88. Пожежна сигналізація

Установка пожежної сигналізації - це сукупність технічних засобів, які встановлюють на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, обробки, подання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, іншої інформації і (чи) видача команд на включення автоматичних установок пожежогасіння й інших устаткувань. Основні елементи пожежної сигналізації (fire-alarm (system)):

сповіщувачі (сигнал тривоги про пожежу), які встановлюються поза чи всередині будинку;

приймальні апарати або установки для приймання і фіксації сигналів від сповіщувачів;

кабельні або повітряні лінії, які з'єднують сповіщувачі з пожежною службою (часто це телефонний зв'язок за номером 101). Сповіщувачі бувають автоматичні та ручні.

Автоматичний пожежний сповіщувач - це прилад оповіщення, який реагує на супутні пожежі фактори.

Ручний пожежний сповіщувач — це пожежний сповіщувач з ручним способом приведення в дію.

Пожежна сигналізація буває:

променева, в якій кожен сповіщувач включений в окрему пару проводів:

кільцева, де всі сповіщувачі включаються в один загальний провід (кільце).

В разі пошкодження проводу схема підключення має заземлення і знаходиться під контролем струму лінійної батареї. Заземлення дає змогу подати станції сигнал від сповіщувача "Тривога".

За принципом дії автоматичні пожежні сповіщувачі поділяються на: теплові, димові, світлові, комбіновані.

Теплові сповіщувачі (thermal detector) - реагують па підвищення температури довкілля та поділяються на:

максимальні, що спрацьовують при підвищенні температури до встановленого критичного значення;

диференційні, що спрацьовують при підвищенні температури довкілля з певною швидкістю;

максимально-диференційні.

Димові сповіщувачі (smoke detector) - поділяються на іонізаційні і фотоелектричні. Димові сповіщувачі не можна встановлювати в приміщеннях з температурою повітря нижче мінус 30°С і вище 60°С, відносною вологістю вище 80%, а також в дуже запилених приміщеннях і місцях, де можуть бути пари кислот.

Світлові сповіщувачі (light detector) - реагують на ультрафіолетове чи інфрачервоне випромінювання.

Комбіновані сповіщувачі (hybrid detector) - основані на принципах спрацьовування теплових і димових сповішувачів.

В теплових автоматичних сповіщувачах на герконах при підвищенні температури магніт втрачає свої властивості і замикається сигнальне коло. До аналогічного результату призводить викривлення пластинок біметалевого сповіщувача (bimetallic detector) при підвищенні температури. Біметалевий сповіщувач забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі.

В термісторному сповіщувачі (thermistor detector) при підвищенні температури знижується опір напівпровідникового шару, через який замикається коло електромагніта, що вмикає пожежну сигналізацію.

Фотоелектричні сповіщувачі (фотореле) (photoelectric transducer) спрацьовують внаслідок затемнення димом світлового променя спрямованого на фотоелемент. Дія диму використовується і у швидкореагуючому іонізаційному сповіщувачі типу КИ-1. Дим потрапляє в камеру з штучно іонізованим повітрям та збільшує опір струму іонізації; потенціал сітки лампи зростає, лампа відкривається і вмикає реле пожежної сигналізації.

89.Первинні засоби гасіння пожеж. Вогнегасники

Залежно від обставин, гасіння пожежі можна досягти такими способами:

усунути доступ в зону горіння окислювача;

охолодити зону горіння до температури, нижчої за температуру самозагорання;

розбавити горючі речовини негорючими;

інтенсивно гальмувати швидкість хімічних реакцій у полум'ї;

механічно відірвати полум'я струменем газів та води.

Основною вогнегасною речовиною є вода в рідкому й пароподібному станах, водні розчини солей та інші.

Вогнегасні речовини, які застосовуються для гасіння пожеж, можуть знаходитися в рідкому, твердому, паро- і газоподібному стані і повинні мати властивості: високий ефект гасіння (властивість швидко припиняти горіння при малій витраті речовини); нешкідливість і безпечність для людини при зберіганні і використанні. Вогнегасні засоби мають комбінований вплив на процес горіння.

Вода охолоджує і ізолює, піни - ізолюють і охолоджують, вуглеводні - гальмують і зменшують концентрацію кисню, порошки - ізолюють і гальмують горіння, в той самий час кожна речовина має основну властивість: вода - охолоджування, піни - ізолювальну дію, вуглеводи і порошки — сповільнювачі

Пожежні засоби (призначені для ліквідації пожеж у початковій стадії і для їх ліквідації) поділяються на:

автомобілі, пожежні машини, установки;

первинні засоби, пожежний немеханізований інвентар, інструмент, вогнегасники;

пожежну сигналізацію, установки автоматичного пожежогасіння.

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на спеціальних щитах. Щити встановлюють з таким розрахунком, щоб до найдальшої будівлі було не більше 100 м, а від сховищ з вогненебезпечними матеріалами — не більше 50 м, або з розрахунку - один щит на 5000 кв.м.

Засоби пожежогасіння фарбують у сигнальний червоний колір, а надписи на них та на шитах роблять контрастним білим кольором.

Вогнегасник - переносний чи пересувний пристрій для гасіння вогнищ пожеж за рахунок випускання вогнегасної речовини після приведення його в дію.

Переносні вогнегасники використовуються для ліквідації початку невеликих пожеж.

Пересувний вогнегасник - змонтований на колесах або візку. Промисловістю випускаються вогнегасники таких видів: рідинні, повітряно-пінні, вуглекислотні, порошкові, хладонові.

Рідинний (водяний) вогнегасник -вогнегасник з зарядженням водою або водою з добавками, їх застосування усуває гасіння електроустановок, які знаходяться під напругою, карбіду, легкозаймистих рідин (JI3P), цінних матеріалів.

Повітряно-пінний вогнегасник — вогнегасник, у якому використовується 5-6%-ий водяний розчин ПАВ (піноутворювач ПО!). Даний вогнегасник використовується для гасіннятвердих речовин, ЛЗР а також речовин, які горять без доступу повітря (плівка).

Вуглекислотний вогнегасник -прилад багаторазової дії з зарядом вуглекислоти. Його доцільно застосовувати в бібліотеках, архівах, лабораторіях.

Порошковий вогнегасник -вогнегасник, заряд якого складається з порошку, що витискується з корпуса надлишковим тиском додаткового робочого газу, який зберігається у допоміжному балоні (рис. 4.3). Він застосовується для гасіння твердих матеріалів, ЛЗР, лужних металів, карбідів, електроустановок, в лабораторіях, складах. Як вогнсіасний засіб використовується порошок П-ІА. Для викиду порошку в корпусі вогнегасника встановлений вуглекислотний балончик типу ЛС-1.

Щоб привести вогнегасник у дію необхідно: зняти ковпачок (12); кнопкою в кришці вогнегасника (14) вдарити об твердий предмет; направити струмінь порошку на предмет, що горить. Тривалість безперервної дії - до 10 секунд.

Принцип дії і застосування вогнегасників подібний. Але є і відмінність у приведенні їх в робочий стан, Тому біля кожного вогнегасника на видному місці подають коротку інструкцію щодо його використання і застосування.