53 Прокладка кабелів в траншеях

Кабельні лінії прокладають в земляних траншеях, спеціальних кабельних спорудах (кабельні канали, лотки), на естакадах, в галереях, відкрито по стінах будівель і споруд, в трубах, тунелях і тд. Найбільш дешевий спосіб прокладки кабелів це розміщення кабелів в траншеї в землі.Цей спосіб не вимагає великих витрат на будівельні роботи, і крім того створюються хороші умови для охолодження кабелів. До недоліків цього способу можна віднести як можливість механічних пошкоджень кабелів при земляних роботах поблизу траси кабелів. В траншеях прокладають кабелі на глибині 0,7 м. в одній траншеї розміщують не більше 6-ти кабелів на напругу 6 -10 кВ або двох кабелів на 35 кВ. Допускається поруч з ними прокладка не більше одного пучка контрольних кабелів.Ширина траншеї по дну для одного кабелю визначається зручністю земляних робіт і становить 0,2 м при напрузі до 10 кВ і 0,3 м при 35 кВ. Ширина траншеї по верху залежить від її глибини і кута природного укосу грунту

55 Монтаж пристроїв заземлення

Захисне заземлення - це навмисне з’єднання із землею металевих частин електроустановки, що не знаходяться під напругою (рукояток приводів раз’едінітелей, кожухів трансформаторів, фланців опорних ізоляторів, корпусів вимірювальних трансформаторів і т.п.).

Монтаж заземляючих пристроїв складається з наступних операцій: установки заземлітелей, прокладки заземляючих провідників, з’єднання заземляючих провідників один з одним приєднання заземляючих провідників до заземлітелям і електроустаткування. Вертикальні заземлітелі з кутової сталі і отбракованних труб занурюють в грунт забиванням або втискуванням, з круглої сталі - вкрученням або втискуванням. Ці роботи виконують за допомогою механізмів і пристосувань, наприклад: копра (забивання в грунт), пристосування до сверлілке (вкручення в грунт стрижньових електродів), механізму ПЗД-12 (вкручення в грунт електродів заземлення). Найбільш поширені електрозаглубітелі, що мають стандартну електросверлілку і редуктор, що знижує частоту обертання нижче 100 об/мин і відповідно збільшуючий момент, що крутить, на вкручуваному електроді. При користуванні цими заглубітелямі до кінця електроду приварюють наконечник-забурювальник, що забезпечує спушення грунту і що полегшує занурення електроду. Наконечник, що випускається промисловістю, є загостреною на кінці і зігнутою по гвинтовій лінії сталевою смугою шириною 16 мм. У монтажній практиці застосовуються і інші типи наконечників для електродів. Вертикальні заземлітелі повинні закладатися на глибину 0,5 - 0,6 м від рівня планувальної відмітки землі і виступати від дна траншеї на 0,1 - 0,2 м. Відстань між електродами 2,5 - 3 м. Горизонтальні заземлітелі і сполучні смуги між вертикальними заземлітелямі укладають в траншеї завглибшки 0,6 - 0,7 м від рівня планувальної відмітки землі. Всі з’єднання в ланцюгах заземлітелей виконують зваркою внахлестку; місця зварки покривають бітумом щоб уникнути корозії. Траншею риють зазвичай шириною 0,5 і завглибшки 0,7 м. Пристрій зовнішнього заземляючого контура і прокладку внутрішньої заземляючої мережі проводять по робочих кресленнях проекту електроустановки. Введення в будівлю заземляючих провідників виконують не менше чим в двох місцях. Після монтажу заземлітелей складають акт на приховані роботи, указуючи на кресленнях прив′язки заземляючих пристроїв до стаціонарних орієнтирів. Заземляючі магістральні провідники прокладають по стінах на відстані 0,5-0,10 м від поверхонь на висоті 0,4-0,6 м від рівня підлоги. Відстань між точками кріплення 0,6 -1,0 м. У сухих приміщеннях і за відсутності хімічно активного середовища допускається прокладка заземляючих провідників впритул до стіни. Заземляючі смуги до стін кріплять дюбелями, які пристрілюють будівельно-монтажним пістолетом або безпосередньо до стіни, або через проміжні деталі. Широко застосовують також заставні деталі, до яких приварюють смуги заземлення. Пістолетом типа ПЦ можна пристрілювати деталі з листової або смугової сталі завтовшки до 6 мм в підстави з бетону (мазкі до 400), цеглини і ін. В сирих, особливо сирих приміщеннях і в приміщеннях з їдкими випаровуваннями (з агресивним середовищем) заземляючі провідники приварюють до опор, закріплених дюбелями-цвяхами. Для створення зазору між заземляючим провідником і підставою в таких приміщеннях використовують штампований утримувач із смугової сталі шириною 25 - 30 і завтовшки 4 мм, а також кронштейн для прокладки круглих заземляючих провідників діаметром 12 - 19 мм. Довжина зашморгування при зварці повинна бути рівна подвійній ширині смуги для прямо вугільних смуг або шести діаметрам для круглої сталі. До трубопроводів заземляючі провідники приєднують за наявності на трубах засувок або болтових фланцевих з’єднань виконують обхідні перемички. Частини електроустановок, що підлягають заземленню, приєднують до заземляючих магістралей окремими відгалуженнями. Сталеві заземляючі провідники приєднують до металоконструкцій зваркою, до устаткування - під можливо, зваркою. заземляючий болт або, де провідники приєднують до мідними провідниками з кріпленням дротяним бандажем і паянням. Навколо підстанції зазвичай роблять загальний заземляючий контур, до якого приварюють заземляючі провідники внутрішньої частини підстанції. Окремі елементи електроустаткування приєднують до заземляючих провідників паралельно, а не послідовно, інакше при обриві заземляючого провідника частина устаткування може виявитися незаземленою. На підстанціях заземляють всі елементи електроустаткування і металеві конструкції. Силові трансформатори заземляють гнучкою перемичкою, виготовленою із сталевого троса. Перемичку з одного боку приварюють до заземляючого провідника, з іншої - приєднують до трансформатора за допомогою болтового з’єднання. Раз’едінітелі заземляють через раму, плиту приводу і опорний підшипник; корпус допоміжних контактів - приєднанням до шини заземлення. Якщо раз’едінітелі і приводи змонтовані на металевих конструкціях, то заземлення виконують шляхом приварювання до них заземляючого провідника. Запобіжники на 6 - 10 кв заземляють шляхом приєднання заземляючого провідника до фланців опорних ізоляторів, рами або металевої конструкції, на якій вони встановлені.