- •Рязанова н.С., Гапонюк м.А., Максименко а.А. Міжнародні фінансові організації
- •Колектив авторів
- •Рецензенти
- •Детальний зміст
- •Частина I. Міжнародні фінансові організації у контексті світового фінансово-економічного розвитку. Розділ 1. Предмет курсу «Міжнародні фінансові організації»
- •Місце міжнародних фінансових організації у інтеграційних та глобалізаційних процесах
- •1.2. Класифікація міжнародних фінансових організацій
- •Предмет та завдання курсу
- •Розділ 2. Правові основи фінансової діяльності міжнародних фінансових організацій
- •2.1. Система права, що регулює фінансову діяльність мфо
- •2.2. Джерела міжнародного фінансового права, що лежать в основі діяльності міжнародних фінансових організацій
- •2.3. Національне законодавство України щодо її відносин з міжнародними фінансовими організаціями
- •Розділ 3. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку міжнародної валютної системи та регулюванні платіжних балансів
- •3.1. Наднаціональні об’єднання як складова еволюції міжнародної валютної системи
- •3.2. Нова редакція Статуту Міжнародного валютного фонду – Ямайська валютна система
- •3.3. Роль Міжнародного Валютного Фонду в регулюванні платіжних балансів
- •(Умовний приклад)6
- •Розділ 4. Роль міжнародних фінансових організацій у трансграничному русі капіталів
- •4.1. Поява і діяльність міждержавних фінансових організацій у контексті еволюції вивозу капіталу
- •4.2. Сучасні тенденції зовнішньої заборгованості країн світу
- •4.3. Оцінка зовнішньої платоспроможності країн.
- •Розділ 5. Міжнародні фінансові організації на ринку капіталів
- •5.1. Особливості сучасного міжнародного ринку капіталів та роль міжнародних фінансових організацій у його діяльності
- •5.2. Операції міжнародних фінансових організацій на ринку капіталів
- •Частина II. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями Розділ 6. Державне регулювання проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.1. Ініціювання проекті, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні.
- •6.2. Підготовка проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.3. Реалізація проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.4. Моніторинг проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.5. Залучення, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги
- •Розділ 7. Фінансові взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями
- •7.1. Форми відносин України з міжнародними фінансовими організаціями
- •7.2. Стан виконання в Україні проектів, що фінансуються за підтримки міжнародних фінансових організацій
- •7.3. Заборгованість України перед міжнародними фінансовими організаціями
- •Частина III. Діяльність окремих міжнародних фінансових організацій Розділ 8. Діяльність Міжнародного Валютного Фонду
- •8.1. Завдання Міжнародного Валютного Фонду на сучасному етапі
- •8.2. Організаційна структура Міжнародного Валютного Фонду
- •Спеціальні права запозичення Міжнародного Валютного Фонду, sdr
- •Формування фінансових ресурсів Міжнародного Валютного Фонду
- •Кредитні продукти Міжнародного Валютного Фонду
- •Розділ 9. Діяльність Групи Світового Банку
- •9.1. Організаційна структура Групи Світового Банку
- •9.2. Діяльність Міжнародної Асоціації Розвитку
- •9.3. Діяльність Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів
- •9.4. Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестиці.
- •Розділ 10. Діяльність Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.1. Завдання Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку на сучасному етапі
- •10.2. Процедури управління проектами Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.3. Кредитні продукти Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.5. Фінансові умови кредитних продуктів Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Валютні умови за кредитними продуктами ibrd
- •Кредити ibrd на основі валютного пулу
- •Одновалютні кредити ibrd
- •Комісійні за кредитними продуктами ibrd
- •Строки кредитних продуктів ibrd та терміни платежів за ними
- •Які умови надання одновалютних кредитів ibrd?
- •Які існують види комісійних за кредитними продуктами ibrd?
- •Розділ 11. Діяльність Міжнародної Фінансової Корпорації.
- •11.1. Мета та завдання Міжнародної Фінансової Корпорації
- •11.2. Інструменти фінансування, що пропонуються Міжнародною Фінансовою Корпораціє.
- •11.3. Індекси Міжнародної Фінансової Корпорації для цінних паперів ринків, що формуються
- •11.4. Цикл фінансування проектів
- •11.5. Технічна допомога Міжнародної Фінансової Корпорації.
- •Розділ 12. Діяльність міжнародних фінансових організацій Європи
- •12.1. Діяльність Європейського Банку Реконструкції та Розвитку
- •12.2. Діяльність Чорноморського Банку Торгівлі та Розвитку
- •12.3. Діяльність Європейського Інвестиційного Банку
- •12.4. Діяльність Північного Інвестиційного Банку
- •Розділ 13. Міжнародні фінансові організації Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії
- •13.1. Міжнародні фінансові організації Америки
- •13.2. Міжнародні фінансові організації Африки.
- •13.3. Міжнародні фінансові організації Азії, Австралії та Океанії.
- •Додаток 2. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований баланс, 2005-2008 фінансові роки, млн sdr
- •Додаток 3. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований звіт про прибутки та збитки, 2005 – 2008 фінансові роки, млн sdr
- •Додаток 4. Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів
- •Додаток 5. Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку: Основні фінансові показники, 2005-2008 фінансові роки,
- •Додаток 6. Міжнародна Фінансова Корпорація: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів
- •Додаток 7. Міжнародна Фінансова Корпорація: Балансова звітність, 2005-2008 фінансові роки, млн дол. Сша.
- •Додаток 8. Міжнародна Фінансова Корпорація: Звіт про прибутки та збитки, 2005-2008 фінансові роки, млн дол. Сша
- •Додаток 9. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: рік вступу та внески держав-членів до статутного капіталу
- •Додаток 10. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку:
- •Додаток 11. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: Звіт про прибутки та збитки, 2005-2008 фінансові роки, млн євро
Детальний зміст
|
Стор. |
|
ПЕРЕДМОВА |
25 |
|
ВСТУП |
27 |
|
ЧАСТИНА I. Міжнародні фінансові організації у контексті світового фінансово-економічного розвитку |
||
Розділ 1. Предмет курсу «Міжнародні фінансові організації» |
33 |
|
1.1.Місце міжнародних фінансових організації у інтеграційних та глобалізаційних процесах Сучасні процеси економічної інтеграції та глобалізації (33); трансграничний перерозподіл фінансових ресурсів (34); роль міждержавних фінансових організації у сучасній економіці (36); соціально-економічне призначення (функції) МФО (37). |
33 |
|
1.2.Класифікація міжнародних фінансових організацій Ознаки, за якими класифікуються МФО (37); міжнародні фінансові організації системи ООН (38); регіональні міжнародні фінансові організації (39); класифікація МФО за напрямами їхньої діяльності (40). |
37 |
|
1.3.Предмет та завдання курсу Предмет дисципліни «Міжнародні фінансові організації» (44); завдання дисципліни «Міжнародні фінансові організації» (48). |
44 |
|
Розділ 2. Правові основи фінансової діяльності міжнародних фінансових організацій. |
51 |
|
2.1. Система права, що регулює фінансову діяльність МФО Правоздатність міжнародних фінансових організацій (51); реєстрація та ратифікація договорів МФО (52); міжнародне і національне фінансове право (52); базові принципи міжнародного права, що лежать в основі діяльності МФО (53). |
51 |
|
2.2. Джерела міжнародного фінансового права, що лежать в основі діяльності міжнародних фінансових організацій Джерела міжнародного права (54); установчі документи та інші нормативні акти міжнародних організацій (54); міжнародні договори (55); акти міжнародних конференцій та нарад (57); міжнародні звичаї та традиції (61). |
54 |
|
2.3. Національне законодавство України щодо її відносин з міжнародними фінансовими організаціями Джерела національного права, що регулюють взаємовідносини України з МФО (62); повноваження державних та урядових органів України у сфері її фінансових відносин з МФО (64). |
62 |
|
Розділ 3. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку міжнародної валютної системи та регулюванні платіжних балансів. |
68 |
|
3.1. Наднаціональні об’єднання як складова еволюції міжнародної валютної системи Об’єктивність процесу еволюції міжнародної валютної системи та зміни її форм (68); Латинський монетний союз як форма міждержавного регулювання біметалізму (69); Паризька валютна угода щодо золотого монометалізму (69); Генуезька конференція щодо золото девізного стандарту (70); створення Міжнародного Валютного Фонду у контексті еволюції міжнародної валютної системи (71); положення Статуту Міжнародного Валютного Фонду щодо міжнародної валютної системи, закріпленої у Бреттон-Вудсі (72); Смітсонівська угода держав-членів Міжнародного Валютного Фонду (73); сучасні тенденції у міжнародній валютній системі (74). |
68 |
|
3.2. Нова редакція Статуту Міжнародного Валютного Фонду – Ямайська валютна система Положення Статуту Міжнародного Валютного Фонду щодо міжнародної валютної системи, закріплені на Ямайці (75); посилення ролі Міжнародного Валютного Фонду у врегулюванні міжнародної валютної системи (76). |
75 |
|
3.3. Роль Міжнародного Валютного Фонду в регулюванні платіжних балансів Обсяги експортно-імпортних операцій, та їхнє відображення у балансах міжнародних розрахунків (77); роль Міжнародного Валютного Фонду у розвитку механізму платіжних балансів (79); складання платіжного балансу та визначення інвестиційної позиції за методикою Міжнародного Валютного Фонду (80); регулювання сальдо платіжного балансу за методикою Міжнародного Валютного Фонду (87). |
77 |
|
Розділ 4. Роль міжнародних фінансових організацій у трансграничному русі капіталів |
90 |
|
4.1. Поява і діяльність міждержавних фінансових організацій у контексті еволюції вивозу капіталу Роль МФО в еволюції вивозу капіталу (90); теоретичні концепції вивозу капіталу XVI – початку ХХ ст. (91); теоретичні концепції вивозу капіталу 1930-х - 1940-х років, період створення перших МФО системи ООН (92); особливості вивозу капіталу 1950-х - 1960-х років, нова хвиля створення МФО системи ООН та перших регіональних організацій (93); особливості вивозу капіталу 1970-х років, нова хвиля створення регіональних МФО (94); МФО у період розвитку глобалізаційних процесів кінця ХХ - початку ХХІ ст. (95); обсяги та структура прямих іноземних інвестицій кінця ХХ - початку ХХІ ст. (96). |
90 |
|
4.2. Сучасні тенденції зовнішньої заборгованості країн світу Зовнішній борг країн та його класифікація за методикою Світового Банку (103); групування країн за рівнем їхнього ВНП на душу населення за методикою Світового Банку (104); тенденції заборгованості країн залежно від рівня їхнього економічного розвитку (105). |
103 |
|
4.3. Оцінка зовнішньої платоспроможності країн Зовнішня платоспроможність країн так її показники (107); критерії класифікації Світовим Банком держав-боржників, управління їхньою заборгованістю (109). |
107 |
|
Розділ 5. Міжнародні фінансові організації на ринку капіталів. |
113 |
|
5.1. Особливості сучасного міжнародного ринку капіталів та роль міжнародних фінансових організацій у його діяльності Міжнародний ринок капіталів, євроринок (113); особливості сучасного міжнародного ринку капіталів (115); ціна фінансових ресурсів на міжнародному ринку капіталів (116). |
113 |
|
5.2. Операції міжнародних фінансових організацій на ринку капіталів Особливості залучення міжнародними фінансовими організаціями ресурсів на міжнародному ринку капіталів (118); діяльність Світового Банку на міжнародному ринку капіталів (119); особливості запозичень Світового Банку на ринку капіталів (121); ринки торгівлі квотами на викиди парникових газів та роль МФО у їхній діяльності (123). |
118 |
|
ЧАСТИНА II. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями |
||
Розділ 6. Державне регулювання проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні. |
129 |
|
6.1. Ініціювання проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні Повноваження та обов’язки Міністерства економіки та Міністерства фінансів України за проектами, що фінансуються МФО (129); класифікація проектів, що фінансуються МФО, за методикою Кабінету Міністрів України (130); ініціювання інвестиційних проектів, що фінансуються МФО (130); ініціювання системних проектів, що фінансуються МФО (131). |
129 |
|
6.2. Підготовка проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні Підготовка інвестиційних проектів, що фінансуються МФО (132); підготовка системних проектів, що фінансуються МФО (134). |
132 |
|
6.3. Реалізація проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні Планування заходів з реалізації інвестиційних та системних проектів, що фінансуються МФО (135); банківське обслуговування проектів, що фінансуються МФО (136); управління проектами, що фінансуються МФО, та їхніми бюджетами (136). |
135 |
|
6.4. Моніторинг проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні Особи, котрі здійснюють моніторинг проектів, що фінансуються МФО (137); обов’язки відповідального виконавця та бенефіціара щодо моніторингу проектів, які фінансуються МФО (138); обов’язки Міністерства фінансів України щодо моніторингу проектів, які фінансуються МФО (139); обов’язки Міністерства економіки України щодо моніторингу проектів, які фінансуються МФО (139). |
137 |
|
6.5. Залучення, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги Сутність міжнародної технічної допомоги (140); форми залучення міжнародної технічної допомоги (140); порядок залучення міжнародної технічної допомоги (141); реєстрація проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (141). |
140 |
|
Розділ 7. Фінансові взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями. |
145 |
|
7.1. Форми відносин України з міжнародними фінансовими організаціями МФО, з якими Україна підтримує ділові стосунки (145); роль міждержавних фінансових організацій у ринковій трансформації економіки України (145); система фінансових відносини України з МФО (147). |
145 |
|
7.2. Стан виконання проектів, що фінансуються за підтримки міжнародних фінансових організацій Стан виконання в Україні проектів, що фінансувалися МФО у період з 1993-го - початку 2000-х років (149); позики Україні з боку Міжнародного Валютного Фонду (151); фінансування проектів в Україні Міжнародним Банком Реконструкції та Розвитку (152); фінансування проектів в Україні Міжнародною Фінансовою Корпорацією (156); фінансування проектів в Україні європейським банком Реконструкції та Розвитку (156). |
149 |
|
7.3. Заборгованість України перед міжнародними фінансовими організаціями Платоспроможність України (158); зовнішній борг України (163); тенденції заборгованості України перед МФО(164). |
158 |
|
ЧАСТИНА III. Діяльність окремих міжнародних фінансових організацій |
||
Розділ 8. Діяльність Міжнародного Валютного Фонду. |
168 |
|
8.1. Завдання Міжнародного Валютного Фонду на сучасному етапі Роль IMF у вирішенні проблем платіжних балансів держав-членів (168); обов’язки держав-членів IMF (170). |
168 |
|
8.2. Організаційна структура Міжнародного Валютного Фонду Керівні органи IMF, їхні повноваження та порядок роботи (171); система зваженого голосування у IMF (172). |
171 |
|
8.3. Спеціальні Права Запозичення Міжнародного Валютного Фонду, SDR Сутність спеціальних прав запозичення (Special Drawing Rights,SDR) Міжнародного Валютного Фонду (172); порядок розрахунку курсу SDR (174); розрахунок відсотків по SDR (177). |
172 |
|
8.4. Формування фінансових ресурсів Міжнародного Валютного Фонду Звичайні ресурси IMF (179); запозичені ресурси IMF (180). |
179 |
|
8.5. Кредитні продукти Міжнародного Валютного Фонду Обумовленість позик IMF (181); механізми фінансування IMF (182); кредити на основі домовленості «стенд-бай» (183); механізм розширеного кредитування (184); механізм фінансування додаткових резервів (184); механізм компенсаційного фінансування (185); екстрена допомога позиками з боку IMF (186); механізм фінансування проектів з подолання бідності та сприяння економічному зростанню (187); механізм фінансування для подолання зовнішніх шоків (187). |
181 |
|
Розділ 9. Діяльність Групи Світового Банку |
190 |
|
9.1. Організаційна структура Групи Світового Банку Склад Групи Світового Банку (190); стратегічні напрями діяльності Групи Світового Банку (191); органи управління Світового Банку (191); органи управління Міжнародної Фінансової Корпорації (193); органи управління Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів (195); органи управління Багатостороннього Агентства Гарантування Інвестицій (196). |
190 |
|
9.2. Діяльність Міжнародної Асоціації Розвитку Мета та завдання Міжнародної Асоціації Розвиту (196); умови надання позик IDA (197); джерела залучення ресурсів IDA (197). |
196 |
|
9.3. Діяльність Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів Мета та завдання Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів (197); джерела фінансування адміністративних витрат та процесуальних дій ICSID (199). |
197 |
|
9.4. Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестицій Мета та завдання Багатостороннього Агентства Гарантування Інвестицій (199); умови надання гарантій з боку MAGI (199). |
199 |
|
Розділ 10. Діяльність Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку. |
202 |
|
10.1. Завдання Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку на сучасному етапі Завдання Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (202); еволюція пріоритетів Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (203). |
202 |
|
10.2. Процедури управління проектами Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Комплексні програми допомоги державам-членам з боку Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку (203); операційна політика Світового Банку (205); цикл проектів IBRD (205); ідентифікація проекту (206); підготовка проекту (206); оцінка проекту (208); переговори щодо проекту (210); затвердження проекту Радою директорів Світового Банку (211); впровадження проекту державою-позичальником (211); процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за проектами IBRD (213); завіт про реалізацію проекту (215). |
203 |
|
10.3. Кредитні продукти Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Класифікація кредитних продуктів IBRD (215); види інвестиційного фінансування IBRD (216); специфічні інвестиційні кредити (216); секторальні та галузеві кредити (217); адаптивні програмні кредити (217); дослідні та інноваційні кредити (218); кредити технічної допомоги (218); кредити фінансовим посередникам (219); кредити відбудови у разі надзвичайних подій (220); види фінансування структурних перебудов та іншого непроектного фінансування (221); структурно-перебудовчі кредити (223); секторно-перебудовчі кредити (223); програмні структурно-перебудовчі кредити (223); спеціальні структурно-перебудовчі кредити (224); реабілітаційні кредити (225); кредити по зменшенню заборгованості (225). |
215 |
|
10.4. Гарантії Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Ризики, що покриваються гарантіями IBRD (226); види гарантій, що надаються IBRD (226). |
226 |
|
10.5. Фінансові умови кредитних продуктів Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Валютні умови за кредитними продуктами IBRD (228); кредити IBRD на основі валютного пулу (228); одновалютні кредити IBRD (229); комісійні за кредитними продуктам IBRD (230); строки кредитних продуктів IBRD та терміни платежів за ними (231). |
228 |
|
Розділ 11. Діяльність Міжнародної Фінансової Корпорації. |
234 |
|
11.1.Мета та завдання Міжнародної Фінансової Корпорації Передумови створення Міжнародної Фінансової Корпорації (234); Мета та завдання діяльності IFC (237); принципи діяльності IFC (237); еволюція політики IFC щодо фінансування в економіки держав-членів (238); стратегія діяльності IFC на початку ХХІ ст.(240); особливості діяльності IFC (241); види експертних оцінок IFC по проектам, що вона фінансує (242); фінансові результати діяльності IFC (244). |
234 |
|
11.2.Інструменти фінансування, що пропонуються Міжнародною Фінансовою Корпорацією Види інструментів фінансування IFC (246); позики за рахунок власних коштів IFC: позики категорії «А» (246); синдиковані позики: позики категорії «В» (248); пайове фінансування (участь у власному капіталі) (249); квазі-пайове фінансування: позики категорії «С» *251); фонди прямих інвестицій та боргових інструментів (251); структуроване фінансування (252); фінансування через посередників (253); продукти та послуги з управління ризиками (254); фінансування в місцевій валюті (256); муніципальне фінансування (257); фінансування міжнародної торгівлі (258). |
246 |
|
11.3.Індекси Міжнародної Фінансової Корпорації для цінних паперів ринків, що формуються Роль IFC у розвитку системи показників, які характеризують ринки, що формуються (259); індекс «IFC Frontier» (259); індекс «IFC Global» (260); ідекс «IFC Investible» (261). |
259 |
|
11.4.Цикл фінансування проектів Критерії, яким мають відповідати проекти, що фінансуються IFC (262); цикл проектів, що фінансуються IFC (263). |
262 |
|
11.5.Технічна допомога Міжнародної Фінансової Корпорації Сутність технічної допомоги IFC та її роль в економіках країн-рецтпієнтів (265); напрямки технічної допомоги з боку IFC (266). |
265 |
|
Розділ 12. Діяльність міжнародних фінансових організацій Європи. |
269 |
|
12.1. Діяльність Європейського Банку Реконструкції та Розвитку Мета і завдання Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (269); органи управління EBRD, їхні повноваження (270); фінансові ресурси EBRD (271); сфери фінансування за рахунок коштів EBRD (273); фінансові продукти та послуги, що надаються EBRD (274); умови надання кредитів EBRD (275); етапи реалізації проектів EBRD (275). |
259 |
|
12.2. Діяльність Чорноморського Банку Торгівлі та Розвитку Мета і завдання Чорноморського Банку Торгівлі та Розвитку (277); фінансові послуги ЧБТР (278); органи управління ЧБСТ (278); фінансові ресурси ЧБТР (280); операції ЧБТР (282); режим оподаткування ЧБСТ (284). |
277 |
|
12.3. Діяльність Європейського Інвестиційного Банку Мета і завдання Європейського Інвестиційного Банку (284); види фінансових послуг EIB (285); галузева структура проектів EIB (286); умови фінансування проектів за рахунок коштів EIB (287); джерела формування фінансових ресурсів EIB (288). |
284 |
|
12.4. Діяльність Північного Інвестиційного Банку Мета і завдання Північного Інвестиційного Банку (288); органи управління NIB, їхні повноваження (289); формування фінансових ресурсів NIB (290); види фінансових послуг NIB та умови їх надання (291). |
288 |
|
Розділ 13. Міжнародні фінансові організації Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії. |
293 |
|
13.1. Міжнародні фінансові організації Америки Міжамериканський Банк Розвитку (293); Міжамериканська Інвестиційна Корпораці (296); Карибський Банк Розвитку (298); Центральноамериканський Банк Економічної Інтеграції (299); Андська Корпорація Розвитку (301); Латиноамериканський Резервний Фонд (301). |
293 |
|
13.2. Міжнародні фінансові організації Африки Африканський Банк Розвитку (302); Банк Розвитку Держав Центральної Африки (303); Західноафриканський Банк Розвитку (304). |
302 |
|
13.3. Міжнародні фінансові організації Азії, Австралії та Океанії Азіатський Банк Розвитку (305); Арабська Нафтова Інвестиційна Корпорація (306); Арабська Інвестиційна Компанія (307); Міжарабська Корпорація Гарантування Інвестицій (307); Арабський Валютний Фонд (308); Ісламський Банк Розвитку (309). |
305 |
|
ПРЕДМЕТНО-ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК |
312 |
|
ДОДАТКИ |
344 |
|
Додаток 1. Міжнародний Валютний Фонд: розподіл SDR та голосів між державами-членами |
344 |
|
Додаток 2. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований баланс за 2005 – 2008 фінансові роки |
351 |
|
Додаток 3. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований звіт про прибутки та збитки, 2005 – 2008 фінансові роки |
353 |
|
Додаток 4. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів |
354 |
|
Додаток 5. Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку: Основні фінансові показники, 2005 – 2008 фінансові роки |
362 |
|
Додаток 6. Міжнародна Фінансова Корпорація: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів |
363 |
|
Додаток 7. Міжнародна Фінансова Корпорація: Балансова звітність, 2005 – 2008 фінансові роки |
371 |
|
Додаток 8. Міжнародна Фінансова Корпорація: Звіт про прибутки та збитки, 2005 – 2008 фінансові роки |
373 |
|
Додаток 9. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: рік вступу та частки держав-членів у статутному капіталі |
375 |
|
Додаток 10. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: Балансова форма звітності, 2004 – 2008 фінансові роки |
378 |
|
Додаток 11. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: Звіт про прибутки та збитки, 2004 – 2008 фінансові роки |
379 |
|
ПЕРЕДМОВА
Одним із феноменів сучасного міжнародного соціально-економічного розвитку є створення міжнародних організацій, як систем, що належать до числа найбільш розвинених та різносторонніх механізмів упорядкування міжнародного життя. Збільшення кількості та помітне підвищення їхньої активності упродовж ХХ сторіччя стало одним із результатів розвитку міжнародних відносин, складовою інтеграційних та глобалізаційних процесів цього періоду. Особливе місце серед міжнародних організацій посідають міждержавні (наднаціональні) фінансові організації.
Міжнародні фінансові організації об’єднують нині десятки держав з різними рівнями економічного розвитку, пропонуючи дієві механізми співпраці і виступаючи впливовими учасниками політичних, економічних, і звичайно ж, валютно-фінансових відносин. Україна, розбудовуючи ринкову економіку, активно співпрацює з багатьма з них, виступаючи їхнім безпосереднім учасником (акціонером) або формуючи відносини з ними на основі рамкових угод. До низки цих міждержавних фінансових організацій належать провідні фінансові інституції системи ООН та регіональні міжнародні фінансові організації.
Міждержавні фінансові організації є важливою складовою світової фінансової системи, прямо або опосередковано впливаючи на всі соціально-економічні процеси сучасності. Увінчуючи архітектуру міжнародних фінансів, вони є активними учасниками трансграничного руху фінансових ресурсів, міжнародних ринків капіталу, прямо або опосередковано впливають на формування національних фінансових ринків держав-учасниць. Розвиток міжнародної валютної системи та механізмів регулювання платіжних балансів також є прерогативами міждержавних фінансових організацій.
Підготовлений науковцями кафедри фінансових ринків Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана підручник «Міжнародні фінансові організації» є вагомим внеском у скарбницю вітчизняних досліджень ролі міжнародних фінансових організацій у сучасному розвитку суспільства та ґрунтовним викладом матеріалу для студентів, що вивчають їх діяльність. Виховання молодих спеціалістів для роботи у сферах управління державними та корпоративними фінансами, а також фінансових ринків передбачає обов’язковість набуття ними знань з питань функціонування найвпливовіших учасників сучасних міжнародних економічних та валютно-фінансових відносин, до яких належать міждержавні фінансові організації.
Матеріали даного підручника є актуальними для української вищої школи і безперечно зацікавлять усіх тих, хто небайдужий до майбутнього фінансово-економічного розвитку суспільства.
А.Ф.Павленко,
доктор економічних наук, професор,
ректор ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»,
заслужений діяч науки і техніки України,
академік Академії педагогічних наук України.
Вступ
Міжнародні організації стали невід’ємною складовою сучасних соціально-економічних відносин. Поява нових організацій та розширення сфер їхнього впливу є об’єктивним проявом інтеграційних та глобалізаційних процесів сьогодення.
Поняття «міжнародні організації» широко використовується у науковій і повсякденній лексиці, але його вживання кожний раз потребує уточнення, оскільки, залежно від контексту, під ним може розумітися як міжнародні міждержавні (міжурядові) організації, так і міжнародні неурядові організації. Саме ці дві групи організацій є складовими поняття «міжнародні організації». Якщо перші являють собою об’єднання держав, то другі – добровільні об’єднання фізичних та юридичних осіб, асоціацій, рухів і суспільних організацій, що об’єднуються для виконання певних суспільно-економічних функцій і не ставлять перед собою комерційних цілей. Неурядові міжнародні організації створюються відповідно до внутрішнього законодавства держави у якій вони реєструються, а не на основі міжнародного договору. Передбачається, що їхня діяльність реалізується щонайменше на території двох країн. Прикладами недержавних міжнародних організацій є Асоціація Міжнародного Права, Міжнародна Асоціація Страхового Права, Римський клуб, Міжнародна Федерація Бухгалтерів, Міжнародна Асоціація Аудиторів, Міжнародна Асоціація Бірж, Міжнародна Асоціація Аудиторських і Консалтингових Компаній, тощо.
Упродовж багатьох років спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості міжнародних недержавних організацій, що є проявом глобалізації соціально-економічних відносин та зростання обсягу різноманітних трансграничних взаємодій. Якщо 1968 року їх налічувалося 1899, то на початку ХХІ ст. – вже близько 10 тисяч. Незважаючи на стрімке зростання кількості міжнародних недержавних організацій та їхню кількісну перевагу над міждержавними організаціями, вплив останніх на політичні, фінансово-економічні та соціальні відносини всіх країн світу є надзвичайно потужним, особливо в умовах кризових ситуацій.
Міждержавні організації є постійними об’єднаннями держав на основі міждержавних (міжурядових) багатосторонніх договорів. У резолюції Економічної та Соціальної Ради ООН (United Nations Economis and Cocial Council) від 27 лютого 1950 р. міждержавні організації визначені як організації, що створені на основі згоди між державами, членами яких вони є. До міждержавних організацій зокрема належать: Організація Об’єднаний Націй (United Nations, UN, ООН), членами якої є 192 держави; Організація Держав Америки (Organization of American States, OAS), до складу якої входять 35 країн Америки; Організація Північноатлантичного Договору (Пінічо-Атлантичний Альянс, Nort Atlantic Treaty Organization, NАТО), членами якої є 28 держав; Африканський Союз (African Union, AU), що обєднує 53 держави Африки; Співдружність Незалежних держав (СНД), що об’єднує більшість колишніх республік Радянського Союзу, тощо.
У сучасних умовах життєво важливим для всіх держав є їхня взаємодія у політичній та фінансово-економічній сферах життя, що значною мірою здійснюється саме за допомогою міждержавних організацій. Ці організації не тільки регулюють міждержавні відносини, але й приймають рішення з глобальних питань сучасності.
Ознаками міждержавних організацій є:
наявність міжнародного договору або статуту як правової основи діяльності;
особливі постійно діючі органи управління з відповідними повноваженнями;
персонал, що працює на постійній основі;
наявність фінансових потоків та можливість одержання прибутків, що не розподіляються між державами-членами, а спрямовуються на реалізацію завдань міжнародної організації;
існування зобов’язань держав щодо виконання рішень міждержавної організації.
Міждержавні організації розрізняються як за колом учасників (загальносвітові та регіональні), так і за своїм функціональним призначенням. На сучасному етапі загальними тенденціями у розвитку міждержавних організацій є: (а) посилення регіональних аспектів діяльності, що дозволяє їм сфокусуватися на конкретних проблемах; (б) зростання числа організацій спеціальної компетенції для регулювання специфічних сфер міжнародних взаємовідносин; (в) наділення міждержавних організацій наднаціональними повноваженнями.
Масштаби, характер та глибина впливу міждержавних організацій на сучасне міжнародне політичне та фінансово-економічне життя варіюються у досить широких межах. Зокрема, ООН посідає центральне місце у системі міждержавних організацій, відіграючи виключну роль у міжнародному політичному розвитку як найбільший представницький форумом для дискусій між державами з усіх актуальних проблем міжнародного розвитку. Положення Статуту ООН є фундаментом сучасного міжнародного права, свого роду загальновизнаним кодексом поведінки держав та їхніх взаємовідносин, по ньому звіряють інші міжнародні угоди.
Окрім самої ООН до її «сім’ї» входять 14 спеціалізованих установ – міждержавних організацій, що мають спеціальне функціональне призначення. Серед них є такі, що відіграють важливу роль у координації валютної та фінансової політики держав-членів. Це Міжнародний Валютний Фонд та Група Світового Банку. Остання, у свою чергу, об’єднує п’ять спеціалізованих організацій - Міжнародний Банк Реконструкції та Розвитку, Міжнародну Асоціацію Розвитку, Міжнародну Фінансову Корпорацію, Міжнародний Центр Врегулювання Інвестиційних Спорів та Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестицій.
Окрім перелічених міжнародних фінансових організацій у світовому господарстві існує ряд регіональних міждержавних фінансових організацій. Зокрема, до організацій регіону Європи належать Європейський Банк Реконструкції та Розвитку, Європейський Інвестиційний Банк, Північний Інвестиційний Банк та Чорноморський Банк Торгівлі та Розвитку.
До групи організацій, діяльність яких поширюється на регіон Америки, належать: Міжамериканський Банк Розвитку, Міжамериканська Інвестиційна Корпорація, Карибський Банк Розвитку, Карибська Інвестиційна Корпорація, Центральноамериканський Банк Економічної Інтеграції, Андська Корпорація Розвитку та Латиноамериканський Резервний Фонд.
У Африці працюють наступні міждержавні фінансові організації: Африканський Банк Розвитку, Банк Розвитку Держав Центральної Африки та Західноафриканський Банк Розвитку.
І нарешті до міждержавних фінансових організацій, що діють в регіоні Азії, Австралії та Океанії належать: Азіатський Банк Розвитку, Арабська Нафтова Інвестиційна Корпорація, Арабська Інвестиційна Компанія, Міжарабська Корпорація Гарантування Інвестицій, Арабський Валютний Фонд та Ісламський Банк Розвитку.
Міжнародні фінансові організації (МФО), засновниками та учасниками яких є держави, стали складовою міжнародної економіки. Вони відіграють важливу роль у процесі міжнародного обміну та розподілу фінансових ресурсів, сприяють мобільності міжнародних фінансових потоків, які є однією з рушійних сил процесу глобалізації.
Міжнародні фінансові організації мають наднаціональне соціально-економічне призначення, що передбачає вирішення універсальних завдань глобального масштабу, завдань, у яких зацікавлене все людство, серед яких:
оцінка та прогнозування тенденцій соціального та економічного розвитку держав-членів;
фінансування розвитку економік країн з низьким та середнім рівнем доходів на душу населення, у тому числі сприяння подоланню в них цих проблем бідності та забезпечення зайнятості населення;
впровадження в економіках цих країн політики енергозбереження;
вирішення екологічних проблем;
сприяння розв'язанню кризи зовнішньої заборгованості держав-членів.
Реалізація цих завдань здійснюється як у формі надання технічної, консультативної допомоги державам-учасницям, так і шляхом фінансування різноманітних проектів в їхніх економіках. Фінансування здійснюється через різноманітні гнучкі фінансові інструменти (продукти), що пропонуються міждержавними організаціями. Гроші до економік держав-членів надходять у формі грантів, довгострокових кредитних ліній, а також тимчасового входження у власний капітал підприємств.
Підручник призначено для вивчення дисципліни «Міжнародні фінансові організації» у процесі підготовки фахівців з питань управління державними та корпоративними фінансами, а також фінансового ринку. На сучасному етапі роль міждержавних фінансових організацій у цих сферах діяльності є надзвичайно важливою. Безпосередньо через фінансові потоки, а також опосередковано через широку технічну допомогу міжнародні організації впливають на розвиток державних фінансів та ринок фінансових послуг у країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою, до яких, зокрема, належить і Україна.
Предметом вивчення даної дисципліни є уся сукупність фінансових відносин міждержавних фінансових організацій, що складається у ході (а) їхньої діяльності на фінансових ринках; (б) при формуванні ними власних капіталів; (в) у ході надання ними позикових коштів економікам держав-членів та інвестуванні коштів у капітал підприємств; (г) у разі надання та використання грантів.
До кола завдань дисципліни «Міжнародні фінансові організації» входять:
вивчення ролі міждержавних організацій у процесі міжнародного руху капіталів, функціонування міжнародних фінансових ринків, формування сучасної міжнародної валютної системи та регулюванні платіжних балансів;
аналіз особливостей функціонування окремих організацій;
вивчення особливостей їхніх фінансових продуктів;
освоєння економіко-правових основ взаємовідносин України з міжнародними організаціями та їхньої ролі у соціально-економічному розвитку нашої країни.
Логіка викладення матеріалу даного підручника є наступною:
У першій частині читач знайомиться з роллю міждержавних фінансових організацій у таких макроекономічних процесах, як трансграничний рух капіталів, формування міжнародної валютної системи, механізми регулювання платіжних балансів та розвиток ринків капіталу. Аналізуються також правові засади діяльності міждержавних фінансових організацій та розглядається їх класифікація.
Далі подається матеріал щодо взаємовідносин України з міждержавними фінансовими організаціями. Докладно розглядаються всі етапи державного регулювання діяльності цих організацій в Україні. Аналізуються обсяги їхньої діяльності та форми фінансових взаємовідносин цих організацій з нашою країною.
Третя частина підручника присвячена розгляду особливостей діяльності окремих міжнародних фінансових організацій - як тих, з якими Україна підтримує тісні фінансові взаємовідносини, так і регіональних міждержавних фінансових організацій Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії.
У підручнику представлено обширний статистичний матеріал з питань трансграничного руху капіталів, ролі міжнародних фінансових організацій в економічному розвитку України, а також фінансових результатів діяльності окремих міжнародних організацій.