79. Використання простіших засобів при здавлюванні

З перших хвилин надання першої медичної допомоги постраждалому слід дати гарячий чай, каву, багато води з доданням пит-ної соди (2—4 мг на прийом, усього 20—40 мг на добу). -----

На рани й придушення накладають стерильну пов’язку. Якщо шкіра синюшного кольору, сильно ушкоджені кінцівки, на них вище місця здавлювання накладають джут. Це призупинить усмоктування токсичних речовин з роздавлених м’яких тканин у кровоносне русло. Джут не повинен бути надто тугим, щоб не порушити надходження крові до пошкоджених кінцівок. Якщо кінцівки теплі на дотик й ушкоджені не дуже сильно, на них накладають тугу пов’язку. Після накладення джута чи тугої бинтової пов’язки за допомогою шприц-тюбика потерпілому вводять знеболюючий засіб, а якщо стан залишається стабільним, дають випити 50 мл горілки.

Унаслідок травм голови можливе ушкодження головного моз-ку, ознаками чого є головний біль, нудота, а іноді й блювота, од-нак постраждалий залишається при свідомості. Струс головного мозку супроводжується втратою свідомості, нудотою й блювотою, сильними головними болями, запамороченням. Перша допомога у разі ушкодження голови та струсу головного мозку — дати пост-раждалому повний покій і покласти на голову лід.

-----------------------------------------------------

80. Розтягування зв’язок. Вивихи.

Розтягнення зв’язок буває під час невдалого стрибка, падіння, підняття важких предметів. Пошкоджений суглоб болить, з’являється припухлість, обмежуються рухи. Надаючи першу допомогу, зазвичай роблять туге бинтування, кладуть лід на суглоб, забезпечують ушкодженій кінцівці спокій. Вивихи виникають під час зсуву суглобних поверхонь кісток. При цьому порушується цілісність суглобної сумки, іноді розриваються зв’язки. Основними ознаками вивихів у суглобах кінцівок є біль, порушення рухів, зміна форми суглоба, укорочення кінцівки й зміна її положення. Вивихи можуть бути також у нижньощелепних і міжстовбурових суглобів. У разі вивихів міжхре-бетних суглобах можливий зсув хребців, що може призвести до здавлювання спинного мозку, а останнє - до часткового чи повного порушення функцій нижніх кінцівок і тазових органів. Не слід намагатися вправляти вивих. Якщо у постраждалого вивих суглоба, кінцівці створюють спокій шляхом її іммобілізації. У разі вивихів у великих суглобах - колінному, плечовому, а також у міжхребетних суглобах поряд з цим постраждалому доцільно ввести знеболюючий засіб. Якщо вивихнута нижня щелепа, то накладають фіксуючу пов’язку.

-----------------------------------------------------

81. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.

Переломи виникають під час різких рухів, ударів, падіння з висоти. Вони можуть бути закритими й відкритими. У разі закритих переломів цілісність шкірного покриву не порушується, а у разі відкритих — у місці перелому є рана. Найнебезпечнішими є відкриті переломи. Розрізняють переломи без зсуву і зі зсувом кісткових фрагментів. Переломи, за яких утворюються тільки два уламки, називають одиничними, переломи з кількома уламками — множинними. Під час аварій, катастроф, землетрусів та ядерного ураження у людей можуть бути множинні переломи кількох кісток. Найважчими є переломи, які поєднуються з опіками й радіаційним ураженням. Переломи, що виникають внаслідок влучення кулі чи осколка снаряда, називають вогнепальними. Для них характерні роздроблення кісток на великі та дрібні осколки, роздушення м’яких тканин у місці перелому, відрив частини кінцівки. Основні ознаки переломів: біль, припухлість, синець, ненормальна рухливість у місці перелому, порушення функції кінцівки. Якщо перелом відкритий, у рані можна побачити уламки кісток. Переломи кісток кінцівок супроводжуються їх укороченням і скривленням у місці перелому. Ушкодження ребер може утруднювати дихання, під час обмацування в місці перелому чутний хрускіт (крепітація) уламків ребра. Переломи кісток таза й хребта часто супроводжуються розладами сечовипускання й порушенням рухів у нижніх кінцівках. У разі переломів кісток черепа незрідка буває кровотеча з вух. У важких випадках переломи супроводжуються шоком. Особливо часто розвивається шок у разі відкритих переломів з артеріальною кровотечею..