27. Аналіз методів діагностики кризового стану підприємства (формалізовані, неформалізовані )

Методи фінансового аналізу – це комплекс науково-методичних інструментів та принципів дослідження фінансового стану підприємства. В економічній теорії та практиці існують різні класифікації методів економічного аналізу взагалі та фінансового аналізу зокрема. Перший рівень класифікації виокремлює неформалізовані та формалізовані методи аналізу. Неформалізовані методи аналізу грунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні, а не на жорстких аналітичних взаємозв'язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:- експертних оцінок і сценаріїв,- психологічні,- морфологічні,- порівняльні,- побудови системи показників,- побудови системи аналітичних таблиць.Ці методи характеризуються певним суб'єктивізмом, оскільки в них велике значення мають інтуїція, досвід та знання аналітика. До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:- ланцюгових підстановок,- арифметичних різниць,- балансовий,

- виокремлення ізольованого впливу факторів,- відсоткових чисел,- диференційний,- логарифмічний,- інтегральний,- простих і складних відсотків,- дисконтування.

28. Оцінка ефективності антикризового управління фінансової стійкості сг

Оцінка ефективності антикризового управління проводиться за такою системою критеріїв: • досягнута зміна найважливіших показників господарсько-фінансової діяльності та фінансового стану підприємства за період антикризового управління (порівняно з початком реалізації антикри-зових процедур); • швидкість отримання позитивних змін на одиницю часу, тобто приріст узагальнюючих показників господарювання, отриманий за один часовий інтервал (тиждень, місяць, квартал); • економічність отримання позитивного ефекту, виміром оцінки якої є співвідношення між досягнутим приростом результатів господарсько-фінансової діяльності та обсягом витрат, пов'язаних з досягненням цього ефекту (сукупна оцінка витрат на проведення суто антикризового управління та вартості додатково залучених ресурсів); • достатність змін для відновлення параметрів життєздатності підприємства, яка оцінюється шляхом порівняння фактично досягнутих показників з еталонними (цільовими) значеннями, за яких забезпечується життєздатний стан підприємства.

Визначені критерії можуть стати підґрунтям побудови системи локальних та загальних показників ефективності антикризового управління, за допомогою яких можуть оцінюватися альтернативні антикризові пропозиції та формуватися висновок стосовно ефективності системи антикризового управління підприємством в цілому.

29. Використання бенч-маркінгу в антикризовому Бенчмаркінг – це мистецтво виявляти те, що інші фірми роблять краще, а також вивчення прогресивних методів роботи. Використання досвіду конкурентів і успішних компаній дозволяє скоротити витрати, підвищити прибуток і оптимізувати вибір стратегії діяльності організації. Бенчмаркінг, по суті – це процес еталонного зіставлення. Існують такі види бенчмаркінгу, які класифікуються залежно від того, з ким проводиться порівняння і що порівнюється:1).зал.від того,з ким провод.порівн-я:-внутр.,-зовн.,-функціональний,-загальний,-асоціативний,-конкурентний. В залежн.від того,з чим провод.порівн-я:-бенчмаркінг показників,-бенчмарк-г процесів,-стратегічний бенчмарк-г. Вн.бенчмарк-г здійсн-ся всеред.організації,в результаті якого аналізуються та порівнюються характеристики виробничих одиниць. Зовн.бенчм-г провод-ся кількома фірмами або підпр-ми ,які укладають договір про проведення спільних порівняльних досліджень діяльності кожного з учасників з метою надання допомоги один одному для подальшого успішного розвитку. При функціональн.бенчм-гу аналізуються окремі процеси,функції, методи й технологіїї порівняно з іншими підприємствами, які не є конкурентами досліджуваного. Загальн.бенчм-г порівн-я комп-ї з непрямими конкурентами незалежно від сектора економіки щодо вибраних пораметрів