- •Лекція № 9 оксигеновмісні органічні сполуки
- •Класифікація оксигеновмісних органічних сполук
- •Коротка характеристика групи оксигеновмісних органічних сполук
- •1. Алканоли або спирти, або алкоголі
- •Класифікаця спиртів залежно від числа гідроксильних груп
- •За характером карбонового ланцюга
- •Залежно від положення гідроксильних груп
- •1.1. Одноатомні насичені спирти
- •Міжнародна номенклатура спиртів
- •Ізомерія одноатомних насичених спиртів
- •Властивості одноатомних насичених спиртів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •8. Якісні реакції на одноатомні спирти.
- •Добування одноатомних насичених спиртів
- •Застосування одноатомних насичених спиртів
- •1.2. Багатоатомні спирти
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування багатоатомних спиртів
- •Застосування багатоатомних спиртів
- •2. Феноли
- •Фізичні властивості фенолу.
- •Хімічні властивості фенолу
- •Добування фенолу
- •Застосування фенолу
- •3. Альдегіди
- •Гомологічний ряд альдегідів
- •Міжнародна номенклатура альдегідів
- •Властивості альдегідів Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування альдегідів
- •Застосування альдегідів і кетонів
- •4. Карбонові кислоти
- •Гомологічний ряд одноосновних насичених карбонових кислот
- •Міжнародна номенклатура карбонових кислот
- •Властивості карбонових кислот Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Добування карбонових кислот
- •Застосування карбонових кислот
- •Етери або прості ефіри
- •Застосування етерів
- •6. Естери або складні ефіри
- •Застосування естерів
- •7. Жири. Мило. Смз
- •Склад і будова молекул жирів.
- •Фізичні властивості.
- •Значення жирів
- •Хімічні властивості жирів.
- •Мило. Смз
- •Застосування жирів й їхнього значення.
- •8. Вуглеводи
- •8.1. Моносахариди глюкоза
- •Властивості глюкози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Властивості сахарози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Виробництво цукру та застосування сахарози
- •8.3. Полісахариди
- •Властивості крохмалю та целюлози Фізичні властивості
- •Хімічні властивості крохмалю
- •Хімічні властивості целюлози
- •Добування крохмалю та целюлози
- •Застосування крохмалю та целюлози
- •Порівняльна характеристика оксигенвмісних органічних сполук
Добування крохмалю та целюлози
Це природні полімери, які синтезуються в рослинах з глюкози у процесі фотосинтезу.
Застосування крохмалю та целюлози
У великих кількостях крохмаль переробляється на декстрини, патоку і глюкозу, які використовуються в кондитерському виробництві. Із крохмалю добувають етанол, у медицині на його основі готують мазі, присипки тощо.
Значення целюлози дуже велике, достатньо вказати, що велика кількість бавовняного волокна йде на виробництво бавовняно-паперових тканин.
З целюлози виробляють папір і картон, а шляхом хімічної переробки – цілий ряд різноманітних продуктів: штучне волокно, пластичні маси, лаки, бездимний порошок, етиловий спирт. Глюкоза, добута з целюлози, служить кормом для худоби.
Унаслідок термічного розкладу целюлози утворюється метанол, деревне вугілля та інші сполуки.
Целюлоза не розчиняється в воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в’язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем по реакції з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо не проклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи її більш щільною та міцною. Так виробляють пергаментний папір.
28
Порівняльна характеристика оксигенвмісних органічних сполук
КЛАС |
ПРОСТІ ЕФІРИ ( ЕТЕРИ ) |
СПИРТИ |
АЛЬДЕГІДИ |
КАРБОНОВІ КИСЛОТИ |
СКЛАДНІ ЕФІРИ ( ЕСТЕРИ ) |
ЗАГАЛЬНА ФОРМУЛА |
R1 – O – R2 |
CnH2n+1OH |
CnH2n+1COH |
CnH2n+1COOH |
R1 – COO – R2 |
ФУНКЦІО- НАЛЬНА ГРУПА |
- О - |
- ОН гідроксильна група |
- СОН карбонільна група |
- СООН карбоксильна група |
- СОО - |
УТВОРЕН – НЯ НАЗВИ |
назви раликалів спиртів + слово - етер або простий ефір |
назва вуглеводню + закінчення - ол |
назва вуглеводню + закінчення - аль |
назва вуглеводню + закінчення - ова |
назви радикалів кар- бонової кислоти та спирту+слово - естер або складний ефір |
ІЗОМЕРІЯ |
радикалів |
радикалу та положен- ня групи - ОН |
радикалу |
радикалу |
радикалів |
ФІЗИЧНІ ВЛАСТИ – ВОСТІ, ВОДНЕВИЙ ЗВ’ЯЗОК |
водневого зв’язку нема. Леткі речови ни малорозчинні у воді
|
водневий зв’язок через полярність групи – ОН. Число атомів С<15 – ріди ни, далі тверді речовини. Н Н Н \ / \ / \ О О О / / / R R R
|
водневий зв’язок відсут – ній внаслідок невеликої полярності зв’язку С – Н. Метаналь – газ, далі - рідини, тверді речовини. О // ― С ← Н
|
поляризація зв’язку – ОН. Між молекулами утворю – ється водневий зв’язок. Із числом С<15 – рідини, да- лі тверді речовини. О O ... HO // // \ ― С←О←Н ; R – C C―R \ // OH ... O |
водневого зв’язку нема. Леткі речови- ни малорозчинні у воді. |
ХІМІЧНІ ВЛАСТИ – ВОСТІ |
гідроліз
ЕТИРИФІКАЦІЯ |
Зумовлені наявністю гру- пи - ОН : заміщення Гідрогену, заміщення групи – ОН, окиснення, дегідратація |
Зумовлені наявністю по- ляризованого подвійного зв’язку - С=О : окиснення до - АЛЬ, відновлення до - ОЛ |
Зумовлені наявністю групи - СООН : як неорганічні кислоти, заміщення Гідрогену. |
гідроліз
ЕСТЕРИФІКАЦІЯ |
ГЕНЕТИЧ – НИЙ ЗВ’Я- ЗОК |
H2O [O] O [O] O R2 – OH O ——————→ —————→ // —————→ // ————―——→ // R1 – O – R2 R1 – OH R1 – C – H R1 – C – OH R1 – C – O – R2 ←—————— ←————— ←————— ←――――――― R2 – OH [H] [H] H2O
|
29