Самостійна робота студентів

Класичні та сучасні типи риторичних ідеалів. Комплекс головних вимог до оратора, що склався за століття розвитку ораторського мистецтва та складові ораторського стилю індивідуального стилю.

Зв’язок риторики з іншими науками (філософією, логікою, психологією, етикою, лінгвістикою, сценічною майстерністю). “Механізм” взаємодії риторики зі стилістикою, культурою мовлення, прагматикою. Риторика і поетика, риторика та естетика. Риторика та етика. Універсальність риторики: феномен ораторського мистецтва у соціальній самореалізації особистості та соціально-політичній історії людства.

Основна література

1. Александров Д.Н. Риторика: Учебное пособие – М.:Флинта: Наука, 2002. – 624 с.

2. Блакар Р.М. Язык как инструмент социальной власти // Психология влияния / Сост. А.В. Морозов.- СПб, 2000.- С.42-67.

3. Колотілова Н.А. Риторика. Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- С.9-20.

4. Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 2003.- С.3-23; 186-190.

5. Сагач Г.М. Риторика: Навч.посібник для студентів серед.і вищ. навч. закладів. – Вид. 2-гн, перероб. І дооп. – К., 2000. – 568 с.

6. Сидоренко Е.В. Личностное влияние и противостояние чужому влиянию // Психология влияния / Сост. А.В. Морозов.- СПб, 2000.- С.11-31.

7. Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1999.

Додаткова література

1. Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб.- К.: Юринком Інтер, 2002.- С. 3-14.

2. Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Риторика .- Львів, 2001.- С.5-8.

3. Аристотель. Риторика // Античные риторики. – М., 2001.

4. Вайнрих Х. Лингвистика лжи // Язык и моделирование социального взаимодействия.- М., 1987.- С. 44-87.

Тема 2. Основні етапи історії риторики Самостійна робота студентів

Антична риторика. Давньогрецька культура як «пайдейя». Риторика Давньої Греції. Відатні ритори Стародавньої Греції : Горгій, Демосфен, Сократ, Платон, Аристотель.

Роль мистецтва слова в загальній освіті античного періоду. Створення софістами першої школи ораторського мистецтва; своєрідність методики навчання учнів мистецтва слова (принцип наслідування). Авторські школи ораторського мистецтва (Сократа, Платона, Демосфена та ін.)

Римський період античного красномовства. Риторика Цицерона: перший посібник з красномовства Ціцерона “Три трактати про ораторське мистецтво” (враховується природний дар, теоретичне навчання і практичні вправи. Автор визначає три мети словесної дії: переконати, дати насолоду і схвилювати).

Оратор Гай Юлій Цезарь. Педагогічна риторика Квінтіліана. Тацит про причини занепаду латинського красномовства.

Риторика та раннє християнство.

Ораторське мистецтво епохи Середньовіччя: формування нових засад європейського красномовства . Візантійська риторика. Риторика середньовічного Заходу. Риторика корану.

Риторика Київської Русі. Джерела виникнення мистецтва красномовства та його зв’язок із культурними традиціями Київської Русі. Роль народних сказителів у розвитку усного слова. Видатні оратори Київської Русі: митрополит Іларіон, Кирило Туровський, преподобний Нестор, Володимир Мономах та ін.

Функція ораторства в сучасному світі. Зміни в західноєвропейській риториці нового часу (ХІV-ХХ ст.).

Шляхи українського ораторського слова в ХІV-ХХ ст.Риторична спадщина українського Відродження. Братські школи України. Спадщина Івана Вишенського – взірець полемічної майстерності. Риторичні курси у Києво-Могилянській академії 17-18 ст.ст. Мовна спадщина Григорія Сковороди. Феофан Прокопович – видатний український риторик. Перші теоретичні засади сформовані для мовленнєвої діяльності та особливостей красномовства: звернення до конкретного слухача, вибір предмета для розмови, почуттєве наповнення, простота і щирість.

Вимоги до навчання дітей мистецтва читання визначені М.В. Ломоносовим. Система практичних рекомендацій викладена у праці “Краткое руководство к красноречию”. Вимоги: враховуючи природний дар, необхідно вчитися; кожний твір повинен звучати по-особливому. Спрямованість “Риторики” Ломоносова на інтелектуальний розвиток і моральне виховання людини.

Розвиток академічного красномовства у 18-19 ст.ст. у слов’янських землях. Риторична спадщина кращих риторів України, Росії, Білорусії, Болгарії та ін. Золотослів Т.Г.Шевченка, І.Я. Франка, Лесі Українки, М.Грушевського та ін.

Риторична криза в Україні 19-20 ст.ст. Аналіз причин занепаду риторики за радянської влади.

Відродження красномовства в Україні наприкінці 20 ст. Риторична спадщина кращих майстрів слова України.

Головні напрями неориторики: аргументативна та лінгвістична риторика. семіотичной характер неориторики; загальна характеристика лінгвістичної риторики; загальна характеристика аргументативної риторики.

Основна література:

1. Абрамович С.Д. та ін. Риторика загальна та судова: Навч. посіб.- К.: Юринком Інтер, 2002.- С. 3-14.

2. Александров Д.Н. Риторика: Учебное пособие – М.:Флинта: Наука, 2002. – 624 с.

3.Колотілова Н.А. Риторика. Навч. посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.- С.120-192.

4.Мацько Л.І., Мацько О.М. Риторика: Навч. посіб.- К.: Вища шк., 2003.- С.21-73.

5.Сагач Г.М. Риторика: Навч.посібник для студентів серед.і вищ. навч.закладів. – Вид. 2-гн, перероб. І дооп. – К., 2000. – 568 с.

Додаткова література

1. Аристотель. Риторика // Античные риторики. – М., 2001.

2. Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика. Коммуникация. Стиль.- М., 1991.

3. Грушевський М. Історія України – Русі.- К., 1991.- Т.1.- До початку ХІ віка.- К.: Наукова думка, 1991.- С. 522-538.

4. Гурвич С.С., Погорілко В.Ф., Герман М.А. Основи риторики. – К., 1998.

5. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності. Стилістика та культура мови.- К., 1999

6. Ораторы Греции. – М., 2001.

7. Прокопович Феофан. Філософські твори. – К., 1979. – Т.І.

8. Сычев О.А. Обучение риторике в эпоху компьютеров: введение в опыт США.- М., 1991

9. Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. – М., 1999.

10. Шостром Еверетт. Анти-Карнеги, или Человек- Манипулятор.- Минск, 1992