- •Рязанова н.С., Гапонюк м.А., Максименко а.А. Міжнародні фінансові організації
- •Колектив авторів
- •Рецензенти
- •Детальний зміст
- •Частина I. Міжнародні фінансові організації у контексті світового фінансово-економічного розвитку. Розділ 1. Предмет курсу «Міжнародні фінансові організації»
- •Місце міжнародних фінансових організації у інтеграційних та глобалізаційних процесах
- •1.2. Класифікація міжнародних фінансових організацій
- •Предмет та завдання курсу
- •Розділ 2. Правові основи фінансової діяльності міжнародних фінансових організацій
- •2.1. Система права, що регулює фінансову діяльність мфо
- •2.2. Джерела міжнародного фінансового права, що лежать в основі діяльності міжнародних фінансових організацій
- •2.3. Національне законодавство України щодо її відносин з міжнародними фінансовими організаціями
- •Розділ 3. Роль міжнародних фінансових організацій у розвитку міжнародної валютної системи та регулюванні платіжних балансів
- •3.1. Наднаціональні об’єднання як складова еволюції міжнародної валютної системи
- •3.2. Нова редакція Статуту Міжнародного валютного фонду – Ямайська валютна система
- •3.3. Роль Міжнародного Валютного Фонду в регулюванні платіжних балансів
- •(Умовний приклад)6
- •Розділ 4. Роль міжнародних фінансових організацій у трансграничному русі капіталів
- •4.1. Поява і діяльність міждержавних фінансових організацій у контексті еволюції вивозу капіталу
- •4.2. Сучасні тенденції зовнішньої заборгованості країн світу
- •4.3. Оцінка зовнішньої платоспроможності країн.
- •Розділ 5. Міжнародні фінансові організації на ринку капіталів
- •5.1. Особливості сучасного міжнародного ринку капіталів та роль міжнародних фінансових організацій у його діяльності
- •5.2. Операції міжнародних фінансових організацій на ринку капіталів
- •Частина II. Взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями Розділ 6. Державне регулювання проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.1. Ініціювання проекті, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні.
- •6.2. Підготовка проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.3. Реалізація проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.4. Моніторинг проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями в Україні
- •6.5. Залучення, використання та моніторинг міжнародної технічної допомоги
- •Розділ 7. Фінансові взаємовідносини України з міжнародними фінансовими організаціями
- •7.1. Форми відносин України з міжнародними фінансовими організаціями
- •7.2. Стан виконання в Україні проектів, що фінансуються за підтримки міжнародних фінансових організацій
- •7.3. Заборгованість України перед міжнародними фінансовими організаціями
- •Частина III. Діяльність окремих міжнародних фінансових організацій Розділ 8. Діяльність Міжнародного Валютного Фонду
- •8.1. Завдання Міжнародного Валютного Фонду на сучасному етапі
- •8.2. Організаційна структура Міжнародного Валютного Фонду
- •Спеціальні права запозичення Міжнародного Валютного Фонду, sdr
- •Формування фінансових ресурсів Міжнародного Валютного Фонду
- •Кредитні продукти Міжнародного Валютного Фонду
- •Розділ 9. Діяльність Групи Світового Банку
- •9.1. Організаційна структура Групи Світового Банку
- •9.2. Діяльність Міжнародної Асоціації Розвитку
- •9.3. Діяльність Міжнародного Центру Врегулювання Інвестиційних Спорів
- •9.4. Багатостороннє Агентство Гарантування Інвестиці.
- •Розділ 10. Діяльність Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.1. Завдання Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку на сучасному етапі
- •10.2. Процедури управління проектами Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.3. Кредитні продукти Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку
- •10.5. Фінансові умови кредитних продуктів Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку Валютні умови за кредитними продуктами ibrd
- •Кредити ibrd на основі валютного пулу
- •Одновалютні кредити ibrd
- •Комісійні за кредитними продуктами ibrd
- •Строки кредитних продуктів ibrd та терміни платежів за ними
- •Які умови надання одновалютних кредитів ibrd?
- •Які існують види комісійних за кредитними продуктами ibrd?
- •Розділ 11. Діяльність Міжнародної Фінансової Корпорації.
- •11.1. Мета та завдання Міжнародної Фінансової Корпорації
- •11.2. Інструменти фінансування, що пропонуються Міжнародною Фінансовою Корпораціє.
- •11.3. Індекси Міжнародної Фінансової Корпорації для цінних паперів ринків, що формуються
- •11.4. Цикл фінансування проектів
- •11.5. Технічна допомога Міжнародної Фінансової Корпорації.
- •Розділ 12. Діяльність міжнародних фінансових організацій Європи
- •12.1. Діяльність Європейського Банку Реконструкції та Розвитку
- •12.2. Діяльність Чорноморського Банку Торгівлі та Розвитку
- •12.3. Діяльність Європейського Інвестиційного Банку
- •12.4. Діяльність Північного Інвестиційного Банку
- •Розділ 13. Міжнародні фінансові організації Америки, Африки, Азії, Австралії та Океанії
- •13.1. Міжнародні фінансові організації Америки
- •13.2. Міжнародні фінансові організації Африки.
- •13.3. Міжнародні фінансові організації Азії, Австралії та Океанії.
- •Додаток 2. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований баланс, 2005-2008 фінансові роки, млн sdr
- •Додаток 3. Міжнародний Валютний Фонд: Консолідований звіт про прибутки та збитки, 2005 – 2008 фінансові роки, млн sdr
- •Додаток 4. Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів
- •Додаток 5. Міжнародний Банк Реконструкції і Розвитку: Основні фінансові показники, 2005-2008 фінансові роки,
- •Додаток 6. Міжнародна Фінансова Корпорація: рік вступу, частка у статутному капіталі та розподіл голосів держав-членів
- •Додаток 7. Міжнародна Фінансова Корпорація: Балансова звітність, 2005-2008 фінансові роки, млн дол. Сша.
- •Додаток 8. Міжнародна Фінансова Корпорація: Звіт про прибутки та збитки, 2005-2008 фінансові роки, млн дол. Сша
- •Додаток 9. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: рік вступу та внески держав-членів до статутного капіталу
- •Додаток 10. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку:
- •Додаток 11. Європейський Банк Реконструкції та Розвитку: Звіт про прибутки та збитки, 2005-2008 фінансові роки, млн євро
4.3. Оцінка зовнішньої платоспроможності країн.
Зовнішня платоспроможність країн та її показники
Центральними у політиці міжнародних запозичень будь-якої країни є питання її платоспроможності та здатності управляти своєю зовнішньою заборгованістю. Платоспроможність країни залежить від обсягів її ВНП та експортної бази країни. Надійними платниками за зовнішніми зобов’язаннями переважно є країни з економікою, що динамічно розвивається, та зі зростаючим експортним потенціалом.
На практиці платоспроможність країн оцінюють за кількома показниками, серед яких:
зовнішній борг країни / ВНП країни;
платежі з обслуговування зовнішнього боргу країни / ВНП країни;
зовнішній борг країни / експорт товарів та послуг країни;
платежі з обслуговування зовнішнього боргу / експорт товарів та послуг країни;
відсотки за міжнародними кредитами / ВНП країни;
відсотки за міжнародними кредитами / експорт товарів та послуг країни;
золотовалютні резерви країни / зовнішній борг країни.
Хоча показник «зовнішній борг/ВНП» широко використовується, для нього не існує універсального критерія, бо кожній країні притаманний свій критичний рівень. Різновидом цього показника є співвідношення «державний борг/ВВП». Згідно з Маастріхськими вимогами для держав-кандидатів до вступу у ЄС, а також відповідно до положень Бюджетного Кодексу України гранично допустиме співвідношення державного боргу до ВВП встановлено на рівні 60 %. Існують розрахунки, за якими ймовірність розгортання боргової кризи в країні, в якій державний борг досяг 60 % ВВП, становить 30 %, а в країні, де цей показник становить 35 %, така ймовірність зменшується до 15 %.
Залежно від графіка платежів з обслуговування боргу (мається на увазі платежі, що включають (а) частину основного (капітального) боргу, яка підлягає сплаті упродовж року, та (б) відсотки, що можуть рівномірно розподілятись упродовж періоду позики, чи сплачуватися за іншим графіком) в економіках країн з однаковою величиною показника «зовнішній борг/ВНП» ситуація може різко відрізнятися. Тому розраховують ще показник «платежі з обслуговування зовнішнього боргу/ВНП». Вважається, якщо на обслуговування боргу сплачується 5 % ВНП та більше, борговий тягар країни на даний момент є тяжким.
Оскільки платежі з обслуговування боргу здійснюються у конвертованій валюті, мають враховуватися експортні можливості держави-боржника, для чого розраховують такі два показники, як: «зовнішній борг/експорт» та «платежі з обслуговування зовнішнього боргу/експорт». Другий з них відомий як «норма обслуговування боргу» і вважається основним під час аналізу платоспроможності.
В останні десятиріччя розширювалося використання міжнародних позик на комерційних умовах, а офіційне кредитування (кредитування держави) стало більш жорстким. Це призвело до значного зростання платежів з обслуговування зовнішнього боргу: якщо наприкінці 1950-х – початку 1960-х років більш% експортної виручки, то на початку 80-х років – 25 % та більше. Підвищення норми обслуговування боргу свідчить про погіршення платоспроможності країни-боржника. Вважається, якщо норма обслуговування боргу вище 20 %, то існує загроза зриву графіка платежів. Одначе, на практиці деякі країни витримують показник 35 % та вище, а інші припиняють регулярні платежі при нормі обслуговування боргу 15 % та нижче.
Наступні показники, що використовуються для оцінки платоспроможності держав-боржників, дозволяють аналізувати ціну (відсоткові ставки) зовнішніх запозичень: «Відсотки за міжнародними кредитами/ВНП» та «Відсотки за міжнародними кредитами/експорт». Ці показники корисні для оцінки платоспроможності країни за умов реструктуризації її боргу. У разі реструктуризації заборгованості кредитори можуть погодитися на перенесення термінів погашення основної суми боргу (капітального боргу), але щодо відсоткових виплат вони притримуються жорсткої позиції. До того ж, ці показники стають у нагоді, коли кредити надаються на умовах плаваючої відсоткової ставки.
Ліквідні позиції країни-боржника характеризуються показником «золотовалютні резерви країни/зовнішній борг країни».
Критерії класифікації Світовим Банком держав-боржників, управління їхньою заборгованістю
Світовий банк з метою розроблення стратегії управління боргом держав-членів поділяє позичальників на три категорії:
такі, що дуже заборгували (severely indebted, S);
середньо заборгували (moderately indebted, M);
мало заборгували (less indebted, L).
Належність країни до тієї чи іншої категорії залежить від двох показників: (а) співвідношення теперішньої вартості зовнішнього боргу країни та її ВНП, (б) співвідношення теперішньої вартості зовнішнього боргу країни та обсягу її експорту.
Теперішня (приведена) вартість зовнішнього боргу країни дає можливість оцінити зобов’язання з обслуговування майбутнього боргу у порівнянні з поточною вартістю ВНП та експорту товарів і послуг. 2002 року були встановлені наступні критерії (табл. 4.3):
Таблиця 4.3. Критерії поділу країн залежно від рівня їхньої заборгованості за методикою Світового Банку
Категорії країн за рівнем заборгованості |
Теперішня вартість боргу/ ВНП |
Теперішня вартість боргу/ Експорт товарів та послуг |
Дуже заборгували (S) |
більше 80 % |
більше 220 % |
Середньо заборгували (M) |
більше 48 % |
більше 132 % |
Мало заборгували (L) |
решта країн |
решта країн |
Не існує прямого зв’язку між рівнем економічного розвитку країни та величиною цих двох показників. Зокрема, 2007 року до групи країн з низьким рівнем доходів (І група) входили країни зі всіх трьох категорій (S, M, L). Те ж саме спостерігалося і серед країн із середнім рівнем доходів (ІІ та ІІІ групи).
Для країн-боржників Світовий Банк передбачає певні механізми управління заборгованістю:
найбідніші серед категорії країн, що дуже заборгували можуть розраховувати на спеціальні програми полегшення заборгованості;
крім того, країни-боржники можуть звертатися до Паризького клубу, який являє собою об’єднання держав-кредиторів, та до Лондонського клубу, що є об’єднанням найбільших приватних кредиторів, з проханням перегляду умов погашення заборгованості.
Зміни умов погашення зовнішньої заборгованості можуть бути, зокрема, у формі продовження строків виплати основного боргу або у зміні відсоткової ставки за кредитами.
Основні терміни і поняття
Вивіз капіталу, державний прямий борг, державний умовний борг, зовнішній борг держави, зовнішня платоспроможність держави, портфельні інвестиції, прямі інвестиції, трансграничний рух капіталів, економіка країн з ринками що формуються.
Контрольні запитання
Якою є роль міжнародних фінансових організацій в еволюції вивозу капіталу?
У чому суть теоретичних концепцій вивозу капіталу періоду XVI – початку ХХ ст.?
У чому суть теоретичних концепцій вивозу капіталу 1930 – 1940-х років?
Якими є особливості вивозу капіталу у період 1970-х років?
Якими є обсяги та тенденції прямих інвестицій кінця ХХ - початку ХХІ ст.?
Як Світовий Банк класифікує зовнішній борг?
На які групи Світовий Банк поділяє країни залежно від рівня їхнього ВНП на душу населення?
Якими є тенденції зовнішньої заборгованості країн на сучасному етапі розвитку?
Які існують показники зовнішньої платоспроможності держав?
За якими критеріями Світовий Банк класифікує держав-боржників?
Література
Міжнародні фінанси: Підручник / О.І.Рогач, А.С.Філіпенко, Т.С.Шемет та ін.; за ред. О.І.Рогача. – К.: Либідь, 2003. – 784 с., Частина V, VI та VII.
Фінанси: Підручник /За ред.. С.І.Юрія, В.М.Федосова. – К.: Знання, 2008, Розділ. 4.
Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник / ред. В.В. Круглов – М.: ИНФРА-М, 2000. – 432 с.
Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / ред. Л.Н. Красавина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2001. – 608 с.
Боринець С.Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підручник для студ. вузів / С.Я. Боринець. – 5-ге вид., переробл. і допов. – К.: Знання, 2008. – 583 с.
Міжнародні організації: навч. посібник / М-во освіти і науки України, Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, Ф-т міжнар. відносин; за ред. О.С. Кучика. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2007. – 749 с.
Моисеев С.Р. Международные валютно-кредитные отношеният: учебное пособие / С.Р. Моисеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Дело и Сервис, 2007. – 816 с.
Пебро М. Международные экономические, валютные и финансовые отношения: пер. с фр./ М. Пебро; общ. ред. Н.С. Бабинцевой – М.: Прогресс, Универс, 1994. – 496 с.
Циганкова Т.М. Міжнародні організації: Навч. посібник / Т.М. Циганкова, Т.Ф. Горжєєва. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.