Дидактичні основи використання мультимедійних засобів навчання і виховання

Якість проведення занять як у школі, так і в дитячому саду залежить від наочності і викладу, від уміння вчителя сполучити живе слово з образами, використовуючи різноманітні мультимедійні засоби навчання, що володіють наступними дидактичними можливостями:

• є джерелом інформації;

• раціоналізують форми піднесення навчальної інформації;

• підвищують ступінь наочності, конкретизують поняття, явища, події;

• організують і направляють сприйняття;

• збагачують коло представлень учнів, задовольняють їхню допитливість;

• найбільше повно відповідають науковим і культурним інтересам і запитам учнів;

• створюють емоційне відношення учнів до навчальної інформації;

• підсилюють інтерес учнів до навчання шляхом застосування оригінальних, нових конструкцій, технологій, машин, приладів;

• роблять доступним для учнів такий матеріал, що без МЗН недоступний;

• активізують пізнавальну діяльність учнів, сприяють свідомому засвоєнню матеріалу, розвитку мислення, просторової уяви, спостережливості;

• є засобом повторення, узагальнення, систематизації і контролю знань;

• ілюструють зв'язок теорії з практикою;

• створюють умови для використання найбільш ефективних форм і методів навчання, реалізації основних принципів цілісного педагогічного процесу і правил навчання (від простого до складного, від близького до далекого, від конкретного до абстрактного);

- заощаджують навчальний час, енергію викладача й учнів за рахунок ущільнення навчальної інформації і прискорення темпу. Скорочення часу, затрачуваного на засвоєння навчального матеріалу, йде за рахунок перекладання на техніку тих функцій, що вона виконує якісніше, ніж учитель. Експериментально доведено, що навіть простий фільмоскоп заощаджує 25 хв двогодинного заняття, кодоскоп - до 30 - 40 % часу, відведеного на пояснення нового матеріалу, а на мультимедійних операціях по відтворенню графіків, таблиць, формул заощаджується 15-20% навчального часу.

Усе це досягається завдяки визначеним дидактичним особливостям МЗН, до яких відносяться:

а) інформаційна насиченість;

б) можливість переборювати існуючі тимчасові і просторові границі;

в) можливість глибокого проникнення в сутність досліджуваних явищ і процесів;

г) показ досліджуваних явищ у розвитку, динаміку;

д) реальність відображення дійсності;

е) виразність, багатство образотворчих прийомів, емоційна насиченість.

При підготовці вчителя (вихователя) до занять з дітьми з використанням МЗН йому необхідно проробити велику роботу і врахувати не тільки те, що викладено в попередній главі, але і цілий ряд інших моментів.

Педагогічна діяльність включає пізнавальний, конструктивний, організаторський і комунікативний компоненти, що виявляються і при використанні МЗН.

Пізнавальна діяльність, спрямована на вивчення можливостей, форм і методів включення МЗН в навчально-виховний процес, визначає всі наступні компоненти діяльності вчителя при застосуванні МЗН в цьому процесі.

Конструктивна діяльність зв'язана з добором, композицією, проектуванням навчально-виховного матеріалу. Спираючи на навчальні плани, програми, підручники, методичні посібники і посібники, що визначають загальні рамки процесу навчання, викладач у той же час перетворить, творчо будує, конструює його програму з обліком задач, що коштують перед ним, і конкретних умов, можливостей і інтересів учнів, своїх особистих можливостей. Використання МЗН вимагає більш ретельного підходу до проектування системи власних дій і дій учнів. Така система має двох сторін: організаційно-педагогічну і методичну. Організаційно-педагогічна сторона припускає проведення аналізу всіх тим по визначеному предметі і розподіл МЗН по темах, тобто створення системи включення МЗН у вивчення матеріалу за всім курсом чи великим розділом. Методична сторона полягає в розробці і створенні визначеної методичної системи застосування МЗН, що може бути індивідуальної для кожного викладача, але повинна базуватися на загальних принципах використання МЗН на уроці.

Організаторська діяльність учителя, здійснювана в ході навчання, припускає організацію викладацької діяльності і діяльності тих, яких навчають,. Застосування МЗН дозволяє творчо підійти до рішення організаційних питань. Тут можуть бути застосовані як інформаційні, так і контролюючі й інформаційно-контролюючі МЗН. Вони істотно впливають на організацію діяльності викладача в дуже широкому діапазоні: від простого, елементарного включення їх у пояснення (при ведучій ролі викладача) до передачі всієї організаційної функції навчальному комплексу, що працює на базі ЕОМ. Природно, що в другому випадку основний буде конструктивна діяльність викладача, у результаті якої повинна бути створена модель навчального процесу.

Застосування МЗН значно впливає і на організацію діяльності тих, яких навчають,. Використання МЗН у виді навчального комплексу дозволяє досягати високого рівня індивідуалізації навчання, будувати його відповідно до можливостей кожного учня. МЗН можна застосовувати для організації і колективної, і груповий, і індивідуальної діяльності тих, яких навчають,. Вони вносять фактор обов'язковості дій, що важливо в організаційному плані. Забезпечуючи як зовнішню, так і внутрішній оперативний зворотний зв'язок, МЗН дозволяють здійснювати контроль, самоконтроль, коректування організації учбово-пізнавальної діяльності учнів.

Комунікативна діяльність, що охоплює область взаємин викладача і що навчаються, при використанні МЗН також перетерплює визначені зміни. Замість діалогу що преподали, учень, найчастіше словесного характеру, з'являється можливість організувати раціональну комунікацію педагога з учнем за допомогою ТС. МЗН знімають елементи напруженості, що часто виникають в учнів при безпосередній взаємодії з учителем (вихователем), значеннєві бар'єри, розширюють діапазон контактів і варіантів взаємодії, особливо при виготовленні посібників для МЗН і використанні ПК.

МЗН, як випливає із самої їхньої назви, є засобами навчання, тобто носіями інформації різного плану. Використовуються вони в навчально-виховному процесі за допомогою методів. У деяких посібниках по педагогіці, що з'явилися наприкінці 90-х років, робиться спроба представити використання МЗН як новий метод - відеометод (див. Подласый И. П. Педагогіка. -М., 1999), що представляється неправомірним.

З багатьох класифікацій методів навчання візьмемо класифікацію, запропоновану М. Н. Скачаним, і розглянемо, як з позицій цих методів треба використовувати мультимедійні засоби, що потрібно враховувати в процесі підготовки до занять. Класифікація включає наступні групи методів:

1. пояснювально-ілюстративні, чи інформаційно-рецептивні;

2. репродуктивні;

3. проблемного викладу;

4. частково-пошукові, чи евристичні;

5. дослідницькі.

Але колись нагадаємо, які рівні засвоєння знань виділяються в дидактику.

Перший рівень - знання-знайомства, що дозволяють усвідомлено розрізняти явища і зв'язану з ними інформацію.

Другий рівень - знання-копії, що дають можливість репродукувати засвоєну частину навчальної інформації.

Третій рівень - знання-уміння, що дозволяють застосовувати отриману інформацію в практичній діяльності.

Четвертий рівень - знання-трансформації, через які отримані раніше знання переносяться на рішення нових задач, нових проблем, - рівень творчості.

Основне призначення пояснювально-ілюстративних методів -передача й організація засвоєння інформації учнями. Готова інформація повідомляється різними способами викладачем, а учні сприймають, усвідомлюють і фіксують її в пам'яті (перший рівень засвоєння матеріалу). МЗН в цьому випадку збільшують кількість джерел інформації.

Виконуючи інформаційну функцію при пояснювально-ілюстративному навчанні, МЗН можуть використовуватися як наочно-ілюстративний матеріал при іншім основному джерелі чи інформації як основне джерело інформації, що висуває різні вимоги до їхнього використання.

Для формування навичок і умінь користатися знаннями, тобто для застосування знань про світ у знайомій ситуації і для здійснення способів діяльності за зразком, учні навчаються відтворенню цих знань і способів діяльності. Це репродуктивне навчання. Для того щоб організувати нею, використовуються різні завдання, вправи і т.д.

У цьому випадку крім усних пояснень, безпосереднього показу широко застосовують різні МЗН. Це може бути і демонстрація кинофрагмента як інструктаж, і використання тренажерів для відпрацьовування практичних дій, і застосування мультимедійних засобів автоматизованого контролю в сполученні з програмованими посібниками, що дозволяють здійснювати контроль і самоконтроль (зовнішній і внутрішній зв'язок).

Застосування МЗН при репродуктивних методах найбільше доцільно тоді, коли воно дозволяє створити нові варіанти організації діяльності тих, яких навчають,, спрямованої на досягнення рівня засвоєння матеріалу (застосування знань на практиці за зразком, показаному викладачем), чи значно скоротити час, необхідний для досягнення цього рівня у відомих варіантах, чи при цих варіантах і звичайних витратах часу значно збільшити ефективність, якість навчання.

Проблемний виклад дозволяє не тільки передавати навчальний матеріал, але і показувати можливий шлях пізнання, хід розумового процесу при рішенні проблеми.

В даний час з'явилися екранні, звукові і экранно-звуковые посібники, що побудовані так, що їх можна органічно вводити в проблемний виклад.

Перехід до дослідницького методу відбувається поступово, через частково-пошуковий (евристичний) метод. Цей метод наближає учнів до самостійного рішення проблеми шляхом навчання окремим етапам дослідницької діяльності. І застосовувані тут МЗН повинні допомогти тим, якого навчають, побачити проблему, сформулювати її, знайти доказ, зробити висновки з результатів, зробити самоконтроль і т.д., тобто виконати ті самостійні кроки, що і визначають пошуковий характер їхньої діяльності. Ці етапи пошуку повинні бути заплановані, варіативно передбачені.

Дослідницький метод забезпечує засвоєння знань на найвищому рівні (застосування знань у новій ситуації) і одночасно є досвідом творчої діяльності. Основна його функція - учити самостійно виконувати пізнавальну діяльність. При використанні цього методу викладач може застосовувати різні засоби навчання, у тому числі і МЗН. МЗН допомагають йому побудувати такі завдання, виконуючи які учні додають свої знання для рішення нових проблем, дозволяють організований, диференційований підхід при рішенні цих проблем, контролювати і направляти хід роботи, перевіряти підсумки дослідницької діяльності.

Учні можуть застосовувати МЗН на таких етапах своєї дослідницької діяльності: при спостереженні і вивченні фактів і явищ; при постановці проблеми, зв'язаної з виявленням невивчених явищ; при здійсненні плану дослідження; при перевірці знайденого рішення.

Для вчителя дуже важливі пошуки ефективної методики застосування аудіовізуальних засобів навчання. Урок може бути насичений найсучаснішими технічними засобами, але бажана результативність - зростання якості знань, умінь і навичок - досягнута не буде. Більш того, вона може бути нижче, ніж у рівнобіжних класах, де такі засоби не використовувалися.

Типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування мультимедійних засобів:

а) недостатня методична підготовленість учителя;

б) неправильне визначення дидактичної ролі і місця аудио візуальних посібників на уроках, невідповідність виразних можливостей аудіовізуальних засобів їхньої дидактичної значимості;

в) безплановість, випадковість їхнього застосування;

г) перевантаженість уроку демонстрацією (прослуховуванням), перетворення його в зорово-звукову, літературно-музичну композицію.

На такому уроці, по суті, відсутні навчально-виховна робота вчителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйняття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час.

Аудіовізуальні засоби забезпечують лише одну сторону процесу навчання - підсилюють сприйняття учнями навчальної інформації, що в значній мірі визначає якість розуміння і засвоєння навчального матеріалу. Для глибокого засвоєння знань необхідне формування понять і художніх образів у процесі активної розумової діяльності. Цього можна досягти лише при сполученні аудіовізуальних засобів зі словом учителя. На уроці з застосуванням аудіовізуальних засобів важливо, щоб працював не тільки екран телевізора, чи кінопроектор магнітофон, головне, щоб активно працював учень. Слово вчителя -необхідна умова і засіб підвищення дієвості аудіо- візуальних посібників, усвідомленості сприйняття і засвоєння їхнього змісту учнями, керування їхньою пізнавальною діяльністю. Учитель виділяє основні об'єкти і явища, розкриває їхню сутність, зосереджує увагу на змісті аудіовізуальних засобів, активізує розумову діяльність учнів, установлює зв'язку між змістом аудіовізуальних посібників і темою уроку, підводить учнів на основі сформованих представлень до виявлення складних внутрішніх зв'язків і закономірностей - формуванню понять.

Керування пізнавальною діяльністю учнів при використанні аудіовізуальних посібників можливо завдяки застосуванню різноманітних керуючих впливів. Такий вплив обумовлений уже самою організацією піднесення досліджуваного матеріалу: визначена послідовність, логіка його подачі в матеріалах для ТС впливають на сприйняття, осмислювання і запам'ятовування.

Керуюче вплив на процес пізнання може відбуватися за допомогою слова, що дозволяє створити проблемну ситуацію і включити в такий спосіб того, якого навчають, в активний пізнавальний пошук, звернути увагу на якусь чи сторону деталь досліджуваного об'єкта, викликати відтворення відбитих раніше образів, тобто створити опору на представлення, що необхідні в якийсь визначений момент пізнання, і т.д.

Як керуючі впливи в аудіовізуальних посібниках використовуються різноманітні покажчики (знаки, символи) і прийоми, що дозволяють виділити, підкреслити, порівняти у визначені моменти потрібні сторони досліджуваного об'єкта.

Виконання контролю знань при використанні аудіовізуальних посібників можливо двома способами:

1. наявність елементів організації контролю знань в інформативному посібнику;

2. створення спеціальних посібників і ТС для контролю знань.

Відповідно до дидактичних особливостей ТС їх доцільно застосовувати при вивченні складних тим чи питань курсу: для сприйняття мікро- чи макрооб'єктів, надмірно чи швидко повільно протікають процесів, унікальних явищ і т.п.; для осмислення тим, що містять багато нових понять, складних для аналізу і синтезу, і т.п.

Перш ніж відібрати для уроку той чи інший вид наочності, необхідно продумати місце його застосування в залежності від дидактичних можливостей, закладених у цьому посібнику. При цьому варто мати на увазі в першу чергу мети і задачі конкретного уроку і відбирати такі наочні приладдя, що чітко виражають найбільш істотні сторони досліджуваного на уроці явища і дозволяють учням вичленять і групувати ознаки, що лежать в основі формованого на даному уроці чи представлення поняття.

Від навчальних задач залежить і вибір форми сполучення наочності і слова учи гелю. В одних випадках джерелом знання виступає наочне приладдя, а слово учителя виконує функцію посібника сприйняттям учнів. Наочні приладдя можуть служити опорою для усвідомлення недоступних безпосередньому спостереженню зв'язків між фактами, явищами, а слово вчителя повинне спонукати до спостереження і направляти учнів на осмислення, інтерпретацію побаченого.

Відповідно до різноманіття навчально-виховних цілей і змістом процесу навчання реалізуються різні дидактичні можливості сучасних засобів навчання. Це джерело нових знань і представлень у якості зорової, слуховой чи зрительно-слуховой опори для сприйняття і засвоєння навчального матеріалу; посібник для самостійної роботи; засіб ілюстрації; інспектування; повторення, узагальнення і систематизації знань. При визначенні можливих методичних прийомів до роботі з аудіовізуальними засобами важливо установити як їхню дидактичну функцію (наприклад, на уроці повідомлення нових знань використовуються МЗН - джерела нових знань: фільм, транспаранти для кодоскопа), так і їхнє місце на уроці (на початку уроку, перед поясненням навчального матеріалу, як узагальнення після пояснення). Не тільки посібника в цілому, але й окремі їхні частини, фрагменти, кадри можуть мати неоднозначні дидактичні функції. Відповідно змінюється місце посібників на уроці, а також методика їхнього застосування - форми сполучення зі словом учителя.

Значна частина аудіовізуальних посібників містить документально достовірну інформацію і може бути використана як джерело нових знань і представлень про об'єкти, події чи явища, що учні не можуть безпосередньо спостерігати. Використані на початку уроку, перед вивченням чи теми роздягнула, посібника дають матеріали для створення проблемних ситуацій, виконання самостійної роботи, рішення пізнавальної задачі; допомагають викликати необхідний емоційний настрой на уроці, збудити інтерес учнів до пізнання нового, готовність до засвоєння навчального матеріалу. Це полегшує роботу вчителя, звільняє його від необхідності давати тривалі і не завжди досить конкретні описи.

Окремі посібники можуть бути використані в якості кінофотодокументов (серія кінофрагментов «Громадянська війна», навчальні фільми «Національно-революційна війна в Іспанії», «Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941-1945 р.»).

Використання аудіовізуальних посібників як джерела знань привчає учнів залучати додаткові джерела до навчального матеріалу (науково-популярні і хронікально-документальні фільми, телевізійні і радіопередачі) для самоосвіти і розширення кругозору.

У процесі навчання аудіовізуальні посібники можуть бути використані як ілюстрацію, як засіб додаткової інформації з метою поглиблення і конкретизації знань і збагачення представлень учнів, отриманих на основі інших джерел. Основними джерелами знань у таких випадках є пояснення вчителя, демонстрируемые на уроці досвіди, підручник, практичні і лабораторні роботи, а аудіовізуальні посібники - допоміжними, додатковими.

Якість навчання визначається тим, наскільки учні підготовлені до виконання практичної роботи, уміють застосувати теоретичні знання на практиці. Навчальні кінофільми і фонозаписи в цьому випадку можуть служити засобом інструктування. Вони знайомлять із прийомами виконання роботи, показують послідовність операцій або містять указівки до навчальних завдань, допомагають формувати в учнів практичні уміння і навички.

При узагальненні, повторенні вивченого, як правило, джерелом знання про факти, явища чи їхні зв'язки виступає слово вчителя, а наочність виконує функцію його підтвердження, ілюстрації, чи конкретизації є відправним пунктом повідомлення, що містить зведення про явища і зв'язки, недоступних безпосередньому сприйняттю.

Узагальнення і систематизація знань, утілені за допомогою МЗН, можуть бути найбільш ефективними, тому що МЗН, передбачаючи різноманітні форми і методи навчання, дозволяють чітко виділити головне, установити взаємозв'язку між окремими елементами, глибше осмислити структуру навчального матеріалу, охопити великий матеріал у визначеній системі і т.д. Завдяки використанню МЗН час, витрачений на узагальнення і систематизацію знань, може бути значно скорочене в порівнянні з іншими варіантами виконання цієї складної діяльності.

Засобу наочності, демонстрируемі за допомогою мультимедійних пристроїв, можуть бути основою для самостійної роботи учнів. Застосування їх дозволяє:

• навчити тих, яких навчають, працювати з різними джерелами інформації;

• різноманітити форми самостійної роботи;

• навчити самоконтролю і самокоректуванню пізнавальної діяльності.

МЗН на навчальних заняттях і у внеучебное час можуть бути застосовані для самостійної роботи: з метою одержання нових знань; удосконалювання знань (на основі придбаних знань, при узагальненні і систематизації знань); перевірки і самоконтролю знань, умінь і навичок.

МЗН при самостійній роботі з метою одержання нових знань на навчальних заняттях можуть бути використані як джерела цих знань - основного чи допоміжного. Наприклад, це можуть бути різні види самостійної роботи учнів при використанні МЗН викладачем, коли він викладає матеріал.

МЗН можуть бути використані при самостійній роботі на основі придбаних знань і на етапі, зв'язаному з удосконалюванням знань, що припускає навчання застосуванню знань, вироблення умінь і навичок. МЗН можуть застосовуватися при виконанні різного роду вправ, рішенні і складанні задач, інструктажі, самостійній роботі для формування трудових умінь і навичок, при оволодінні навичками проведення лабораторних робіт і т.д.

Особливо може бути виділена самостійна робота при узагальненні і систематизації знань.

Самостійна робота на основі використання МЗН з метою узагальнення і систематизації знань забезпечує міцність знань, тому 41 про, як правило, при цьому повторення виробляється в іншому порядку, чим при первинному ознайомленні з навчальним матеріалом, що вимагає новою осмислення і поглиблення наявних знань.

Застосовувати МЗН при самостійній роботі з метою перевірки і самоконтролю знань, умінь і навичок можна і при первинному ознайомленні з навчальним матеріалом, і при роботі на основі придбаних знань, і при узагальненні і систематизації знань. Наприклад, одним з варіантів може бути використання спеціальних контрольних чи карт навчальних програм по окремих чи питаннях темам, де передбачений контроль після вивчення кожної дози інформації.

Контроль дозволяє поліпшувати знання, удосконалювати їх. Крім того, його треба розглядати і як один із засобів виховання почуття відповідальності в будь-якій роботі, і здатності безпомилково виконувати дії інтелектуального чи трудового характеру. Самоконтроль за допомогою МЗН можна виконати в самих різних варіантах: записати відповідь на магнітофон, а потім прослухати, перевіряючи по підручнику; зняти свої дії на відеоплівку, а потім проаналізувати при перегляді, виконати схеми, таблиці на кодотранспарантах, а потім порівняти з готовими чи виготовленими вчителем, і т.д.

Останнім часом стали розроблятися такі універсальні МЗН, як комп'ютерні підручники. Новий комп'ютерний підручник по історії Росії XX століття складається з 4 компакт-дисків і базового «паперового» тому. Завантаживши диски, можна прослухати і прогледіти за 24 уроку всю історію нашої країни за останні сто років. У комп'ютерному підручнику умістилися 6000 ілюстрацій, кінохроніка і забавна анімація. Можна розглянути в подробицях карту воєнних чи дій рідкий архівний документ, можна скласти конспект, розгадати «історичний» чи кросворд пройти тестування. При цьому програма пропонує наприкінці кожної лекції відповідати на каверзні питання. За відповіді, природно, ставляться оцінки, об'єктивність яких гарантована.

Засвоєні лекції й оцінки за них заносяться в комп'ютерну пам'ять. Учителю же залишається тільки відкрити відповідний файл у програмі й упевнитися в результаті самостійного навчання. Рівень складності вибирається самим учнем: від 9-го класу школи до рівня абітурієнтів і студентів-першокурсників.

Система діє й у комп'ютерному шкільному класі, у мережній версії й у інтернетовском варіанті.

Структурування уроку має на увазі включення вихідного навчального матеріалу в дидактичну структуру, що є складовою частиною системи організації пізнавальної діяльності. Дидактична структура уроку поєднує передане учнем зміст, усі використовувані засоби навчання, діяльність викладача і діяльність учнів у визначеній їхній послідовності і взаємозв'язку. Наприклад, на екрані можна дати учнем план, основні положення, визначення, цитати, передати інформацію за допомогою образно-знакових систем (малюнки, фото, аплікаційний спосіб зображення і т.д.) чи умовно-знакових систем (схеми, діаграми, таблиці і т.д.). Це дозволяє в процесі викладу матеріалу викладачем і самостійною роботою учнів сполучити усну і письмову мову, ілюстративні образи, передані різними інформаційно-знаковими системами.

Структура навчального заняття відноситься до числа елементів, що істотно впливають на організацію пізнавальної діяльності. Зміна структурної побудови заняття обов'язково спричиняє і нова побудова пізнавального процесу. У сучасному навчальному процесі МЗН впливають на структуру будь-якої організаційної форми навчання. Це вплив, як правило, зв'язано зі специфікою застосовуваного засобу. Дидактична структура уроку, утворена за допомогою МЗН, визначає логічну послідовність переданої навчальної інформації, порядок і види діяльності викладача й учнів, а це значить, що вона тісно взаємозалежна зі сполученням і чергуванням керування і самоврядування пізнавальною діяльністю.

Під час уроку можуть застосовуватися різні форми організації пізнавальної діяльності учнів: колективна, групова, індивідуальна. Можливості сполучення цих форм збільшуються при використанні МЗН. МЗН дозволяють створити варіативність викладу навчального матеріалу для різних груп, допомагають вирішити численні задачі організації індивідуалізованого учбово-пізнавального процесу в умовах колективного навчання.

Дидактичні матеріали мультимедійних засобів навчання, повинні:

• мати конкретне дидактичне призначення, відповідати визначеному етапу процесу навчання;

• відповідати науковому рівню матеріалу підручника і його логічній побудові;

• забезпечувати наукові і методичні зв'язки між структурними елементами посібників;

• враховувати наступність знань, застосовувати і використовувати раніше отримані знання;

• створювати умови для рішення комплексу освітніх, виховних і розвиваючих задач уроку;

• містити в собі програму керування пізнавальною діяльністю учнів;

• враховувати рівень підготовленості учнів;

• повніше використовувати виразні засоби для передачі інформації різного виду.

При підготовці до уроку чи позакласному заняттю з використанням МЗН вчитель насамперед дивиться навчальну програму, підручники і додаткові посібники, з'ясовує наявність технічної апаратури, ступінь її справності і перевіряє наявні до неї необхідні по темі уроку (заняття) дидактичні матеріали: діапозитиви, кодосхемы, кіно- і відеофільми і т.п., встановлює апаратуру в потрібному чи кабінеті робить відповідну заявку в технічний центр школи. До уроку чи заняття необхідно прослухати і переглянути весь відібраний матеріал, тому що не завжди тема посібника відповідає його змісту. Нерідко з усього фільму вчителю потрібно усього кілька кадрів; чи ж візуальний ряд екранного засобу задовольняє вимогам учителя відповідно до теми, структурою уроку й інших умов, але текст чи підписів дикторський коментар треба забрати, і т.д.

При перегляді інформаційних матеріалів варто провести хронометраж, щоб визначити час, необхідне для демонстрації цих засобів навчання.

Потім визначають головне - з якою метою, для рішення яких задач буде використаний обране екранне, звукове чи экранно-звуковое засіб; у якій частині уроку найбільше доцільно показати цей матеріал: для постановки проблеми на початку уроку, як ілюстративний матеріал при викладі нової теми, при закріпленні нового матеріалу, з метою активізації пізнавальної діяльності учнів і організації їхньої самостійної чи роботи при перевірці домашнього завдання. Далі корисно з'ясувати, на які зведення, факти, відомі учнем, потрібно буде обпертися, що варто відновити в пам'яті учнів перед чи початком у ході перегляду, до чого направити пошуки учнів після нього. Далі треба розбити матеріал посібника на порції (кроки) відповідно до характеру навчального матеріалу, знайти спосіб реалізації кожної порції, форму сполучення кадрів (фонозаписів і ін.) зі словом, досвідом, лабораторною роботою; підготувати питання і завдання по кожній порції і по всьому матеріалі, продумати роботу з підручником у сполученні з МЗН, розмножити необхідний роздавальний матеріал, адаптувати при необхідності наявні посібники до віку і можливостей своїх вихованців. При підготовці до заняття й уроку продумується ідея чи діафільму діапозитивної серії; виділяється головне, навколо чого варто зосередити увагу учнів, щоб перегляд допоміг формуванню нових чи понять виробленню визначеного відношення до героїв художнього твору.

Місце мультимедійних засобів на заняттях, тривалість їхнього використання багато в чому визначаються індивідуальними особливостями тих, яких навчають, дітей, стилями їхньої навчальної діяльності: аналітичний, аудиальный, візуальний, інтуїтивний-розумовий і т.п.

У правильному виборі цілей, задач, а також методів і прийомів їхнього рішення на уроці за допомогою МЗН в процесі підготовки до уроку крім спеціальної методичної літератури істотну допомогу можуть зробити науково-методичні журнали по профілі обраної спеціальності, анотовані каталоги навчальних посібників для МЗН, методичні рекомендації в документах того чи іншого МЗН.

При використанні МЗН в практиці роботи важливо зрозуміти, що екранні, звукові і екранно-звукові засоби треба застосовувати лише тоді, коли це методично виправдано, тому що це непрості і досить дорогі засоби, що вимагають від учителя, особливо при перших спробах їхнього використання, додаткового часу і зусиль. Надмірне насичення ними уроків на шкоду проробленню основних ідей досліджуваної теми, їхньому осмисленню, вправам, самостійним роботам і т.п. приводить до небажаних результатів.

Для правильного використання МЗН необхідно установити взаємозв'язок з іншими засобами навчання, застосовуваними на уроці. Від того, наскільки вдалої буде взаємозв'язок усіх цих засобів, багато в чому залежить ефективність навчального процесу. Знайти можливість виконати логічний перехід від одного засобу навчання до іншого, ввести в урок саме ті засоби, що разом із МЗН можуть дати найбільший ефект, визначити оптимальний варіант сполучення різних засобів - найважливіші положення застосування МЗН, що вимагають досвіду і майстерності.