
- •Лекція № 9 оксигеновмісні органічні сполуки
- •Класифікація оксигеновмісних органічних сполук
- •Коротка характеристика групи оксигеновмісних органічних сполук
- •1. Алканоли або спирти, або алкоголі
- •Класифікаця спиртів залежно від числа гідроксильних груп
- •За характером карбонового ланцюга
- •Залежно від положення гідроксильних груп
- •1.1. Одноатомні насичені спирти
- •Міжнародна номенклатура спиртів
- •Ізомерія одноатомних насичених спиртів
- •Властивості одноатомних насичених спиртів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •8. Якісні реакції на одноатомні спирти.
- •Добування одноатомних насичених спиртів
- •Застосування одноатомних насичених спиртів
- •1.2. Багатоатомні спирти
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування багатоатомних спиртів
- •Застосування багатоатомних спиртів
- •2. Феноли
- •Фізичні властивості фенолу.
- •Хімічні властивості фенолу
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •3. Альдегіди
- •Гомологічний ряд альдегідів
- •Міжнародна номенклатура альдегідів
- •Властивості альдегідів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів і кетонів
- •4. Карбонові кислоти
- •Гомологічний ряд одноосновних насичених карбонових кислот
- •Міжнародна номенклатура карбонових кислот
- •Властивості карбонових кислот Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Етери або прості ефіри
- •Застосування етерів
- •6. Естери або складні ефіри
- •Застосування естерів
- •7. Жири. Мило. Смз
- •Склад і будова молекул жирів.
- •Фізичні властивості.
- •Значення жирів
- •Хімічні властивості жирів.
- •Мило. Смз
- •Застосування жирів й їхнього значення.
- •8. Вуглеводи
- •8.1. Моносахариди глюкоза
- •Властивості глюкози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Властивості сахарози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Виробництво цукру та застосування сахарози
- •8.3. Полісахариди
- •Властивості крохмалю та целюлози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Добування крохмалю та целюлози
- •Застосування крохмалю та целюлози
- •Порівняльна характеристика оксигенвмісних органічних сполук
Хімічні властивості крохмалю
1. Гідроліз. У результаті дії ферментів або під час нагрівання з кислотами (каталізатор — іони Гідрогену) крохмаль піддається гідролізу:
(C6H10O5)n(крохмаль)
+ nH2O
nC6H12O6(глюкоза)
Процес повного гідролізу є поетапний:
(C6H10O5)n(крохмаль)
(C6H10O5)m(декстрини
(m<n))
→ xC12H22O11(мальтоза)
→ nC6H12O6(глюкоза)
Накопичений рослинами крохмаль розщеплюється під дією ферментів. Декстрини мають меншу молекулярну масу, ніж крохмаль. Це має місце при приготуванні їжі: варіння та смаження картоплі, випікання хліба, прасування накрохмаленої білизни. Декстрини легше, ніж крохмаль засвоюються організмом. Суміш продуктів часткового гідролізу (декстринів і глюкози) називають патокою.
2. Якісна реакція на крохмаль. Сполука крохмалю з йодом має характерне синє забарвлення.
а – амілоза б – амілопектин
26
Крохмаль – неоднорідна речовина, а суміш полімерів двох типів: амілози (25 %) та
амілопектину (75 %). Амілоза має лінійні молекули, амілопектин – розгалужені. Молекули амілози, що входить до окладу крохмалю скручуються у спіралі, всередину яких можуть потрапити, як у пастку, молекули сторонніх речовин. У результаті утворюються сполуки за типом «гість – господар». Саме таким зв’язком пояснюють взаємодію йоду з крохмалем. За допомогою цієї реакції можна контролювати перебіг процесу гідролізу крохмалю. Зі зменшенням кількості молекул крохмалю синє забарвлення поступово переходить у червоне і врешті-решт зникає.
Хімічні властивості целюлози
1. Горіння:
(С6Н10О5)n + 6nO2 → 6nCO2 + 5nH2O
2. Розклад. У результаті нагрівання деревини без доступу повітря відбувається розкладання целюлози з утворенням деревного вугілля, метанолу та інших цінних оксигеновмісних сполук.
(С6Н10О5)n
Деревне
вугілля, вода, оксигеновмісні органічні
сполуки (метанол,
ацетон, оцтова кислота та ін.).
2. Також, як і крохмаль, піддається гідролізу під час нагрівання з розбавленими розчинами кислот і перетворюється на глюкозу:
(С6Н10О5)n + nH2O → (С6Н12О6)n (глюкоза)
В органах травлення жуйних тварин і термітів під впливом ферментів відбуваються гідроліз клітковини і засвоєння продуктів гідролізу. В організмі людини целюлоза, спожита з рослинною їжею, не гідролізує, отже, не засвоюється. Целюлоза зазнає часткового гідролізу в результаті силосування соломи, кукурудзи тощо, такі продукти є цінним кормом для сільськогосподарських тварин.
3. Вступає в реакцію естерифікації з кислотами.
Естер целюлози – триацетат [С6Н7О2(ОСОСН3)3]n добувають обробкою целюлози оцтовим ангідридом. На відміну від целюлози її триацетат розчиняється в органічних розчинниках, тому з целюлози можна виробляти волокна і плівку:
Унаслідок взаємодії целюлози з нітратною кислотою утворюється целюлоза тринітрат, або піроксилін. Це вибухова речовина, її використовують для виробництва бездимного пороху:
+ 3nH2O
Суміш моно- і динітрату целюлози є основою для виготовлення колодію (використовують у медицині для заклеювання невеликих ран), нітролаків, целулоїду Останній відомий як перша в історії пластмаса.
27