20. Охарактеризуйте сутність та структуру туристичного потенціалу території. Визначте та оцініть елементи туристичного потенціалу на прикладі конкретної туристської дестинації.

Туристичний потенціал – всі елементи навколишнього середовища та діяльність людини, які можуть бути використані для організації туризму або для заняття ним і які відповідно обумовлюють розвиток туризму на певній території.

Е:лементами туристичного потенціалу є туристичні ресурси, туристичні інститути, туристичні умови, туристична інформація.

Тур ресурси – об’єкти і явища території, що використовуються туристами і задовольняють їхні потреби.

Тур умови – сукупність соц.-економ умов, що стимулюють(або стримують) розвиток туризму (як тур руху так і тур індустрії) на певній території.

Туристичні інститути – сукупність учасників, норм і правил, що формують активну систему державного, громадського та ділового адміністрування розвитку туризму на певній території.

Туристична інформація – сукупність даних, інфо-поле, яке стосується туризму на певній території і виступає як ресурс, умова чи інструмент впливу.

Туристичний потенціал Карпат:

Туристичні ресурси:

• Природні:Для Українських Карпат характерним є різноманіття форм рельєфу. Так пологі спокійні схили гір та порівняно широкі між гірські долини ― зручні місця для будівництва курортно-туристичних комплексів; наявність крутих та відвісних схилів та скелі ― сприяють здійсненню рекреаційно-спортивних функцій. У високогірній частині Карпат також сприятливі умови для лижного туризму та спорту. Різноманіття форму рельєфу дає можливість виділити ряд великих географічних областей.

Прикарпатська височина багата на унікальні пам’ятки природи. Ландшафти поступово переходять в гірські. Тут багато скель та печер. Наявні запаси солі, озокериту, є мінеральні джерела. Південніше знаходяться Зовнішні Карпати. Їх міжгірські долини найбільш придатні для будівництва рекреаційних об’єктів. Ліси багаті на подові дерева та ягоди. Для туризму цікавими є гірські вершини, скелі та печери.

Для Центральних Карпат в цілому характерне низкогір’я. Тут наявні зручні перевали, проходять відомі туристичні маршрути. Для будівництва курортних і туристичних об’єктів особливо сприятливими є верхів’я долин річок Стрий, прут, Черемош, а також Ясинська котловина. Полонинські Карпати ― найвища частина території ― відомі як район спортивно-туристичної та оздоровчої (з лижним варіантом) рекреації. Вершини Вулканічних Карпат ― кратери згаслих вулканів. Закарпатська низина найбільш вивчена та об лаштована у сільськогосподарському плані. Тут поширеним є досить рідке природне явище ― соляний карст.

Бальнеологічні ресурси.

Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність мінеральних вод. В карпатському регіоні налічується близько 800 водних пунктів мінеральних вод. Найбільша кількість джерел та свердловин знаходиться в Закарпатті (51 % від загальної чисельності). За фізико-хімічними особливостями мінеральні води поділяються на вісім основних бальнеологічних груп. Мінеральні води Передкарпаття відносяться до двох основних зон: на перетині гір та передгір’я (Трускавець, Мор шин, Спаське, Суходіл, Перечинське, Петренка, Делятин, Шашори) та в зоні контакту Руської платформи та Передкарпатського прогину (Немирів, Шкло, Розділ, Коршевка, Городенка). Особливу групу складають слабо мінералізовані води з високим вмістом органічних речовин. До них відноситься унікальна вода “Нафтуся”, яка традиційно пов’язана з Трускавецьким курортом, а також мінеральні води деяких джерел: Шкло, Мор шин та ін. У Передкарпатті поширені сульфідні води (Немирів, Либонь Великий та інші).

Ліси Карпат мають виключне значення. Тут налічується близько 70 видів дерев та 110 порід чагарників.

Для рекреаційних потреб дуже важливе значення має здатність лісів виділяти кисень та поглинати вуглекислий газ.В регіоні також створено Карпатський національний парк площею 430 тис. га. Національний парк включає такі функціональні зони як заповідну у науково-дослідних цілях та рекреаційну, яка покликана прийняти основну масу відпочиваючих.

Кліматичні та ландшафтні ресурси.

Карпати є регіоном з помірно континентальним кліматом. Він формується при взаємодії ряду факторів, основними з яких є ― особливості атмосферної циркуляції, географічного положення, рельєфу місцевості, величиною сонячної радіації. Різноманітний тепловий режим на території Карпатського регіону створює сприятливі умови для акліматизації рекреантів.

Регіон унікальний для організації та розвитку гірськолижного спорту, що не поступається світовим масштабам. В українських Карпатах починаються річки Тиса, Дністер, Прут, Серет. Вони не су доходні, але містять великий запас водної енергії. Озера та штучні водоймища не отримали широкого розповсюдження, тут налічується біля 1200 прудів та невелика кількість незначних за площею гірських озер.

Різноманітний ландшафт, рельєф, кліматичні умови створюють чудову базу для організації відпочинку, а також різноманітні погодні умови за сезонами в різних частинах Карпатського регіону створюють сприятливі передумови для розвитку різноманітних функціональних видів туризму та рекреаційних систем.

• Історико – культурні ресурси.

Карпатський регіон містить чи не найгустішу мережу історико-культурних пам’яток по всій Україні. На території даного регіону налічується близько 125 тис пам’яток археології. Архітектури, історії.. тут знаходиться ряд пам’яток міжнародного значення: стародавніх трипільських поселень на Дністрі, старослов’янські міста тощо. Відомо, що до високо атрактивних відносяться історико-культурні ресурси Закарпаття, Мукачево, Ужгорода. В Прикарпатті ― Львів, Дрогобич, Трускавець, Івано - Франківськ. Багатовікова історія наклала свій відбиток та визначила характер пам’яток культури. Карпатські області багаті на унікальні пам’ятки мистецтва. Практично всі вони доступні для показу туристам. Також налічується багато цінних пам’яток архітектури. Це кам’яні вежі, старовинні замки тощо. Мають історико – культурне навантаження практично всі курорти Карпатського краю, особливо Прикарпаття.

• Тур інфраструктура

19. В чому полягає виникнення проблеми емоціоналізації туризму. Розкрийте передумови та причини виникнення WOW-туризму (world of wonders). В яких формах і видах туризму він реалізується. Наведіть приклади.

емоціоналізція туризму це амбіції та потреби туристів (мода, мрії, побоювання) і на підставі цих мотивів виникає туризм. Проблеми у цій галузі полягає у тому, що не всі вміють та здатні контролювати свої емоції, що призводить до не бажаних наслідків у туризмі.

Прикладами Wow туризму є подієвий, розважальний, азартний, екзотичний та гастрономічний туризм.

20Сучасна мережа культурно-туристичних установ Карпат склалася в основному так, де проходять шосейні та залізні дороги. Для цілей туризму, крім того, можуть використовуватися й лісні, підвісні дороги, річки. Довжина лісових доріг регіону досить значна. Вони включають в себе вузколінійні. Автомобільні й ґрунтові лісові дороги. Вузколінійні використовуються в основному у Закарпатській та Івано – Франківській областях.

Головними є транспортні шляхи загального користування. Загальна експлуатаційна довжина залізничних доріг становить 2919 км. Основні залізні дороги перетинають Карпати у трьох місцях, поєднані вони між собою прикарпатською та закарпатською залізними дорогами.Велике значення отримує також автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних доріг складає по карпатським областям більше 20 тис. км. Найбільше автодоріг у передгір’ях, а найменше ― в горах.

Недоліком мереж є відсутність у гірській частині повздовжньої магістралі, яка б поєднувала всі можливі та важливі з точки зору туризму шляхи.

За нинішніми даними, в регіоні існує 62 санаторії, 17 лікувальних пансіонатів, в яких налічується біля 25 тис. місць.

В регіоні також розміщено 53 туристичні бази, готелі, кемпінги. Можна виділити такі як “Буковина”, “Черемош”, “Чернівці” та інші.

В Карпатському регіоні існує 10 гірськолижних територій, в яких діє декілька десятків підйомників. До них відносяться: Ясеня, Рахів, Славське, Ворохта та інші.

В регіоні утворилось декілька найважливіших туристично – екскурсійних вузлів. Це такі міста як: Львів, Ужгород, Мукачево, Яремча та інші. Через регіон проходить декілька міжнародних туристичних маршрутів. 2/3 туристичних об’єктів припадає на Закарпаття.

АР КРИМ

• Природний

За природними умовами Крим відноситься до унікальних регіонів для створення рекреаційної зони, оскільки в даному регіоні існує унікальне поєднання таких курортологічних ресурсів як мінеральні води та грязі, унікальний клімат, тепле море.

В Криму можна виділити три типи клімату: степовий помірно-континентальний, гірсько-лісовий слабо континентальний та субсередземноморський слабо континентальний.

Найбільший інтерес у кліматичному відношенні представляє Південне узбережжя. Це єдине в Україні місце з субсередземноморським, іншими словами ― майже середземноморським кліматом.

Характеризуючи гідромінеральні ресурси, слід відмітити, що Крим займає одне з перших місць в країнах СНД за багатством та різноманіттям курортних факторів, серед яких суттєва роль належить мінеральним водам, грязям та рапі.

Крим має багаті рослинні ресурси, особливо хвойні ліси, що виділяють велику кількість фітонцидів. В розподілі рослинності Кримські гори визначають наявність висотної полярності на півдні півострова.

Унікальність флорістичного різноманіття Криму ― умова пізнавально-рекреаційної діяльності. флора Криму налічує біля 2600 видів вищих рослин, серед них більш як 220 видів рослин є ендерміками.

Із загальної протяжності узбережної лінії кримського півострову (приблизно 1000 км) пляжі становлять 517 км, в тому числі більше 100 км ― тягнуться штучні.

• Культурно-історичні

На території автономії розташовано, понад 11,5 тис. пам'яток історії, культури та архітектури, що відносяться до різних історичних епох

• Інфраструктура

Матеріально-технічна база рекреаційної сфери Криму (економічний фактор) поєднує діючі санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, готелі, кемпінги, туристичні бази, архітектурні пам’ятки, пізнавальні та розважальні об’єкти. Тут зосереджена майже половина місць рекреаційно курортних підприємств чорноморського узбережжя та й серед курортів СНД. Крим займає перше місце за ємністю санаторіїв, будинків відпочинку та пансіонатів в розрахунку на 1000 чоловік місцевого населення.

• Тур інститути

В даний час в АРК здійснюють туристичну діяльність понад 700 суб'єктів підприємництва. У тому числі іноземним туризмом займаються близько 300 підприємств, внутрішнім - близько 400, закордонним - 180. З числа суб'єктів підприємницької діяльності, що мають ліцензію на надання туристичних послуг, власну базу живлення; мають 85 підприємств, власну базу розміщення - 51

21. Охарактеризуйте сутність та структуру туристичних ресурсів території, як складової її туристичного потенціалу. Визначте та оцініть складові елементи туристичних ресурсів на прикладі конкретної туристської дестинації. Поясніть, чому в багатьох випадках туристична інфраструктура території визначає привабливість цієї території для туриста ?

Туристичні ресурси - сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їхелементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних потреб людини,відновленню її працездатності і які при сучасній та перспективній структурі рекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях, використовуються для прямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту.

У структурі туристичних ресурсів виділяють кілька складових: природну, соціально-культурну або суспільну, технологічну і подієву, які, у свою чергу, розділяються на рядкомпонентів, що мають свою будову .Природні та суспільні ресурси формують групу "матеріальні туристичні ресурси", подієві і більшість технологічних (інформаційні,рекламні та інноваційні) об'єднуються у групу "нематеріальні туристичні ресурси".

Природні, суспільні і подієві туристичні ресурси - основа виникнення окремих видівтуризму. Наприклад, природні ресурси стали підґрунтям для розвитку лікувально-оздоровчого, екологічного, спортивного, екстремального і багатьох інших видів туризму та відпочинку: подієві - для фестивального, ділового, фан-туризму та ін., суспільні – для релігійного, археологічного, пізнавального туризму тощо. Технологічні ресурси мають дещо інше призначення. Вони сприяють інтенсифікації туристичних процесів, формують механізми реалізації туристичного продукту, створюють передумови для трансформації природних і суспільно-історичних комплексів у ранг ресурсів.

Найбільш важливими кількісними та якісними характеристиками туристичних ресурсів є:

- обсяг запасів (дебіт джерел мінеральних вод, екскурсійний потенціал туристичнихцентрів і маршрутів), необхідний для визначення потенційної ємності туристичнихкомплексів, рівня освоєння, оптимізації техногенного й антропогенного навантаження;

- площа поширення (розміри водоносних горизонтів, пляжів, лісів, площа територій зі стійким сніговим покривом), яка дозволяє визначити потенційні рекреаційні угіддя,встановити межі санітарної охорони;

- період можливої експлуатації (тривалість сприятливого погодно-кліматичного періоду,купального чи лижного сезону), який визначає сезонність рекреаційних процесів і ритмічність туристичних потоків;

- територіальна зосередженість у місцях виникнення чи поширення, яка обумовлює тяжіння туристичної інфраструктури і туристчних потоків до місць їх концентрації;

- порівняно низька капіталомісткість і невисока вартість експлуатаційних затрат, що дозволяє досить швидко створювати інфраструктуру й отримувати соціальний та економічний ефект, а також самостійно використовувати окремі види ресурсів;

- багаторазовість використання при дотриманні норм раціонального природокористування і проведення заходів із рекультивації та благоустрою;

- універсальність, яка дозволяє використовувати один і той же ресурс для організації різних видів рекреаційно-туристичної діяльності;

- масовість, унікальність, інформативність і доступність, від яких залежить потужність туристичних потоків і можливість створення інфраструктури;

- соціальність - незалежно від походження і використання, туристичні ресурси характеризуються "цільовим призначенням" - покращання соціальних параметрів у суспільстві.

Суспільні туристичні ресурси - матеріальні об'єкти, що несуть семантичну та естетичну інформацію і можуть використовуватися в екскурсійно-туристичній діяльності для задоволення специфічних соціальних і рекреаційних потреб особистості.

Суспільні ресурси мають різну пізнавальну та естетичну цінність, а тому поділяються на кілька рівнів: місцевий, національний або державний і міжнаціональний або світовий .

Україна

Геотуристичне положення України характеризується кількома головними особливостями:

- розташування у зоні дії сезонно комфортних і субкомфортних погодно-кліматичних умов;

- вихід до узбережжя Чорного й Азовського морів;для території характерне ландшафтне різноманіття і густа річкова й озерна мережа;

- багатовікова історія і культура, перебування у зоні взаємодії католицизму, православ'я таісламу;

- розташування у безпосередній близькості від ємного туристичного ринку Росії,населення якої є традиційним споживачем українських туристичних послуг.

Україна володіє значними природними туристичними ресурсами:

Сприятливими кліматотерапевтичними умовами, привабливими рівнинними, гірськими й аквальними

(морськими та річковими) ландшафтами, багатою флорою і фауною. На їх основі створено національні природні парки, дендропарки, заповідники та заказники. Лікувально-оздоровчі ресурси країни - мінеральні і радонові води, лікувальні грязі, ропа лиманів, бішофіт, озокерит - належать до унікальних у світовому масштабі.

Для клімату нашої країни, у цілому сприятливого для господарювання і комфортного для життя людей, притаманна чітка сезонність. Пік туристичної активності припадає на літні місяці. Головний туристичний сезон із комфортним погодно-кліматичним режимом у країні триває близько 100 днів, але пляжно-купальний період, коли температура води перевищує +18° С, дещо менший і складає 60-70 днів. Зимовий туристичний сезон, якому притаманне поєднання мінусових температур і достатньо потужного і тривалого снігового покриву, чітко виражений у Карпатах та на Поліссі і складає близько 45 днів.

На території України знаходиться особлива кліматична область - Південний берег Криму де від кліматичних ресурсів значною мірою залежить інтенсивність і потужність туристичних потоків. Період із комфортним погодно-кліматичним режимом у межах Південного берегу значно довший, ніж у цілому по країні і складає близько 150 днів. Тривалішою є і пляжно-купальна фаза - 90-95 днів .Саме кліматичніособливості Криму в поєднанні з гірськими ландшафтами та морським узбережжям перетворили півострів на головний рекреаційно-туристичний район України. Загальна площа земель, придатних для рекреаційного і туристичного використання, складає майже 16 % від території країни.

Важливим ресурсом туристично-рекреаційної діяльності є ліси. Ними вкрито 14 % території України . Найбільші лісові масиви зосереджені в Карпатах, де лісистість досяг 40 %, у Кримських горах, де вона перевищує 30 % та на півночі країни - більше 25 %. Нахвойні породи, відомі своїми лікувально-оздоровчими фітонцидними властивостями,припадає більше половини загальних запасів деревини. Основними районами поширення хвойних порід є Полісся та Карпати. За оцінками фахівців рекреаційне значення мають лише 10 % лісів державного лісового фонду.На території України виявлено близько 500 джерел мінеральних вод різного рівня мінералізації. Найбільш поширеними є вуглекислі, сірководневі, залізисті, йодобромні,бромні, радонові (радіоактивні) мінеральні води. Понад 80 джерел мінеральних водУкраїни використовуються для потреб близько 50 курортів, 20 бальнеолікарень, 40 заводів лікувально-столових вод. Найбільш потужні запаси мінеральних вод приурочені до надрУкраїнських Карпат (Трускавець, Свалява, Поляна Квасова, Моршин та ін.), Українськогокристалічного щита (Хмільних, Миронівка та ін.), Дніпровсько-Донецької западини (Миргород).

Ландшафтні ресурси є одними із головних серед природних туристичних ресурсів нашої держави. Українські ландшафти мають риси перехідності між мозаїчнимизахідноєвропейськими й одноманітними східноєвропейськими, що формує достатню пейзажну різноманітність, яка найбільше цінується при виборі місць для відпочинку. Унікальними в цьому відношенні є два регіони: Українські Карпати та Крим.

На території Україні діє 4 біосферні заповідники загальною площею понад 240 тис. га, що становить 0,4 % території держави, 16 природних заповідників, площа яких складає 0,3 % від загальнодержавної та 29 національних парків, частка яких у площі країни досягає 2 %.У недалекому майбутньому ці показники планується довести відповідно до0,5, 0,4 та 3,7 % за рахунок створення нових об'єктів природно-заповідного фонду, щосприятиме розвиткові екологічного туризму.

Культурно-історичні пам'ятки є вагомою складовою туристично-рекреаційного потенціалу України. Туристів приваблюють залишки античних міст Північного Причорномор'я(Ольвія, Херсонес, Пантікапей), мегаліти (Кам'яна Могила на Запоріжжі), архітектура епохи Київської Русі, унікальні культові споруди (Софія Київська, Почаївська і Святогірська лаври, Спаській та Борисо-Глібський собори в Чернігові, собор Святого Юра у Львові та багато інших), замкові, палацові і парково-палацові комплекси (Паланок на Закарпатті, Ластів'яче Гніздо, Бахчисарай, Лівадійськийі Воронцовський палаци у Криму, Сокиринці і Качанівка на Чернігівщині), фортифікаційні споруди (Білгород-Дністровська,Судацька, Хотинська, Кам'янець-Подільська фортеці), численні музеї з унікальними експонатами.

На весь світ відомий специфічний напрямок архітектури - українське бароко. Прикладами є Колегіум, Катерининська церква та будинок Якова Лизогуба в Чернігові, Миколаївський собор у Ніжині. Витворами людських рук є шедеври садово-паркового мистецтва, серед яких чільне місце посідають Софіївка й Олександрія та дендрологічні парки, наприклад Тростянець.

Із Україною пов'язане життя і діяльність багатьох відомих діячів світової культури і науки. Просте перерахування імен займе не одну сотню аркушів друкованого тексту.

На основі суспільних ресурсів у нашій країні створено низку історико-культурних заповідників, кожен з яких є унікальною комплексною культурологічною пам'яткою, здатною привабити туристів.

НІМЕЧЧИНА

Основними елементами рельєфу країни є Північно-Німецька низовина на півночі, середньовисокі гори в центрі і Баварське плоскогір'я та Альпи на півдні. Природа подбала про ландшафтне різноманіття для Німеччини. На її території можна зустріти пейзажі на будь-який смак - від морських піщаних пляжів до гірських вершин і долин, що сприяє розвитку різних видів туризму. Головна річка країни - Рейн. Серед інших - Дунай на півдні й Одер на сході. Німеччина багата озерами. Найбільшим є Боденське, частково розташоване на території Австрії та Швейцарії. Чиста вода і м'який клімат приваблює на береги озера велику кількість туристів.

Клімат країни - помірний, морський і перехідний від морського до континентального. Пануюче західне перенесення повітряних мас із циклональною циркуляцією приносить тепло і вологу з Атлантичного океану.

Німеччина - країна музеїв із багатими колекціями різноманітних творів мистецтва ісвідчень розвитку матеріальної та духовної кульури всього світу.

22. Охарактеризуйте фактори, щоформуютьтуристичніумови, які позитивно або негативно впливають та розвиток туризму на конкретнійтериторії. Грунтуючись на конкретних прикладах, покажітьяким чином туристичніумовизбільшуютьабозменшуютьтуристичнийпотенціалконкретноготуристичного центру (регіону, країни). Результат представте у виглядітаблиці.

Причини, що впливають на динаміку, структуру туризму, що формують його специфіку на рівні регіонів та окремих країн, групуються у вигляді чинників розвитку. До них відносяться: природні, культурно-історичні, політичні, соціально-економічні, демографічні, екологічні,психологічні, науково-технічні фактори.

Природний фактор. У різних частинах світу і країнах сформувалися природно-територіальні комплекси (природні зони), що представляють собою поєднання взаємопов'язаних компонентів природи - рельєфу, клімату, рослинності і тваринного світу. На основі цього природного розмаїття розвиваються різні види туризму. У горах -альпінізм, скелелазіння, гірськолижний і спелеотуризм. На узбережжях і акваторіях південних морів є прекрасні умови для купально-пляжного відпочинку, серфінгу, дайвінгу. В сучасних подорожах є місце для орнітологічних турів і сафарі, рафтингу (сплав по річках), пустельного, арктичного, круїзного та екологічного туризму. Нічого б цього не було, якби наш світ був представлений в усіх його куточках одноманітною природою. Багато територій мають лікувальні властивості завдяки їх природним особливостям - клімату, виходів на поверхню мінеральних джерел, лікувальним грязям, особливим рослинам, які формують мікроклімат, який має оздоровлюючий ефект.

Культурно-історичні особливості різних країн також лежать в основі контрастності і різноманітності світу. Історія, що збереглася в пам'ятках, традиції та звичаї народів, архітектурний вигляд старих міст, гастрономічні витребеньки національної кухні – все приваблює мандрівника, устремившегося за новими враженнями. Кому подавай галасливий бразильський карнавал, кому - спокійне споглядання японського саду каменів. До Китаю відправляються поласувати незвичайними стравами і доторкнутися до історії найдавнішїдержави, зійшовши на Велику стіну. У Франції можна насолоджуватися прекрасним вином, подорожуючи по містах і селах виноградарства - Шампань, Божоле, Коньяк і оцінити по гідності замкову архітектуру Середньовіччя. У Новій Зеландії бажаючі можуть стати учасником фестивалю стригаль овець, а в Таїланді побачити житлові квартали на воді (все життя їх мешканців проходить в джонках) ...

Серед політичних факторів, що впливають на розвиток туризму, слід зазначити взаємини між країнами, які можуть сприяти чи, навпаки, перешкоджати туристського обміну між ними. Розвитку туризму та інших форм зовнішньоекономічних відносин сприяють врегулювання розбіжностей між країнами, укладання договорів про співпрацю, відмова від територіальних домагань і визнання кордонів, що склалися. На розвиток міжнародного туризму впливає внутрішньополітична обстановка в країнах і регіонах, а також в тих районах, через які проходять туристські комунікації. Зміна політичних режимів, що супроводжується масовими заворушеннями і використанням збройних сил (Руанда, Уганда, Індонезія), релігійний фанатизм (арабські країни), тероризм (Єгипет), захоплення заручників (Філіппіни), становлять велику небезпеку для туристів і не сприяють їх притоку в країну.

Соціально-економічні фактори мають найбільш важливий вплив на розвиток туризму. Сталий розвиток господарства створює економічну основу подорожей. Зростають доходи населення, формується новий стиль життя, що вимагає гідного відпочинку. Зростання доходів розширює соціальну базу туризму, подорожі стають доступними багатьом. Розвиток економіки дозволяє робити інвестиції в індустрію гостинності, створювати туристську інфраструктуру, забезпечувати високу якість туристського сервісу.

Демографічні чинники також впливають на розвиток туризму. Зростання населення збільшує світовий туристський потенціал, в результаті чого нові людські резерви залучаються до туристську діяльність.

Науково-технічні фактори впливу на туризм особливо значимі в епоху НТР. Сучасна наука і техніка перетворюють подорожі, роблять їх мобільними, видовищнимиі більш різноманітними, ніж раніше. Нові технічні можливості дозволяють безпечноі комфортно подорожувати на традиційному автобусі, багато палубному круїзному теплоході,підводному човні або повітряній кулі. За допомогою нових технологій в тематичних парках розгортаються захоплюючі картини і дії, що переносять туристів то в інші світи, то в інші країни нашої планети, можливими стали і «подорожі в часі».

23. Охарактеризуйте сутність та структуру туристичних інститутів, як складової туристичного потенціалу території. Що собою являє туристична інформація і хто є суб’єктом її збору, накопичення та розповсюдження? Яку роль грає туристична інформація у посиленні (зниженні) туристичного потенціалу території. Наведіть конкретні приклади.

Туристична інформація (“ті”) - це необхідний елемент туристичної промоції. Робота організаційних одиниць “ті” служить не тільки індивідуальним туристам, але й організаторам групового відпочинку, замовникам різних форм туризму.

Туристична інформація не являється тільки збіркою необхідних даних, вона повинна творити систему, якої основними рисами є ретельність, актуальність, вірогідність та комунікативність, де прийнятим нормам підлягають: основні обсяги інформації, а також спосіб їх шукання, збирання, актуалізації та доступу. Шляхом накопичення та поширення туристичної інформації можна запевнити свою активну участь у формуванні пропозиції і попиту на туристичному ринку.

Головними групами, які користуються послугами системи "ті", є:

Туристи (гості та мешканці міста, регіону)

Учасники туристичного ринку

Творці та потенціальні творці туристичного продукту

Потенціальні інвестори туристичної інфраструктури

Керівники туристичних атракцій

Працівники готелів та ресторанів

Замовники туристичних послуг (бізнесові організації, школи та вищі учбові заклади, суспільні та молодіжні організації, соціальні працівники)

Керівники екскурсій, пілоти, гіди

Туроператори

Представники туристичних агенцій та організаторів екскурсій

Особи, зацікавлені питаннями туризму (учні та студенти)

Особи, зацікавлені працею в галузі туризму

Територіальні та економічні відділи

Агенції промоції, об'єднання та фундації

Журналісти, автори довідників

Інші одиниці, що співпрацюють в царині організації та обслуги туристичного руху.

Групи баз даних системи "ті":

Цінова інформація про туристичні обєкти

Інформація про туристичні послуги

Інформація про туристичні продукти

Обсяг дії організаційних одиниць; туристично-інформаційних центрів

Організацією співпраці одиниць системи туристичної інформації займається Регіональний туристично-інформаційний центр шляхом координування діяльності таких одиниць у державі і за кордоном та введення відповідних засобів праці. РТІЦ здійснює своє статутне завдання, яким є запевнення функціонування та розвитку регіональної системи туристичної інформації в регіоні, державі та за кордоном.

Відповідно до пропонованої системи запровадження діяльності туристично-інформаційних центрів передбачається введення трирівневої системи:

Регіональний туристично-інформаційний центр; відповідальний за збір, опрацювання, узагальнення та поширення туристичної інформації на рівні області

Туристично-інформаційні центри у районних центрах; відповідальні за збір, опрацювання, узагальнення та поширення туристичної інформації на рівні свого району

Туристично-інформаційні пункти; відповідальні за поширення туристичної інформації та забезпечення доступу до неї туристам.

А також пункти "ті" - постійні, сезонні та принагідні та мультимедійні інформаційні пункти встановлені в центрах "ті" або поза їх офісними приміщень.

До завдань РТІЦ-у між іншим належать:

Визначання напрямків і підготування програм діяльності системи туристичної організації;

Моніторинг системи "ті" і вдосконалення її праці

Визначання критеріїв стандартизації обладнання і прикрашень одиниць "ті»;

Визначання стандартів інформації, таких як:

обсяг інформації

спосіб накопичення, обробки, селекції, перевірки, доступу до інформації;

стандарти, що стосуються запису баз даних;

Обробка і класифікація отримуваних інформацій;

Постачання інформацій закордонним осередкам і представництвам, що співпрацюють у сфері промоції туризму;

Постачання інформацій туроператорам і засобам масової інформації;

Полегшення (забезпечення) доступу до інформацій українським організаторам вїзного туризму;

Ведення Інтернет сервісу туристичної інформації та промоції регіону.

Регіональні (обласні) туристично-інформаційні центри (ТІЦ) можуть бути організовані різними організаціями. Підпорядковані: обласній державній адміністрації (підприємства або бюджетні одиниці), незалежним обєднанням, господарюючим установам або іншим інституціям.

Регіональні центри підтримують творення місцевих ТІЦ-ів, організовуючи консультації та співпрацю з цими одиницями. Це допомагає в заповненні прогалин у системі туристичної інформації, а також полегшує організування доступ інформацій безпосередньо до клієнта. ТІЦ також творять інформаційні пункти з нагоди туристичних та культурних заходів, активно долучаючись до їх промоції. Вживають також багато інших заходів, що виникають зі специфіки і потреб місцевості, в якій працюють.

Районні та місцеві ТІЦ-и - це місцеві пости на території району, міста, селища або кількох сільських населених пунктів.

Пункти туристичної інформації - це об'єкти, в яких подавання інформацій на загал є додатковим завданням. Особами, які надають інформаційні послуги, є портьє готелю, бібліотекар. Обсяг інформації, що дають пункти “ті”, виникає з положення пункту, однак повинен враховувати загальноукраїнську інформацію.

Мультимедійний інформаційний пункт - це новітній спосіб передавання інформації, який має риси, що не є доступні для традиційних медіа. Інтеграція засобів інформації (звук, зображення, Інтернет) забезпечує високу ефективність ведених кампаній. Мультимедійні інформаційні пункти повинні творитися на території цілої країни, особливо у таких місцях, як вокзали, місця національної культури чи адміністративні інституції.

Основним засобом накопичення, обробки та дистрибуції даних повинна стати уніфікована комп'ютерна система.

Система інформації складається з 3 основних підсистем:

Бази даних

Модулів введення та актуалізації даних,

Модулів дистрибуції інформації.