6.5. Залучення, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги

Сутність міжнародної технічної допомоги

Міжнародна технічна допомога, за законодавством України, є ресурсами та послугами, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою її підтримки. Реципієнтом міжнародної технічної допомоги є резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує цю допомогу. Він має забезпечити цільове використання коштів міжнародної технічної допомоги. Матеріальні цінності, що надійшли в рамках міжнародної технічної допомоги, мають бути зараховані ним на баланс протягом 10 календарних днів.

Проектом міжнародної технічної допомоги є документ, яким визначаються спільні дії учасників проекту (донорів, виконавців, бенефіціарів, реципієнтів) та ресурси, що необхідні для його виконання. Декілька проектів можуть об’єднуватися у програму технічної допомоги. Вона являє собою сукупність проектів, об'єднаних для досягнення певної спільної мети.

Моніторинг проектів (програм) міжнародної технічної допомоги проводить Мінекономіки разом із уповноваженими представниками донора та бенефіціара.

Форми залучення міжнародної технічної допомоги

Згідно законодавства України міжнародна технічна допомога може залучатися у наступних формах: (а) майно, що ввозиться або набувається в Україні і яке необхідне для виконання поставлених проектом завдань, (б) роботи та послуги, (в) права інтелектуальної власності, (г) фінансові ресурси (гранти) у національній чи іноземній валюті, (д) інші ресурси, не заборонені законодавством, у тому числі стипендії.

Порядок залучення міжнародної технічної допомоги

Для залучення міжнародної технічної допомоги міністерства та інші органи виконавчої влади України щороку до 1 лютого мають подати до Мінекономіки пропозиції щодо регіональних і галузевих пріоритетів для залучення такої міжнародної допомоги.

На підставі поданих пропозицій Мінекономіки здійснює наступне: (а) аналізує пропозиції на їхню відповідність Державній програмі економічного і соціального розвитку України та програмам розвитку відповідних галузей, (б) узгоджує з донорами стратегічні програми на підставі цих пропозицій, (в) формує щорічні програми міжнародної технічної допомоги.

У разі надходження від донора пропозицій щодо започаткування проекту (програми) технічної допомоги бенефіціар або потенційний реципієнт готує відповідний запит. Запит складається із супровідного листа, проектної пропозиції та листа підтримки (надається бенефіціаром).

Реєстрація проектів (програм) міжнародної технічної допомоги

Проекти (програми), що включені до щорічних програм, підлягають обов'язковій державній реєстрації у Мінекономіки. Державна реєстрація є підставою для акредитації їх виконавців, надання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Для здійснення державної реєстрації проектів (програм) реципієнт та донор або уповноважена ними особа подає до Мінекономіки відповідні документи. Мінекономіки упродовж 20 робочих днів має їх розглянути і у разі позитивного рішення видати заявникові реєстраційну картку проекту (програми). При цьому здійснюється відповідний запис у Державному реєстрі проектів (програм), що зберігається в Мінекономіки.

Проекти (програми) підлягають перереєстрації у разі зміни донора, виконавців, реципієнтів, назви, цілей, змісту, кошторисної вартості та термінів виконання проекту (програми).

Щокварталу відомості про державну реєстрацію проектів (програм) міжнародної технічної допомоги подаються до Держкомстату, Держмитслужби та Державній податковій адміністрації.

Основні терміни і поняття

Бенефіціар, інвестиційний проект, міжнародна технічна допомога, розпорядник коштів, моніторинг проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями, системний проект.

Контрольні запитання

1. У чому сутність системних та інвестиційних проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями?

2. Яким є порядок ініціювання інвестиційних та системних проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями?

3. Яким є порядок підготовки інвестиційних проектів, що фінансується міжнародною фінансовою організацією?

4. Яким є порядок підготовки інвестиційного проекту, що фінансується міжнародною фінансовою організацією?

5. Який порядок реалізації проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні?

6. Що включають в себе поняття «управління проектами» та «управління бюджетами проектів», що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями?

7. Хто здійснює моніторинг проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні?

8. Якими є обов’язки відповідального виконавця та бенефіціара щодо моніторингу проектів, які фінансуються міжнародними фінансовими організаціями?

9. У чому полягає суть міжнародної технічної допомоги і які існують форми її залучення?

Література

1. Міжнародні фінанси: Підручник / О.І.Рогач, А.С.Філіпенко, Т.С.Шемет та ін.; за ред. О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с., Частина Х.

2. Фінанси: Підручник /За ред. С.І.Юрія, В.М.Федосова. – К.: Знання, 2008, Розділ. 4.

3. Про порядок ініціювання, підготовки та реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. - Постанова КМУ № 1027 від 26.11.2008 р.

4. Порядок прийняття рішення про доцільність підготовки проектів економічного і соціального розвитку України, для реалізації яких передбачається залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій, та про визначення відповідальних виконавців. - Наказ Мінекономіки №889 від 19.12.2008 р.

5. Порядок казначейського обслуговування коштів, передбачених у спеціальному фонді державного бюджету для виконання бюджетних програм, спрямованих на реалізацію проектів економічного та соціального розвитку, які підтримуються Міжнародним банком реконструкції та розвитку. - Постанова КМУ №1090 від 5.09.2007 р.

6. Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги. - Постановою КМУ від 15.02.2002 р. № 153.

7. Пересада О.А. Кредитування міжнародними фінансово-кредитними установами українських підприємств / О.А. Пересада. – К.: Лібра, 2001. – 128 с.

8. Хорошковський В.І. Всесвітній банк: кредитні ресурси міжнародного банку реконструкції та розвитку / В.І. Хорошковський // Наукове видання. – К.: Укр. тов-во “Інтелект нації“, 1999. – 196 с.

9. Циганкова Т.М. Міжнародні організації: Навч. посібник / Т.М. Циганкова, Т.Ф. Горжєєва. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.