3. Дидактичні функції освітнього середовища

Аналіз змісту поняття МЗН показує, що у процесі навчання апаратне забезпечення МЗН виконує суто мультимедійні функції для розкодування та передачі інформації учням. Тому визначення інформаційних функцій, дидактичних ролі та призначення МЗН, методики їх використання, бажано розглядати у контексті інформаційного фонду та освітніх технологій, які реалізуються в умовах освітнього середовища.

В умовах освітнього середовища при використанні МЗН учням подається різноманітна за змістом навчальна інформація про об'єкти, явища та процеси, взаємозв'язки між ними. При цьому сприймання та усвідомлення її здійснюється під час функціонування таких основних ланок процесу навчання

• подача, пояснення учням нового навчального матеріалу

• повторення, узагальнення і систематизації знань,

• формування та удосконалення умінь і навичок застосовувати здобуті знання у практичній діяльності

Саме тому, інформаційні функції доцільно розглядати як можливості освітнього середовища для удосконалення форм і способів подачі інформації, підвищення ефективності функціонування вищеназваних основних ланок навчального процесу у закладах освіти.

Як відомо, фізіологічною основою формування навичок і умінь є утворення системи тимчасових нервових зв'язків, які у наслідок цілеспрямованого і багаторазового повторення певних дій та операцій закріплюються і стають стереотипними. Практична реалізація цього процесу здійснюється при самостійному розв'язуванні учнями різноманітних вправ (вступні, пропедевтичні, пробні, побіжні, тренувальні, контрольні і ін.). Зміст цих вправ подається учням за допомогою відповідної навчальної інформації, яка не є обов'язковою для запам’ятовування, але сприймання, усвідомлення і опанування нею виробляє в учнів уміння і навички застосовувати набуті теоретичні знання у практичній діяльності. До такої навчальної інформації відноситься зміст різноманітних задач, вправ, прикладів, запитань тощо. Як правило, така навчальна інформація подасться учням відповідними записами на дошці або за допомогою спеціально виготовленого дидактичного матеріалу На це витрачається багато часу, особливо, коли зміст вправ пов'язаний з необхідністю - виконання складних схем, малюнків тощо.

Для раціоналізації і інтенсифікації цього процесу можна ефективно використати транспаранти для графопроектора, епіпроекції. Застосування таких засобів із заздалегідь зробленими на них записами запитань, вправ, дає можливість активізувати процес застосування набутих знань у практичній діяльності і виконати більше самостійних завдань, ніж у класах, де МЗН не використовувались.

Інтенсифікації і раціоналізації процесу формування в учнів умінь та навичок сприяє і застосування МЗН, які подають у комплексі наочну, звукову, семантичну інформації. Це, наприклад, спеціально виготовлені діафільми, комплекти діапозитивів типу: "Матеріали для розвитку мови". У їх кадрах, як правило, подано малюнки, за змістом яких пропонується складати невеликі оповідання, давати відповіді на запитання. Виконання таких завдань буде сприяти активізації процесу розвитку навичок і умінь усного і письмового мовлення учнів, підвищенню рівня самостійності учнів у виконанні завдань. З цією метою у кадрах можуть бути подані методичні рекомендації, поради, вказівки до виконання завдань. Тобто такі МЗН с до певної міри автономними засобами для організації процесу формування в учнів знань, умінь, навичок застосовувати їх у практичній діяльності.

Однією із важливих пізнавально-інформаційних функцій МЗН є застосування звукових засобів навчання, у першу чергу, фонозаписів у комплексі з лінгафонним обладнанням (ЛО) навчального кабінету. Як показує практика, це дає можливість значно розширити і удосконалити процеси індивідуалізації і диференціації навчання, коли у один і той же час слабкі і сильні учні можуть виконувати роботу, що відповідає рівням їх знань та можливостей. Тому до пізнавально-інформаційної функцій МЗН можна віднести доцільність подачі за допомогою фонозаписів інформації для:

прослуховування учнями тексту з наступною його імітацією, а також виконання усних чи письмових завдань; (імітація - наслідування) - для розглядуваного випадку це повторення слідом за диктором під час паузи окремих звуків, слів, словосполучень, цілих речень, різноманітних їх конструкцій тощо)

прослуховування інструкцій до виконання завдання, у якій вказується, що необхідно зробити учням для його виконання

парної та групової роботи учнів при виконанні поставлених завдань та проведення діалогів, утому числі з вчителем.

Управління і керівництво пізнавальною діяльністю учнів - це складний і багатогранний процес. Умовно його можна поділити на дві тісні взаємопов'язані частини:

комплекс методів і прийомів, які забезпечують створення та підтримання стійкої концентрованої та цілеспрямованої уваги до навчальної інформації;

комплекс методів і прийомів, які забезпечують формування в учнів знань відповідно до цілей і завдань процесу навчання.

Практична реалізація першої і другої частини може визначатись впливом таких факторів — голос диктора, майстра художнього слова, затемнене приміщення, яскраво освітлений екран, превалювання зорової інформації, зміст навчальної інформації, специфічні для МЗН методи, прийоми її викладу та пояснення. У результаті їх дії, в учнів створюється сильна орієнтовна реакція. Яскраво освітлений екран, а для динамічних ЕЗв.З рухоме зображення, голос диктора і інші подразники, вирізняють уявлення учнів, одержані до використання МЗН. Уважність різко зростає, навіть пасивні учні активізують свою діяльність, уважно слухають, слідкують за екраном, за явищами та процесами, які демонструються і пояснюються.

Отже, МЗН в освітньому середовищі можуть виконувати дві інформаційні функції.

Перша - інформаційно-пізнавальна функція — подача та пояснення учням такої навчальної інформації, яку не можна подати та пояснити з рівнозначним педагогічним ефектом за допомогою усіх інших засобів навчання, які є у розпорядженні вчителя.

Друга - регуляційна (керівна) функція для керівництва та активізації пізнавальної діяльності учнів на сприймання та засвоєння змісту МЗН. При цьому форми, методи та прийоми подачі навчального матеріалу, спрямовані на більш повну практичну реалізацію основних дидактичних принципів навчання.

Аналіз особливостей змісту різних видів МЗН показує, що можливі такі варіації форм і способів подачі навчальної інформації:

1) за допомогою наочної форми лише ілюструються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків явищ та процесів, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів,

2) за допомогою семантичної форми пояснюються явища та процеси, які вивчаються, здійснюється часткове керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

3) за допомогою наочної та семантичної форм демонструються та пояснюються конкретні властивості, особливості взаємозв'язків та співвідношень об'єктів, явищ та процесів, які вивчаються на уроці або окремому його етапі, здійснюється керівництво пізнавальною діяльністю учнів.

Усі вище перераховані варіації особливостей форм і способів подачі навчальної інформації за допомогою МЗН дають можливість вчителю, на нашу думку, використовувати їх для виконання різної дидактичної ролі. А саме, застосовувати як самостійне джерело інформації для пояснення навчального матеріалу та керівництва пізнавальною діяльністю учнів, або як ілюстрації до словесних пояснень вчителя, текстів підручників, інших засобів навчання.

У зв'язку з цим при розв'язанні питання ефективного використання МЗН у вчителя виникає проблема раціонального визначення дидактичної ролі кожного з елементів засобів МЗН, які, за його задумом, бажано використати для виконання поставлених завдань.

Більшість педагогів вважає, що екранно-звукові засоби - це лише інструменти педагогічної праці учителя, застосування яких дає можливість не тільки прискорити процес навчання, а й зробити його яскравішим, дохідливішим і емоційнішим. Процес викладу навчальної інформації за допомогою екранно-звукових засобів відрізняються від інших засобів навчання. Для них, як правило, характерні:

а) значна інформативність;

б) виразність та емоційність викладу;

в) наявність специфічних методів подачі інформації за допомогою застосування спеціальних прийомів монтажу, контрасту тощо.

Все це створює сприятливі умови для якісного сприймання та засвоєння учнями навчального матеріалу.

Засоби навчання освітнього середовища можна використовувати з різними дидактичним призначенням (за дидактичною функцією). Умовно їх можна об'єднати у три групи.

1. Реалізації загально-дидактичних принципів навчання. Зокрема:

більш повна практична реалізація основних дидактичних принципів навчання;

автономна подача та пояснення нового навчального матеріалу;

повторення, узагальнення та систематизація знань;

формування естетичних, моральних правил норм поведінки і діяльності учнів взагалі;

інтенсифікація процесу подачі навчальної інформації:

індивідуалізація навчання;

створення наочної опори при усвідомленні зв'язків між явищами та процесами, які вивчаються;

створення проблемних ситуацій.

2. Створення раціональних умов для полегшення роботи вчителя; урізноманітнення форм проведення занять; доповнення змісту підручників та пояснень вчителя; організації процесів контролю та самоконтролю знань учнів, активізації емоцій, інтересів учнів до навчання.

3. Створення умов оптимізації навчальної діяльності учнів. Зокрема, ілюстрації до розповіді та пояснень вчителя; активізації пізнавальної діяльності учнів; раціональної організації самостійної роботи учнів: підвищення доступності навчання.