30. Концептуальні засади антикризового контролінгу

Контролінг – нове явище в практиці і теорії сучасного управління, що виникло на стику економічного аналізу, планування та обліку. Термін «контролінг» функціонально місткий, він передає характер нової філософії управління і включає в себе облікові функції та значну частину спектру управління процесом досягнення кінцевої мети фірми. Антикризове управління підприємством є саме тією проблемою, що вимагає такого цілісного, системного уявлення, проблемою, при якій схрещуються макро- і мікроекономічні знання, а також економіка підприємства. Антикризовий аспект контролінгу полягає у формуванні системи виживання підприємства на етапах стратегічного та. тактичного управління. Оскільки цільові орієнтири антикризового контролінгу мають бути підпорядковані цілям та завданням антикризового управління, слід забезпечити тісну інтеграцію концепцій контролінгу та антикризового управління. Концепція антикризового фінансового контролінгу включає комплекс цілей та завдань контролінгу, а також необхідні для їх досягнення механізми.

Як правило, функції контролінгу визначаються поставленими перед підприємством цілями і включають види управлінської діяльності, що забезпечують досягнення цих цілей. До них відносяться: облік, підтримка процесу планування, контроль виробничих процесів, виявлення відхилень, аналіз причин їх появи і розробка рекомендацій для апарату управління з усунення причин, що викликали ці відхилення.

31. Функції, види та інструментарій контролінгу

Контролінг як наука пов'язаний з управлінням та регулю­ванням господарської та фінансової діяльності, для чого використо­вується система отримання та обробки інформації про техніко-економічні показники роботи підприємства.

Функції:

• інформаційна – проявляється в опрацюванні всієї контрольованої інформації для управління

• обліково-контрольна – використовується при співвідношенні планових і фактичних даних для визначення і оцінки ступеня досягнення мети

• аналітична – полягає в опрацюванні основних підконтрольних показників, дозволяючи оцінити ефективність роботи підприємства,

• планування – її метою є координація окремих виробничих планів по відношенню до загального плану в рамках як коротко- так і довгострокового планування ,

• управління – підготовка дій можливих напрямів з їх обґрунтуванням і коментарями кожного.

На практиці розрізняють різні напрями (сектори) контролінгу: фінансовий контролінг, контролінг збуту, дивізіональний конт­ролінг, контролінг виробництва та закупівель тощо

33. 33Особливості кадрового менеджменту в кризових ситуаціях

Типологія КАДРОВОЇ політики в кризових ситуаціях

Кадрова антикризова політика - складова стратегії виводу підприємства з кризи. Вона визначає характер взаємовідносин керівництва підприємства з його персоналом. Мета кадрової антикризової політики - зберегти кадровий потенціал підприємства для забезпечення функціонування підприємства в період кризи і виводу його з кризи.

Закордонні фахівці виділяють наступні основні різновиди кадрової політики в умовах кризи:

1. Пасивна - на підприємстві відсутня передкризового програма дій відносно персоналу. В умовах кризи кадрова робота зводиться до ліквідації негативних наслідків, що виявилися.

2. Реактивна - керівництво підприємства контролює симптоми кризових явищ і вживає заходів по локалізації кризи.

3. Превентивна - приймаються попереджуючі міри, робляться прогнози розвитку ситуації. Однак підприємство відчуває нестачу коштів для протидії кризової ситуації.

4. Активна - керівництво підприємства має у своєму розпорядженні можливості якісної діагностики розвитку кризового явища, а також має необхідні кошти для впливу на неї.

5. Авантюристична - керівництво підприємства не має якісного діагнозу розвитку кризової ситуації й обгрунтованого прогнозу її розвитку, але прагне впливати на неї доступними методами.