71. Рана: класифікація, інфікування ран.

Рана – ушкодження, яке хар-зується порушенням цілісності шкірних покривів, слизових оболонок і супроводжується болем, кровотечею.

Види: вогнепальні, різані, рубані, рвані, від укусів, роздавлені, забиті.

Усі рани крім операційних є первинно інфікованими. Рани від укусів завжди інфіковані слиною тварини. Мікроби у рану потрапляють разом з предметом, яким поранено потерпілого, землею, шматками одягу, з повітря, а також унаслідок дотику до неї руками. Мікроби можуть спричинити нагноєння рани й такі ускладнення, як бешихове запалення. Найнебезпечнішим є потрапляння в рану мікробів, що розвиваються у разі відсутності повітря й викликають анаеробну інфекцію (газову гангрену). Іншим небезпечним ускладненням є зараження збудником правця. З метою профілактики правця за будь-яких поранень, що супроводжуються забрудненням, особливо землею, а також у разі роздушення тканин пораненому вводять очищений протиправцевий анатоксин або протиправцеву сироватку.

--------------------------------------------------------

72. Поняття про кровотечі. Принципи припинення кровотечі. Види. Наслідки. Характер кровотечі при ушкодженні різних органів.

Кровотеча - вихід крові з ушкоджених крово-носних судин. Може бути первинною, що виникає відразу після ушкодження судин, вторинною (з’являється через певний час). Є артеріальні, венозні, капілярні й паренхіматозні кровотечі.

Найнебезпечнішою є артеріальна кровотеча, за якої організм дуже швидко може втратити значну кількість крові. Ознаки: яскраво червоний колір крові та її витікання пульсуючим струменем. Венозна хар-зується безупинним витіканням крові, яка має темно-червоний колір, при цьому явного струменя не буває. Капілярна виникає у разі ушкодження дрібних судин шкіри, підшкірної клітковини й м’язів. Кровоточить уся поверхня рани. У разі зовнішньої кровотечі кров виходить через рани шкірних покривів і видимих слизових оболонок або з порожнин. При внутрішній кровотечі кров виливається в тканини, органи чи порожнини, це називається крововиливом.

Наслідок - швидка втрата 1-2 л крові може призвести до смерті. Для зупинки застосовують джути - стрічкові й трубчасті, а для проведення іммобілізації — шини - фанерні, сходові, сітчасті тощо. Під час надання першої медичної допомоги використовують деякі медикаменти - розчин йоду спиртовий 5 % у ампулах чи флакона, 1—2 %-вий спиртовий розчин брильянтового зеленого у флаконі, валідол у пігулках, настоянка валеріани, нашатирний спирт в ампулах, гідрокарбонат натрію (сода харчова) у порошку, вазелін тощо.

-----------------------------------------------

73. Тимчасова зупинка кровотечі. Тривалість припинення постачання крові у кінцівки. Правила накладання джуту (закрутки).

Щоб тимчасово зупинити артеріальну кровотечу, накладають джут або закрутку, фіксуючи кінцівку в положенні щонайбільшого згинання, притискаючи артерію вище місця її ушкодження пальцями. У разі ушкодження великих артеріальних судин кінцівок джут накладають на стегно, гомілку, плече й передпліччя вище місця кровотечі, ближче до рани, на одяг чи м’я­ку підкладку з бинта, щоб не прищикнути шкіру. Джутом перетягують доволі сильно, щоб зупинити кровотечу. Відсутність пульсації на периферичній судині свідчить про правильність накладення джута. Обов’язково слід вказати дату, годину і хвилину накладення джута, підклавши записку під джут так, щоб її було добре видно. Кінцівку, перетягнуту джутом, тепло вкривають, особливо взимку, але в жодному разі не обкладають грілками. Потерпілому вводять знеболюючий засіб зі шприц-тюбика. Джут слід тримати на кінцівці не більше 1,5—2 годин, щоб уникнути її омертвіння нижче місця притискання джута.

74. Профілактика ускладнення ран. Антисептика.

Будь-яка рана, загрожує життю постраждалого. Вона може стати джерелом зараження різними мікробами, а деякі рани супроводжуються сильними кровотечами. Метою профілактики ускладнень є щонайшвидше накладення на рану стерильної пов’язки, дотримання правил асептики й антисептики, зупинка кровотечі.

Антисептика - система заходів, спрямованих на зменшення кількості мікробів та їх знищення у рані. Розрізняють механічну, фізичну, хімічну й біологічну антисептику. Механічна антисептика — це первинна хірургічна обробка ран. Фізична ан-тисептика - застосування таких методів, за яких у рані створюються несприятливі умови для виживання мікробів - це висушування рани, її дренажування й відтік виділень з рани.

Хімічна антисептика ґрунтується на застосуванні різних лікарських засобів з протимікробною дією. Ці речовини називають антисептичними - йод, етиловий спирт. До біологічних антисептиків належать антибіотики, які використовують для профілактики й лікування інфекцій.

----------------------------------------------------