87. Розвиток взаємин Україна – Китайська Народна Республіка.

Після проголошення в 91р Незалежної Української держави. Китайська народна Республіка одна з перших привітала Україну. 27 грудня 1991р., а вже 4 січня 1992 року наші держави встановили дипломатичні відносини. Китай був однією з перших країн, яка у грудні 1994р надала Україні гарантії ядерної безпеки у зв’язку з відмовою нашої держави від ядерної зброї. З березня 1993р в Пекіні діє посольство України, у січні 2002р було відкрито Генеральне консульство у Шанхаї, а з 2003р функціонує представництво торгівельно-економічної місії України у складі Посольства у Спеціальному адміністративному районі КНР Сянган(Гонконг).

На сучасному етапі характерною рисою українсько-китайських відносин у політичній сфері є високий рівень взаєморозуміння і довіри, брак принципових розбіжностей у ЗП позиціях,тотожність або наближеність підходів до розв’язання важливих міжнародних проблем. Візити на високому та найвищому рівнях.

Договірно-правова база відносин нараховує понад 120 документів. Спільне комюніке про встановлення дип відносин, спільна Декларація між Україною і КНР 1994р(Київська), Спільна Декларація про розвиток і поглиблення відносин дружби та співробітництва між Україною і КНР(Пекінська) .1995р. яка фактично виконує міжнародно-правову функцію міждержавного політичного договору.

88. Постанова Верховної Ради України « Про реалізацію декларації про держаний суверенітет України в галузі зовнішніх відносин» від 25 грудня 1990р.

Не лише декларація, але й закон починає діяти тільки за умови, якщо буде розроблений чіткий механізм реалізації його основних положень. Такий механізм був розроблений МЗС-ом України і схваленій ВР у постанові від 25 грудня 1990р. В цьому короткому (6 пунктів), але дуже важливому документі давалося доручення Раді Міністрів про те, що при встановленні дипломатичних, консульських чи торгівельних відносин з іноземними державами необхідно керуватись найбільш ефективним забезпеченням національних інтересів України та їх пріоритетністю.

90.Міжнародні орг-ї та їх класифікації

МО-будь-яка група або асоціації,яка виход.за межі однієї кр.у своїй діял-ті і має постійну структуру.МО можна розрізняти за 3-ма базовими критеріями:1-членство держав,2-географ.охопл.,3-компет. Членство:міждержавні(об’єд-ня держав,які створ.на основі міжнар.угоди,мають визнач.та погоджену метуміжн.правосуб’єкт-ть і заснов.з нормами між нар.права),недержавні(огр,які організов.за спіл.соціал.,політ.,екон.,ідейними,та ін..інтересами,об’єд-ня різн.громад.угрупувань з різ.країн),змішані(одна профспілка); Географ.охоплення:всесвітні(з представн.всіх держав),регіонал.(переважно з одного регіону),субрегіонал.(представ.одного або різних регіонів);Компетенція:універсальні,тобто загал.компетенції(охопл.широке коло питань),спеціальні(мають обмежені цілі).

91. Концепція роззброєння , розроблена органами оон.

Роззброєння є одною із найважливіших проблем сучасності. Роззброєння – система заходів, здійснення яких має привести до ліквідації або значного скорочення засобів ведення війни(припинення виробництва і знищення воєнної техніки, повна ліквідація ядерної та іншої зброї масового знищення).

ООН виробила чітку, детально обґрунтовану концепцію роззброєння, яка зводиться до:

1. Роззброєння – справа загальна для всіх країн, кінцева мета якого є загальне і повне роззброєння.

2. Роззброєння має розпочинатися з ліквідації матеріальної бази, припинення фінансування воєнної машини, ліквідація інфраструктури гонки озброєнь.

3. Стержнем роззброєння може бути ядерне роззброєння та не створення нових засобів масового враження

4. Роззброєння повинно здійснюватись поетапно, під суворим контролем, на основі рівності і однакової безпеки для всіх країн світу.

5. Не допускати розповсюдження ядерної та зброї масового враження по країнах і контингентах.

6. Гроші які залишились використовувати на глобальні проблеми людства і допомогу країнам, які розвиваються.

7. Процес має супроводжуватись зміцненням міжнародно-правових гарантій і мір довіри між державами і народами.

Реалізацією цих проблем займаються крім Генеральної Асамблеї(проводить спец сесії по роззброєнню, Перший комітет Генеральної Асамблеї, Рада безпеки, Комітет по роззброєнню.

МАГАТЕ- контроль за ядерною діяльністю держав, ЮНЕСКО- координаційна діяльність країн з питань миру і безпеки, ЮНЕП- програма ООН з питань оточуючого середовища.