- •Характеристики поступального руху матеріальної точки. Рівняння поступального руху твердого тіла.
- •Внутрішнє тертя(в’язкість).
- •Дати визначення моменту імпульсу.
- •Характеристики обертального руху твердого тіла. Основний закон динаміки обертального руху твердого тіла.
- •Електроємність провідника.
- •Дати визначення довжини хвилі.
- •Описати метод вимірювання електричних параметрів речовини на середніх радіочастотах.
- •Зв’язок між лінійними та кутовими швидкостями та прискореннями руху матеріальної точки.
- •Дати визначення кількості теплоти.
- •Описати метод визначення показника заломлення прозорого твердого тіла.
- •Закон збереження моменту імпульсу. Врахування та використання.
- •Дати визначення опору провідника.
- •Описати метод вимірювання показника заломлення рідини.
- •Енергія і робота. Робота змінної сили.
- •Сила Лоренца.
- •Дати визначення температури.
- •Описати метод визначення оптичної сили лінзи.
- •Коливання матеріальної точки. Рівняння гармонічного коливання.
- •Ерс індукції.
- •Дати визначення внутрішньої енергії системи.
- •Описати метод визначення довжини світлової хвилі.
- •Основні положення молекулярно-кінетичної теорії будови речовини.
- •Умови інтерференційних максимумів.
- •Дати визначення питомої теплоємності речовини.
- •5. Описати метод визначення концентрації сухих розчинних речовин рефрактометром.
- •Перше начало термодинаміки.
- •Умови інтерференційних мінімумів.
- •Дати визначення індукції магнітного поля.
- •Описати метод визначення концентрації розчину цукру.
- •Адіабатичний процес.
- •Формула дифракційної гратки.
- •Дати визначення енергетичної світності тіла.
- •Описати метод визначення сталої Планка.
- •Теплові машини. Цикл Карно.
- •Закон Брюстера.
- •Дати визначення ерс.
- •Описати метод спостереження лінійчастих спектрів.
- •Взаємодія електричних зарядів. Закон Кулона.
- •Закон Кірхгофа для теплового випромінювання.
- •Дати визначення напруги.
- •Описати метод дослідження радіоактивності та визначення товщини шару половинного поглинання.
- •Характеристики електричного поля.
- •Закон Стефана-Больцмана.
- •Дати визначення сили струму.
- •Описати метод визначення обертального моменту при розкручуванні маховика.
- •Електричний струм. Його характеристики, умови існування .
- •Закон зміщення Віна.
- •Дати визначення маси.
- •Описати метод визначення кутового прискорення при розкручуванні маховика.
- •Магнітне поле, його характеристики. Взаємодія струмів. Електродвигун.
- •Дати визначення сили.
- •Описати метод вимірювання затримуючого потенціалу при фотоефекті.
- •Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея.
- •Явище люмінесценції.
- •Дати визначення електроємності.
- •Описати метод визначення моменту інерції тіла відносно осі обертання.
- •Електрорушійна сила індукції. Правило Ленца.
- •Активність радіоактивного апарату.
- •Дати визначення енергії.
- •Описати метод визначення густини твердого тіла.
- •Явище самоіндукції. Індуктивність котушки .
- •Провідність напівпровідників.
- •Дати визначення роботи.
- •Описати метод визначення параметрів гармонічного коливання пружинного маятника.
- •Хвильова природа світла. Інтерференція світла.
- •Хвилі де Бройля.
- •Дати визначення переміщення.
- •Описати метод визначення коефіцієнта в’язкості речовини.
- •Принцип Гюйгенса-Френеля. Дифракція світла .
- •Ккд ідеальної теплової машини.
- •Дати визначення швидкості.
- •Описати метод визначення відношення теплоємностей повітря.
- •Поляризація світла. Повертання площини поляризації оптично-активними речовинами .
- •Теорема Штейнера
- •Описати метод шунтування гальванометра.
- •Теплове випромінювання. Його характеристики.
- •Кінетична енергія тіла, що рухається поступально.
- •Дати визначення моменту інерції.
- •Описати метод розширення меж вимірювань вольтметра.
- •Теплове випромінювання. Його закони.
- •Дати визначення кутової швидкостіі.
- •Описати метод вимірювання електроємності конденсатора.
- •Фотон, його характеристики .
- •Момент інерції матеріальної точки відносно осі обертання.
- •Дати визначення кутового прискорення.
- •Описати метод вимірювання корисної потужності джерела напруги.
- •Момент інерції твердого тіла відносно осі обертання.
- •Дати визначення імпульсу тіла.
- •Описати метод визначення ккд джерела напруги.
- •Ефект Комптона, його пояснення .
- •Довжина хвилі, зв’язок з частотою коливань.
- •Дати визначення моменту сили.
- •Маси -кг . Енергії - Дж.
- •Описати метод вимірювання температурного конденсатора опору провідника.
- •Будова ядра атома. Взаємопретворюваність нуклонів.
- •Рівняння стану ідеального газу .
- •Дати визначення частоти коливань.
- •Описати метод перевірки законів Кірхгофа для розгалужених електричних кіл.
- •Дефект маси атомного ядра. Енергія зв’язку нуклонів у ядрі .
- •Дифузія.
- •Дати визначення періоду коливань.
- •Описати метод вимірювання магнітної індукції Землі.
- •Закон радіоактивного розпаду.
- •Теплопровідність.
- •Дати визначення тиску.
- •5.Описати метод визначення індуктивності соленоїда.
Явище самоіндукції. Індуктивність котушки .
Явище виникнення індукційного струму в провіднику внаслідок зміни магнітного потоку, зумовленої зміною струму в цьому ж провіднику, називають самоіндукцією. Явище самоіндукції є окремим випадком загального явища електромагнітної індукції. За правилом Ленца струм самоіндукції завжди напрямлений так, що протидіє змінам сили струму, який викликає самоіндукцію. Іншими словами, якщо струм у провіднику наростає, то струм самоіндукції напрямлений проти нього і протидіє цьому наростанню; якщо ж струм спадає, то напрям струму самоіндукції збігається з напрямом основного струму і протидіє його спаданню. Потік магнітної індукції Ф крізь певну фіксовану поверхню пропорційний силі струму, тобто , де L - коефіцієнт пропорційності, який не залежить від сили струму й індукції магнітного поля, а є однозначною характеристикою провідного контуру, його називають індуктивністю контуру. Індуктивність залежить від форми і розмірів контуру, а також від магнітних властивостей навколишнього середовища. Індуктивність котушки залежить від числа витків, довжини та діаметра котушки, наявності та типу осердя і наявності екрану. Осердя із феромагнітних матеріалів підвищує величину індуктивності і дають можливість в певних межах регулювати її величину введенням та виведенням осердя. Іноді для осердя застосовують латунь. Введення металевого осердя в залежності від матеріалу змінює величину індуктивності.
Провідність напівпровідників.
1. Електропровідність речовин характеризується наявністю великої кількості вільних зарядів та їх рухливістю. 2. Провідність речовин залежить від температури наявності домішок та освітленості, так як ці фактори впливають на кількість вільних зарядів та їх рухливість. При нагріванні провідників І роду кількість вільних зарядів практично не міняється, а їх рухливість погіршується, що приводить до погіршення провідності. Наявність домішок також погіршує провідність. Освітленість практично впливає на провідність.
При нагріванні діелектриків появляється незначна кількість вільних зарядів, тому провідність трохи покращується. При сильнішому нагріванні діелектрик швидше руйнується (плавиться, горить) ніж в ньому появиться достатньо велика кількість вільних зарядів. Наявність домішок також незначно покращує провідність. Освітленість майже не міняє.
В напівпровідниках нагрівання, опромінення і наявність домішок різко збільшує кількість вільних зарядів і тому провідність значно покращується.
3. Розрізняють власну і домішкову провідність напівпровідників. Якщо напівпровідник нагріти або опромінити, то електрони почнуть відриватись від своїх атомів, а на їх місці виникне дірка (фактично позитивний іон), якій приписують позитивний заряд. Таким чином в напівпровіднику відбувається генерація (утворення) пар зарядів “електрон – дірка”, яких є однакова кількість.
Провідність, створена власними носіями заряду, називається власною.
Дати визначення роботи.
Кількісною мірою зміни енергії взаємодіючих тіл є робота. Робота сили є однією з форм передачі енергії і дорівнює кількості переданої енергії. Повну зміну енергії даного тіла можна виміряти роботою, яку могло б виконати це тіло, якби передало всю свою енергію іншому тілу. Диференціал роботи визначається як скалярний добуток вектора сили на диференціал вектора переміщення: . Одиниця роботи в системі СІ має назву джоуль (Дж). Один джоуль – це є робота сили в 1 Н на шляху в 1 м.