8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.

За характером дії на людину негативні фактори поділяються на природні та антропогенні – викликані діяльністю людини.

Крім того джерела небезпеки життєдіяльності людини поділяються:

–за часом дії негативних наслідків: імпульсні та кумулятивні;

–за локалізацією: пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом;

–за наслідками: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, смертельні випадки;

–за збитками: соціальні, технічні, екологічні;

–за сферою прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові;

–за структурою (будовою): прості і похідні, які породжуються взаємодією простих;

–за характером дії на людину: активні і пасивні. Останні активуються за рахунок енергії, носієм якої є сама людина, що наражається на колючі, гострі, ріжучі нерухомі елементи, нерівності поверхні, ухили, підйоми тощо.

Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини вони в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні. Шкідливі фактори - такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як наслідку захворювання. Небезпечні фактори називають такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті. За характером та природною впливу всі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні. Їх основна характеристика: Фізичні: підвищена швидкість руху повітря; підвищена або понижена вологість; підвищений або понижений атмосферний тиск; недостатня освітленість; конструкції, що руйнуються; підвищений рівень статичної електрики та ін. Хімічні: хімічні елементи, речовини та сполуки, які перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому); які різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки); які за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію). Біологічні: макроорганізми (рослини та тварини); мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші). Психофізіологічні: фізичні перевантаж (статичні, динамічні); нервово-психічні перевантаж (розумові перевантаження, перевантаж аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

9. Біоакумуляція.

Біоакумуляція - здатність нагромадження в тканинах речовин, що надходять із навколишнього середовища. Різні організми мають визначений коефіцієнт біоакумуляції.

Коеф біоакумуляції – це відношення концентрації речовини в організмі до концентрації його в навколишнім середовищі.

Він складає величину, що дорівнює: для рослин – 0,1; для комах – 0,3; для хробаків – 70; гризунів – до 100; креветок – 1 000; устриць – 10 000; риб – 100 000.

Людство  навчилося отримувати сотні тисяч органічних речовин,які використовуються при  виробництві  пластмас,синтетичнихволокон,  штучного  каучуку, лакофарбових покриттів,  розчинників,пестицидів  тощо.  Значна  частина синтетичних  речовин  настількинагадує  природні,  що  маже  засвоюватись  організмом.  Переважносинтетичні речовини не розкладаються організмом або включаються дометаболічних  процесів  іншим чином, ніж  природний  аналог.  Томунавіть  у  незначних дозах вони порушують нормальне функціонуванняорганізмулюдини,  а  при  надмірних  дозах  або  при  триваломунадходженніможливі летальні наслідки. Найбільш  шкідливими  уцьому плані є галогеновані вуглеводні.Біоакумуляція відбувається внаслідок:відсутності  біодеградації.  Важкі  метали, як простіелементи,неможливо  зруйнувати  або  перетворитипідчасбіохімічних  процесів.  Хлоровмісні вуглеводні  розкладаються  придуже  високій температурі, але в організмі, у більшості  випадків,відсутні ферменти для їхрозкладу.легкого  поглинання  цих речовин  і  достатньо  повільноговиведення з організму (якщо воно взагалі можливе). Важкі метали  ворганізмі  міцно  з'єднані  з білками, а  галогеновані  вуглеводнірозчиняються  у  жирах  краще,  ніж  у  воді.  Тому  ціречовиниутримуються і накопичуються в організмі як на фільтрі.