку, коли всі примірники чи один із них не відповідають оригіналу.
Зміст колективного договору, як і зміст будь-якої угоди складають умови колективного договору та умови додатків до нього. В залежності від характеру підприємства, напрямку його діяльності визначається і зміст цих умов. В юридичній літературі прийнято вважати, що зміст колективного договору складають дві групи умов: це умови нормативного характеру та колективно-договірні зобов’язання.
Умови нормативного характеру можуть повторювати норми чинного законодавства, уточнювати їх з метою покращення правового регулювання трудових відносин на конкретному підприємстві, або встановлювати локальні норми тоді, коли є прогалини в праві.
З моменту набрання чинності колективним договором, нормативні положення колективного договору набирають обов’язкової сили як для тих працівників, що на момент його схвалення працювали на підприємстві, установі, організації, так і на майбутні трудові відносини. Вони є обов’язковими для роботодавця, працівників та органів по вирішенню трудових спорів. Невиконання цих умов тягне за собою таку ж відповідальність, як за недотримання норм чинного законодавства.
Нормативні положення колективного договору, як правило, діють протягом всього часу дії колективного договору, якщо вони не мають разового характеру (наприклад, преміювання за певні досягнення).
Другу групу умов складають так звані колективно-договірні зобов’язання. Це взаємні зобов’язання роботодавця та працівників, що носять, як правило, строковий характер до моменту їх виконання і включають взаємні обов’язки колективу працівників і роботодавця. Це зобов’язання, в основному, торкається соціально-побутових питань, як то: спорудження пансіонатів, будинків відпочинку, профілакторіїв, благоустрій території, забезпечення можливості навчання чи підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця як самими працівниками, так і їх дітьми.
Виконання цих взаємних зобов’язань припиняє їх дію. Однак, при відмові будь-якої із сторін від виконання взаємно-договірних зобов’язань тягне таку ж відповідальність для кожної із сторін при перевірці виконання умов колективного договору, як за невиконання нормативних положень.
З метою своєчасного виконання чинного колективного договору передбачено звітування роботодавця та профспілкового комітету один раз на 6 місяців перед загальними зборами трудового колективу про виконання умов колективного договору.
До колективного договору, крім самого змісту договору прирівнюються додатки до колективного договору та спеціальні положення. Одночасно перевіряється виконання умов передбачених в додатках та положеннях.
Обов’язковими додатками до колективного договору повинні бути:
- перелік робіт і посад на яких запроваджується підсумований облік робочого часу;
- перелік робіт та посад, що вимагають встановлення для працівників ненормованого робочого часу;
- положення про порядок оплати між розрядних різниць роботи при суміщенні професій і посад у випадку заміщення відсутнього працівника;
- перелік працівників (поіменно), яким встановлюються персональні надбавки чи доплати до заробітної плати.
Всі додатки та доповнення до колективного договору приймаються в такому ж порядку, як і сам колективний договір.
При виявленні невиконання умов колективного договору роботодавцем, він несе відповідальність як ту, що передбачена трудовим законодавством для всіх працівників, так і передбачену ст. 45 КЗпП адміністративну відповідальність, і у випадку порушення законодавства про охорону праці, затримку або невиплату заробітної плати - навіть кримінальну відповідальність.