1.

Туризм – вид людської діяльності, складне, багатопланове явище.

Підходи до визначення туризму :

• Статистичний, правовий

• Функціональний

• Сутнісний, статистичний

Статистичний

Тимчасові відвідувачі – туристи + екскурсанти

Туризм – це діяльність осіб, які подорожують і здійснюються перебування у місцях, що знаходяться поза межами звичайного їх середовища строком не більше , ніж 12 місяців підряд, із будь-якою метою, окрім зайняття діяльністю, яка оплачується із джерел у місці відвідування.

Турист – не менше однієї ночівлі

Екскурсант – одноденний відвідувач.

Функціональний

У Гаазькій декларації (1989 р.) туризм визначається як «вид діяльності, що має найважливіше значення для життя людей сучасного суспільства, перетворившись на важливу форму використання вільного часу і основний засіб міжусобних зв’язків, а також політичних, економічних, і культурних контактів»

Сутнісний

Туризм – сукупність явищ і відносин, які виникають під час пересування і перебування людей у місцях, відмінних від їх постійного місця проживання і роботи.

2.

Туризм – форма розумового і фізичного самовдосконалення людини, що реалізовується через соціально-економічні функції:

• Оздоровчу (рекреаційну) – дотримання оптимального режиму навантажень, використання благотворної дії природних чинників на стан організму, дотримання правил особистої і суспільної гігієни, розвиток адаптичних можливостей підтримки організму на достатньо високому рівні фізичної підготовки. Туризм є мобільною складової рекреації, пов’язаною з доланням простору задля відпочинку, розваг, лікування, дозвілля. Сутністю рекреаційного туризму є фізіологічна (оздоровлення, відпочинок) та психологічна релаксація.

• Культурну – туризм виступає засобом комунікації та саморозвитку підвищення особистої культури, шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традиціями та віруваннями, стилем та характером життя інших народів, з культурною спадщиною людства та перлинами природи.

• Виховну – формування відчуття колективізму, етичних та естетичних якостей.

• Освітню – закріплення і поповнення знань по країнознавству, топографії, історії, культури і традиціям країн і народів світу.

• Соціальну - туризм, як форма проведення дозвілля, притаманний лише певній частині населення, що має вільний час та відповідний рівень достатку, який дозволяє подорожувати. Подорожування виступає ознакою певного соціального рівня і стилю життя, фіксатором соціального статусу, засобом закріплення іміджу та інших соціальних ознак.

• Екологічну – туризм виступає споживачем певних природно-рекреаційних благ і зацікавлений у їх збереженні, але при зростанні туристського попиту збільшується негативний антропогенний тиск на територію, що створює проблему необхідності збереження світової та національної природної та культурно-історичної спадщини, зокрема засобами туризму.

• Економічну – необхідність задоволення потреб подорожуючої людини, з огляду на масовість, сформували галузь економіки – туризм. Подальше зростання запитів стимулювало розвиток галузі, а мультиплікаційний ефект сприяв її переростанню в індустрію туризму – міжгалузевий комплекс, спрямований на задоволення туристичних потреб населення.

• Спортивну - створення бази фізичної підготовки по туристській техніці досягнення результатів у туристичних змаганнях.

3.

Туризм – сукупність явищ і ВІДНОСИН, які виникають під час пересування і перебування людей у місцях, віддалених від місця їх постійного проживання і роботи.

Туризм як система

Природа -àекономіка-àсуспільство.

Система – об’єктивна єдність закономірно пов’язаних одне з одним елементів, предметів, явищ, а також знань про природу і суспільство, що утворює цілісність.

Купляючи путівку, турист входить у певні юридичні відносини з туроператором, який його обслуговує і має виконувати низку обов’язків, передбачені законом:

ТУРИСТ зобов'язується:

- надати ТУРОПЕРАТОРУ необхідні для бронювання та реалізації туристичного продукту відомості та документи;

- сплатити вартість туристичного продукту в терміни, передбачені Договором;

- не порушувати права та інтереси інших осіб, вимоги законів, які діють на території країни перебування;

- виконувати митні, прикордонні, санітарні та інші правила;

- поважати політичний та соціальний устрій, традиції, звичаї, релігійні вірування країни (місця) перебування;

- зберігати довкілля, дбайливо ставитися до об'єктів природи та культурної спадщини в країні (місці) перебування;

- дотримуватись умов і правил, передбачених Договором про надання туристичних послуг;

- надавати персональну інформацію в обсязі, необхідному для реалізації туристичного продукту;

- дотримуватися під час подорожі правил особистої безпеки;

- відшкодовувати ТУРОПЕРАТОРУ збитки, завдані йому власними неправомірним діями;

- виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством України та законодавством країни тимчасового перебування.

4.

Туристський рух – переміщення потоку людей, що подорожують індивідуально, або в групі з використанням різних транспортних засобів, із різними цілями та мотивами.

Підходи до періодизації туристського руху

Туризм до закінчення 18 століття			Туризм у 19 та 20 столітті до початку Другої Світової війни
Туризм у давні часи	Середньовіччя та ренесансу	У 17-18 столітті
До 1850 р. – Рання історична	1850-1914 рр. – початкова	1914-1945 - зростання	Після 1945 – масовий туризм

За багатовікову історію подорожей, географічних знахідок, промислового освоєння нових територій, розширення господарчих зв'язків у світі було зібрано величезну кількість наукових літературних матеріалів, звітів та щоденників. Вони зіграли визначну роль у накопиченні людиною знань в різноманітних областях науки, культури, техніки.

Окремі етапи у історичному розвитку туризму вона пов'язує з промисловим переворотом, транспортною революцією, розвитком залізничного, автомобільного і авіаційного транспорту, лібералізацією авіаперевезень.

5.

Всю історію розвитку туризму можна розділити на чотири основні етапи:

Перший — з найдавніших часів до 1841 року — це початковий етап розвитку туризму. (Античний)

Другий — з 1841 року до 1914 року — етап становлення організованого туризму. ()

Третій — з 1914 року до 1945 року — формування індустрії туризму. (Індустріальний)

Четвертий — з 1945 року до наших днів — етап масового туризму та глобалізації туристичної індустрії. Охарактеризуємо кожний етап окремо і дамо пояснення, саме таку періодизацію має розвиток туризму. (Глобальний)

ПЕРШИЙ ЕТАП

Цілком очевидно, що попередницею сучасної туристичної, н нинішньому розумінні цього слова, подорожі була будь-яка мандрівка, яку здійснювали наші предки. Основними чинниками, що спонукали наших предків мандрувати, були:

- потреба освоєння нових територій, зручних для проживання та різних видів діяльності;

- людська цікавість, бажання пізнати оточуючий світ.

- Розвиток торгівлі, що, в свою чергу, сприяє соціально-економічному розвиткові суспільства і задоволенню потреб людини в пізнанні оточуючого світу, інших народів, налагодженню економічних, культурних та політичних відносин між ними.

- Розвиток культури і мистецтва. Природно, що з'явилася певна категорія подорожуючих з метою ознайомитися зі звичаями, культурою та визначними пам'ятками мистецтва, а також дещо інша категорія мандрівників: ті, що прагнуть отримати освіту в інших країнах, вивчити або вдосконалити іноземні мови.

Характер подорожей на першому етапі розвитку був здебільшого стихійним і вимушеним.

Види подорожей на цьому етапі можна класифікувати за засобами пересування: пішохідні мандрівки; з використанням яті них транспортних засобів; з використанням тварин.

За мотивами подорожі поділялися на пізнавальні, розважальні, оздоровчі, торгові, дослідницькі, прочанство, військові походи, морські експедиції.

ДРУГИЙ ЕТАП розвитку туризму характеризується появою перших туристичних організацій. Одним з перших, хто здійснив організовану подорож для великої кількості людей, був англієць Томас Кук. У 1841 р.

важливими ознаками якого були:

- розвиток науково-технічного прогресу (на рубежі ХІХ-ХХ ст. з'явилися нові види транспорту, які зробили подорожі більш комфортними та швидкими, будувалися дороги, створювалися нові засоби комунікації);

- туризм формується як окремий елітний вид відпочинку для заможних верств населення (основними категоріями подорожуючих були аристократія, службовці, вищі та середні військові чини, інтелігенція, буржуазія);

- створювалася туристична інфраструктура (туристичні фірми, готелі, заклади харчування та розваг для подорожуючих, транспортні агенції).

- з'являлися перші туристичні кадри (менеджери туризму, турагенти, екскурсоводи, гіди, інструктори);

- створювалися нові туристичні центри, курорти, розвивали старі.

Отже, туристична галузь у цей період перебувала в процесі становлення.

Для ТРЕТЬОГО ЕТАПУ розвитку туризму характерні такі риси:

- туризм як галузь економіки вже існує;

- швидко формується туристична індустрія;

- з'являються державні та міжнародні туристичні організації, що свідчить про вихід туризму на державний та міжнародний рівні;

- офіційно встановлюються відпустки для працюючих, що дозволяє здійснювати подорожі людям, зайнятим на виробництві;

- розширюється географія туристичних подорожей.

ЧЕТВЕРТИЙ ЕТАП розвитку туризму характеризується такими рисами:

- значне зростання добробуту населення;

- збільшення частки вільного часу;

- на державному рівні встановлені обов'язкові оплачувані відпустки для працюючих;

- активно функціонує та розвивається туристична індустрія;

- туризм стає головною галуззю економіки багатьох країн;

- створені та функціонують основні міжнародні туристичні організації;

- туризм стає масовим явищем у світі, доступним для більшості громадян розвинених країн;

- туризм стає одним із чинників глобалізаційних процесів у світі.

Простеживши закономірності розвитку туризму, можна помітити, що чим вищий рівень добробуту і культури суспільства, тим більше його членів віддають перевагу туризму як засобу використання свого вільного часу.

6.

Фактор (той, що створює) – причина, рушійна сила якого-небудь процесу, що визначає його характер або окремі його риси. Джерело дії на систему, що відбувається на значенні змінних моделі цієї системи.

Детермінанти (фактори туризму) :

Особистісні – ті, що формують туристську активність, потреби подорожувати. – туристський попит.

Географічні – територія, місце. Ті, що створюють умови і можливості подорожі, приваблюють, реалізують потреби туриста. – Туристична пропозиція

Чому і для чого людина подорожує :

• Для зниження бар’єрів подолання відстані

• Для розширення свободи людини

7.

Туристська активність виступає однією з форм творчості людини, за допомогою якої здійснюється самопізнання, реалізація свого "Я", пошук соціального призначення; в ХХІ столітті стає однією з форм боротьби за виживання; дозволяє отримувати переваги в конкурентній боротьбі з іншими соціальними суб'єктами. Туристська свобода обумовлена світоглядними орієнтирами особи, можливістю використання нею соціального досвіду інших при здійсненні власного життєвого проекту.

На туристську активність впливає :

(зовнішній вплив)

• Характер суспільства в місці проживання

• Рівень знань, реклама, ЗМІ, чутки

• Характер місця проживання

(внутрішній вплив):

• Загальні та індивідуальні властивості особистості

• Туристська біографія

• Середовище домівки

8.

За своїм змістом туристичні потреби — «бажання до зміни місць», потяг до мандрівок, пізнання нового - співпадають з рекреаційними потребами і включають необхідність у нсихо-фізіологічному і духовному розвитку сил індивіда. Психофізіологічні потреби людини реалізуються через харчування, сон і рух. Духовно-інтелектуальні — через пізнання, спілкування і оздоровлення. Задоволення потреб вимагає певного арсеналу . засобів. В туризмі засобами Л задоволення потреб виступають різноманітні блага — туристичні об'єкти, які мають позитивну суспільну користь, а, також, туристичні продукти і послуги, цінність яких проявляється завдяки тому, що суб'єкт має певний запас багатств (грошей, вільного часу), які дозволяють йому задовольнити потреби певної мотивації. Під терміном «мотиви туризму» розуміють ті спонукальні причини, які визначаються біологічними і соціальними потребами і примушують людей задовольняти їх, купуючи туристичний продукт. Існує велика кількість мотивів, які залежать від специфічних індивідуальних особливостей людини. Спеціальні дослідження, які ґрунтуються на визнанні пріоритету «принципу діяльності», пояснюють мотивацією не тільки вибір, але й поведінку людей під час подорожі, а це означає і той досвід, який розвивають туристичні потреби. Основними вважають культурні, природні, психологічні, економічні мотиви. Культурні мотиви — це ті елементи, які охоплюють всю культурну спадщину країни, місцевості, що пропонуються туристам для огляду — історичні місця, археологічні пам'ятки, музеї, картинні галереї, народні промисли тощо. Природні мотиви визначаються природними об'єктами та явищами, властивостями місцевостей, територій, що є надзвичайно привабливими для туристів: комфортні кліматичні умови, комплекс атрактивних елементів морських узбереж та гірських, лісових масивів і т.п. Всі вони відіграють суттєву роль у створенні певних форм туризму, особливо зимового, спортивного, гірського туризму і т.д. Необхідно відзначити, що природні елементи, з точки зору туризму, дуже корисні, оскільки задовольняють психологічні і біологічні потреби населення урбанізованих областей, яке шукає в туризмі відпочинок, розвагу і зміну оточення. Мотиви психологічні спонукають до подорожей, які задовольняють психологічні потреби людини. Доведено, що дуже обмежена кількість людей повторно обирає відвідання місць, де вони вже були, виключаючи випадки, коли при цьому присутні сентиментальні причини або сильний економічний мотив. При поступовому збільшенні доходів психологічні мотиви впливають на більшу кількість рішень, що приймаються туристами щодо подорожей новими місцями. Всі економічні елементи, які охоплюють вартість життя в туристичних центрах, вартість подорожі, тощо включають в себе економічні мотиви. Економічні мотиви відіграють суттєву роль у формуванні недорогих пакет-турів, поведінку туристів із середніми доходами. Сучасні тенденції розвитку суспільства свідчать, що духовно-інтелектуальні потреби менш стабільні і постійно відчувають на собі вплив мінливого соціально-економічного середовища.

9.

Рекреація

Вільний час – частина неробочого часу, що не пов’язана з задоволенням природних потреб і вимушеного використання для заняття діяльності нетрудового характеру.

Дозвілля – соціокультурна форма проведення вільного часу.

Рекреація – будь-яка діяльність або бездіяльність людини, що спрямована на відновлення сил і може здійснюватися як на території постійного проживання людини, так і за її межами.

Рекреаційні потреби людини мають циклічний характер.

Типи рекреації за періодичністю:

1. Добова рекреація – цикл 24 години. Час для відпочинку – 8 годин

2. Тимчасова рекреація – цикл – 7 діб. Час для відпочинку – 6-8 год. (уікенд)

3. Квартальна рекреація – цикл 65-90 днів. Час для відпочинку – 8 годин

4. Щорічна – цикл – 365 днів., час для відпочинку – 10-14 діб.

5. Життєва – цикл – 10-15 років. Відпочинок – 10-20 діб.

10.Яким чином існування рекреаційних потреб видозмінюють модель ієрархії потреб людини А. Маслоу. Покажіть на конкретних прикладах як задовольняються ці потреби людини під час туристської подорожі.

Відомо, що Маслоу припустив, що всі потреби вроджені й представив свою концепцію ієрархії потреб у мотивації людини в порядку їхньої черговості:

1. Фізіологічні потреби: безпосередньо стосуються біологічного виживання людини й повинні бути задоволені на якомусь мінімальному рівні перш, ніж будь-які потреби більше високого рівня стануть актуальними, тобто людина, якій не вдається задовольнити ці основні потреби, досить довго не буде зацікавлений у потребах, що займають вищі рівні ієрархії, оскільки вона дуже швидко стає настільки домінуючої, що всі інші потреби зникають або відходять на задній план.

2. Потреби безпеки й захисту. Сюди включені наступні потреби: потреби в організації, стабільності, у законі й порядку, у передбачуваності подій і у волі від таких загрозливих сил, як хвороба, страх і хаос. Таким чином, ці потреби відбивають зацікавленість у довго-тимчасовому виживанні. Перевага надійної роботи зі стабільним високим заробітком, створення ощадних рахунків, придбання страховки можна розглядати як учинки, почасти мотивовані пошуками безпеки. Інший прояв потреби в безпеці й захисті можна бачити, коли люди зіштовхуються з реальними надзвичайними обставинами - такими, як війна, повінь, землетрус, повстання, суспільні безладдя й т.д.

3.Потреби приналежності й любові: На цьому рівні люди прагнуть встановити стосунки прихильності з іншими у своїй родині або в групі. Дитина хоче жити в атмосфері любові й турботи, у якій всі його потреби задовольняються й він одержує багато пестощів. Підлітки, що прагнуть знайти любов у формі поваги й визнання своєї незалежності й самостійності, тягтися до участі в релігійних, музичних, спортивних і інших згуртованих групах. Молоді люди відчувають потребу в любові у формі сексуальної близькості, тобто незвичайних переживань із особою протилежної статі.

4. Потреби самоповаги: значення, компетентність. Коли наша потреба кохати інших і бути ними коханими досить задовільнена, ступінь її впливу на поводження зменшується, відкриваючи дорогу потребам поваги. Маслоу розділив їх на два типи: самоповага й повага іншими. Перший включає такі поняття, як компетентність, упевненість незалежність і воля. Людині потрібно знати, що він гідна людина, може справлятися із завданнями й вимогами, які пред'являє життя. Повага іншими містить у собі такі поняття, як престиж, визнання, репутація, статус, оцінка й прийняття. Тут людині необхідно знати, що те, що він робить, зізнається й оцінюється. Задоволення потреб самоповаги породжує почуття впевненості, достоїнство й усвідомлення того, що ви корисні й необхідні. Маслоу припустив, що потреби досягають максимального рівня й зросту в зрілості, а потім їхня інтенсивність зменшується.

А існування рекреаційних потреб видозмінили цю модель,таким чином.

1.Розслаблення

2.Збудження

3.Спілкування

4.Повага

5 Саморозвиток

13. Охарактеризуйте основні цілі та спонукальні мотиви туристської подорожі

Цілі подорожі дозволяють класифікувати мотіваційні результати таким чином:   

1. Відпочинок:

• зняти стрес, накопичений за певний період часу; змінити обстановку і природно-кліматичні умови;

• побути в оточенні інших людей;

• познайомитися з іншою культурою, способом життя інших людей, їх побутом;

• порівняти чужий спосіб життя зі своїм в цілях самоствердження правильності його організації або запозичення нововведень;

• побути в новій для себе ролі - отримати на визначений період часу високий рівень обслуговування;

• відчути переживання (неодмінно з благополучним результатом), що хвилюють, щоб потім розповідати про це друзям і знайомим;

• отримати задоволення від незвичайних відчуттів;

• взяти участь в азартних іграх;

• випробувати романтичну пригоду, легкий (в розумних межах) флірт;

• витратити гроші, які незалежно від рівня доходу турист завжди копить на відпочинок.

• 2) Пізнання:

• побачити визначні пам'ятки і явища природи, красиві види і пейзажі;

• познайомитися з досягненнями культури, науки і техніки (музеї, галереї, культові споруди, архітектурні ансамблі);

• відвідати екологічно чисті або, навпаки, дуже забруднені об'єкти;

• побачити екзотичний тваринний і рослинний світ;

• відвідати історичні місця і споруди;

• зробити унікальні фотографії, зняти відеофільм.

• 3) Розвага:

• відвідати атракціони, тематичні і аквапарки;

• відвідати відомі театри, цирки, казино, кабаре, стриптиз-шоу;

• відвідати карнавали, фестивалі, національні свята;

• відвідати у якості глядачів або уболівальників масштабні спортивні змагання, ігри.

4) Лікування. Будь-який відпочинок може мати оздоровчі цілі, а лікування - різне функціональне навантаження і, в крайньому випадку, бути основною метою поїздки. Залежно від частки лікувальної складової цільової функції виділяють три види мотиваційних результатів:

• оздоровчий - загальна мета всіх турів (клімат, відпочинок, корисні для здоров'я моральні і фізичні дії);

• лікування як супутня програма, тобто, не як основна мета;

• лікування за розпорядженням лікаря як основна мета туристичної подорожі (відвідини курорту, водолікарні, спеціалізованого санаторію, клініки).

5) Паломництво:

• святкування культових обрядів;

• самоудосконалення і затвердження духовного стану;

• досягнення внутрішньої конфесійної мети, що слугує для затвердження в сані і певного положення в общині;

• пізнання духовного «нового», отримання заряду духовної енергії.

Мотивів, якими керується турист, багато. Причому у туриста завжди присутня ціла гамма спонукальних мотивів, з яких лише деякі можуть мати істотну значущість і впливати на механізм і результат ухвалення остаточного рішення. Розуміння туристських мотивів дозволяє забезпечувати відповідність попиту і пропозиції і, як результат, підвищення конкурентоспроможності підприємства за рахунок задоволення потреб туриста в конкретному туристичному продукті.

Мотиви туристів

Мета подорожі є основою первинної відмінності туристських мотивів. Квартальнов приводить умовну класифікацію туристських мотивацій при виборі туру: 1. Турбота про здоров'я. Для реалізації цього мотиву передбачені тури культурно-оздоровчі, лікувальні, з використанням оздоровчих видів спорту, а також екзотичні тури, наприклад для охочих кинути палити. 2. Заняття спортом. Тури, що містять різноманітні види спорту. 3. Навчання. Тури, пов'язані з вивченням іноземних мов і розмовною практикою, передбачають щоденні заняття і різні види рекреаційної діяльності; тури, що навчають різним видам спорту; а також професійні програми навчання (менеджмент, маркетинг, економіка тощо). Найбільшу групу складають навчальні тури по інтересах (наприклад, кулінарія, астрономія і т. д.). 4. Можливість самовираження і самоствердження. Пригодницькі тури: висококатегорійні туристичні походи, сафарі, охота, підкорення гірських вершин, експедиції тощо. 5. Можливість зайнятися улюбленою справою (хоббі) в середовищі однодумців. Спеціальні тури для автоаматорів, фанатів і спортивних уболівальників на спортивні змагання, чемпіонати і олімпіади; тури для паломників, колекціонерів, гурманів. Наприклад, існують «сирний тур» по Швейцарії і «пивний тур» по Чехії. 6. Вирішення ділових проблем. Ділові, конгрес-тури та ін. Зокрема, найбільший російський туроператор «Інтурист» пропонує спеціалізовані ділові поїздки й інсентив-тури, організовує конгрес-обслуговування, культурну і туристично-екскурсійну програму, а також весь комплекс необхідного забезпечення для проведення такого роду заходів. 7. Розвага і потреба в спілкуванні з людьми. Подорожі в святкові дні і тури з розважально-пізнавальними програмами. 8. Задоволення цікавості і підвищення культурного рівня. Цей туристський мотив реалізується у всіх вищеперелічених турах, але найбільш характерний для пізнавальних турів (наприклад, тури відомими містами, столицями, історичними і культурними центрами).

14. В чому полягає сутність психографічної оцінки туристів. Охарактеризуйте підхід до виділення психотипів за стилем життя. Сутність психографічного методу оцінки туристів полягає у розкритті способу життя туристів, їх діяльності,інтересів і уподобань, на визначення - як, чому і яким чином вони віддають перевагу певним скотуристським продуктам, центрам і регіонам, а також на просторове позиціонування цих даних та створення різноманітних реальних та абстрактних картографічних моделей. За допомогою даного аналітичного засобу не тільки описують та моделюють туристів, але і намагаються зрозуміти мотиви їх поведінки.

За стилем життя:

• Любителі насолоди. Представники даної групи вимагають дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож - це спосіб самовираження. Від відпочинку вони бажають отримати задоволення, дозволити собі деякі слабкості або дати собі спортивне навантаження.

• Тенденційні туристи. Для туристів, що входять до даної групи, відпочинок - це можливість знайти і виявити себе як особу. Це відпочиваючі з високими вимогами, але на відміну від «насолоджуватися життям» їм не потрібні умови класу люкс. Вони шукають єднання з природою, тиші і можливості психологічного розвантаження. Вони усвідомлюють проблеми навколишнього середовища, цікавляться політикою і культурою вибраного для відвідин регіону.

• Сімейні туристи. В цю групу входять виключно сім'ї з дітьми. Сімейні туристи люблять проводити свою відпустку в колі сім'ї, друзів, родичів. Вони відпочивають в спокійній і зручній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, не люблять, щоб їм заважали. Частіше всього обслуговують себе самі.

• Цілком відпочиваючі. Самою найважливішою умовою для туристів цього типу є можливість відпочити. В дану групу входять порівняно пасивні туристи, які проводять свою відпустку традиційним способом: задовольняються тишею, довго сплять, люблять смачно поїсти, здійснюють короткі прогулянки або недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо під час відпустки можуть бути збережені їхні улюблені звички, адже вони не люблять експериментувати.

16.Сутність психографічного (психогеографічний, по-ведінково-географічний) методу оцінки туристів полягає у розкритті способу життя туристів, їх діяльності,інтересів і уподобань, на визначення - як, чому і яким чином вони віддають перевагу певним скотуристським продуктам, центрам і регіонам, а також на просторове позиціонування цих даних та створення різноманітних реальних та абстрактних картографічних моделей. За допомогою даного аналітичного засобу не тільки описують та моделюють туристів, але і намагаються зрозуміти мотиви їх поведінки

За типами особистості виділяють такі типи туристів: психоцентрики, середньоцентрики, аллоцентрики. За різними характеристиками усі ці типи туристів мають певні мотиви, цілі…

Психоцентрики вибирають відомі центри туризму, в культурному відношенні близькі до свого постійного місця проживання. Обирають традиційні види розваг і відпочинку. Низький рівень активності. Надають перевагу таким центрам туризму, до яких можна дістатися на автомобілі. Вимогливі до комфорту: зупиняються у багатозіркових готелях, відвідують затишні родинні ресторани і туристичні магазини. На відпочинку особливо цінують домашню атмосферу і уникають впливу інших культур. Обирають готові пакети туристичних послуг (пекідж-тури). Тур повинен мати насичену розважальну програму. Цілі та мотиви туристичної подорожі для психоцентриків: відпочинок на морі; придбання сувенірів і подарунків; знайомство з розвагами, нічним життям, можливість відвідати хороші ресторани, дансинги та інші розважальні заклади

івентивний,культурно-розважальний, курортний, спілкування, якість надання послуг, зручність, повага, розслаблення

Алоцентрики прагнуть відкрити нові, ще не освоєні туристами райони. Насолоджуються відчуттями "першовідкривачів". Високий рівень активності. Прагнуть максимально використовувати авіатранспорт, вимогливі до побутових умов, хорошого харчування. Для них не обов'язкова сучасність, точніше, дотримання моди, оскільки їх не цікавлять розкручені, «заїжджені» курорти і пам'ятки. Вони вважають за краще знайомитися з новою культурою і спілкуватися з іноземцями. Тур повинен включати лише основні компоненти - перевезення і розміщення. За наявності в програмі екскурсій вимагають максимальної міри свободи і незалежності. Цілі та мотиви туристичної подорожі для алоцентриків: вивчення і знайомство з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями;

зустрічі з новими цікавими людьми, пізнання, комфорт, зручність, свобода дій, саморозвиток.

Середньоцентрики."Чистих" психоцентриків і алоцентриків не так багато серед туристів, основна маса мандрівників займають проміжне положення, будучи "средньоцентриками". У їх діях прослідковуються характерні межі обох моделей поведінки. Цілі та мотиви туристичної подорожі для середньоцентриків: відпочинок на морі; придбання сувенірів і подарунків; знайомство з розвагами, нічним життям, можливість відвідати хороші ресторани, дансинги та інші розважальні заклади; вивчення і знайомство з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями; зустрічі з новими цікавими людьми

15.Сутність психографічного (психогеографічний, по-ведінково-географічний) методу оцінки туристів полягає у розкритті способу життя туристів, їх діяльності,інтересів і уподобань, на визначення - як, чому і яким чином вони віддають перевагу певним скотуристським продуктам, центрам і регіонам, а також на просторове позиціонування цих даних та створення різноманітних реальних та абстрактних картографічних моделей. За допомогою даного аналітичного засобу не тільки описують та моделюють туристів, але і намагаються зрозуміти мотиви їх поведінки.

Виникає типологія туристів:

За стилем життя: любителі насолоди, тенденційні, сімейні, виключно відпочиваючі туристи.

За цілями: турбота про здороження здоровя, заняття спортом, навчання, можливість для самовираження і самоствердження, вирішення ділових проблем, розваги і потреба в спілкуванні з іншими людьми.

За активність поведінки:любителі спокійного та активного відпочинку; задоволень.

За психологічною характеристикою:психоцентрики, середньоцентрики, аллоцентрики.

За туристичними ролями: організований масовий турист, індивідуальний турист, турист-дослідник, турист-бродяга.

За комплексним показником: s-туристи, f-туристи, w1-туристи, w2-туристи, а-турист, в-турист.

У різних типів туристів різняа мета, вид туру, географічне положення. Розглянемо, наприклад, типии туристів за стилем життя.порівняємо спільне та відмінне.

За стилем життя: любителі насолоди - Представники даної групи вимагають дуже високі вимоги до якості відпочинку. Для них подорож - це спосіб самовираження. Від відпочинку вони бажають отримати задоволення, дозволити собі деякі слабкості або дати собі спортивне навантаження: цілі та мотиви- Розваги, комфорт, якість послуг, саморозвиток, самоствердження, задоволення, спорт,розслаблення чи збудження. Тенденційні - Для туристів, що входять до даної групи, відпочинок - це можливість знайти і виявити себе як особу. Це відпочиваючі з високими вимогами, але на відміну від «насолоджуватися життям» їм не потрібні умови класу люкс. Вони шукають єднання з природою, тиші і можливості психологічного розвантаження. Вони усвідомлюють проблеми навколишнього середовища, цікавляться політикою і культурою вибраного для відвідин регіону; цілі та мотиви - Відпочинок, пізнання, спокій, розслаблення, навчання, спілкування. Сімейні - В цю групу входять виключно сім'ї з дітьми. Сімейні туристи люблять проводити свою відпустку в колі сім'ї, друзів, родичів. Вони відпочивають в спокійній і зручній обстановці, купують послуги за вигідними цінами, не люблять, щоб їм заважали. Частіше всього обслуговують себе самі; цілі та мотиви - зміна загальної обстановки, зняття стресу, відпочинок; відпочинок на морі; рекреація, спокій, комфорт, зручність, розслаблення. Виключно відпочиваючі туристи - Самою найважливішою умовою для туристів цього типу є можливість відпочити. В дану групу входять порівняно пасивні туристи, які проводять свою відпустку традиційним способом: задовольняються тишею, довго сплять, люблять смачно поїсти, здійснюють короткі прогулянки або недалекі поїздки. Любителі такого відпочинку радіють, якщо під час відпустки можуть бути збережені їхні улюблені звички, адже вони не люблять експериментувати; цілі та мотиви - зміна загальної обстановки, зняття стресу, відпочинок; відпочинок на морі; рекреація, спокій, комфорт, зручність, розслаблення.

Зробимо висновок, що усі ці типи туристів(за стилем життя) маються спільму мету – це відпочинок на вищому рівні. Але є й відмінне, адже для кожного з них потрібен вид туру, який підходить йому, як певному психотипу туриста; мета подорожі також рідко збігається.

№ 17. В чому полягає сутність психографічної оцінки туристів. Охарактеризуйте підхід до виділення психотипів туристів за туристськими ролями. Покажіть на конкретних прикладах як змінюється мета, вид туру та географія подорожей людей, що відносяться до різних психотипів за цим критерієм.

Сутність психографічного (психогеографічний, по-ведінково-географічний) методу оцінки туристів полягає у розкритті способу життя туристів, їх діяльності,інтересів і уподобань, на визначення - як, чому і яким чином вони віддають перевагу певним скотуристським продуктам, центрам і регіонам, а також на просторове позиціонування цих даних та створення різноманітних реальних та абстрактних картографічних моделей. За допомогою даного аналітичного засобу не тільки описують та моделюють туристів, але і намагаються зрозуміти мотиви їх поведінки.

За туристськими ролями можна поділити на такі психотипи:

• Організований масовий турист - турист, якому заздалегідь продумують маршрут. Під час подорожі він отримує всі види послуг та екскурсії, вказані у подорожі, але самостійно рішення не приймає. Кредо: Максимум знайомого, мінімум не знайомого.

• Турист-дослідник - турист, який самостійно організовує подорож, але користується послугами туристичних агенцій. Минає всі відомі маршрути, але надає перевагу комфорту при розміщенні, харчуванні. Цей турист прагне більш детальніше вивчити та зблизитись з проживаючим на цій території населення та дізнатися про їхні традиції. Кредо: «Нове» домінує, але є прихильність до знайомого та комфорту.

• Індивідуальний турист - турист, якому заздалегідь продумують маршрут, але не повністю. Замовник контролює час, маршрут та деякі екскурсії. відпочиває індивідуально, не залежачи від групи, але послуги отримує від туристичних агенцій. Кредо: Знайомого більше, але присутні елементи новизни

• Турист бродяга - турист, який самостійно без туристичних агенцій організовує свою подорож. Знайомі місця обминає, прагнучи кожного разу пізнати щось нове. Розробляє тур сам і розраховує тільки на себе. Тур, який зроблений операторами вважає не цікавим і не привабливим. Чіткого маршруту не має. Кредо: Тільки «нове» і нічого знайомого.

Організований масовий турист вивчає і знайомиться з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями; знайомство з розвагами, нічним життям, має можливість відвідати хороші ресторани, дансинги та інші розважальні заклади; більш передбачає комфорт, розслаблення, задоволення.

Турист – дослідник так саме я к і організований масовий турист вивчає і знайомиться з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями, з розвагами, нічним життям, має можливість відвідати хороші ресторани, дансинги та інші розважальні заклади, але цей турист більш займається самореалізацією.

Індивідуальний турист відвідує театри, вистави, фестивалі, карнавали, цікаві події;

прагне до зустрічі з новими цікавими людьми; також вивчає і знайомиться з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями; з розвагами, нічним життям, має можливість відвідати хороші ресторани, дансинги та інші розважальні заклади; його цілями є: комфорт, задоволення, розслаблення, самореалізація.

Турист бродяга вивчає і знайомиться з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями; прагне до зустрічі з новими цікавими людьми; його цілі - самореалізація, амбіції, задоволення потреб.

№18. В чому полягає сутність психографічної оцінки туристів. Охарактеризуйте підхід до виділення психотипів туристів за комплексним критерієм, що включає образ життя людей, їх інтересів, цінностей способу розваг та відпочинку. Покажіть на конкретних прикладах як змінюється мета, вид туру та географія подорожей людей, що відносяться до різних психотипів за цим комплексним критерієм.

Сутність психографічного (психогеографічний, по-ведінково-географічний) методу оцінки туристів полягає у розкритті способу життя туристів, їх діяльності,інтересів і уподобань, на визначення - як, чому і яким чином вони віддають перевагу певним скотуристським продуктам, центрам і регіонам, а також на просторове позиціонування цих даних та створення різноманітних реальних та абстрактних картографічних моделей. За допомогою даного аналітичного засобу не тільки описують та моделюють туристів, але і намагаються зрозуміти мотиви їх поведінки.

За комплексним показником:

• S-турист - типовий відпускник, що надає перевагу морським курортам, пасивному відпочинку на морі, уникає метушні, але вітає контакт з приємними людьми.

• F-турист - відпочиваючий, що передбачає відпустки на дальні подорожі та флірт.

• W1-турист - відпочиваючий, що надає перевагу активному відпочинку, пішохідним маршрутам. Кредо: фізична активність незалежно від погоди.

• W2-турист - більше спортсмен, ніж любитель, витримує довготривалі, навіть екстремальні навантаження.

• А-турист - любителі пригод, ризику, нових відчуттів, випробування своїх сил в неочікуваних ситуаціях.

• В1-туристи - експерти, що колекціонують видатні місця, що вони відвідали.

• В2-туристи - емоційні туристи, любителі культурної природи.

• В3-туристи - спеціалісти, які поглиблюють свої знання в області культури, науки, мистецтва.

Зміна мети:

• S-турист - відпочинок на морі; зміна загальної обстановки, зняття стресу, відпочинок, комфорт.

• F-турист - зустрічі з новими цікавими людьми, задоволення, саморозвиток, спілкування.

• W1-турист - спорт і відпочинок, походи, прогулянки, пригодницькі маршрути.

• W2-турист - участь у спортивних заходах, збудження, відчуття задоволення, екстремальні види спорту, пригоди.

• А-турист - знайомство з розвагами, нічним життям, зустрічі з новими цікавими людьми, пригоди.

• В1-туристи , В2-туристи, В3-туристи - вивчення і знайомство з новою культурою і способом життя, їжею і звичаями; придбання сувенірів і подарунків; відвідини театрів, вистав, фестивалів, карнавалів, цікавих подій.