24. Визначте об’єкт та предмет географії туризму, як наукової дисципліни. Яким чином співвідносяться географія туризму та рекреаційна географія. Що собою представляє «серйозне дозвілля» ?

Географія туризму – гілка географії, яка вивчає особливості просторового розміщення індустрії туризму у взаємозв’язку з природніми і соц.-культурними середовищами, зокрема розміщення і специфіку тур-рекреаційних ресурсів, територіальну організацію матеріальної бази туризму, соціально-економічні передумови розвитку туризму, напрямки туристичних потоків, регіональні риси туристичної політики і економіки туризму.

Об єкт географії туризму – туристично-рекреаційний простір, туристичнао-рекреаційна підсистема ойкумени(геопросторові природні та соц.-економ комплекси, в межах яких реалізується різностороння туристично-рекреаційна діяльність. )

Предмет – територіальна організація туристично-рекреаційної діяльності людей (дослідження просторових закономірностей і особливостей розміщення, функціонування і розвитку територіальних туристично-рекреаційних систем. )

Рекреаційна географія - галузь географічної науки, яка вивчає закономірності формування, функціонування і поширення територіальних рекреаційних систем, що складаються з природних і культурних комплексів, інженерних споруд, які використовуються для рекреації, а також із обслуговуючого персоналу, органу управління та рекреантів.

Рекреаційна географія займається дослідженням територій рекреаційних систем, розробкою принципів організації рекреаційного господарства та основ рекреаційного природокористування. Територіальна рекреаційна система - це географічна система, яка складається із взаємопов'язаних підсистем: природних і культурних комплексів, інженерних споруд, обслуговуючого персоналу, органу управління і, нарешті, відпочиваючих (рекреантів), характеризується функціональною і територіальною цілісністю.

Рекреаційна географія виявляє закономірності: формування, динаміки, розвитку, різноманіття, поширення територіально-рекреаційних систем (ТРС); їх морфологічної структури; територіальної диференціації та інтеграції; внутрішніх взаємозв'язків (структур), що обумовлюють цілісність ТРС; зв'язки між ТРС; взаємодії ТРС з іншими географічними системами; прогнозує: спонтанні (самовільні) і цілеспрямовані дії; розробляє: систему методів пізнання.

Рекреаційна географія широко використовує такі наукові методи, як історичний, порівняльний, картографічний, аналітично-статистичний, експедиційних досліджень, математичного моделювання. Соціальний характер предмета дослідження обумовлює застосування в рекреаційній географії способів і прийомів, які склалися в інших суспільних (балансовий, соціологічних досліджень і т.д.) і медико-біологічних науках.

Об'єктом дослідження в різні часи були

Рекреаційні ресурси;

Рекреаційна діяльність;

Рекреаційни системи (які згодом перейшли у ТРС);

Сучасним предметом дослідження є

Закономірності, принципи розвитку і розміщєння рекреаціійних систем від найменьших. до найбільших рекреаційних кластерів, якими є рекреаційні господарстварізних країн.

Суб'єктами виступають

Рекреанти та рекреатори (обслуговуючий персонал для рекреантів)

Основні цільові завдання досліджень

Вивчення ролі та місця рекреаційної системи;

Аналіз заномірних принципів і факторів розвитку рекреаційної діяльності в ТРС;

Комплексний аналіз рекреаційних ресурсів, їх оцінка;

Аналіз основних потоків за видами і формами рекреаційної діяльності;

Хар-ка рекреаційної діяльності за організаційно-економічними формами;

Аналіз проблем та перспектив розвитку рекреаційної системи;

До спеціалізованих наук рекреаційної географії належать

Рекреаційне краєзнавство;

Рекреаційний туризм;

Рекреаційна картографія;

Рекреаційна геоглобалістика;

Серйозне дозвілля має перевагу над звичайним саме завдяки своєму змістовому наповненню. Серйозним дозвіллям є сталі заняття аматорів або учасників громадської (само)діяльності, які захоплюють людину численними можливостями й характерною для них комплексністю . На відміну від звичайного (або випадкового) дозвілля, у процесі серйозного дозвілля людина набуває спеціальних навичок, поглиблює свої знання, отримує задоволення та можливість самореалізуватися. Серед найголовніших ознак серйозного дозвілля – потреба продовжувати певне дозвіллєве заняття; можливість зафіксувати свої вміння й навички у громадському житті й мати від своєї участі відповідний результат; наявність духовних й матеріальних переваг (самореалізація, духовне збагачення, підвищення самооцінки, позбавлення комплексів); почуття самовинагороди; ідентифікація особистості з обраним нею заняттям; унікальність духу, створення групового соціального світу на основі спільних інтересів і, як наслідок, приналежність до певної соціальної спільноти (колективу).

25. Визначте зміст та охарактеризуйте основні завдання географії туризму. Визначте підходи до розуміння сутності туристської дестинації. На прикладі конкретного туристичного центру (регіону, країни) доведіть що його можна (або не можна) вважати туристською дестинацією.

Географія туризму – гілка географії, яка вивчає особливості просторового розміщення індустрії туризму у взаємозв’язку з природніми і соц.-культурними середовищами, зокрема розміщення і специфіку тур-рекреаційних ресурсів, територіальну організацію матеріальної бази туризму, соціально-економічні передумови розвитку туризму, напрямки туристичних потоків, регіональні риси туристичної політики і економіки туризму.

Завдання г т:

Гносеологічна(пізнавальна) та конструктивна (перетворювальна) функція:

• Географічне вивчення придатності території для заняття туризмом з урахуванням його видів, форм і сезонності

• Вивчення впливу туризму на територію і формування її господарського комплексу

• Дослідження геопросторових аспектів туристичного попиту та пропозиції туристичних продуктів

• Розробка стратегії сталого розвитку туристичної території

• Розробка принципів управління територіально – рекреаційними системами

Проектувальна, інноваційна: проектування нових територіальних туристично-рекреаційних систем

Світоглядна

Культурно-просвітницька

Виховна

Освітня

Інформаційна

Навчальна

Туристична дестинація – напрям руху – місце, де мандрівники можуть отримати різноманітні враження.

Тур дестинація – є центральною ланкою тур продукту, маючи на увазі наявність в ній памяток і ін. об’єктів приваблення, що спонукають туриста її відвідати.

Тур дестинація – фізико-географічна територія, що має туристично-рекреаційні ресурси, які є привабливими для подорожуючих, доступними завдяки наявності необхідної інфраструктури, доведені до споживача у формі сформованого та підготовленого до прокатутур продукту сучасними засобами маркетингових комунікацій.

Компоненти дестинації:

• Визначні привабливі пам’ятки

• Доступність- транспорт і комунікації

• Зручності, інфраструктура

• Посередники та допоміжні служби

Питання № 26 (В чому полягає необхідність класифікації туризму в географії туризму? Охарактеризуйте критерії, за якими проводиться класифікація форм туризму. Визначте та коротко охарактеризуйте форми туризму. Наведіть конкретні приклади.)

ДЛЯ практичної діяльності в туризмі важливе значення має його класифікація, сутність якої полягає у виділенні окремих видів туризму за самими різними напрямками. Чітку класифікацію туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що практично неможливо виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей та ін. Сучасні класифікаційні підходи в туризмі визначають необхідність виділення світового туризму, який, з одного боку, визначається як частина світогосподарських зв'язків та відношень, а з другого — як одна з основних галузей світової економіки, важливий показник суспільного розвитку; сукупність туристичної діяльності на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

Класифікація туризму – виділення внутрішньо однорідних таксонів туристської діяльності по тих чи інших критеріях.

Основні критерії, за якими класифікують форми туризму :

• Джерело фінансування

• Кількість учасників

• Організація

• Тривалість подорожі

• Періодичність

• Сезонність

• Характер туристичного потоку

• Відстань

• Етап життєвого циклу

• Рухливість

• Спорт

• Вид транспорту

• Географічне середовище (вид природних ресурсів)

• Соціальне середовище (життєдіяльність людей)

• Зв’язки (історичні, територіальні, родинні, дружні, торговельні, за інтересами, хобі, стилем життя та ін.)

27 В чому полягає необхідність класифікації туризму в географії туризму? Охарактеризуйте критерії, за якими проводиться класифікація видів туризму. Визначте та коротко охарактеризуйте види туризму. Наведіть конкретні приклади.

Для практичної діяльності в туризмі важливого значення має його класифікація, сутність якої полягає у виділенні окремих видів туризму за самими різними напрямками.

Чітку класифікацію туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що практично неможливо виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей та ін.

Сучасні класифікаційні підходи в туризмі визначають необхідність виділення світового туризму, який, з одного боку, визначається як частина світогосиодарських зв'язків та відношень, а з другого — як одна з основних галузей світової економіки, важливий показник суспільного розвитку; сукупність туристичної діяльності на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

На сучасному етапі розвитку туризм для багатьох країн є провідною галуззю економіки. Різноманіття туристичних послуг, що пропонуються споживачам спричинило необхідність виникнення певної класифікації видів туризму. Класифікація туризму – виділення внутрішньо однорідних таксонів туристської діяльності по тих чи інших критеріях.

В якості ознаки, що дозволяє класифікувати подорожі по видам туризму, можна використовувати мотиваційні чинники. При такій класифікації слід виходити з основного мотиву, що спонукав людину відправитися в поїздку. Хоча мотиви не завжди визначаються однозначно, все ж таки можна виділити шість видів туризму в системі його управління. Туризм з метою відпочинку. Даний вигляд полягає в короткочасному або тривалішому відпочинку з метою фізичного або психологічного відновлення організму. Крім того, до цієї групи відноситься і курортний відпочинок, при якому для лікування або відновлення сил використовуються природні властивості ґрунту, клімату і морської води. Туризм з метою вивчення культури. Туризм, орієнтований на пізнання чужої культури, підрозділяється на пізнавальний і паломницький. Пізнавальний туризм охоплює собою відвідини історичних, культурних або географічних визначних пам'яток. Туристи, мандрівні з пізнавальною метою, найчастіше цікавляться соціальними і економічними відносинами відвідуваних ними країн. Метою паломницького туризму є відвідини місць, що мають особливе релігійне значення. Суспільний туризм. Як суспільний туризм виступають поїздки з метою відвідин родичів, знайомих, друзів, а також клубний туризм. Клубний туризм відрізняється тим, що мандрівні свідомо інтегруються в групи. Об'єднання в групи відбувається за наявності розважальної або спортивної програми, що цікавить людей. Спортивний туризм. До спортивного туризму відносяться поїздки з метою активної участі в спортивних заходах, а також поїздки, які носять пасивний характер участі в спортивних змаганнях. Приклад активної участі в спорті: пані Л. відправляється до Карпат, щоб зайнятися гірськолижним спортом; пасивної участі:футбольний фанат їздить на всі найбільші змагання свого футбольного клубу. Економічний туризм -поездки, здійснювані з професійного і комерційного інтересу: відвідини бірж, виставок, ярмарків і т.д. Конгрессовий (політичний) туризм розподіляється на дипломатичний туризм, участь в конгресах, а також туризм, пов'язаний з політичними подіями і заходами. Приклад дипломатичного туризму :члени Російського парламенту їдуть в місто М., щоб взяти участь в парламентських засіданнях; приклад туризму, пов'язаного з політичними подіями: пані М. симпатизує політичним напрямам певної партії в Москві. Вона відвідує з'їзд цієї партії.

28 В чому полягає необхідність класифікації туризму в географії туризму? Охарактеризуйте класифікацію туризму на напрямками туристських потоків (стосовно перетину державного кордону країни). Наведіть конкретні приклади.

Для практичної діяльності в туризмі важливого значення має його класифікація, сутність якої полягає у виділенні окремих видів туризму за самими різними напрямками.

Чітку класифікацію туризму провести дуже важко. Це пояснюється, насамперед, тим, що практично неможливо виділити чисті види сучасного туризму. Туризм можна класифікувати за різними ознаками: за метою, засобами пересування, засобами розміщення тощо. Види туризму різноманітні. Вони залежать від різних факторів: наявності та тривалості вільного часу, віку, статі, стану здоров'я, рівня розвитку, особистих смаків людей та їх матеріального становища; різноманітності природи та сезонності; наявності інфраструктурних та транспортних можливостей та ін.

Сучасні класифікаційні підходи в туризмі визначають необхідність виділення світового туризму, який, з одного боку, визначається як частина світогосиодарських зв'язків та відношень, а з другого — як одна з основних галузей світової економіки, важливий показник суспільного розвитку; сукупність туристичної діяльності на міжнародному, регіональному та національному рівнях.

Класифікація туризму – виділення внутрішньо однорідних таксонів туристської діяльності по тих чи інших критеріях.

За на напрямками туристських потоків можна виділити різні види туризму, до найважливіших з яких належать приміський, внутрішньо-регіональний, внутрішньодержавний та міжнародний туризм. Приміський туризм - виїзди за місто в період відпусток або на вихідні дні. Це можуть бути виїзди на природу, поїздки в приміські бази відпочинку, пансіонати, відвідування історичних, культурних місць, розташованих поблизу міста та ін. По тривалості подорожі цей вид туризму розподіляється на маршрути вихідного дня (короткотривалі подорожі), подорожі околицями міста від 2 до 7 днів (середньотривалі подорожі) і поїздки на термін більше 7 днів (довготривалі подорожі). Внутрішньорегіональний туризм - поїздки та подорожі в межах певного регіону. Регіоном може бути як область, так і територіальна спільність комплексу областей, об'єднаних загальними культурно-історичними, природно-кліматичними, економічними або іншими особливостями, наприклад - Карпатський регіон. Перевагами в роботі туристичного підприємства при цьому виді туризму є досконале знання туристичних можливостей та умов регіону, широка можливість використання транспортних маршрутів, відносно низькі ціни на послуги, достатньо високий попит населення на подібні подорожі. Внутрішньодержавний туризм - подорожі, обмежені державними кордонами країни для громадян з постійним місцем проживання у цій країні. Цей вид туризму був найбільш розвинутим в Україні і в колишньому СРСР через політичні та економічні обмеження, відносну замкнутість і неможливість виїзду за кордон. Але з розпадом Радянського Союзу, здобуттям незалежності, відкритістю країни роль внутрішнього туризму та його вплив на загальний стан розвитку туризму в Україні зменшився. Останнім часом проводиться значна робота по відновленню втрачених позицій. Відновлюються зони відпочинку, відроджуються рекреаційні заклади, все більше популярними стають подорожі й екскурсії по Україні, будуються готелі, мотелі, кемпінги, інтенсивно розвиваються транспортні комунікації - вся інфраструктура в цілому. Приміський, внутрішньорегіональний та внутрішньодержавний туризм прийнято називати внутрішнім туризмом. Внутрішній туризм - тимчасовий виїзд громадян конкретної країни з постійного місця проживання в рамках національних кордонів цієї країни для відпочинку, задоволення пізнавальних інтересів, занять спортом та з іншою туристичною метою. Міжнародний туризм - поїздки з туристичною метою за межі країни постійного проживання. В міжнародному туризмі виділяють дві його форми - іноземний (в'їзний) і зарубіжний (виїзний), які різняться між собою за напрямками туристичних потоків. Один і той самий турист може бути класифікований як в'їжджаючий і виїжджаючий одночасно залежно від того, стосовно якої країни фіксується його переміщення. Розрізняють країну походження туриста, яку він залишає, і країну призначення, куди він прибуває. В першому випадку мова йде про виїзний, в другому - про в'їзний туризм. Для туристичних підприємств при організації міжнародної туристичної діяльності велике значення мають існуючі міждержавні угоди і обмеження, які об'єднують різні країни.

26????

Виділення форм туризму визначається різними ознаками.

За характером організації туризм поділяється на:

- організований (плановий) — поїздки по маршрутам, організованим туристичними фірмами або клубами. За звичай, реалізуються на умовах попередньої оплати;

- неорганізований (самодіяльний) — спонтанні поїздки, ідо, як правило, організовуються самими туристами, без участі посередника: турфірми, клубу, секції тощо. Оплата послуг в такому випадку відбувається по мірі користування ними.

Самодіяльний туризм визначають також як кваліфікаційний туризм:

1) подорожі з використанням активних видів пересування, які організовуються туристами самостійно;

2) специфічний вид туристичної суспільної (любительської) діяльності, що реалізується на добровільних самодіяльних засадах.

При організації туризму розрізняють:

- груповий (колективний) туризм — форма організації туристичної подорожі людей, об'єднаних можливістю спільної подорожі за конкретним маршрутом або з метою отримання програмного обслуговування; задоволення колективного інтересу до об'єкту відвідування;

- індивідуальний туризм — форма організації туристичної діяльності людини за власним планом, програмою, яка складається та реалізується в індивідуальному обслуговуванні.

- сімейного туризму — форма організації поїздок людей, пов'язаних родинними стосунками.

За строками та тривалістю перебування подорожі:

- короткостроковий — поїздка на строк 5-7 днів, за звичай, в кінці тижня та подальші неробочі дні; іноді строк зменшується до 3 днів;

- довгостроковий.

За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяється на місцевий та дальній, а іноземний за охопленням території — на внутрішньоконтинентальний, міжконтинентальний, навколосвітній. Подорожі іноземних туристів можуть відбуватися в межах однієї країни відвідування або проходити у формі багатоетапного туризму — відвідування туристами декількох країн під час однієї подорожі.

За інтенсивністю туристичних потоків:

- постійний (відносно рівномірне відвідування туристичних районів та населених пунктів протягом року)

- сезонний (відвідування в певну пору року).

В свою чергу, в сезонному туризмі розрізняють односезонний (поширений в тих районах, які відвідуються туристами в певну пору року, переважно влітку або зимою) та двосезонний (характеризується наявністю туристичних потоків, наприклад, як літом, так і зимою)

За віком учасників подорожі відрізняють:

-дитячий

-молодіжний

- туризм, «третього віку»