- •47.Змінний струм тангенс кута діелектричних втрат
- •48. Постійний струм. Коефіціент абсорбції
- •57 Однофазні трансформатори Принцип дії та призначення
- •54 Електродугове зварювання
- •53 Прокладка кабелів в траншеях
- •55 Монтаж пристроїв заземлення
- •59 Пошук пошкоджень і ремонт ліній
- •15. Схеми приєднання до мереж амперметрів вольтметрів ватметрів та фазометрів
- •28 . Що таке електроустановка, споживач електроенергії, електроприймач? Чим відрізняється споживач електроенергії від електроприймача.
- •35. Монтаж повітряних ліній електропередач напругою до 1000 в
- •36 Монтаж шинопроводів до 1 кВ
- •26. Роз єднувачі,їх призначення та принцип їх дії.
- •38. Розробка кабелів
- •27. Високовольтні вимикачі, їх призначення. Дайте класифікацію вимикачів за принципом гасіння дуги.
- •41. Монтаж електропроводок захищеним і плоскими проводами
- •31. Провідники в електричних мережах. Дайте їм загальну характеристику.
- •34. Типові схеми цехових цехових розподільчих мереж.
- •44. Прокладання кабелів у виробничих приміщеннях.
- •52. Монтаж вторинних кіл на панелях і пультах.
- •50. Експерементальне визначення одноіменних клем обмоток ад.
- •58 Монтаж повітряних ліній напругою вище 1000в
- •46 Конструкція та принцип дії аснихронного двигуна
- •56. Монтаж силових трансформаторів
- •69 Опір ізоляції
- •75 Зануленя
- •77. Автоматичні системи пожежогасіння
- •14 Призначення та схуми ввімкнення трансформаторів струму та трансформаторів напруги
- •13Електричні кола трифазного струму
- •12 Коло синусоїдного струму зі змішаним з'єднанням елементів
- •21 Електролюмінісценція. Газорозрядні лампи низького тиску(люмінісцентні) та їх конструктивні особливості
- •37 Монтаж тросової електропроводкиі.
- •23 Монтаж світильників для освітлення територій підприємств, вулиць і площ
- •25 Особливості монтажу освітлювальних пристроїв та установок
- •45 Монтаж квартирних електропроводок
- •30 Основні елементи електричних мереж, їх призначення та зображення на схемі
- •42 Монтаж електропроводки неброньованими кабелями
- •4. Магнітні пускачі
- •5. Підготовка деталей до розмітки. Речовини та матеріали, що використовуються для фарбування при розмітці. Вибір креслярок для розмітки
- •6. Правила заточування слюсарного інструменту, кути заточування (креснярок, кернів та зубил)
- •7. Перерахувати випадки використання керна, порядок роботи з ним та його заточування
- •8. Прийоми правки кутового прямокутного та круглового профілю. Особливість правки такого металу
- •9 Розмічувальні роботи
- •16. Привести схему ввімкнення лічильника са4у за допомогою трансформаторів струму в мережах 0,38 кВ
- •17. Призначення трифазних лічильників активної напруги (са3у) та їх електричні ввімкнення
- •19. Трансформатори напруги,їх призначення та коротка характеристика
- •20. Призначення трансформаторів струму, їх конструкція та принцип роботи.
- •22. Стартерні схеми запалювання газорозрядних ламп. Типи стартерів. Призначення конденсаторів схемі запалювання
- •32. Магістральні, радіальні та змішані схеми електропостачання. Дайте визначення та наведіть приклади
- •43. Пробивні роботи і роботи по закріпленню опорних конструкцій до будівельних конструкцій
- •51. Типи кабелів та їх позначення. Вибір кабелів для прокладання в траншеях і виробничих приміщеннях
- •64 Стаття 22. Розслідування та облік нещасних випадків,професійних захворювань і аварій
- •70.Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт із зняттям напруги
- •72.Технічні заходи, що створюють безпечні умови виконання робіт без зняття напруги
- •80. Вимоги до персоналу дляя отримання іі-ііі групи з електробезпеки
- •76. Вимоги до електротехнічного персоналу
- •78. Фактори, які впливають на ураження в електроустановках. Електрозахисні засоби
- •79. Елекгротравматизм та його особливості 68
- •81. Спалах. Температура спалаху
- •82. Характеристика речовин за пожежо- та вибухонебезпекою
- •83 Долікарська допомога при ураженні електричним струмом
- •85. Зовнішній масаж серця
- •86. Вогнестійкість будівель та споруд
- •88. Пожежна сигналізація
- •3 Автоматичні вимикачі до 1000 в
- •9 Розмічувальні роботи
85. Зовнішній масаж серця
Зовнішній масаж серця — це ритмічне стискання серця між грудиною та хребтом. Треба знайти розпізнавальну точку - мечоподібний відросток грудини, - він знаходиться знизу грудної клітки над животом. Стати треба з лівого боку від потерпілого і покласти долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх - долоню другої руки (рис. 5.21, 5.22). Тепер ритмічними рухами треба натискати на грудину (з частотою 60 разів на хвилину). Сила стиснення має бути такою, щоб грудина зміщувалась в глибину на 4-5 см. Масаж серця доцільно проводити паралельно зі штучним диханням, для чого після 2-3 штучних вдихів роблять 15 стискань грудної клітки. При правильному масажі серця під час натискання на грудину відчуватиметься легкий поштовх сонної артерії і звузяться протягом кількох секунд зіниці, а також порожевіє шкіра обличчя і губи, з'являться самостійні вдихи. Щоб не пропустити повторного припинення дихання, треба стежити за зіницями, кольором шкіри і диханням, регулярно перевіряти частоту і ритмічність пульсу.
87. Категорії приміщень і виробництв за вибуховою і пожежною небезпекою
Ступінь вогнестійкості будинків |
Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій, год |
|||
|
Стіни |
|||
|
несучі |
самонесучі |
Зовнішні несучі |
перегорожі |
І |
2,5 |
1,25 |
0,5 |
0.5 |
ІІ |
2 |
1 |
0,25 |
0,25 |
ІІІ |
2 |
1 |
0,25; 0,5 |
0,25 |
ІІІа |
1 |
0,5 |
0,25 |
0,25 |
ІІІб |
1 |
0,5 |
0,25; 0,5 |
0,25 |
IV |
0,5 |
0.25 |
0,25 |
0,25 |
IV а |
0 5 |
0,25 |
0.25 |
0,25 |
V |
Не нормуються |
86. Вогнестійкість будівель та споруд
Вогнестійкість будівель та споруд визначається ступенем вогнестійкості.
Ступінь вогнестійкості визначається залежно від мінімальної межі вогнестійкості основних будівельних конструкцій, тобто часу, після закінчення якого конструкція втрачає свою несучу або захисну функцію в умовах пожежі (год).
Згідно з СНиП 2.01.02-85 будівлі та споруди поділяються на 5 ступенів вогнестійкості: I, II, III, Ша, ІІІб, IV, IVa, V.
Значення мінімальної межі вогнестійкості для стін залежно від ступеня вогнестійкості наведені у таблиці І.
Багато неорганічних матеріалів хоч і не горять, але мають порівняно невелику термічну стійкість. Наприклад, вапняки і мармур руйнуються при температурі 300-400"С, шифер і азбестоцементні вироби при температурі 300"С втрачають воду, стають крихкими, а при температурі 600"С при попаданні на них води розтріскуються (при гасінні пожежі водою шиферна покрівля розтріскується і розлітається в сторони); керамічні плити зберігають свої властивості при нагріванні до температури І400°С.
Вибір ступеня вогнестійкості будинків і споруд, допустиму кількість поверхів і допустиму площу поверху між протипожежними Стінами установлюють залежно від категорії виробництва. Так, для категорії виробництва А, Б будинок повинен бути не нижче І та II ступеня вогнестійкості, а кількість поверхів не більше шести, причому площа поверху між протипожежними стінами не обмежується. Для виробництв категорій В при І та II ступені вогнестійкості допускається будувати будинки до восьми поверхів.