- •3. Основний зміст лекцій та самостійної роботи студентів. ..................10
- •Структура курсу «Ораторське мистецтво»
- •Проведення поточного та підсумкового контролю
- •1.Розрахунок рейтингових балів за видами поточного, модульного та підсумкового контролю
- •Підсумкова кількість балів після закінчення вивчення дисципліни переводиться в оцінку за національною системою та шкалою ects за такою схемою
- •Критерії оцінок
- •Тематичний план курсу «ораторське мистецтво»
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 2. Основні етапи історії риторики Самостійна робота студентів
- •Тема 3. Основоположні розділи та закони класичної риторики Основний зміст лекції
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 4. Види красномовства. Еристика: культура діалогічного красномовства Основний зміст лекції
- •Правило та типові помилки щодо тези:
- •Правила та типові помилки (або свідомі маніпулятивні прийоми) щодо аргументації:
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 5. Аргументація й критика Основний зміст лекції
- •▓Поняття про критику та її види
- •Самостійна робота студентів
- •Тема 6. Мовленнєвий етикет, лінгвистична культура та невербальні засоби як чинники ораторського успіху Самостійна робота студентів
- •Семінарсько-практичні занятття
- •Семінарське заняття № 1
- •Тема : Риторика як наука і навчальна дисципліна
- •Основні поняття класичної риторики.
- •Риторика в системі інших наук
- •Семінарське заняття № 2 Тема 1: Основні етапи історії риторики : розвиток риторики в античності
- •Тема 2. Основні етапи історії риторики : риторика в епоху середньовічча, відродження та нового часу; головні напрями неориторики
- •Семінарське заняття № 3
- •Семінарське заняття № 4
- •Cемінарсько-практичне заняття № 5
- •Завдання для підсумкової модульної контрольної роботи
- •1.Особливості академічного красномовства
- •2.Провідні ідеї ораторства Демосфена
- •3. Тест
- •4.Творче завдання
- •1.Особливості суспільно-побутового красномовства
- •2.Риторичні ідеї Сократа
- •5.Творче завдання
- •1. Основні критерії добору аргументів. Види аргументів
- •2. Риторичні ідеї Платона
- •4.Творче завдання
- •1. Активізація пізнавально-мислительної та емотивно-вольової діяльності аудиторії : прийоми зацікавлення, психологічні та логічні способи активізації
- •2. Риторичні ідеї Аристотеля
- •4.Творче завдання
- •1.Еристика як вид риторики. Особливості дискусії та полеміки, диспуту, дебатів
- •2.Провідні риторичні ідеї Цицерона
- •4.Творче завдання
- •1. Елокуція як розділ риторики. Елоквенція як підрозділ елокуції
- •2.Мовотворчість Івана Вишенського
- •4.Творче завдання
- •1.Інвенція : мовний (мовленнєвий) закон та комунікативні ознаки мовлення
- •2.Мовна спадщина г. Сковороди
- •4.Творче завдання
- •1. Поняття диспозиції. Основна структура диспозиції та дві моделі викладу предмету розмови
- •2. Внесок Киево-Могилянської академії у розвиток риторики в Україні
- •3.4.Акція — це розділ риторики, який розглядає:
- •4.Творче завдання
- •1. Акція як розділ риторики. Образ аудиторії та засоби подолання її опору.
- •2.Провідні риторичні ідеї Феофана Прокоповича
- •4.Творче завдання
- •1. Особливості політичного красномовства
- •2. Педагогічна риторика Квінтіліана
- •4.Творче завдання
- •Словник основних термінів та понять риторики
- •Стратегія оратора — це сукупність тих факторів, визначення яких має розпочинати ораторську діяльність. До них належать: мета, попередній аналіз аудиторії та формулювання головних положень.
Самостійна робота студентів
Теоретико-методичні основи роботи оратора на етапах інвенціі, диспозиціі, елокуції, меморії, акціі та релаксації як реалізація законів риторики.
Інвенція. Розробка концепції - Моделювання аудиторії - Стратегія і тактика - Комунікативні ознаки мовлення. Встановлення контакту з аудиторією - інтелектуального й емоційно - вольового взаєморозуміння та взаємодії промовця й аудиторії як головна умова ефективної комунікації.
Диспозиція (розташування) – мистецтво структурної та композіційної організації повідомлення. Структура основної частини диспозиції: виклад та аргументація. Виклад як представлення, презентація попередньо відібраного факту (або фактів), що становить концепт предмета та аргументація. Перша та друга моделі викладів. Дедуктивний, індуктивний, аналогійний, стадійний, концентричний методи в структуризації та композиції промови. Мистецтво аргументації: Теза та аргумент. Закони логіки у риторичній диспозиції. Логіка як метод переконання аудиторії. Аналогійна аргументація. Демонстрація. Логійні помилки.
Елокуція - стилі, елементи художності, літературні прийоми, риторичні фігури, тропи (металогічна лексика) як засоби забарвлення, підвищення емоційності промови та її сприйняття слухачами, а також більш яскравого смислового підкреслення та ілюстрування. Лексичний рівень тексту: літературна норма як безумовна вимога до тексту публічного виступу. Автологічна лексика – вживання слів у їх прямому значенні. Металогічна лексика (тропи) – вживання слова чи виразу в переносному, образному значенні.
Прості тропи (епітет та порівняння). Складні тропи (всі інші): метафора, уособлення, персоніфікація, алегорія, символ. метонімія, синекдоха, гіпербола, літона, перифраз, евфемізм, амфіболія тощо. Синтаксичний рівень тексту: синтаксис – один з найважливіших рівнів мовлення, що виражає структуру авторського мислення. Риторичні синтаксичні фігури: полісиндетон, асиндетон, зевгма, синтаксичний паралелізм, хіазм, симплока. Стилістичний рівень тексту та засоби його забарвлення: риторичні вигуки, риторичні звертання. риторичні питання, антитеза, іронія, каламбур, парадокс, епістрофа, діафора, анафора, епіфора, анадиплозис (стикування), інверсія, обрив, апосіопеза (замовчування), еліпсіс, паралепсис, алюзія, ремінісценція, аномінація, градація. Стилі ораторського твору: усно-розмовний, книжково-писемний, індивідуальний, макаронічний .
Меморія - три основних способи запам’ятування ( механічний, логічний, мнемотехнічний), їх сутність, психологічні особливості, врахування та застосування в ораторському виступі та у системі саморозвитку.
Акція – структурно-технологічні складові підготовки та проведення завершального етапу ораторської дії: інтонування тексту, техніка дихання і техніка мовлення, композиційні частини промови, з’ясування умов спілкування та формування образа оратора та аудиторії, методичне застереження та прийомотворення щодо проблеми подолання опору аудиторії, паралінгвістичний супровід, психологічний тренінг .
Релаксація – спостережливість, самокритичність, аналітичність розуму та усвідомлене ставлення до ораторства як мистецтва і відповідне цьому прагнення до постійного самовдосконалення – необхідні особистісні якості справжнього оратора та підгрунтя для ефективного опрацювання фактів і висновків щодо проведеної акції, а також оптимального самопідготування до наступних публічних виступів. Основні запитання для самоаналізу та експертної оцінки публічного виступу.
Основна література:
Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб.- К.: Юринком Інтер, 2002.- С. 182-201.
Еемерен Ф. ван, Гроотендорст Р., Хенкеманс Ф.С. Аргументация: анализ, проверка, представление.- СПб, 2002.
Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення: Навчальний посібник / За ред. В.В. Різуна.- К.: Атіка, 2008.- 204 с.
Колотілова Н.А. Риторика. Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- С.20-119.
Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция).- М., 1999.- С.49-61.
Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 2003.- С.90-190.
Додаткова література
Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение.- М., 1991.
Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. Современная деловая риторика.- М., Воронеж, 2002.
Вандишев В.М. Риторика : екскурс в історію вчень і понять.- К., 2003.
Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. – К., 1998.-С. 215-239.
Рузавин Г.И. Методологические проблемы аргументации.- М., 1997.
Сагач Г.М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації.- К., 2003.
Сопер П. Основы искусства речи.- М., 1995.- С. 20-27, 33-104.
Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения.- Ужгород, 2001.