Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Pidruchnuk_2.09.2009 (1).doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
25.08.2019
Размер:
2.89 Mб
Скачать

3.2. Нова редакція Статуту Міжнародного валютного фонду – Ямайська валютна система

Положення Статуту Міжнародного Валютного Фонду щодо міжнародної валютної системи, закріплені на Ямайці

У вересні 1972 р. Спеціальному комітету IMF (спочатку Групі двадцяти, а згодом Тимчасовому Комітету Ради Керуючих IMF) доручили роз­робити новий міжнародний валютний порядок, який було закріплено на засіданні Тимчасового Комітету Ради Керуючих IMF, що відбулося на початку 1976 р. на Ямайці (м. Кінгстон). Тут були прийняті поправки до Статуту IMF, що набули чинності з 1 квітня 1978 року і знаменували початок нової нині діючої міжнародної валютної системи, відомої як Ямайська валютна система. Її принци є такі:

(1) Базою валютної системи було названо SDR, яка в перспективі мала стати основою паритетів і курсів валют та основним платіжно-розрахунковим засобом. До 1985 року в SDR встановлювалися курси ва­лют лише 12 країн із 149 членів МВФ. Фактично зберігався дола­ровий стандарт.

(2) Окрім SDR країнам дозволялося встановлювати валютний паритет до будь-якої валюти, крім золота, чим закріплювалися тенденція до багатовалютного стандарту та поділ світової ва­лютної системи на регіональні угруповання: США – Західна Європа – Японія.

(3) Юридично було завершено демонетизацію золота: скасовано офіційну ціну золота та золоті паритети; золото перестало бути мірою вартості та базою валютних паритетів; США припинили обмін доларів на золото для іноземних центральних банків та урядових установ. Але золото й надалі використовувалося для форму­вання фонду ліквідних актів з метою придбання резервних валют.

(4) Було знято обов'язковість обмежень щодо офіційних валю­тних резервів.

(5) Поняття «оборотна (конвертована) валюта» замінено термі­ном «валюта, що вільно використовується» (тобто ринкова валюта, marketable currency).

(6) Країнам надавалося право вибору будь-якого режиму валю­тного курсу.

(7) Узаконювався режим плаваючих валютних курсів замість фіксованих.

Посилення ролі Міжнародного Валютного Фонду у врегулюванні міжнародної валютної системи

З часом було посилено регулюючу роль IMF щодо країн-членів та розширено межі взаємних кредитів через IMF для покриття дефіцитів їхніх платіжних балансів, оскільки практика довела, що режим плаваючих валютних курсів не забезпечив стабільності валют та збалансованості розрахунків між країнами і центральні банки мали витрачали великі кошти на валютні інтервенції.

Нині платіжно-розрахункова одиниця SDR використовується для забезпечення країн-членів IMF додатковою ліквідністю. SDR призначені для регулювання сальдо платіжних балансів, поновлення офіційних резервів, розрахунків з IMF і вимірюван­ня вартості національних валют. Наявність у країни ліміту SDR дає їй право придбавати в його межах у інших країн в обмін на SDR конвертовану валюту для подальшого її використання на ці­лі, передбачені угодою про SDR. Утримувати та використовувати SDR можуть:

    • країни-члени IMF;

    • безпосередньо сам IMF;

    • за рішенням ради управляючих IMF країни, що не є його чле­нами;

    • регіональні міжнародні банки;

    • регіональні валютні та інші фонди;

    • національні банки.

Випуск SDR здійснюється у вигляді кредитових записів на спеціальних рахунках у IMF. Ці, свого роду довірчі активи можуть знаходитись на зберіганні країн-членів як частина їхніх валютних запасів та можуть бути використані замість національних валют в операціях з іншими країнами-членами. Частка країни у загальній сумі SDR залежить від величини її квоти (дивись Додаток 1). Квоти переглядаються кожні п’ять років. Докладніше про механізм функціонування SDR див. Розділ 8.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]