- •Військовий інститут одеського національного політехнічного університету факультет підготовки офіцерів запасу
- •Методична розробка з програми військової підготовки студентів
- •Засобів ближнього бою ”
- •І. Загальні організаційно-методичні вказівки щодо вивчення теми.
- •Іі. Методичні вказівки щодо проведення занять заняття № 1.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 2.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 3.
- •І. Навчальні питання та розрахунок часу
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 4.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 5
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 6.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 7.
- •Заняття № 8.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 9.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •Заняття № 10.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Заняття № 11.
- •Іі. Організаційно-методичні вказівки.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
- •2. Постріли до гранатомета
- •2.1 Загальна будова пострілів
- •2.2 Будова пострілів до гранатомета
- •3. Будова гранатометів рпг-7 та рпг-7д.
- •3.1 Загальна будова гранатомета рпг-7
- •3.2 Призначення і будова частин і механізмів гранатомета
- •3.2 Прицільні пристрої
- •Сітка оптичного прицілу
- •Балістичні та конструктивні дані рпг-7 і рпг-7д,
- •Заняття №2 Підготовка гранатомета рпг-7в до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд, перевірка роботи механізмів гранатомета.
- •2.1 Порядок огляду гранатомета солдатами і сержантами
- •2.2 Порядок огляду гранатомета офіцерами
- •Огляд пострілів
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Порядок неповного розбирання гранатомета.
- •3.3 Порядок повного розбирання гранатомета.
- •3.4 Порядок збирання гранатомета після повного розбирання.
- •3.5 Для перевірки правильності роботи частин і механізмів потрібно:
- •3 .6 Затримки при стрільбі і способи їх усунення
- •Заняття №3
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність автоматичного гранатомету агс-17.
- •2. Загальна будова гранатомета агс-17.
- •3. Боєприпаси, які використовуються до гранатомета.
- •Заняття №4 Будова автоматичного гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ствола гранатомета.
- •2. Призначення і будова ствольної коробки і затвора.
- •Заняття №5 Будова і дія механізмів гранатомета агс-17.
- •1. Призначення і будова ударно-спускового механізму.
- •2. Призначення і будова кришки ствольної коробки.
- •3. Призначення і будова приймача.
- •Заняття №6 Підготовка гранатомета агс-17 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з гранатометом.
- •2. Огляд гранатомета і перевірка роботи механізмів.
- •2.1 Огляд гранатомета
- •2.2 Перевірка роботи механізмів.
- •3. Розбирання та огляд деталей, збирання і перевірка роботи механізмів.
- •3.1 Розбирання гранатомета.
- •Порядок неповного розбирання гранатомета:
- •3.2 Огляд гранатомета в розібраному вигляді.
- •Крім того:
- •3.3 Порядок збирання гранатомету після неповного розбирання:
- •Заняття №7 Протитанковий комплекс 9к115 “Метис ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускового пристрою 9п151 і прицілу 1пн86.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №8 Протитанковий ракетний комплекс 9к111 “Фагот ”.
- •1. Призначення, ттх та організаційно-штатна належність комплексу.
- •2. Будова пускової установки 9п135 і визіру 1ш119м1.
- •3. Загальний принцип дії комплексу.
- •Заняття №9 Підготовка комплексів 9к115 та 9к111 до бойового використання.
- •1. Заходи безпеки при поводженні з комплексами.
- •2. Огляд комплексу і перевірка роботи механізмів.
- •3. Можливі затримки при поводженні з комплексами і способи їх усунення.
- •Заняття №10 Реактивні протитанкові гранати.
- •1. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-18.
- •Пусковий пристрій
- •Граната
- •2. Призначення, ттх, будова і дія гранати рпг-22.
- •Огляд гранатомета у зібраному вигляді.
- •Огляд гранатомета у розібраному вигляді.
- •Огляд пострілів
- •1.2 Заходи обережності при поводженні з гранатами рпг-18 та рпг-22.
- •2. Підготовка агс-17 до застосування.
- •Огляд гранатомета в розібраному вигляді
- •Огляд пострілів
- •3. Підготовка 9к115 і 9к111 до застосування.
- •Порядок зміни навчальних підгруп
- •Навчальна підгрупа № 1
- •Навчальна підгрупа № 2
3. Загальний принцип дії комплексу.
При натисканні спусковий гачок механізму пуску імпульси току з обмоток його індуктору надходять на електрозапалювач бортової батареї, наземної батареї і ротор гіроскопічного координатору. Електрозапалювачі підпаюють піропідігривачи електроліту на твердих солях. Бортова та наземна батареї виходять на режим. Контроль виходу на режим контролює схема блоку автоматики НАУ. Електрозапалювач ротору підпалює пороховий заряд і ні більш ніж за 0,3 секунди ротор виходить на максимальні обороти.
При досягненні на бортовій батареї напруги 3 вольти спрацьовує ектрозапалювач батареї лампи-фари, спрацьовує ектрозапалювач кришки контейнеру. Передня кришка відкривається і замикає кінцевий вимикач ектрозапалювача вишибної двигунної установки. Напруга батареї фари подається на запобіжно-детонуючий механізм і на уповільнювач двигунної установки, відбувається пуск ракети. В момент виходу ракети з контейнеру розкриваються крила ракети і створи лампи-фари. На відстані 70 м від ПУ зводиться запобіжно-детонуючий механізм підривача. У випадку промаху ракета само знищується.
Під час наведення ракети на ціль (на польоті) апаратурний блок перетворює сигнали управління, які надходять з приладу 9Ш119 (з оптико -
механічного координатора), в управляючі команди, які подаються на ракету. Команди управління по каналах курсу і тангажу, які пропорційні відхиленню ракети від лінії візирування, надаються в залежності від характеру руху ракети.
М ал. 3 Ракета 9М111 (вид у розрізі).
14 – блок рульового приводу; 15 – руль; 16 – конус; 17 – воронка; 18 - заряд ВР;
19 - корпус ; 20 - запобіжно-виконавчий механізм 9Э234; 21 – камера; 22 - пороховий розгінно-маршевий заряд 9X145; 23 - електрозапалювач 9X237; 24 - координатор; 25 - блок керування 26 - котушка провідної лінії зв’язку; 27 - лампа-фара ;
28 – колодка; 29 - трос; 30 – крило; 31 – відсік №3; 32 – розгінно-маршова двигунова установка; 33 – лерка; 34 – бойова частина; 35 - відсік №1 ; 36 – контактний вузол.
При зустрічі бойової частини з цілю утворюється кумулятивний (зосереджений, спрямований) струмінь, який пробиває (продавлює) броню, наносить ураження живій сили та руйнує озброєння, обладнання і техніку.
У 1983 році був створений модернізований варіант ракети - 9М111М під назвою “Факторія ” , яка має дальність пуску 2500м та забезпечувала більшу броне пробиття.
Також була створена пускова установка 9П135М для комплексу “Конкурс ” яка
використовується для пусків ПТУР : 9М111, 9М111М, 9М113, 9М113М.
Тип ПТУР |
9М111 |
9М111М |
9М113М |
|||
Маса ПТУР у ТПК, кг |
12,9 |
13,2 |
25,3 |
|||
Довжина ТПК ПТУР, мм |
1098 |
- |
1263 |
|||
Стартова маса ПТУР, кг |
7,7 |
8,0 |
14,5 |
|||
Довжина ПТУР, мм |
863 |
910 |
1260 |
|||
Діаметр ПТУР, мм |
119 |
120 |
135 |
|||
Розмах крил, мм |
354 |
369 |
468 |
|||
Максимальна дальність стрільби, м |
2000 |
2500 |
4000 |
|||
Мінімальна дальність стрільби, м |
70 |
70 |
75 |
|||
Середня швидкість польоту, м/с |
186 |
177 |
208 |
|||
Час польоту на макс. дальність, с |
11 |
13,2 |
19 |
|||
Маса бойової частини, кг |
1,76 |
2,5 |
2,7 |
|||
Маса заряду ВВ, кг |
1,0 |
- |
- |
|||
Максимальна броньопробиваємість, мм |
460 |
600 |
800 |