3. Дати визначення кутового прискорення.

Кутовим прискоренням називають вектор , який дорівнює першій похідній від вектора кутової швидкості або другій похідній від вектора кута повороту за часом. Вектор кутового прискорення має напрям вектора , тобто є осьовим. При обертанні навколо нерухомої осі в одному напрямі кутова швидкість змінюється тільки за модулем і, отже, модуль кутового прискорення Кутове прискорення в СІ вимірюється в радіанах на секунду в квадраті (рад/с , або с ).

4. Сталої Стефана-Больцмана - Вт/(м К ). Хвильового числа -1/м .

5. Описати метод вимірювання корисної потужності джерела напруги.

Білет

1. Фотоефект, його закони.

Фотоефектом називають явище виривання електронів із речовини під дією світла. Розрізняють: зовнішній фотоефект - явище вибивання електронів з поверхні тіла під дією електромагнітного випромінювання; внутрішній фотоефект - явище збільшення електропровідності напівпровідника або діелектрика за рахунок електронів, вирваних з молекул або атомів під дією світла; вентильний фотоефект - збудження ЕРС на межі метал-напівпровідник чи на межі різнорідних напівпровідників.

Основні закономірності фотоефекту: 1)кількість емітованих електронів (фотострум) є пропорційна до інтенсивності випромінювання; 2)для кожної речовини при відповідному стані її поверхні та температурі Т= 0 К існує гранична частота або гранична довжина хвилі (червона границя), поза якою фотоефект не спостерігається; 3)максимальна кінетична енергія фотоелектронів лінійно збільшується з частотою випромінювання й не залежить від його інтенсивності. У 1905 р. А. Ейнштейн довів, що всі закономірності фотоефекту легко пояснюються, якщо винонується співвідношення що має назву формула Ейнштейна. З цієї формули випливає, що коли робота виходу А перевищує енергію кванта , електрони не можуть залишити метал. Тобто для виникнення фотоефекту є необхідним виконання умови або

Перший закон фотоефекту: Сила фотоструму насичення прямопропорційна падаючому на електрод світловому потоку.

другий закон:Максимальна кінетична енергія фотоелектронів лінійно зростає з частотою світла і не залежить від його інтенсивності.

2. Момент інерції твердого тіла відносно осі обертання.

Моментом інерції тіла відносно певної осі обертання за означенням є сума добутків мас матеріальних точок, з яких складається тіло, на квадрати відстаней до цієї осі: . Зазвичай тіла розглядають як систему з неперервним розподілом маси. У цьому випадку у формулі (3) треба перейти від сумування до інтегрування п о всій масі тіла: , де r-в ідстань матеріальної точки m до осі.

3. Дати визначення імпульсу тіла.

Імпульсом або вектором кількості руху в класичній механіці називається міра механічного руху тіла, векторна величина, що для матеріальної точки дорівнює добутку маси точки на її швидкість та має напрямок швидкості. В системі СІ одиницею вимірювання імпульсу є кг·м/с. Імпульс тіла (кількість руху) є добуток маси тіла на його швидкість P=mV. Вектор імпульсу є мірою механічного руху тіла. Імпульсом володіють усі форми матерії, в тому числі електромагнітні і гравітаційні. Визначення імпульсу заряджених частинок виконується за даними вимірювань радіуса кривини їх траєкторій у магнітному полі.