Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2011 3 РГФ Методпосібник з Ораторського мистецт...doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
22.08.2019
Размер:
464.9 Кб
Скачать

Самостійна робота студентів

  • Теоретико-методичні основи роботи оратора на етапах інвенціі, диспозиціі, елокуції, меморії, акціі та релаксації як реалізація законів риторики.

Інвенція. Розробка концепції - Моделювання аудиторії - Стратегія і тактика - Комунікативні ознаки мовлення. Встановлення контакту з аудиторією - інтелектуального й емоційно - вольового взаєморозуміння та взаємодії промовця й аудиторії як головна умова ефективної комунікації.

Диспозиція (розташування) – мистецтво структурної та композіційної організації повідомлення. Структура основної частини диспозиції: виклад та аргументація. Виклад як представлення, презентація попередньо відібраного факту (або фактів), що становить концепт предмета та аргументація. Перша та друга моделі викладів. Дедуктивний, індуктивний, аналогійний, стадійний, концентричний методи в структуризації та композиції промови. Мистецтво аргументації: Теза та аргумент. Закони логіки у риторичній диспозиції. Логіка як метод переконання аудиторії. Аналогійна аргументація. Демонстрація. Логійні помилки.

Елокуція - стилі, елементи художності, літературні прийоми, риторичні фігури, тропи (металогічна лексика) як засоби забарвлення, підвищення емоційності промови та її сприйняття слухачами, а також більш яскравого смислового підкреслення та ілюстрування. Лексичний рівень тексту: літературна норма як безумовна вимога до тексту публічного виступу. Автологічна лексика – вживання слів у їх прямому значенні. Металогічна лексика (тропи) – вживання слова чи виразу в переносному, образному значенні.

Прості тропи (епітет та порівняння). Складні тропи (всі інші): метафора, уособлення, персоніфікація, алегорія, символ. метонімія, синекдоха, гіпербола, літона, перифраз, евфемізм, амфіболія тощо. Синтаксичний рівень тексту: синтаксис – один з найважливіших рівнів мовлення, що виражає структуру авторського мислення. Риторичні синтаксичні фігури: полісиндетон, асиндетон, зевгма, синтаксичний паралелізм, хіазм, симплока. Стилістичний рівень тексту та засоби його забарвлення: риторичні вигуки, риторичні звертання. риторичні питання, антитеза, іронія, каламбур, парадокс, епістрофа, діафора, анафора, епіфора, анадиплозис (стикування), інверсія, обрив, апосіопеза (замовчування), еліпсіс, паралепсис, алюзія, ремінісценція, аномінація, градація. Стилі ораторського твору: усно-розмовний, книжково-писемний, індивідуальний, макаронічний .

Меморія - три основних способи запам’ятування ( механічний, логічний, мнемотехнічний), їх сутність, психологічні особливості, врахування та застосування в ораторському виступі та у системі саморозвитку.

Акція – структурно-технологічні складові підготовки та проведення завершального етапу ораторської дії: інтонування тексту, техніка дихання і техніка мовлення, композиційні частини промови, з’ясування умов спілкування та формування образа оратора та аудиторії, методичне застереження та прийомотворення щодо проблеми подолання опору аудиторії, паралінгвістичний супровід, психологічний тренінг .

Релаксація – спостережливість, самокритичність, аналітичність розуму та усвідомлене ставлення до ораторства як мистецтва і відповідне цьому прагнення до постійного самовдосконалення – необхідні особистісні якості справжнього оратора та підгрунтя для ефективного опрацювання фактів і висновків щодо проведеної акції, а також оптимального самопідготування до наступних публічних виступів. Основні запитання для самоаналізу та експертної оцінки публічного виступу.

Основна література:

  1. Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб.- К.: Юринком Інтер, 2002.- С. 182-201.

  2. Еемерен Ф. ван, Гроотендорст Р., Хенкеманс Ф.С. Аргументация: анализ, проверка, представление.- СПб, 2002.

  3. Єлісовенко Ю.П. Ораторське мистецтво: постановка голосу й мовлення: Навчальний посібник / За ред. В.В. Різуна.- К.: Атіка, 2008.- 204 с.

  4. Колотілова Н.А. Риторика. Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- С.20-119.

  5. Клюев Е. Риторика (Инвенция. Диспозиция. Элокуция).- М., 1999.- С.49-61.

  6. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 2003.- С.90-190.

Додаткова література

  1. Алексеев А.П. Аргументация. Познание. Общение.- М., 1991.

  2. Анисимова Т.В., Гимпельсон Е.Г. Современная деловая риторика.- М., Воронеж, 2002.

  3. Вандишев В.М. Риторика : екскурс в історію вчень і понять.- К., 2003.

  4. Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. – К., 1998.-С. 215-239.

  5. Рузавин Г.И. Методологические проблемы аргументации.- М., 1997.

  6. Сагач Г.М. Ділова риторика: мистецтво риторичної комунікації.- К., 2003.

  7. Сопер П. Основы искусства речи.- М., 1995.- С. 20-27, 33-104.

  8. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию, или переговоры без поражения.- Ужгород, 2001.