- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
- •3. Біосфера. Ноосфера.
- •5. Адаптивні типи людини. Антропоекологічні системи і здоров'я.
- •4. Біогеоценоз.
- •6. Природ явища - джерела негативн факторів
- •7. Джерела негативних факторів побутового походження.
- •8. Поділ негативних факторів за характером дії на організм людини.
- •9. Біоакумуляція.
- •10. Поділ негативних факторів на групи за природою їх походження
- •11. Негативні фактори системи „людина - середовище її існування”.
- •12.Фізичні небезпечні фактори.
- •13.Хімічні небезпечні фактори.
- •14.Біологічні небезпечні фактори.
- •16. Визначення гранично-допустимого рівня небезпечного фактору.
- •17. Небезпечні хімічні речовини.
- •18. Шляхи надходження небезпечних хім речовин в організм людини.
- •19. Комбінована дія небезпечних хім речовин.
- •20. Принципи нормування небезп хім речовин.
- •21. Механічні коливання та їх вплив на людину.
- •22. Шум. Дія шуму на організм людини.
- •23. Інфразвук як негативний фактор.
- •24. Ультразвук.
- •25. Поняття про іонізуючі випромінювання.
- •26. Рентгенівські промені.
- •27. Гамма - кванти: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •28. Бетта - частинки: природа, джерела, механізм негативної дії на біологічну тканину.
- •29. Дія на організм альфа - випромінюваня.
- •30. Ефект іонізації біологічної тканини.
- •31. Поняття про дози іонізуючого випромінювання. Одиниці виміру доз.
- •32. Відносна біологічна активність іонізуючих випромінювань, еквівалентна доза.
- •33. Хімічна дія іонізуючого випромінювання.
- •34. Радіочутливість живих організмів.
- •35. Джерела радіоактивної небезпеки
- •36.Основні уражаючі фактори аварій з викидом у навк середовище радіоактивних матеріалів.
- •38. Критерії оцінки небезпеки радіоактивного зараження місцевості
- •39. Принцип поділу місцевості, що заражена радіоактивними речовинами, на зони. Коротка характеристика зон радіоактивного зараження.
- •40. Принципи захисту людини, що діє на радіоактивно-зараженій території.
- •42. Уражаючі фактори, що утворюються при аваріях на хно
- •43. Класи аварій на хно.
- •45.Поняття стійкості нхр.
- •46.Особливості проведення рятувальних робіт при аваріях на хно.
- •47. Уражаючі фактори при пожежах та вибусі на підп-вах промисловості.
- •48. Шляхи припинення горіння паливних матеріалів.
- •49. Особливості сучасного тероризму.
- •Вибух як засіб терору.
- •51. Деякі аспекти забезпечення безпеки населення при терористичних актах.
- •52. Характерні риси сучасної війни.
- •53. Поняття про ядерну зброю. Уражаючі фактори ядерної зброї.
- •54. Профілактика ураження та захист від дії уражаючих факторів ядерного вибуху.
- •55. Хімічна зброя як засіб ведення сучасних бойових дій. Уражаючі фактори хім зброї.
- •56. Біологічна зброя. Захворювання людини, збудники яких можуть бути використані у якості спорядження біологічних боєприпасів
- •57. Сибірська виразка
- •58. Чума
- •59. Холера
- •60. Профілактика ураження та захист від дії отруйних речовин.
- •61. Принципи захисту від біологічної зброї.
- •62. Призначення засобів колективного захисту. Класифікація. Типи сховищ. Простіші засоби колективного захисту.
- •63. Призначення засобів індивідуального захисту. Класифікація за принципом дії.
- •64. Призначення медичних засобів захисту людини у надзвичайній ситуації.
- •65. Засоби медичного захисту при ураженні організму іонізуючими променями.
- •66. Медичні засоби першої допомоги при ураженні людини отруйними речовинами.
- •Поняття про протибактеріальні засоби.
- •71. Рана: класифікація, інфікування ран.
- •72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
- •73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
- •75. Накладання пов’зок
- •77. Синдром травматичного токсикозу
- •86. Правила поводження з опіковими міхурами.
- •78. Допомога при тривалому здавлюванні і закритих ушкодженнях
- •79. Використання простіших засобів при здавлюванні
- •81. Причина виникнення та характеристика переломів кісток.
- •82. Травматичний шок: Фази розвитку, профілактика.
- •76. Введення протибольового препарату
- •87. Клінічна смерть
- •88. Перша допомога при припиненні дихання і серцевої діяльності
- •91. Тепловий удар
- •92. Непритомність
- •93. Утоплення
- •94. Отруєння при укусах отруйних тварин і комах. Перша допомога
- •2. Аксіома потенційної небезпеки.
71. Рана: класифікація, інфікування ран.
Рана – ушкодження, яке хар-зується порушенням цілісності шкірних покривів, слизових оболонок і супроводжується болем, кровотечею.
Види: вогнепальні, різані, рубані, рвані, від укусів, роздавлені, забиті.
Усі рани крім операційних є первинно інфікованими. Рани від укусів завжди інфіковані слиною тварини. Мікроби у рану потрапляють разом з предметом, яким поранено потерпілого, землею, шматками одягу, з повітря, а також унаслідок дотику до неї руками. Мікроби можуть спричинити нагноєння рани й такі ускладнення, як бешихове запалення. Найнебезпечнішим є потрапляння в рану мікробів, що розвиваються у разі відсутності повітря й викликають анаеробну інфекцію (газову гангрену). Іншим небезпечним ускладненням є зараження збудником правця. З метою профілактики правця за будь-яких поранень, що супроводжуються забрудненням, особливо землею, а також у разі роздушення тканин пораненому вводять очищений протиправцевий анатоксин або протиправцеву сироватку.
--------------------------------------------------------
72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.
Кровотеча - вихід крові з ушкоджених крово-носних судин. Може бути первинною, що виникає відразу після ушкодження судин, вторинною (з’являється через певний час). Є артеріальні, венозні, капілярні й паренхіматозні кровотечі.
Найнебезпечнішою є артеріальна кровотеча, за якої організм дуже швидко може втратити значну кількість крові. Ознаки: яскраво червоний колір крові та її витікання пульсуючим струменем. Венозна хар-зується безупинним витіканням крові, яка має темно-червоний колір, при цьому явного струменя не буває. Капілярна виникає у разі ушкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини й м’язів. Кровоточить уся поверхня рани. У разі зовнішньої кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин. При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи чи порожнини, це називається крововиливом.
Наслідок - швидка втрата 1-2 л крові може призвести до смерті. Для зупинки застосовують джути - стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — шини - фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти - розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1—2 %-вий спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у порошку, вазелін тощо.
-----------------------------------------------
73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).
Щоб тимчасово зупинити артеріальну кровотечу, накладають джут або закрутку, фіксуючи кінцівку в положенні щонайбільшого згинання, притискаючи артерію вище місця її ушкодження пальцями. У разі ушкодження великих артеріальних судин кінцівок джут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м’яку підкладку з бинта, щоб не прищикнути шкіру. Джутом перетягують доволі сильно, щоб зупинити кровотечу. Відсутність пульсації на периферичній судині свідчить про правильність накладення джута. Обов’язково слід вказати дату, годину і хвилину накладення джута, підклавши записку під джут так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнуту джутом, тепло вкривають, особливо взимку, але в жодному разі не обкладають грілками. Потерпілому вводять знеболюючий засіб зі шприц-тюбика. Джут слід тримати на кінцівці не більше 1,5—2 годин, щоб уникнути її омертвіння нижче місця притискання джута.
74. Профілактика ускладнення ран. Антисептика.
Будь-яка рана, загрожує життю постраждалого. Вона може стати джерелом зараження різними мікробами, а деякі рани супроводжуються сильними кровотечами. Метою профілактики ускладнень є щонайшвидше накладення на рану стерильної пов’язки, дотримання правил асептики й антисептики, зупинка кровотечі.
Антисептика - система заходів, спрямованих на зменшення кількості мікробів та їх знищення у рані. Розрізняють механічну, фізичну, хімічну й біологічну антисептику. Механічна антисептика — це первинна хірургічна обробка ран. Фізична ан-тисептика - застосування таких методів, за яких у рані створюються несприятливі умови для виживання мікробів - це висушування рани, її дренажування й відтік виділень з рани.
Хімічна антисептика ґрунтується на застосуванні різних лікарських засобів з протимікробною дією. Ці речовини називають антисептичними - йод, етиловий спирт. До біологічних антисептиків належать антибіотики, які використовують для профілактики й лікування інфекцій.
----------------------------------------------------