- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
- •3. Біосфера. Ноосфера.
- •5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
- •4. Біогеоценоз.
- •6. Природ явища - джерела негативн факторів
- •7. Джерела негативних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція.
- •10. Поділ негативних факторів на групи за природою їх походження
- •11. Негативні фактори системи „людина - середовище її існування”.
- •12.Фізичні небезпечні фактори.
- •13.Хімічні небезпечні фактори.
- •14.Біологічні небезпечні фактори.
- •16. Визначення гранично-допустимого рівня небезпечного фактору.
- •17. Небезпечні хімічні речовини.
- •18. Шляхи надходження небезпечних хім речовин в організм людини.
- •19. Комбінована дія небезпечних хім речовин.
- •20. Принципи нормування небезп хім речовин.
- •21. Механічні коливання та їх вплив на людину.
- •22. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •23. Інфразвук як негативний фактор.
- •24. Ультразвук.
- •25. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •26. Рентгенівські промені.
- •27. Гамма - кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28. Бетта - частинки: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29. Дія на організм альфа - випромінюваня.
- •30. Ефект іонізації біологічної тканини.
- •31. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз.
- •32. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •33. Хімічна дія іонізуючого випромінювання.
- •34. Радіочутливість живих організмів.
- •35. Джерела радіоактивної небезпеки
- •36.Основні уражаючі фактори аварій з викидом у навк середовище радіоактивних матеріалів.
- •38. Критерії оцінки небезпеки радіоактивного зараження місцевості
- •39. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •40. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •42. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хно
- •43. Класи аварій на хно.
- •45.Поняття стійкості нхр.
- •46.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хно.
- •47. Уражаючі фактори при пожежах та вибусі на підп-вах промисловості.
- •48. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •49. Особливості сучасного тероризму.
- •Вибух як засіб терору.
- •51. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •52. Характерні риси сучасної війни.
- •53. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •54. Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •55. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хім зброї.
- •56. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів
- •57. Сибірська виразка
- •58. Чума
- •59. Холера
- •60. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •61. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •62. Призначення засобів колективного захисту. Класифікація. Типи сховищ. Простіші засоби колективного захисту.
- •63. Призначення засобів індивідуального захисту. Класифікація за принципом дії.
- •64. Призначення медичних засобів захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •65. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •66. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •Поняття про протибактеріальні засоби.
- •71. Рана: класифікація, інфікування ран.
- •72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
- •75. Накладання пов’зок
- •77. Синдром травматичного токсикозу
- •86. Правила поводження з опіковими міхурами.
- •78. Допомога при тривалому здавлюванні і закритих ушкодженнях
- •79. Використання простіших засобів при здавлюванні
- •81. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •82. Травматичний шок: Фази розвитку, профілактика.
- •76. Введення протибольового препарату
- •87. Клінічна смерть
- •88. Перша допомога при припиненні дихання і серцевої діяльності
- •91. Тепловий удар
- •92. Непритомність
- •93. Утоплення
- •94. Отруєння при укусах отруйних тварин і комах. Перша допомога
- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
91. Тепловий удар
Тепловий удар – безсвідомий стан, обумовлений загальним перегріванням організму в результаті впливу зовнішніх теплових факторів. Причини виникнення: перебування в приміщенні з високою температурою і вологістю, під час тривалих маршів в умовах спекотного клімату, при інтенсивній фізичній роботі у задушливих, погано вентильованих приміщеннях. Розвитку теплового удару сприяють надто теплий одяг, перевтома, недотримання питного режиму. Симптоми: почуття загальної слабкості, розбитості, біль голови, запаморочення, шум у вухах, сонливість, жар та нудота. Пульс і дихання прискорені, температура підвищена до 40…41°С. Можливі марення. Допомога: потерпілого терміново виносять у прохолодне місце, забезпечують доступ свіжого повітря, звільняють від одягу, дають випити холодної води, накладають холодний компрес на голову.
----------------------------------------------------
92. Непритомність
Непритомність - раптово виникаюча короткочасна втрата свідомості з порушенням постурального тонусу, ослабленням діяльності серцевої і дихальної систем. Непритомність є легкою формою гострої судинної мозкової недостатності і обумовлений анемією мозку; частіше виникає у жінок. У осіб, схильних непритомним станам, нерідко наголошується астенічна конституція, лабільність пульсу, знижене пекло. Непритомність може виникнути в результаті психічної травми, побачивши кров, больовому роздратуванні, при тривалому перебуванні в задушливому приміщенні, при інтоксикаціях і інфекційних захворюваннях. Невідкладна допомога: Короткочасна непритомність, як правило, не вимагає спеціальної терапії. Якщо характер аритмії при тривалій втраті свідомості невідомий, проводять реанімаційні заходи, як при зупинці серця, включаючи непрямий масаж серця, штучну вентиляцію легенів. При тахиаритмії методом вибору лікування служить електроімпульсна терапія. При неможливості проведення дифібриляції пароксизм шлуночкової тахікардії можливо купірувати ударом кулака в передсерцеву область. При брадиаритмії слід внутрішньовенно ввести 0,75-1 мл 0,1% розчину атропіну і почати внутривенну краплинну інфузію 1 мл 0,02% розчину ізупрела в 100-200 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Проте найстійкішого ефекту слід чекати від електричної стимуляції серця (зовнішньої, черезтравний, трансвенозної ендокардиальної. В подальшому необхідні проведення антиаритмічної терапії і, можливо, імплантація штучного водія ритму.
----------------------------------------------------
93. Утоплення
Рятувати потопаючого необхідно швидко, бо смерть настає протягом 4-6 хв після утоплення. Рятівник, знаходячись за спиною потопаючого, підхоплює потерпілого під пахви так, щоб його голова знаходилась над водою і пливе з ним до берега. Якщо врятований не виявляє ознак життя, то слід очистити порожнину рота й глотки від піску та бруду, розстебнути комір і пояс. Спробувати видалити воду з дихальних шляхів і шлунка - покласти потерпілого на стегно зігнутої в коліні ноги і натискати руками на спину. Якщо потерпілий не дихає, і зупинена серцева діяльність, то потрібно негайно розпочати штучне дихання.
------------------------------------------------------