Противибуховий та протипожежний захист об’єкта господарювання

Пожежна безпека об’єкта – стан об’єкта, за яким з регламентованою імовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі та впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

ЇЇ метою є попередження виникнення пожежі на визначеному чинними нормативами рівні, а у випадку виникнення пожежі – обмеження її розповсюдження, своєчасне виявлення, гасіння пожежі, захист людей і матеріальних цінностей.

Забезпечити високий рівень ПБ ОГ можна запровадженням та використанням комплексу організаційних та технічних засобів.

Основними вихідними даними при розробці комплексу технічних і організаційних рішень щодо забезпечення потрібного рівня ПБ в кожному конкретному випадку є чинна законодавча і нормативно-технічна база з питань ПБ, вибухопожежонебезпечні властивості матеріалів і речовин, що застосовуються у виробничому циклі, кількість вибухопожежонебезпечних матеріалів і речовин і особливості виробництва.

На основі цих вихідних даних визначаються такі критерії вибухопожежонебезпечності об’єкта, як категорії приміщень і будівель за вибуховою і пожежною небезпекою, а також класи вибухонебезпечних зон.

Саме залежно від категорії приміщень і будівель та класу зон за вибухопожежною небезпекою, відповідно до вимог чинних нормативів, розробляються технічні та організаційні заходи і засоби забезпечення вибухоПБ об’єкта.

Законодавча і нормативно-правова база ПБ.

Правовою основою діяльності в галузі ПБ є Конституція, Закон України "Про пожежну безпеку" та інші закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування, прийняті в межах їх компетенції.

Державний реєстр нормативних актів з питань ПБ, до якого включено біля 360 найменувань документів різних рівнів та видів. За рівнем прийняття і дії реєстр виділяє 7 груп таких актів:

1. Загальнодержавні акти

2. Міжгалузеві акти (42 нормативні акти)

3. Галузеві нормативні акти (109 таких нормативних актів)

4. Нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (102 документи)

5. Міждержавні стандарти з питань ПБ(46 стандартів)

6. Державні стандарти України (ДСТУ) з питань ПБ (біля 20 стандартів)

7. Галузеві стандарти з питань ПБ (22 стандарти).

Система попередження пожежі

Системи пожежного захисту мають виконувати такі завдання:

• виключати виникнення пожежі;

• забезпечити безпеку людей у разі пожежі;

• забезпечити пожежну безпеку матеріальних цінностей;

• забезпечити пожежну безпеку людей і матеріальних цінностей одночасно.

Превентивні заходи ПБ

1 Попередження утворення горючого середовища

Попередження утворення горючого середовища всередині технологічного устаткування при його нормальній роботі, а також у випадках виникнення позаштатних ситуацій забезпечується спеціальними технічними рішеннями (див. табл. ...).

Табл. .. Способи запобігання утворення горючого середовища

Мінімізаційний	Максимально можливе використання негорючих та важкогорючих матеріалів замість горючих
	Максимально можливе за умови технології та будівництва обмеження маси та об’єму горючих речовин, матеріалів та найбільш безпечні способи їх розміщення
Ізоляційний	Ізоляція горючого середовища (використання ізольованих відсіків, камер, кабін тощо)
Концентраційний	Підтримання безпечної концентрації середовища відповідно до норм і правил безпеки
	Достатня концентрація флегматизатора в повітрі захищуваного середовища
Параметричний	Підтримання відповідних значень температур та тиску середовища, за яких поширення полум’я виключається
Автоматизаційний	Максимальна механізація та автоматизація технологічних процесів, пов’язаних з обертанням та використанням горючих речовин
Планувальний	Установка та розміщення пожежонебезпечного устаткування в ізольованих приміщеннях або на відкритих площадках
Захисний	Застосування пристроїв захисту устаткування з горючими речовинами від пошкоджень та аварій, встановлення пристроїв, що відключають, відсікають тощо

2 Обмеження маси, об’єму горючих матеріалів

Є однією із складових системи попередження утворення пожежі, що доповнюється різними способами їх безпечного розміщення, і досягається:

• зменшенням маси, об’єму горючих речовин та матеріалів, що знаходяться одночасно в приміщенні або на відкритих майданчиках;

• улаштуванням аварійного зливання пожежонебезпечних рідин та аварійного викиду горючих газів з апаратів;

• систематичним очищенням території, на якій розташований об’єкт, приміщень, комунікацій, апаратури від горючих відходів, відкладення пилу, пуху, тощо;

• видаленням пожежонебезпечних відходів виробництва;

• заміною легкозаймистих та горючих рідин на пожежобезпечні технічні миючі засоби.

3 Забезпечення попередження утворювання в горючому середовищі джерел запалювання

Досягається одним або комбінацією із таких способів:

• усунення контакту з повітрям пірофорних речовин;

• виконання вимог чинних стандартів, норм та правил ПБ;

• використання машин, механізмів, устаткування, пристроїв, при експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;

• використання електроустаткування, що відповідає за своїм виконанням пожежонебезпечним та вибухонебезпечним зонам, групам та категоріям вибухонебезпечних сумішей;

• використання засобів захисного відключення можливих джерел запалювання;

• улаштування блискавкозахисту і захисного заземлення будівель, споруд та устаткування;

• зменшення розміру горючого середовища, яке є визначальним, нижче гранично допустимого із горючості;

• ліквідація умов для теплового, хімічного, мікробіологічного самозаймання речовин та матеріалів, що обертаються, виробів і конструкцій, виключення їх контакту з відкритим полум’ям;

• використання інструменту, при роботі якого не виникає іскор;

• виключення можливості появлення іскрового розряду в горючому середовищі з енергією, яка дорівнює або вище мінімальної енергії запалювання;

• підтримання температури нагріву поверхні машин, устаткування, пристроїв, речовин і матеріалів, які можуть увійти в контакт з горючим середовищем, нижче гранично допустимої, що складає 80%, найменшої температури самозаймання пального;

• використання технологічних процесів і устаткування, що задовольняє вимогам статичної іскробезпеки.