- •Поняття і зміст права людини на працю та його конституційні гарантії в Україні.
- •Предмет трудового права.
- •Особливості методу трудового права.
- •Відмежування трудового права від суміжних галузей права: цивільного, адміністративного, права соціального забезпечення.
- •6. Система трудового права і систем трудового законодавства.
- •7. Завдання та функції трудового права.
- •8. Основні принципи трудового права.
- •9. Поняття і система джерел трудового права.
- •12. Постанови Пленуму Верховного Суду України та їх значення.
- •11.Локальні нормативні акти.
- •14. Поняття та класифікація суб’єктів трудового права. Працівники, роботодавці, трудовий колектив,
- •17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
- •18. Суб’єкти трудових правовідносин.
- •22.Поняття колективного договору, його сторони.
- •23. Порядок укладення, строк дії колективного договору та відповідальність сторін за його виконання.
- •24. Зміст колективного договору (угоди), класифікація їх умов.
- •27. Трудовий договір: поняття, відмінність від цивільно-правових договорів.
- •31. Форма трудового договору.
- •28. Поняття трудової функції і місця роботи по трудовому договору.
- •35. Правове регулювання випробування при прийомі на роботу.
- •30. Порядок укладення трудового договору.
- •34. Гарантії при прийнятті на роботу. Оскарження необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу.
- •33. Трудова книжка працівника.
- •36. Строковий трудовий договір та його особливості.
- •37. Контракт як вид трудового договору: сфера застосування, зміст та порядок його укладення і розірвання.
- •38. Трудовий договір про тимчасову та сезонну роботу.
- •41. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень
- •42. Переміщення працівника, відмінність від переведення.
- •44. Зміна істотних умов праці.
- •45. Припинення трудового договору: поняття, визначення термінів, класифікація підстав.
- •46. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •47. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк за ініціативою працівника.
- •48. Розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника.
- •49. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника в разі змін в організації виробництва і праці.
- •50. Поняття та види дисциплінарних звільнень.
- •51. Розірвання трудового договору в разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.
- •52. Додаткові підстави для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця.
- •53. Розірвання трудового договору з ініціативи третіх осіб, які не є стороною трудового договору.
- •54. Порядок оформлення звільнення з роботи. Розрахунок із звільненими працівниками.
- •55. Вихідна допомога при звільненні, її розміри та порядок виплати.
- •56. Порядок отримання згоди профкому на звільнення працівника з ініціативи роботодавця згідно кЗпП та Закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
- •43. Відсторонення від роботи. Поняття, підстави, суб’єкти, що мають право відсторонити працівника від роботи.
- •57. Поняття і види робочого часу. Нормативи робочого часу.
- •58. Поняття та співвідношення скороченого і неповного робочого часу.
- •60. Поняття надурочних робіт і порядок їх застосування. Чергування.
- •59. Режим робочого часу та його види.
- •61. Поняття і види відпочинку за законодавством України.
- •62. Правовий режим вихідних та святкових днів.
- •63. Поняття та види відпусток.
- •64. Щорічна основна і додаткові відпустки, їх тривалість і порядок надання.
- •65.Соціальні відпустки і порядок їх надання.
- •66. Відпустка без збереження заробітної плати.
- •67. Право працівника на оплату праці та його захист.
- •68. Поняття заробітної плати. Сфери її правового регулювання.
- •70. Мінімальна заробітна плата: поняття та функції, порядок встановлення та перегляду.
- •72. Оплата праці при відхиленнях від нормальних умов праці (нічний час, простой, надурочні роботи тощо).
- •71. Тарифна система та її елементи.
- •69. Системи оплати праці.
- •75. Порядок проведення відрахувань із заробітної плати.
17. Поняття трудових правовідносин та підстави їх виникнення.
18. Суб’єкти трудових правовідносин.
Виходячи із змісту ст. 21 КЗпП України можна вважати, що трудове відношення – це угода між працівником, з одного боку, і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою з другого боку, у відповідності з якою працівник зобов’язується виконувати обумовлену цією угодою роботу та підпорядковуватись правилам внутрішнього трудового розпорядку; а друга сторона зобов’язується надати цю роботу, створити безпечні умови праці і оплачувати працю у відповідності з її кількістю, якістю та чинним законодавством.
Визначення трудового відношення дає можливість визначити його зміст, тобто права та обов’язки його сторін. Як і будь-яке правовідношення, трудове правовідношення, крім змісту, характеризується такими елементами: суб’єктами, об’єктом, предметом.
Суб’єктами трудового правовідношення є, з одного боку, працівник, а з другого, у відповідності з чинним законодавством, - власник або уповноважений власником орган чи фізична особа.
Об’єктом трудового правовідношення є трудова діяльність, тобто те, на що спрямовані правові норми і ради чого існують трудові відносини. Оскільки трудова діяльність може бути як в сфері матеріального виробництва, так і в сфері надання послуг, науки, інколи говорять, що елементом трудового правовідношення є і предмет. Вважається, що предметом трудового правовідношення є результати праці, як правило, в матеріальному виробництві.
Основною підставою виникнення трудових правовідносин є трудовий договір, але до виникнення трудових правовідносин і самого укладення трудового договору повинні бути певні умови, без наявності яких неможливе ні укладення трудового договору, ні поява трудового правовідношення.
Такими умовами є:
1) наявність суб’єктів майбутнього трудового право відношення з відповідною трудовою правосуб’єктністю (працівник та роботодавець);
2) наявність волевиявлення суб’єктів до породження трудових правовідносин в придатній для сприйняття іншою стороною формі;
3) наявність правової норми, що допускає або не забороняє виникненню трудового правовідношення саме між цими суб’єктами;
4) наявність самого юридичного факту прийняття на роботу, тобто досягнення домовленості щодо виконання конкретної трудової функції даним працівником у даного роботодавця. Фактично таким юридичним фактом є наказ чи розпорядження про оформлення працівника на роботу.
Виходячи із змісту ст. 21 КЗпП України, основною підставою виникнення трудових відносин, що регулюються трудовим правом є трудовий договір. Трудовий договір як угода про виконання певної роботи може мати попередній характер, послідуючий за іншими фактами характер, але завжди має бути присутній як підстава виникнення трудових правовідносин.
Оскільки крім трудового договору підставою виникнення трудових правовідносин можуть бути і інші юридичні факти, тому ми і говоримо про його попередній або послідуючий характер.
До інших юридичних фактів, що разом з трудовим договором є підставою виникнення трудових правовідносин, належать: обрання на посаду, обрання по конкурсу, заміщення посади по конкурсу, призначення на посаду або затвердження в посаді, направлення на роботу компетентними уповноваженими на це органами в рахунок встановленої квоти або броні. Підставою виникнення трудових правовідносин є рішення суду, яким суд зобов’язує роботодавця укласти трудовий договір з певним працівником.
Підставою виникнення трудових відносин слід розглядати і фактичний допуск працівника до роботи навіть тоді, коли немає трудового договору і наказу про його зарахування на роботу.