МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Факультет природничих наук

Кафедра біології

Письмова робота

З курсу «Безпека життєдіяльності»

На тему «Психологічні проблеми та шляхи їх вирішення»

(варіант №22)

Виконала: Студентка ФПрН-1

Оверчук Анна Максимівна

Перевірив:

к.т.н. доцент кафедри екологіі

НАуКМА Академік МАБЖД

Пашков Анатолій Павлович

Київ-2014

План:

1. Психологія в проблемі безпеки (психологія безпеки життєдіяльності)

2. Форми психологічної напруги, особливі психічні стани

3. Проблеми психологічної безпеки особистості

4. Психологічні причини виникнення небезпечних ситуацій

5. Психологічні аспекти вирішення проблем внутрішньої безпеки

Психологія в проблемі безпеки. Психологія безпеки життєдіяльності

Проблеми психологічної безпеки особистості - сфера психології безпеки. Ця галузь психологічної науки, що вивчає закономірності адекватного відображення небезпеки і конструктивної регуляції поведінки з метою збереження цілісності і стабільності людини або групи людей як психологічних систем.

1.0 В рамках психології безпеки досліджуються:

• психічні процеси, породжувані діяльністю людини, які впливають на її безпеку;

• психічні стани людини, що позначаються на безпеці життєдіяльності;

• властивості особистості, що відбиваються на безпеці діяльності.

1.1 Дисципліна "психологія безпеки" вивчає застосування психологічних знань для забезпечення безпеки діяльності людини. Психологією безпеки розглядаються психічні процеси, властивості і різні форми психічних станів, які спостерігаються в процесі трудової діяльності.

В психічної діяльності людини розрізняють три основні групи компонентів: психічні процеси, властивості і стани.

Психічні процеси становлять основу психічної діяльності і є динамічним відображенням дійсності. Без них неможливе формування знань і придбання життєвого досвіду. Розрізняють пізнавальні, емоційні та вольові психічні процеси (відчуття, сприйняття, пам'ять і ін.).

Психічні властивості- це властивості особистості або її суттєві особливості (спрямованість, характер, темперамент). Серед якостей особистості виділяють інтелектуальні, емоційні, вольові, моральні, трудові. Ці властивості стійкі і постійні.

Психічний стан людини - це відносно стійка структурна організація всіх компонентів психіки, що виконує функцію активної взаємодії людини (як володаря психіки) із зовнішнім середовищем, представленої в даний момент конкретною ситуацією. Психічні стани відрізняються різноманітністю і тимчасовим характером, визначають особливості психічної діяльності в конкретний момент і можуть позитивно чи негативно позначатися на плині всіх психічних процесів. Виходячи з завдання психології праці і проблем психології безпеки праці доцільно виділяти виробничі психічні стани і особливі психічні стани, що мають важливе значення в організації.

Форми психологічної напруги, особливі психічні стани

2.0 Часто їх називають позамежними. Вони викликають дезінтеграцію психічної діяльності різної вираженості, що в першу чергу веде до зниження індивідуального, властивого людині рівня психічної працездатності. У більш виражених формах психічної напруги втрачаються жвавість і координація дій, можуть з'являтися непродуктивні форми поведінки та інші негативні явища. Залежно від переважання збуджувального або гальмівного процесу можна виділити два типи позамежного психічної напруги - гальмівний і збудливий.

Гальмівний тип - характеризується скутістю і замедленностью рухів. Фахівець не здатний з колишньою спритністю виробляти професійні дії. Знижується швидкість відповідних реакцій. Сповільнюється розумовий процес, погіршується спогад, з'являється неуважність та інші негативні ознаки, не властиві даній людині в спокійному стані.

Збудливий тип - проявляється гіперактивністю, багатослівність, тремтінням рук і голосу. У спілкуванні з оточуючими вони виявляють дратівливість, запальність, не властиву їм різкість, грубість, образливість.

Позамежні форми психічної напруги лежать нерідко в основі помилкових дій і неправильної поведінки операторів у складній обстановці. Тривалі психічні напруги і особливо їх позамежні форми ведуть до виражених станам стомлення.