117.Україна-один із засновників і повноправний член оон

Статут ООН було пiдписано 26 червня 1945 р,він набрав чинностi 24 жовтня 1945р.Актив.участь у розробцi Статуту ООН взяли представники України.Глава делегацiї Укр.на конфер.у Сан-Франциско(25.04-26.06),мiнiстр закордонних справ УРСР Д.Мануїльський головував у Першому комiтетi,де були розробленi Преамбула та Глава 1 "Цiлi та принципи"Статуту.Укр.в числі перших пiдписала Статут i увiйшла в групу з 51 держави-засновниці ООН. Пiсля проголош.незалеж.Укр.участь у дiял-тi ООН було визначено одним з прiоритетних напрямiв ЗП нашої держави.Як одна з держав-засновниць ООН,Укр.неухильно дотрим-ся цiлей та принципiв Статуту,робить суттєвий вклад у її дiяльнiсть у сферах пiдтримання між нар.миру та безпеки, роззброєння,економ.та соцiал.розвитку,захисту прав люд.,змiцнення міжнар.права тощо.У 1997р. мiнiстра закорд.справ Укр.Г. Удовенка було обрано Головою 52-ї сесiї Генер.Асамблеї ООН. Особливо Укр.гордиться тим,що саме 52-а сесiя ГА ООН, яка увiйшла в iсторiю як "сесiя реформ"(програма реформув-ня орг-ії,запропонов.К.Аннаном). Укр.тричi обиралася непостiйним членом Ради Безпеки,4 рази - членом Економiчної i Соцiальної Ради. На сьогоднi Україна є членом:Спецiального комiтету з операцiй з пiдтримання миру, Комiтету з внескiв, Комiтету з використання космiчного простору в мирних цiлях, Комiтету з питань здiйснення невiд'ємних прав палестинського народу,Комiтету з енергетики та природних ресурсiв, Комiсiї з роззброєння,Комiсiї по боротьбі з наркотичними засобами, Виконавчої ради Програми розвитку ООН.Україна, як одна з держав-засновниць ООН, надає великогого знач.дiял-тi ООН з пiдтримання міжнарод.миру та безпеки, розглядаючи участь у цiй дiял-тi як важливий чинник своєї ЗП.

118. Конституція України про зовнішню політику, захист суверентету та територіальної цілісності.

28 червня 1996р на 5й сесії Верховної Ради прийняті основні завдання зовнішньої політики, були сформульовані в 18 статті:

«зовнішньополітична діяльність Укр спрямована на забезпечення її нац інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизначиними принципами і нормами міжнародного права».17 стаття Конституції говорить про захист суверенітету і територіал.цілісності Укр.,забезпеч.її економ.та інфрорм.безпеки є найважл.ф-ями держ,справою всього укр.народу.Захист її сувереніту,терит.цілісності,і недоторканость покладаються на Збр.Сили Укр.Держ.забезпеч.соціал.захисту громадян Укр,які перебув.на службі у Збр.Силах Укр та в ін.військ.формув-ях.На терит.Укр забор-ся створ.і функціонув-я будь-яких військ.формувань,не передбач.законом.

119. Форми і методиреалізації зп

методи:

1. дипломатія, мирні офіційні відносини

2. силові засоби: використання збройних сил

3. економ, культур та інші взаємини

4. санкції

форми:

1. повсякденне представництво за кордоном

2. дип переписка

3. візити і зустрічі на різних рівнях

4. підготовка і заключення договорів

5. конференцій, конгресиі наради

6. дип переговори

7. участь і діяльність в мо

120. З-н про нац. Безпеку (2003 р.) про основні зовн. та внутр. загрози в галузі політичній

С т а т т я 7. Загрози національним інтересам і національній безпеці

України у зовнішньополітичній сфері:

посягання на державний суверенітет України та її територіальну

цілісність, територіальні претензії з боку інших держав;

спроби втручання у внутрішні справи України з боку інших держав;

воєнно-політична нестабільність, регіональні та локальні війни

(конфлікти) в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

у внутрішньополітичній сфері:

порушення з боку органів державної влади та органів місцевого

самоврядування Конституції (254к/96-ВР) і законів України, прав і свобод

людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній,

недостатня ефективність контролю за дотриманням вимог Конституції і

виконання законів України;

можливість виникнення конфліктів у сфері міжетнічних і міжконфесійних

відносин, радикалізації та проявів екстремізму в діяльності деяких об'єднань

національних меншин та релігійних громад;

загроза проявів сепаратизму в окремих регіонах України;

структурна та функціональна незбалансованість політичної системи

суспільства, нездатність окремих її ланок до оперативного реагування на

загрози національній безпеці;

35