- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
- •3. Біосфера. Ноосфера.
- •5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
- •4. Біогеоценоз.
- •6. Природ явища - джерела негативн факторів
- •7. Джерела негативних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція.
- •10. Поділ негативних факторів на групи за природою їх походження
- •11. Негативні фактори системи „людина - середовище її існування”.
- •12.Фізичні небезпечні фактори.
- •13.Хімічні небезпечні фактори.
- •14.Біологічні небезпечні фактори.
- •16. Визначення гранично-допустимого рівня небезпечного фактору.
- •17. Небезпечні хімічні речовини.
- •18. Шляхи надходження небезпечних хім речовин в організм людини.
- •19. Комбінована дія небезпечних хім речовин.
- •20. Принципи нормування небезп хім речовин.
- •21. Механічні коливання та їх вплив на людину.
- •22. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •23. Інфразвук як негативний фактор.
- •24. Ультразвук.
- •25. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •26. Рентгенівські промені.
- •27. Гамма - кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28. Бетта - частинки: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29. Дія на організм альфа - випромінюваня.
- •30. Ефект іонізації біологічної тканини.
- •31. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз.
- •32. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •33. Хімічна дія іонізуючого випромінювання.
- •34. Радіочутливість живих організмів.
- •35. Джерела радіоактивної небезпеки
- •36.Основні уражаючі фактори аварій з викидом у навк середовище радіоактивних матеріалів.
- •38. Критерії оцінки небезпеки радіоактивного зараження місцевості
- •39. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •40. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •42. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хно
- •43. Класи аварій на хно.
- •45.Поняття стійкості нхр.
- •46.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хно.
- •47. Уражаючі фактори при пожежах та вибусі на підп-вах промисловості.
- •48. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •49. Особливості сучасного тероризму.
- •Вибух як засіб терору.
- •51. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •52. Характерні риси сучасної війни.
- •53. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •54. Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •55. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хім зброї.
- •56. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів
- •57. Сибірська виразка
- •58. Чума
- •59. Холера
- •60. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •61. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •62. Призначення засобів колективного захисту. Класифікація. Типи сховищ. Простіші засоби колективного захисту.
- •63. Призначення засобів індивідуального захисту. Класифікація за принципом дії.
- •64. Призначення медичних засобів захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •65. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •66. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •Поняття про протибактеріальні засоби.
- •71. Рана: класифікація, інфікування ран.
- •72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
- •75. Накладання пов’зок
- •77. Синдром травматичного токсикозу
- •86. Правила поводження з опіковими міхурами.
- •78. Допомога при тривалому здавлюванні і закритих ушкодженнях
- •79. Використання простіших засобів при здавлюванні
- •81. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •82. Травматичний шок: Фази розвитку, профілактика.
- •76. Введення протибольового препарату
- •87. Клінічна смерть
- •88. Перша допомога при припиненні дихання і серцевої діяльності
- •91. Тепловий удар
- •92. Непритомність
- •93. Утоплення
- •94. Отруєння при укусах отруйних тварин і комах. Перша допомога
- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
45.Поняття стійкості нхр.
Тривалість зараження місцевості НХР залежить від їх стійкості – часу, продовж якого вони спроможні нанести ураження незахищеній людині. Стійкість і здатність заражати поверхні землі та різних об’єктів залежить від температури кипіння отруйної речовини. До нестійких відносяться НХР із температурою кипіння нижче 1300С, а до стійких – отруйні речовини з температурою кипіння вище 1300С. Нестійкі НХР заражають місцевість на одиниці чи десятки хвилин. Стійкі – зберігають уражаючи властивості, на термін від декількох годин до декількох місяців.
З позицій тривалості уражаючої дії і часу досягнення вражаючого ефекту НХР умовно поділяються на 4 групи: -нестійкі з швидкою дією (наприклад, синильна кислота, аміак, оксид вуглецю); -нестійкі уповільненої дії (фосген, азотна кислота); -стійкі з швидкою дією (фосфорорганічні з'єднання, анілін); -стійкі уповільненої дії (сірчана кислота, діоксин).
----------------------------------------------------------
46.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хно.
Загальні вимоги до організації і проведення аварійно-рятувальних робіт при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах установлює Державний стандарт. Зокрема, відповідно до вищенаведеного стандарту: аварійно-рятувальні роботи повинні починатися негайно після ухвалення рішення на проведення невідкладних робіт і проводитися з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри, що відповідають характеру хімічної обстановки; попередньо проводиться розвідка аварійного об'єкту і зони зараження, масштабів і границь зони зараження, уточнення стану аварійного об'єкта, визначення типу НС.
В зоні зараження ведуться пошуково-рятувальні роботи. Пошук потерпілих проводиться шляхом суцільного візуального обстеження території, будинків, споруджень, а також шляхом опитування очевидців і за допомогою спеціальних приладів у випадку руйнувань і завалів.
Перша медична допомога повинна надаватися на місці ураження.
Одним з найважливіших заходів є локалізація надзвичайної ситуації і осередку ураження. Локалізацію, чи зниження до мінімального рівня впливу виниклих при аварії на ХНО уражаючих факторів в залежності від типу НС, наявності необхідних технічних засобів і нейтралізуючих речовин здійснюють такими способами: припиненням викидів НХР способами, що відповідають характеру аварії; постановкою рідинних завіс (водяних чи нейтралізуючих розчинів) у напрямку руху хмари зараженого повітря; створенням висхідних теплових потоків у напрямку руху хмари НХР; розсіюванням і зсувом хмари зараженого повітря газоповітряним потоком; обмеженням площі виливу та інтенсивності випару токсичної речовини; збором (відкачкою) НХР у резервні ємності; охолодження проливу рідини твердою вуглекислотою чи нейтралізуючими речовинами; засипанням проливу сипучими речовинами.
47. Уражаючі фактори при пожежах та вибусі на підп-вах промисловості.
Ускладнення технологічних процесів, збільшення площ забудови об'єктів нар госп-ва підвищують їх пожежну небезпеку. Наслідки пожеж і вибухів визначаються уражаючими факторами. Пожежі утворюють наступні уражаючи фактори: відкритий вогонь і іскри; підвищена температура навк середовища і предметів; токсичні продукти горіння, дим; знижена концентрація кисню; падаючі уламки будівельних конструкцій, агрегатів, устаткування і т.д.
При вибусі виникають: повітряна ударна хвиля та уламкове поле, створюване фрагментами об'єктів, що вибухають і руйнуються. При пожежах і вибухах люди одержують термічні (опіки тіла, верхніх дихальних шляхів, очей) і механічні ушкодження (переломи, забиті місця, черепно-мозкові травми, осколкові пораненя, комбіновані).
------------------------------------------------------