2.3 Виробничі психічні стани.

Помірне напруження - нормальний робочий стан, що виникає під мобілізуючим впливом трудової діяльності. Це стан психічної активності - необхідна умова успішного виконання дій. Воно супроводжується помірним зміною фізіологічних реакцій організму, проявляється в хорошому самопочутті, стабільному і впевненому виконанні дій.

Підвищена напруга супроводжує діяльність, що протікає в екстремальних умовах.

Екстремальні умови - умови, що вимагають від працюючого максимального напруження фізіологічних і психічних функцій, різко що виходить за межі фізіологічної норми. Екстремальний режим - це режим роботи в умовах, що виходять за межі оптимуму. Відхилення від оптимальних умов діяльності вимагають підвищеного вольового зусилля або, інакше кажучи, викликають напругу. Несприятливі чинники, що підвищують напругу, наступні:

1)фізіологічний дискомфорт, тобто невідповідність умов проживання нормативним вимогам;

2) біологічний страх;

3) дефіцит часу на обслуговування;

4) підвищена складність завдання;

5) підвищена значущість помилкових дій;

6) наявність релевантних перешкод;

7) неуспіх внаслідок об'єктивних обставин;

8) дефіцит інформації для прийняття рішень;

9) недовантаження інформацією (сенсорна депривація);

10) перевантаження інформацією;

11) конфліктні умови, тобто умови, при яких виконання одного з них вимагає здійснення дій, що суперечать виконанню іншої умови.

Інтелектуальне напруга - напруга, викликана частим зверненням до інтелектуальних процесам при формуванні плану обслуговування, обумовлене високою щільністю потоку проблемних ситуацій обслуговування.

Сенсорне напруга - напруга, викликана неоптимальними умовами діяльності сенсорних і перцептивних систем і виникає в разі великих труднощів в сприйнятті необхідної інформації.

Монотонія - напруга, викликана одноманітністю виконуваних дій, неможливістю перемикання уваги, підвищеними вимогами як до концентрації, так і до стійкості уваги.

Політон - напруга, викликана необхідністю переключень уваги, частих і в несподіваних напрямках.

Фізична напруга - напруга організму, викликане підвищеним навантаженням на руховий апарат людини.

Емоційне напруження - напруга, викликана конфліктними умовами, підвищеною ймовірністю виникнення аварійної ситуації, несподіванкою або тривалим напругою інших видів.

Напруга очікування - напруга, викликана необхідністю підтримки готовності робочих функцій в умовах відсутності діяльності.

Мотиваційна напруга - напруга, пов'язана з боротьбою мотивів, з вибором критеріїв для прийняття рішення.

Втома - напруга, пов'язана з тимчасовим зниженням працездатності, викликаним тривалою роботою.

Психологічні аспекти вирішення проблем внутрішньої безпеки

В ряду розв'язуваних психологічних проблем безпеки функціонування социотехнических систем (транспортних, енергетичних та ін.) Виділяються вузлові проблеми, пов'язані з методологічною розробкою базового апарату психології безпеки, з аналізом і розробкою методів психологічної готовності людини до діяльності в критичних ситуаціях, визначенням індивідуальних особливостей психічної саморегуляції в критичних ситуаціях, інформаційно-методичним забезпеченням організації системи активної профілактики пригод в социотехнічних системах з небезпечними технологіями.

У зв'язку з цим оформилися основні напрямки психологічних досліджень, орієнтованих на з'ясування природи небезпек, закономірностей їх виникнення та динаміки розвитку, специфічних особливостей поведінки людини в критичних ситуаціях, розуміння необхідності формування психологічної готовності до діяльності людини в ненормативному просторі і ситуаціях ризику, урахування можливостей особистісного і діяльнісного аспектів саморегуляції активності оператора. Знання по цих напрямках досліджень дають можливість сформулювати моделі активної профілактики критичних ситуацій професійної діяльності.

Інформаційно-методичне забезпечення активної профілактики надзвичайних подій (аварій, катастроф) та інцидентів з потенційно небезпечними технологіями визначається необхідністю використання психологічного знання природи безпечного функціонування.

Виявлена ​​закономірність безпечної діяльності може бути реалізованою тільки в умовах знання динаміки суб'єктивних і об'єктивних факторів небезпек при розвитку критичної (аварійної) ситуації.

Зона ризику при розгляді концептуальної моделі безпечної діяльності включають формовані психологічні компоненти, пов'язані з переживанням ситуації ризику (занадтотривожністю) і ресурсної неможливістю суб'єкта подолати критичну ситуацію.

Серед факторів, що визначають інтенсивність внутріпсихічного конфлікту виділяються: рівень його усвідомленості, суб'єктивна значимість ситуації, діапазон варіантів поведінки в ситуації, характер труднощі подолання особливих умов критичної ситуації, початкова, функціональний стан професіонала і т.д.

Психологічні причини скоєння помилок. Діяльність людини-оператора, наприклад, при вирішенні певної технологічної задачі складається з наступних етапів: сприйняття інформації, її оцінки, аналізу та узагальнення на основі заздалегідь заданих і сформульованих критеріїв оцінки, прийняття рішення про дії, приведення у виконання прийнятого рішення. На всіх цих етапах діяльності людини можливі помилкові дії.

Під помилковим слід розуміти дію, що відхиляється від нормального, тобто предусматриваемого, очікуваного, і, таким чином, що приводить до важких наслідків: травм, загибелі людей, матеріальних збитків. Власне кажучи, неусвідомлені небезпечні дії є не що інше, як помилки. Травмонебезпечна діяльність характеризується досягненням мети неправильним, небезпечним способом.

72

В одних випадках подібні небезпечні або неадекватні дії вчиняються усвідомлено, умисно і класифікуються як порушення, в інших, коли людина не усвідомлює, що виконує небезпечне дію, - як помилка.

Класифікація, як звичайно, допомагає в теоретичному плані представити широту і глибину проблеми, в практичному плані діагностувати помилки, щоб накопичити досвід, що дозволяє аналізувати обставини і виявляти їх причину.

Причини помилок поділяють на безпосередні, головні і сприяючі. Безпосередні причини залежать від місця в психологічній структурі дії оператора (сприйняття; прийняття рішення, відповідна реакція і т.д.) і виду цієї дії, т.е від психологічних закономірностей, що визначають оптимальну діяльність: невідповідності психічним можливостям переробки інформації (об'єм або швидкість надходження інформації, ставлення до порога розрізнення, мала тривалість сигналу і т.д.); недоліку навику (стандартні дії при нестандартній ситуації) і структури уваги. Головні причини пов'язані з робочим місцем, організацією праці, підготовкою оператора, станом організму, психологічної установкою, психічним станом оператора. Сприяючі причини залежать від особливостей особистості, стану здоров'я, зовнішніх умов, які заміняють функціональний стан організму, відбору, навчання і тренування.

У системі "людина-машина" людина стає найбільш мінливим компонентом. У будь-якій запропонованій завданню на його поведінку діє близько мільйона індивідуальних чинників. Це виражається в тому, що ніхто з операторів не повторює аналогічного завдання точно такими ж діями.

Використовуючи кібернетичну схему, класифікувати причини помилок можна таким чином:

- Помилки в орієнтації (неотримання інформації);

- Помилки прийняття рішення, тобто прийняття неправильного рішення;

- Помилки виконання дій, тобто неправильні дії.

Неотримання потрібної інформації може відбуватися через відсутність сигналу, через слабкого сигналу, через безліч одночасних сигналів. Помилки в орієнтації - найпоширеніші.